«На місце розстрілу приганяли колонами»: Міноборони розсекретило документи про звільнення Вільнюса

У день 75-ї річниці повного звільнення Вільнюса від німецько-фашистських загарбників Міністерство оборони РФ оприлюднило низку раніше засекречених документів. В них розкриваються подробиці наполегливих боїв за столицю Литовської РСР. Крім того, опублікований акт про діяльність об’єкта «База» в околицях Вільнюса, в якому за три роки було вбито понад 200 тис. осіб. Нацисти зганяли і звозили людей в це місце під видом переміщення на нове місце проживання і роботи, а потім розстрілювали. Поряд з мирними громадянами там були вбиті десятки тисяч військовополонених червоноармійців і офіцерів, привезених з таборів і в’язниць, йдеться в розсекречених документах.

До 75-ї річниці визволення Вільнюса від німецько-фашистських загарбників Міністерство оборони РФ опублікувало ряд раніше засекречених документів з фондів Центрального архіву відомства. Звільнення міста і більшої частини Литовської РСР стало можливим завдяки успішній реалізації військової операції «Багратіон».

Міноборони Росії оприлюднив архівні документи про бої за столицю Білоруської РСР. На сайті відомства розміщено копії бойових…

«Частини 5-ї армії після шестиденних наполегливих боїв повністю оволоділи р. Вільнюс… За попередніми даними, у боях за оволодіння р. Вільнюс з 7 до 13 липня нашими військами знищено: 7000 солдатів і офіцерів противника, 121 зброю, 11 танків і самохідних знарядь, 132 кулемета, 1600 гвинтівок і автоматів, 900 автомашин, 150 мотоциклів, 18 радіостанцій, 120 коней, два склади з боєприпасами, два ж/д ешелону», — повідомляється в донесенні штабу 3-го Білоруського фронту від 14 липня 1944 року.

Крім того, наголошується, що в полон взято понад 5200 осіб, захоплені 156 знарядь, 28 танків і самохідок, 48 мінометів, 291 кулемет, 7000 одиниць вогнепальної зброї, 1100 автомашин, 100 мотоциклів, 500 коней, 56 складів з боєприпасами, 97 складів з військовим майном та продовольством, шість залізничних ешелонів.

Здавати Вільнюс нацисти не збиралися. Адольф Гітлер оголосив місто «фортецею». За його наказом у столиці Литовської РСР були зосереджені до 15 тис. бійців вермахту і СС.

«Для визволення Вільнюса радянське командування створило потужну угруповання чисельністю до 80 тис. чоловік», — розповів в інтерв’ю RT військовий історик Юрій Кнутов.

Вуличні бої за столицю Литовської РСР тривали кілька днів. Намагаючись допомогти оточеному гарнізону, німецьке командування вранці 9 липня зробила спробу скинути в місто парашутний десант і бойової вантаж з 30 літаків Junkers Ju 88, проте ці сили були знищені радянськими частинами.

Підтримку наступаючих сил Червоної армії забезпечувала 1-я повітряна армія, літаки якої своїми штурмовими і бомбардировочными діями знищували залізничні ешелони, живу силу і техніку противника.

«1-я повітряна армія вдень 12 липня масованим ударом бомбардувальників і штурмовиків знищуючи живу силу і техніку противника в північно-західній частині р. Вільнюс і вела розвідку до кордону Каунас — Гродно. За добу вироблено 244 самолетовылета, з них на штурмові і бомбардувальні дії — 136», — йдеться в одному з опублікованих документів.

Фотографії колон відступаючих з Вільнюса фашистів збереглися в альбомі бойових дій 1-ї повітряної армії РСЧА.

В ознаменування здобутої перемоги з’єднання і частини, найбільш відзначилися в боях за визволення столиці Литовської РСР були представлені до нагородження та присвоєння їм найменування Віленських.

«Москва від імені Батьківщини салютує доблесним військам 3-го Білоруського фронту, овладевшим столицею Радянської Литви — містом Вільнюс — 24 артилерійськими залпами з 324 гармат… Вічна слава героям, полеглим в боях за свободу і незалежність нашої Батьківщини», — йдеться в тексті наказу Верховного головнокомандувача СРСР Йосипа Сталіна.

5 серпня 1944 року указом президії Верховної ради СРСР брали участь у визволенні Вільнюса з’єднання і частини були нагороджені орденами.

Всі статті і замітки в газеті «Червоноармійська правда» від 15 липня 1944 року були присвячені боїв за визволення Вільнюса. У матеріалі «Велика тюрма» розповідалося про жахи «нового порядку», який нацисти встановили в місті.

За час окупації з 24 червня 1941 року на об’єкті «База» в населеному пункті Панары в декількох кілометрах від Вільнюса було вбито понад 200 тис. осіб. Ці дані були зафіксовані на підставі заяв і свідчень місцевих жителів, а також огляду самого місця масового і організованого винищення громадян СРСР.

«В н/п Панары існувала протягом трьох років спеціально створена організація масових розстрілів і вбивств радянських громадян, керована Віленським гестапо… Місце масового вбивства радянських громадян з загальною площею понад 40 гектарів обнесено огорожею в два метри заввишки з колючого дроту», — йдеться в документах.

Повідомляється, що з моменту організації цього об’єкта «База» суворо охоронялася, а все випадково з’являлися біля неї особи арештовувалися і розстрілювалися.

«Радянських людей на місце розстрілу приганяли колонами по кілька тисяч пішки, привозили на сотні автомашин з повним завантаженням, а також ешелонами по залізниці з Віленської та інших областей Литовської РСР. Більшість мирного населення гестапо пригоняло і привозило в Панары під видом переміщення на нове місце проживання та роботи. Люди сім’ями йшли і їхали з особистими речами», — йдеться в акті про дії нацистів.

«В дорозі до місця розстрілу люди піддавалися жорстоким знущанням. Старих, хворих, дітей, знесилених і відстає від колони били киями, тягли по землі і деяких пристреливали, дітей брали за ноги і вбивали про дерева. У колонах знаходилися євреї, поляки, білоруси, литовці й росіяни», — йдеться в документі.

Поряд з мирними громадянами в Панарах розстрілювалися десятки тисяч військовополонених червоноармійців і офіцерів, яких туди привозили з таборів і тюрем.

«Розстріли проводилися в денний час партіями по десять осіб без перерви до повного знищення всієї колони. На «Базі» були готові сім величезних круглих ям, глибина яких п’ять метрів, діаметр нижньої частини — 14 метрів, верхній — 25 метрів, чотири ями меншого розміру і сім ровів… Разом з убитими закопувалися і ще живі люди. Ями з убитими зверху засипалися хлорним вапном», — повідомляється в розсекречених паперах.

У листопаді 1943 року для приховування слідів злочинів гестапо створило спеціальну команду з викопування і спалювання трупів. Причому склад цієї команди кілька разів змінювався, що знаходилися раніше у складі підрозділу люди розстрілювалися. Останній масовий розстріл в Панарах стався 3-4 липня 1944 року.

В історичних документах представлені свідчення того, як вдячні жителі зустрічали своїх визволителів — бійців Червоної Армії, які після звільнення Вільнюса перейшли до форсування ріки Німан. До перемоги у Великій Вітчизняній війні залишалося ще 300 днів.

«Вільнюська операція була ретельно продумана і чудово реалізована. 13 липня 1944 року місто було повністю очищено від нацистських окупантів. Жителі Вільнюса радісно вітали своїх визволителів. І сьогоднішнє оприлюднення документів — це нагадуванням про те, що саме Червона армія звільнила Литву від нацистського ярма», — підкреслив Юрій Кнутов.