Комітет міністрів Ради Європи прийняв заяву про рівність всіх делегацій і таким чином фактично надав Росії можливість подати заявку на участь у червневій сесії ПАРЄ, вважає спікер Ради Федерації Валентина Матвієнко. Раніше в ході свого виступу на міністерській зустрічі в Гельсінкі глава російського МЗС Сергій Лавров підкреслив, що Москва не відмовляється від жодного з своїх зобов’язань РЄ, включаючи фінансові. Очікується, що питання про повернення РФ в ПАРЄ буде вирішено в ході червневої сесії асамблеї. Плани ради щодо членства Москви викликали обурення в Києві. Голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв заявив, що рішення комітету свідчить про «початку розвороту санкцій проти Росії». При цьому експерти вважають, що в України немає реальних важелів тиску на Європу.
Комітет міністрів Ради Європи вважає, що усі члени цієї організації, в тому числі і Росія, повинні мати рівні можливості щодо участі в роботі всіх структур РЄ.
«Всі країни-члени повинні мати право брати участь на рівних умовах в комітеті міністрів і парламентської асамблеї — двох статутних органах Ради Європи», — йдеться в заяві, поширеній за підсумками засідання Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) в Гельсінкі.
Глава МЗС Фінляндії Тімо Сойні заявив, що Комітету міністрів РЄ вдалося знайти «точки дотику» в питанні повернення Росії в ПАРЄ. Він додав, що таким чином міністри СЕ направили парламентської асамблеї «позитивний політичний сигнал».
У свою чергу, глава німецького зовнішньополітичного відомства Хайко Маас заявив, що в рамках сесії КМРЄ між ним і главою МЗС РФ Сергієм Лавровим була досягнута домовленість про те, що Росія залишиться в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Про це повідомляє прес-служба МЗС Німеччини на своїй сторінці в Twitter.
«Добре, що ми досягли домовленості про те, що Росія повинна залишитися в Парламентській асамблеї Ради Європи», — зазначив Маас.
Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд закликав повернути Росії право голосу в ПАРЄ. В іншому випадку, за його словами,…
На рішення СЕ відреагувала російська сторона. Так, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров у своєму виступі на сесії комітету міністрів заявив, що Москва підтримує всіх, хто виступає за припинення безглуздої конфронтації, за цілісність Ради Європи».
«Для цього необхідне повернення до початкових принципів організації, ключовою з яких рівність всіх держав-учасників», — зазначив глава російського зовнішньополітичного відомства.
Лавров також подякував країни Ради Європи і генерального секретаря цієї організації Торбйорна Ягланда за підтримку російської позиції.
«Сьогодні було прийнято рішення, яке чітко підтвердило, що, як і записано в статуті, кожна держава — член Ради Європи має рівні права і рівні обов’язки. Це, по суті, відкриває шлях для подолання нинішньої кризи, який був створений неправомірним рішенням ПАРЄ. Сподіваємося, що це рішення буде виконуватися всіма. Чекати залишилося недовго. Вже в червні відбудеться чергова сесія ПАРЄ. Якщо це рішення буде виконуватися, саме там повинна бути поставлена остаточна крапка в ситуації, коли наші парламентарі не могли повноправно брати участь у роботі цієї асамблеї», — підкреслив Лавров.
За словами міністра, «в Європі повинні розуміти: без Росії навряд чи можливо забезпечити справжню європейську безпеку в кожному її вимірі».
«Ми не прагнемо виходити з Ради Європи, як про це намагаються розпускати чутки. Не відмовляємося від жодної зі своїх зобов’язань, включаючи фінансові», — зазначив глава російської дипломатії.
Він додав, що «остаточна крапка в ситуації, коли наші парламентарі не могли повноправно брати участь у роботі цієї асамблеї», повинна бути поставлена в червні на черговій сесії ПАРЄ.
Як вважає спікер Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко, рішення Комітету міністрів Ради Європи прийняти заяву про рівність всіх делегацій фактично надало Росії можливість подати заявку на участь у червневій сесії ПАРЄ.
«За існуючим регламентом заявку національні делегації можуть подавати тільки в січні, але з прийняттям такого рішення КМРЄ фактично дав дозвіл на те, що можна подавати заявку і в червні», — пояснила Матвієнко.
За її словами, в Москві цінують «цю пан’європейської структури». Спікер СФ нагадала, що Росія «не по своїй волі пішла з Ради Європи».
«Це був не наш вибір. Це відповідь на ті несправедливі рішення, які були прийняті», — сказала спікер.
Нагадаємо, що Москва призупинила свою участь у засіданнях ПАРЄ в 2015 році у відповідь на позбавлення російських представників в цій організації права голосу з-за подій в Криму та Донбасі.
Віце-спікер Держдуми Петро Толстой в інтерв’ю ТАСС уточнив, що на наступному тижні заяву Комітету міністрів Ради Європи буде розглянуто на засіданні бюро ПАРЄ, як це передбачає регламент парламентської асамблеї.
«Потім необхідно прийняття двох ключових поправок до регламенту роботи організації: перша поправка, на якій давно наполягає Росія, повинна виключити можливість застосування дискримінаційних санкцій стосовно будь-якої національної делегації; друга покликана відкрити можливість для участі в літній сесії ПАРЄ делегаціям, які не подавали заявку в січні», — розповів Толстой.
«Впливати на європейську політику»
Домовленості з приводу членства РФ у ПАРЄ, досягнуті в Гельсінкі, цілком закономірні, вважають експерти.
«Не можна ігнорувати найбільшу країну континенту. Цю «розкіш» при існуючій щільності міжнародних контактів ПАРЄ просто не може собі довго дозволяти. З цієї причини кроки назустріч Москві виглядають природними», — зазначила в бесіді з RT доцент кафедри європейських досліджень Спбду Тетяна Романова.
Вона нагадує, що повернення Москви в ПАРЄ підтримав Турбйорн Ягланд. Зокрема, у квітні в інтерв’ю Financial Times він підкреслював, що необхідно відновити повноваження російської делегації до літньої сесії ПАРЄ, на якій буде обраний новий генеральний секретар Ради Європи.
«Якщо вони (Росія. — RT) не зможуть брати участь у виборах генерального секретаря, є небезпека, що Росія зробить висновок: тут (в РЄ. — RT) їй робити нічого», — сказав Ягланд.
На думку доцента кафедри європейської інтеграції МДІМВ Олександра Тэвдоя-Бурмули, якщо права російської делегації в ПАРЄ будуть відновлені, то це Москві може бути вигідно.
«ПАРЄ — один з інститутів Ради Європи, через який Росія може якимось чином впливати на європейську політику. Якби Росія пішла з ПАРЄ остаточно, фактично це означало, що рано чи пізно вона вийде з Ради Європи», — зазначив Тэвдой-Бурмули в бесіді з RT.
За його словами, членство Росії в РЄ дозволяє Москві користуватися багатьма загальноєвропейськими правовими, інформаційними та ресурсними потоками.
Заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін у бесіді з RT звернув увагу на те, що пункт про неприпустимість позбавлення голосу бере участь у роботі ПАРЄ країни має для Росії особливе значення.
«Без нього робота в парламентській асамблеї не може бути продуктивною», — упевнений експерт.
«Немає важелів тиску»
Зазначимо, зустріч Комітету міністрів Ради Європи вперше за багато років пройшла без української делегації — глава МЗС республіки Павло Клімкін в Гельсінкі не приїхав. Як зазначив в інтерв’ю виданню «Європейська правда» постпред України в Раді Європи Дмитро Кулеба, причиною цього демаршу Києва стали плани ПАРЄ по поверненню Росії в свій склад, незважаючи на те, що Москва нібито демонстративно порушувала умови Мінських угод.
15 травня Клімкін заявив, що «з роздачею паспортів в Донбасі РФ точно перетворила Мінськ (Мінські угоди. — RT) в зомбі».
«Ті, хто в Євросоюзі готовий повернути РФ в ПАРЄ без виконання нею будь-яких умов, є, по суті, співучасниками добивання Мінська. Якщо піддаватися на шантаж і сунути голову в пісок, від європейських цінностей нічого не залишиться», — написав політик у своєму Twitter.
Раніше Клімкін в ході виступу в Брюсселі на заході з нагоди річниці проекту ЄС «Східне партнерство» висунув ультиматум ряду європейських країн. Він заявив, що якщо Німеччина, Франція та інші держави доб’ються в Раді Європи зняття з Росії санкційного тиску, то Київ перестане виконувати Мінські угоди.
Володимир Жарихін вважає, що демарш голови МЗС України пояснюється не лише зовнішньополітичних, але й особистими причинами.
«Клімкін розумів, що він останні дні залишається на своєму посту. Він завершує свою кар’єру міністра закордонних справ поразкою, тому що він завжди різко виступав проти повернення Росії в ПАРЄ. Тепер йому залишається тільки піти, грюкнувши дверима», — зазначив експерт в бесіді з RT.
У п’ятницю, на наступний день після скасування поїздки в Гельсінкі, Клімкін написав заяву про відставку. Політик підкреслив, що 20 травня направить заяву у Верховну раду, а потім новому президенту Володимиру Зеленському.
Український лідер Петро Порошенко в ході телефонної розмови з канцлером ФРН Ангелою Меркель закликав Берлін підтримати посилення…
Втім, експерти вважають, що гучні заяви Клімкіна про можливу відмову України від виконання Мінських угод не мають під собою достатніх підстав.
«Це нереально. Хто дозволить їй це зробити? Мінські угоди — це ж не примха Києва. Щоб з них вийти, потрібно отримати згоду інших зовнішніх гравців, які зацікавлені у врегулюванні ситуації в Донбасі», — зазначив в інтерв’ю RT доцент кафедри політичної теорії МДІМВ Кирило Коктиш.
До числа цих гравців експерт, зокрема, відніс провідні держави ЄС — Німеччину і Францію. На його думку, Україна навряд чи зможе вплинути на рішення, що стосуються повноважень російської делегації в ПАРЄ.
У свою чергу, голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв заявив, що «ризик безумовного повернення Росії (в парламентську асамблею. — RT) великий».
Він додав, що положення Києва ослаблене в тому числі «повною відсутністю позиції новообраного президента». Ар’єв також вважає, що рішення комітету свідчить про «початку розвороту санкцій проти Росії».
«У Києва немає важелів для тиску. Навіть це рішення, прийняте 14 травня, показує, що Європа з думкою України мало вважається. Це зрозуміло: політична вага країни в європейських справах невеликий, як і сума внесків до Ради Європи. Навпаки, Росія — одна з основних країн — плательщиц до бюджету цієї організації», — зазначив Коктиш.
За даними, оприлюдненими спікером Держдуми В’ячеславом Володіним, тільки в ПАРЄ Росія щорічно повинна перераховувати €11 млн. Щорічний розмір російських внесків у бюджет всіх структур Ради Європи становить близько €32,5 млн, заявив він в інтерв’ю телеканалу «Росія 24». Це істотно більше, ніж платить Україна, відзначають експерти.
Однак членські внески Росія не робить з 2017 року, що створило значні проблеми для бюджету Ради Європи. Коктиш нагадав, що Україна спробувала компенсувати відсутність російського вкладу, але направила лише €400 тис.
«Компенсація вийшла символічною і ні на що вплинути не могла», — констатував експерт.
На думку Кирила Коктиша, розбіжності Києва з Радою Європи можуть бути вигідними не тільки залишає свій пост Клімкіну, але і чинному президенту Петру Порошенку, який складе свої повноваження вже в понеділок.
«Український лідер йде, приходить Зеленський. Налагоджувати відносини з Радою Європи доведеться вже йому», — пояснює Коктиш.
На його думку, Порошенко навмисне створює новому президенту проблеми як у зовнішній, так у внутрішній політиці. Кінцева мета поки ще чинного глави держави — знизити популярність Зеленського і тим або іншим способом домогтися реваншу за поразку на президентських виборах.
«Досить згадати нещодавно ухвалений закон про державну мову», — резюмував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.