В Росії почали виробництво нових екземплярів двигунів РД-191, призначених для ракети важкого класу «Ангара-А5». Вона буде запускатися з космодрому Східний, де зараз йдуть роботи по зведенню стартового столу для цього носія. Експерти називають «Ангару-А5» «проривним проектом», в якому використовуються новітні технології. За їх словами, ракета зможе замінити застарілий «Протон», від якого вона відрізняється більшою вантажопідйомністю і екологічністю.
Російське НВО «Енергомаш» приступило до виробництва нових екземплярів двигунів РД-191, призначених для використання на ракетах-носіях сімейства «Ангара-А5», які будуть запускатися з космодрому Східний. Відповідна інформація з’явилася на сайті держзакупівель.
У Росії почалося виробництво дослідних зразків нових ракетних двигунів РД-171МВ, які вважаються найпотужнішими у світі….
На порталі вказується, що «закупівля сортового прокату ливарних сталей і сплавів» проводиться замовником для «комплектації РД-191 в рамках дослідно-конструкторської роботи «Амур» (так називається проект з адаптації ракет сімейства «Ангара» для запусків з космодрому Східний). Вартість закупівлі оцінюється в 17,5 млн рублів.
РД-191 — рідинний ракетний двигун, що працює на парі «кисень + гас», розробка якого почалася в кінці 1990-х років, а сертифікація була завершена у 2011 році.
У 2009 році двигун успішно пройшов льотні випробування на південнокорейської ракети-носії «Наро-1». Однак супутник на орбіту тоді так і не був виведений з-за неполадок, які не мали відношення до російської частини ракети.
У серпні 2019 року глава «Роскосмосу» Дмитро Рогозін на Міжнародному авіаційно-космічному салоні — 2019 (МАКС-2019) заявив, що кількість вироблених РД-191 для «Ангари» має збільшитися кратно з 2023 року, коли ці ракети почнуть випускати серійно.
Провідний науковий співробітник Інституту космічних досліджень Російської академії наук Натан Ейсмонт в інтерв’ю RT пояснив, що одним з попередників РД-191 є двигун РД-170, «який за своїми характеристиками визнаний кращим в світі».
«Це однокамерний двигун, у якого поліпшені характеристики, в тому числі і питома тяга. Крім того, у нього удосконалено управління, що дає серйозну перевагу», — розповів експерт.
Ейсмонт зазначив, що роботи над РД-191 тривають, однак, на його думку, з ним ніяких проблем не передбачається, оскільки багато його вузли вже були раніше перевірені.
«Можливо, будуть якісь незначні доопрацювання, проте ніяких додаткових операцій не потрібно. Зараз «Ангара-А5» практично готова до серійного використання», — зазначив він.
На думку академіка Російської академії космонавтики Олександра Железнякова, даний апарат вигідно відрізняється від конкурентів своєю ціною.
«РД-191 надійний, відповідає сучасним вимогам і відносно дешевий», — заявив він в бесіді з RT.
Модульна «Ангара»
Проект «Ангара» бере свій початок у першій половині 1990-х років, коли в Росії був оголошений конкурс на створення космічного ракетного комплексу важкого класу. Його необхідність зумовлена тим фактом, що після розпаду СРСР частина підприємств космічної галузі, а також космодром Байконур опинилися за межами Росії. Тому з точки зору стратегічної безпеки країна потребувала ракетах, які б цілком вироблялися в Росії і запускалися з російських космодромів.
У 1994 році в конкурсі переміг проект ГКНПЦ ім. М. В. Хрунічева, який і став головним розробником комплексу. На підготовчому етапі концепція кілька разів змінювалася, поки в 1997 році конструктори не прийшли до нинішнього варіанту, який представляє собою ракету-носій на базі універсальних ракетних модулів (УРМ) з киснево-гасовими двигунами. Проект включає носії чотирьох класів — від легкого до важкого, вантажопідйомність яких варіюється від 1,5 т до 35 т.
Залежно від класу «Ангари» і маси міняється і число універсальних ракетних модулів, на яких встановлюються рухові установки. Так, для носіїв легкого класу «Ангара 1.1» або «Ангара 1.2» досить одного УРМ, для ракети середнього класу «Ангара-А3» — вже три, а конструкція важкої «Ангари-А5» передбачає установку відразу п’яти таких блоків.
Автори проекту «Ангара» припускали, що ракети цього сімейства зможуть замінити всю лінійку використовувалися на той момент в Росії носіїв. Так, «Ангара-А5» і «Ангара-А7» мали замінити «Протони». «Ангара-А3» і «Ангара А1.2» прийшли б на заміну производившимся на Україні «Зеніту-2» і «Циклону-2/3», а «Ангара А1.1» посіла б місце «Космос-3М», знятого з виробництва ще в 1990-х роках.
Перший запуск відбувся 9 липня 2014 року: легка ракета «Ангара-1.2 ПП» успішно стартувала з Плесецка і по балістичної траєкторії долетіла до полігону Кура на Камчатці.
Наступний пуск «Ангари» з космодрому в Плесецьку намічений на грудень 2019 року, на цей раз з макетом супутника. Третій старт буде проведений в 2020 році.
Пуск з Східного
У червні 2019-го на космодромі Східний почалися роботи по зведенню універсального стартового комплексу для ракет-носіїв «Ангара-А5» і її модифікацій. Згідно з планами, об’єкти повинні бути здані в експлуатацію до 2022 році. Як повідомив начальник відділу Центру експлуатації об’єктів наземної космічної інфраструктури Кирило Филенков, перший пуск цієї ракети з Східного намічено на IV квартал 2023 року.
Як пояснив Ейсмонт, «Ангара-А5» була вже «успішно випробувана, але без корисного вантажу». За його словами, вона повинна буде прийти на зміну використовуваним зараз «Протонів».
«За своїми характеристиками ці ракети близькі один до одного. Різниця в тому, що «Ангара-А5» може виводити на низьку орбіту трохи більше корисного навантаження. Крім того, у неї нетоксичні компоненти, в той час як у «Протона» вони токсичні, — пояснив експерт. — «Ангара-А5» за деякими оцінками, може виявитися дорожче, але якщо згадати про питання екології і безпеки, то це несуттєво. Потрібно враховувати витрати, які необхідні, щоб з найменшою часткою ризику використовувати ракету».
На екологічність «Ангари-А5» вказав і керівник Інституту космічної політики Іван Моїсеєв.
«Основна її перевага, яке завжди вказується, — екологічність. У перспективі вона повинна мати багато цікавих технічних особливостей: модульність, можливість будувати на одній базі і середній, і легкий класи», — заявив експерт в бесіді з RT.
На його думку, для завершення випробувань «Ангари-А5» буде потрібно ще декілька запусків.
«Зараз йде етап льотних випробувань ракети «Ангара-А5». У 2014 році в рамках цього етапу була запущена одна ракета без корисного навантаження, але, щоб цей етап пройти і вийти на експлуатацію, потрібно ще 2-3 запуску. Якщо вони прискорюються, то за 2-3 роки зможуть завершити роботи», — заявив він в інтерв’ю RT.
Ейсмонт змалював спектр завдань, які будуть вирішуватися за допомогою «Ангари-А5».
«Для наукових завдань — це зручний інструмент реалізації запусків у космічний простір. Уся наука в космосі може бути реалізована виключно з допомогою «Ангари». Крім того, вона зможе виконувати завдання народно-господарського призначення», — сказав аналітик.
У свою чергу, Моїсеєв одним з головних експлуатантів «Ангари-А5» назвав російське Міністерство оборони.
«Ангару-А5» будуть використовувати для внутрішнього ринку, наприклад Міноборони, Мінзв’язку в особі підприємства космічної зв’язку, тому що вона може виводити на орбіту супутники», — розповів він.
Він також вказав на те, що при створенні «Ангари-А5» використовуються найсучасніші розробки. На його думку, цією ракетою можуть зацікавитися і за кордоном.
«Ангара-А5» — це проривний проект, тому що це абсолютно сучасний носій, в якому представлені технології останніх років, — зазначив Ейсмонт. — У неї будуть і закордонні замовники. Якщо не буде політичної протидії, то замовники і в США знайдуться, оскільки «Ангара» цілком конкурентноздатна».
Thanks!
Our editors are notified.