Для України не існує короткого шляху до членства в НАТО. Про це заявила директор Центру інформації та документації альянсу в країні Барбора Маронкова. За її словами, щоб приєднатися до блоку, Київ спочатку повинен завершити всі необхідні для цього реформи. Ще одна формальна перешкода для інтеграції України з альянсом — збройний конфлікт на південному сході країни. На думку експертів, вступ Києва до НАТО — нереалістичний сценарій, а обіцянки прийняти в блок потрібні для пояснення власної активності на території України.
Для Києва не існує «короткої дороги» в НАТО, заявила на 12-му Київському форумі безпеки, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова. За її словами, щоб приєднатися до блоку, країні необхідно провести ряд реформ.
Так Маронкова відповіла на питання журналістів, чи може Україна розраховувати на прискорену процедуру інтеграції в НАТО. Вона зазначила, що для цього перш за все необхідно консенсусне політичне рішення, в результаті якого Київ зможе отримати план дій для вступу в Північноатлантичний альянс.
«Санітарний кордон»
При цьому представник НАТО підкреслила, що в альянсі визнають наміри України і підтримують їх. За її словами, поточна робота полягає у зміцненні оборонних структур України в альянсі не можуть «спекулювати щодо будь-яких часових рамок або будь-яких інших коротких шляхів до членства».
Director of the NATO Info&Doc Centre, Barbora Maronkova: In Ukraine,we are trying to dispel myths about NATO. We need to facilitate the understanding of key principles:all decisions are made by consensus, there is no person with a magic stick,making miraculous changes in Brussels pic.twitter.com/3bCQJ3OpoI
— Kyiv Security Forum (@ksfopenukraine) 12 квітня 2019 р.
«Ми прагнемо розвіяти міфи про НАТО на Україні. Необхідно допомогти громадянам країни усвідомити ключові принципи: всі рішення повинні прийматися на основі консенсусу — в Брюсселі немає людей, здатних помахом чарівної палички викликати фантастичні зміни», — заявила вона.
З аналогічними тезами Маронкова виступала тиждень тому на круглому столі в Києві. Тоді директор центру пояснила, що НАТО змушене реагувати на виклики, тому його двері завжди відкриті для будь-якої європейської держави, яка може внести свій внесок у колективну безпеку Євроатлантичного регіону.
«Що стосується прагнень України до євроатлантичної інтеграції, НАТО визнає українські прагнення і підтримує Україну на цьому шляху реформ», — заявила Маронкова.
Цю думку представники НАТО повторюють з року в рік — ще в 2017-му та ж Маронкова в інтерв’ю Deutsche Welle говорила про «безпрецедентний темпі реформ», які проводить Україна, а також про ту допомогу, яку альянс надає Києву.
При цьому ще в 2014 році, коли в Києві тільки заговорили про намір вступити в НАТО, деякі європейські політики прямо заявляли, що ці плани реалізувати неможливо.
«Україна не готова до членства в Євросоюзі, не готова до членства в НАТО. І в НАТО ніхто з країн-членів не пропонує прийняти Україну до лав альянсу. Обидві організації в цьому відношенні повинні давати Україні реалістичні надії», — підкреслив Богуслав Соботка, який очолював у той час чеський уряд.
Як пояснили тоді в Празі, головною перешкодою для інтеграції України в західні політичні та військові структури був і залишається збройний конфлікт у Донбасі.
На думку експертів, напруженість на південно-сході країни — головна причина того, що Україну не беруть в НАТО, а відставання в реформах — лише формальний привід для відмови.
«Альянс не погоджується приймати в свої ряди Україну, посилаючись на конфлікт на її території. Керівництву республіки говорять, що при таких умовах країни не візьмуть в блок, поки вона не вирішить свої проблеми. Проте якщо українська сторона шляхом діалогу врегулює напруженість на сході, то затребуваність київської влади на міжнародній арені, і в особливості для Вашингтона, різко знизиться», — зазначив у бесіді з RT завідувач кафедрою політології та соціології РЕУ ім. Р. В. Плеханова Андрій Кошкін.
Аналогічної точки зору дотримується військовий експерт Борис Рожин. На його думку, Україну розглядають НАТО як частина «санітарного кордону» біля Росії, куди вони стягують всі східноєвропейські держави.
«Справа тут зовсім не в реформах. В Європі і США розуміють, що прийняття України в НАТО — це абсолютно нереалістичний сценарій», — пояснив експерт в інтерв’ю RT.
«Йому треба перемогти»
При цьому діючий президент України Петро Порошенко регулярно намагається виступити в ролі архітектора європейської та північноатлантичної майбутнього України. Політик зробив цю тему однією з пріоритетних у своїй передвиборчій агітації. У лютому Верховна рада україни більшістю голосів схвалила внесення поправок в основний закон країни: з подачі чинного президента курс України на членство в НАТО і ЄС закріплено на конституційному рівні.
Незважаючи на далеко не самий вдалий для себе результат за підсумками першого туру виборів, Порошенко почав активно готуватися до другого етапу боротьби, знову взявши на озброєння тези про інтеграцію Києва і альянсу. Так, президент пообіцяв, що організовує в країні референдум про вступ до НАТО.
У НАТО пообіцяли підготувати кілька батальйонів ЗС Грузії відповідно до стандартів альянсу. Крім того, Білий дім схвалив…
«Референдум по НАТО. Він буде тоді, коли ми підготуємося до вступу і коли народ буде вносити зміни в Конституцію, делегуючи частину суверенних повноважень», — пообіцяв Порошенко.
Крім того, президент підписав указ про співпрацю України і Північноатлантичного альянсу на поточний рік у рамках вже узгодженої нацпрограми. Кількома днями раніше Порошенко висловив надію, що в НАТО оцінять внесок України «захист» співтовариства.
У лютому президент України заявив, що Київ отримає план про включення в НАТО протягом найближчих п’яти років.
«Порошенко зараз наобіцяє все що завгодно: у нього 21 квітня відбудеться другий тур виборів, йому треба перемогти. Але якщо б навіть у країні дійсно провели референдум про приєднання до НАТО, не факт, що його підсумки порадували б влади», — вважає Андрій Кошкін.
За словами Бориса Рожина, заяви Порошенка покликані показати лояльність Вашингтону, домогтися підтримки від Білого дому, а також підняти престиж чинного президента в очах електорату.
«Порошенко прагне показати, що він займається не тільки балачками, але і робить якісь практичні кроки. Проте це все одно не дасть йому тих голосів, яких йому не вистачає», — вважає експерт.
Про перспективи вступу до НАТО з оптимізмом говорив і український міністр оборони Степан Полторак — в січні він розповів журналістам, що «практично всі» учасники НАТО готові прийняти Україну в альянс за прискореною процедурою.
Однак потім глава українського Міністерства оборони все-таки був змушений визнати, що деякі країни — учасниці альянсу не розділяють цей настрій. Так, Угорщина не тільки критикує ідею інтеграції України в Північноатлантичний альянс, але і блокує засідання комісії Україна — НАТО на рівні глав оборонних відомств.
З нинішнім українським керівництвом «неможливо досягти угоди». Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, висловивши…
Восени минулого року Будапешт підтвердив, що і надалі буде дотримуватися цієї позиції. Причиною конфлікту між Угорщиною і Україною стало утиск Києвом інтересів національних меншин. Той факт, що радикальний український націоналізм отримав статус державної ідеології, не лише призвів до кровопролиття в Донбасі, але і викликав обурення діями України її найближчих сусідів — Росії, Угорщини та Польщі.
Будапешт відстоює інтереси етнічних угорців, що проживають на території України. Особливе невдоволення угорської громади викликала мовна політика Києва — в першу чергу закон «Про освіту», обмежив можливості нацменшин проходити навчання рідною мовою.
Крім того, влада Угорщини обурили погрози, які лунали на Україні в адресу етнічних угорців. Скандал розгорівся після того, як стало відомо про отримання жителями Закарпатської області угорських паспортів. Ці люди були внесені українськими націоналістами в базу сайту «Миротворець» як «злочинці».
«Неприйнятно з боку країни, яка прагне вступити в НАТО і встановити більш тісні відносини з організацією, звертатися з угорською меншиною таким чином» — так в МЗС Угорщини прокоментували повідомлення про переслідування українських угорців.
«Маріонетковий уряд»
Прагнення в НАТО і Євросоюз не може змусити українську владу переглянути свою політику щодо нацменшин. Відповідно, розраховувати на потепління у відносинах з Будапештом теж не доводиться, відзначають експерти.
У Чорному морі стартували спільні навчання НАТО і України «Морський щит — 2019». У них беруть участь близько 20 військових кораблів і…
На думку експертів, Київ поставив себе в патове становище: після того, як влада України почали запрошувати на свою територію американських військових і просити США про військове заступництві, приєднання країни до НАТО втратило для Вашингтона всякий сенс.
«Україна і зараз виконує особливі завдання США, будучи плацдармом і тараном проти Росії. Для Сполучених Штатів Україна — це територія, яку можна використовувати для дій проти РФ. Вашингтон зараз тримає Київ на короткому повідку, але при цьому не хоче приймати Україну в НАТО, тому що в цьому випадку вона отримає якесь право голосу», — вважає Кошкін.
На думку Бориса Рожина, діючі влади України є, по суті, інструментом і провідником американських інтересів, пов’язаних з ослабленням російської сторони і створенням серйозних проблем у її меж.
«Обіцянки прийняти Україну в блок потрібні тільки для прикриття і пояснення військової та розвідувальної активності на її території», — підвів підсумок Рожин.
Thanks!
Our editors are notified.