Глава Пентагону Марк Еспер відвідав з одноденним візитом Монголію, де зустрівся з главою Міноборони республіки Нямаагийн Энхболдом. Чиновники обговорили загальні для США і Монголії цінності», а Еспер заявив, що Сполучені Штати пишаються статусом важливого партнера республіки. Раніше монгольський президент Халтмаагийн Баттулга здійснив офіційний візит до Вашингтона, за підсумками якого лідери двох країн підписали декларацію про стратегічне партнерство. Як відзначають експерти, американське керівництво явно прагне активізувати свої зв’язки з Улан-Батором і включити Монголію в число найближчих союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні поряд з Сінгапуром, Тайванем і Новою Зеландією. Аналітики вважають, що тема співпраці з Улан-Батором стала актуальна для США з-за напружених відносин з Росією і Китаєм.
Американське керівництво пишається тим, що США є «третім сусідом» для Монголії, про це заявив за підсумками зустрічі з монгольським колегою Нямаагийн Энхболдом глава Пентагону Марк Еспер.
«Сьогодні ми з міністром оборони (Нямаагийн) Энхболдом обговорили загальні для США і Монголії цінності — відданість демократії і прав людини. Ми і надалі будемо співпрацювати для зміцнення наших відносин і досягнення поставлених цілей. Ми пишаємося тим, що є «третім сусідом» Монголії», — йдеться в заяві, опублікованій в Twitter глави Пентагону.
Today, MinDef Enkhbold and I discussed U. S.-Mongolia shared values – a commitment to democracy and human rights. We will continue to work together to strengthen our relationship and achieve our goals. We are proud to be your “third neighbor.” pic.twitter.com/iC9nUdzaOm
— Secretary of Defense Dr. Mark T. Esper (@EsperDoD) 8 серпня 2019 р.
Напередодні глава американського оборонного відомства прибув у Монголію в рамках свого турне країнами Східної Азії. В ході візиту не планувалося ніякого підписання двосторонніх документів. Мета поїздки — «підтвердження загальних цінностей» США і Монголії.
Говорячи про роль США як «третього сусіда» Монголії, Еспер мав на увазі поняття, що з’явилося в лексиконі монгольських політиків після революції початку 1990-х років. Географічно Монголія межує тільки з двома країнами — Росією і Китаєм. Однак Улан-Батор не має наміру замикати всі свої військово-політичні та економічні контакти на цих двох державах. До «третім» сусідам Монголія відносить ті країни, з якими республіка підтримує найтісніші стосунки. У їх числі зазвичай називають США, Японію, Південну Корею, Австралію і країни Євросоюзу. Співпраця з ними покликана врівноважити російський і китайський вплив у регіоні, відзначають експерти.
Американські ракети середньої дальності наземного базування можуть бути розгорнуті на території азіатських країн — союзників…
Поїздці Марка Еспера в Монголію передував візит монгольської президента Халтмаагийн Баттулги в США, де він зустрівся з главою Білого дому Дональдом Трампом. Вперше за останні вісім років монгольський лідер прибув в США — попередній візит в 2011 році завдав один з попередників Баттулги на президентському посту Цахіагійн Елбегдорж.
За підсумками нинішніх переговорів лідери двох країн підписали декларацію про стратегічне партнерство між Монголією і США. Сторони мають намір «нарощувати співпрацю як розвинені демократії» за допомогою збереження та заохочення демократичних цінностей і дотримання прав людини, включаючи свободу віросповідання, переконань і вираження думок, а також протидії корупції та інших заходів.
Як зазначив у коментарі RT завідувач сектором Монголії Інституту сходознавства РАН Володимир Грайворонский, після укладення угоди про стратегічне співробітництво партнерство Монголії і США було піднято на новий рівень.
«До цього подібні угоди укладалися лише з чотирма країнами, включаючи Росію», — додав експерт.
Політика рівнонаближеності
У військовій сфері Вашингтон і Улан-Батор почали співпрацювати ще в кінці минулого століття. У 1996 році країни підписали міжурядову угоду про обмін візитами військових фахівців. Монгольські військові почали проходити навчання в США, країни також приступили до проведення спільних командно-штабних навчань. У 2003 році Монголія направила свої військові бригади в Іраку і Афганістану для участі в операціях під егідою Пентагону — до 2017 року в Афганістані було присутньо близько 233 монгольських військовослужбовців, про це йдеться в довідці Держдепу США.
Крім того, з 2003 року США і Монголія проводять спільні польові навчання, які до 2006 року отримали статус міжнародних маневрів і назва Khaan Quest. Зараз у них щорічно беруть участь військові з десятків країн. На навчаннях, ініційованих Вашингтоном і Улан-Батор, відпрацьовуються миротворчі операції ООН.
Втім, партнерські відносини з Пентагоном не заважають владі Монголії розвивати взаємодію і зі своїми найближчими сусідами: до прикладу, в минулому році Москва і Улан-Батор підписали довгострокову програму військового співробітництва.
Білий дім прагне налагодити з Монголією економічні зв’язки, щоб домогтися зниження залежності азіатської республіки від торгівлі з КНР. У силу географічних умов весь зовнішньоторговельний оборот Монголії йде через російську і китайську кордону. Крім того, російський імпорт покриває до 90% потреб Монголії в нафтопродуктах. У свою чергу, Китай є ключовим зовнішньоторговельним партнером Монголії — за підсумками минулого року на КНР довелося 70% від монгольського зовнішнього товарообігу.
Міністерство оборони США оприлюднило нову версію «Національної оборонної стратегії». Ключовий документ визначає цілі і завдання…
У серпні минулого року в американський конгрес був внесений законопроект, що пропонує стимулювати американо-монгольські торговельні відносини шляхом скасування митних зборів. Як нагадали автори документа, Монголія межує тільки з КНР і Росією, які «хочуть створити світ, прямо протилежний цінностям і інтересам США».
Через місяць Вашингтон і Улан-Батор прийняли «дорожню карту» для розширення економічного партнерства між країнами. Як повідомляється в документі, обидві країни мають намір шукати можливості для нарощування взаємовигідної торгівлі.
За оцінками експертів, Улан-Батор розглядає ці ініціативи як можливість налагодити рівновіддалені зв’язку з усіма великими державами.
«Монгольські влади намагаються балансувати між великими державами — Росією, Китаєм, а також США і їх союзниками, — пояснив Володимир Грайворонский. — Метою Улан-Батора є отримання вигод від співробітництва з усіма країнами, але при цьому монгольська сторона не хотіла б знаходитися в залежності від кого-небудь».
Однак експерти сумніваються в тому, що Штати дійсно зможуть помітно розширити торгівлю з Монголією.
«Ідея, звичайно, логічна. Але неясно, як американці мають намір реалізувати цей план на практиці. Штати знаходяться далеко від Монголії, та й самі серйозно зав’язані на торгівлі з КНР. На купівлю ж американської зброї у монгольських влади просто немає коштів», — зазначив у бесіді з RT доктор політичних наук, професор МДУ Андрій Манойло.
Азіатська стратегія
Активізація американо-монгольських відносин спостерігається на тлі пильного інтересу, що проявляють Вашингтоном до Індо-Тихоокеанському регіону, зазначають експерти.
Вектор розширення сфер впливу Вашингтона в Азії проглядався давно — ще у 2011 році Хілларі Клінтон, яка очолювала в той час Держдеп, оголосила, що присутність Штатів в Азії є обов’язковою умовою для збереження американського глобального лідерства, так як саме в Азії буде «написана основна частина історії XXI століття».
Нова адміністрація Білого дому продовжила «азіатський курс». У минулому році Джеймс Мэттис, який очолював тоді Пентагон оголосив про перейменування Тихоокеанського командування ЗС США в Індо-Тихоокеанська, пояснивши це рішення зростаючим взаємозв’язком двох регіонів. У плани Штатів входить підтримка всіх партнерів в Азії — як великих, так і малих, пояснив тоді глава Пентагону.
Ключовим противником Вашингтона в регіоні залишається Китай, який фігурує у доктринальних документах США в якості однієї з ключових загроз. Як заявив Марк Еспер 4 серпня під час візиту до Австралії, Штати не підтримують прагнення КНР до домінування в Індо-Тихоокеанському регіоні.
При цьому Монголія розглядається Вашингтоном як один з ключових союзників у регіоні. У звіті Пентагону, опублікованому в кінці травня поточного року, «надійними, здатними і природними партнерами США» в Індо-Тихоокеанському регіоні є такі країни, як Сінгапур, Тайвань, Нова Зеландія і Монголія.
Тихоокеанське командування США за ініціативою Пентагону перейменовано в Індо-Тихоокеанська. Причина такого рішення, за словами міністра…
«Ці чотири держави сприяють американським операціями по всьому світу і роблять активні кроки з підтримки вільного і відкритого міжнародного порядку», — йдеться в документі.
Автори доповіді вказують на те, що США і Монголію об’єднує «спільне бачення вільного і відкритого Індо-Тихоокеанського регіону», а співпраця сторін є для нього «стабілізуючим фактором».
Про це ж йдеться в опублікованій за підсумками недавніх переговорів президентів Монголії і США декларації. Глави двох країн домовилися співпрацювати у сприянні національної безпеки і стабільності у всьому Індо-Тихоокеанському регіоні».
Як зазначив у коментарі RT Андрій Манойло, поглиблення американо-монгольського партнерства дійсно може стати дратівливим чинником для Пекіна.
«По-перше, Китай межує з Монголією, а по-друге — на півночі КНР є автономний район, населений переважно етнічними монголами. У Пекіні можуть побоюватися, що американці спробують використати цю обставину для розхитування політичної стабільності в Китаї», — вважає експерт.
За словами Володимира Грайворонського,американо-монгольське військове співробітництво і раніше знаходилося на належному рівні, але американське керівництво має намір ще більше зміцнити його.
«Вашингтон розглядає зміцнення своїх зв’язків з Монголією в першу чергу як один із засобів для стримування Китаю. Але, враховуючи кризу в американо-російських відносинах, Монголія представляє в теорії великий інтерес для Штатів і як наглядова плацдарм для спостереження не тільки за півднем Китаю, але і за північчю Росії, а також країнами Центральної Азії», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.