Західні партнери України почали висловлювати невдоволеність її національною та мовною політикою, відзначають експерти. Так, голова моніторингової місії ООН з прав людини в цій країні закликала уряд у пріоритетному порядку розробити законопроект про права національних меншин і корінних народів. З такою рекомендацією вона виступила, зокрема, у зв’язку з тим, що 16 липня в Україні набув чинності закон про посилення ролі української мови як державної. Оскільки цей документ утискає права проживають в республіці польських, румунських і угорських нацменшин, його неодноразово критикували у Варшаві, Будапешті та Бухаресті.
Голова моніторингової місії ООН з прав людини на Україні Матильда Богнер 17 вересня заявила, що організація закликає київські влади розробити закон про права національних меншин і корінних народів. Зокрема, Богнер зазначила, що такі заходи необхідні після прийняття в Україні закону про посилення ролі української мови як державної.
«Для того щоб забезпечити справедливий баланс між захистом прав меншин, свободою вираження поглядів і заохоченням державної мови як інструменту єднання суспільства, ми закликаємо кабінет міністрів у пріоритетному порядку розробити із забезпеченням відкритості та на основі консультацій закон про права національних меншин і корінних народів», — наводить слова Богнер агентство Інтерфакс.
У Верховну раду внесли законопроект, який дозволяє більш широко використовувати мови нацменшин, в тому числі російську. Документ…
Нагадаємо, закон, який посилює роль української мови як державної, набув чинності 16 липня 2019 року. Згідно з цим документом, представники національних меншин можуть отримувати середню освіту на своїй мові до 2023 року, після чого повинні перейти на українську.
Закон також передбачає, що державною мовою зобов’язані володіти всі чиновники, співробітники правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники сфери освіти та медицини, адвокати і нотаріуси та посадові особи державних установ та комунальних служб.
Також держава буде забезпечувати використання української мови у сфері культури, встановить його як мова теле – і радіомовлення. На державну мову будуть зобов’язані перейти сфери обслуговування та охорони здоров’я.
Джерело RT в партії «Батьківщина» розповів, що заяву функціонера ООН є сигналом про те, що політичний істеблішмент Заходу незадоволений законом про мову.
«Наскільки мені відомо, на зустрічах із Зеленським норми мовного закону західні партнери піднімали неодноразово. Але президент зараз більше уваги приділяє внутрішній політиці. А даремно. Всім відомо, що Україна зараз перебуває під зовнішнім управлінням і партнери незадоволені законом про мову. Тому рішення моніторингової місії ООН — це сигнал звернути увагу на це питання», — розповів співрозмовник.
Джерело RT в партії «Голос» зазначає, що заява ООН викликає побоювання.
«Ніякого торжества права на Україні немає. Один президент і парламент) приймає закон про мову, інший — хоче його скасувати. Про що це говорить? Про хаос в прийнятті законів в Україні. Таке неможливо в будь-якій цивілізованій країні», — вважає член політоб’єднання.
Заступник директора Інституту історії і політики МПГУ Володимир Шаповалов в розмові з RT нагадав, що український закон про мову порушує всі принципи і норми міжнаціональних відносин і життя національних меншин в сучасній демократичній державі.
«Навіть якщо б ООН закрила очі на цей процес, то дуже складно було б його проігнорувати. Важливо, що міжнародна структура звернула увагу на цю кричущу несправедливість і дискредитацію, яку ми спостерігаємо в Україні протягом останніх п’яти років», — підкреслив експерт.
Занепокоєння сусідів
Прийняття колишнім президентом Петром Порошенком законів про освіту і винятковому використанні української мови викликало серйозні побоювання у східноєвропейських сусідів України за становище нацменшин, що проживають на заході країни. Так, своє невдоволення висловлювали Угорщина, Польща і Румунія.
На початку березня 2018 року угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто навіть звинуватив Київ у «жорстокому нападі» на національні меншини.
У відповідь адміністрація Петра Порошенка звинуватила Будапешт у втручанні у внутрішні справи України.
Із-за ситуації з нацменшинами Угорщина наклала вето на переговори України з НАТО до тих пір, поки закарпатським угорцям не буде повернено право на навчання рідною мовою.
В Організації Об’єднаних Націй не в перший раз звертають увагу на проблемні закони про державний мовою, приймаються на Україні. Так, 16 липня заступник Генерального секретаря ООН з політичних питань Розмарі Дікарло в ході засідання Радбезу висловила надію на забезпечення владою України мовних прав нацменшин.
Тоді функціонер організації заявила про необхідність ретельного аналізу закону про державну мову в країні.
«Сподіваємося, що це сформує можливості для подальших заходів щодо забезпечення прав меншин», — зазначила Дікарло.
Слова глави адміністрації президента України Андрія Богдана про те, що російській мові треба надати регіональний статус в Донбасі,…
Критикували мовну політику України в ОБСЄ. Так, верховний комісар організації Ламберто Заньєр 29 липня 2019 року заявив, що мовна політика на Україні порушує права національних меншин і вносить елементи дискримінації.
«Одна з сьогоднішніх проблем — реалізація рекомендацій Ради Європи. Наприклад, це стосується поділу між мовами Євросоюзу і всіма іншими. Така класифікація свідчить про те, що по відношенню до різних нацменшин проводиться нерівна політика, а це вносить елементи дискримінації», — цитує Заньера газета «Известия».
Він підкреслив, що в прийнятому законі Україні «Про забезпечення функціонування української мови як державної» нічого не йдеться про захист мов нацменшин.
В даному випадку ООН варто було б боротися не за впровадження нового законодавства, а за скасування того закону, який був підписаний Петром Порошенком на злеті своєї кар’єри і який фактично означає дискримінацію ряду національних етнічних спільнот і мов, вважає член Ради з питань міжнаціональних відносин при президенті Росії Богдан Безпалько.
«Можливо, варто було б наполягати на виконанні Україною Європейської хартії регіональних мов або вимагати від неї дотримання власних конституційних норм, роботи Конституційного суду разом з представниками національних меншин, в тому числі і з представниками російськомовної громади», — зазначив політолог.
Володимир Шаповалов зазначив, що у ООН є багато важелів тиску на Україну через рішення, які приймають міжнародні інстанції, тому що ця країна знаходиться у стані тяжкої економічної кризи і залежить від зовнішнього світу.
«Але для вирішення цієї проблеми необхідно, щоб усі країни світу посідали консолідовану позицію. Сьогодні Захід на словах висловлює підтримку українського народу, але на ділі фактично захищає українську державу від критики з боку міжнародних інстанцій і з боку інших країн, таких як Росія. Потурання українським політикам і націоналістам серйозно позначається на тій політиці, яка здійснюється в Україні, тому що українські націоналісти, користуючись підтримкою США і деяких європейських країн, відчувають себе абсолютно безкарними», — зазначив експерт.
Позиція Зеленського
Варто відзначити, що в квітні 2019 року обраний президент України Володимир Зеленський заявив, що закон про винятковому використанні української мови «став заручником» політичної риторики і був прийнятий без достатнього обговорення з суспільством.
Блок Петра Порошенка підготував проект постанови, згідно з яким Україна повинна звернутися в ООН, ОБСЄ і НАТО в зв’язку з нібито…
Тоді він пообіцяв, що після вступу на посаду його адміністрація проведе ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися, що в ньому дотримані конституційні права і інтереси всіх громадян України.
У кінці серпня Володимир Зеленський заявив про необхідність розробити законопроект про захист прав національних меншин.
«Я впевнений, що повинен бути законопроект про захист прав меншин, і там все має бути прописано — їх мова, віра», — розповів він в інтерв’ю телеканалу «1+1».
Джерело в партії «Слуга народу» розповів RT, що західні партнери Києва незадоволені тим фактом, що на Україні фактично гноблять мови національних меншин.
«Зеленський готовий скасувати закон про мову, норми якого він вважає дискримінаційними. Рада готова голосувати за будь-які ініціативи президента, тому проблем з відміною закону не виникне», — вважає співрозмовник RT.
У свою чергу, представник партії «Європейська солідарність» вважає, що таке рішення Зеленського може привести до акцій протесту з боку націоналістів і радикалів.
«Націоналісти виступлять проти, тому можуть виникнути акції протесту. Я так розумію, що для цього і залишили Арсена Авакова міністром МВС, щоб ліквідувати всі акції протесту. Мабуть, Зеленський на це і сподівається, коли скасує прийнятий минулого Радою закон про мову», — каже депутат у коментарі RT.
Володимир Зеленський повинен був рішуче виступити проти цього закону ще в період його прийняття, коли він вже був чинним політиком, брав участь у виборчих кампаніях і міг чітко і чітко позначити свою позицію з цього приводу, вважає Володимир Шаповалов. Однак зараз у президента України є можливість виправити ситуацію, скасувавши цей закон, додав експерт.
«Зеленський зараз в очах населення є президентом надії і має колосальний рівень підтримки у громадян. Очікування, які є у громадян України, передусім пов’язані з припиненням воєнних дій, нормалізацією ситуації на Південному Сході і припиненням згубної політики, яку Київ проводив в останні роки. У нового лідера зараз широке вікно можливостей, щоб цей мандат довіри, який він отримав від населення, конвертувати в ті заходи, які будуть отримувати підтримку населення», — уклав експерт.
Thanks!
Our editors are notified.