«Надута економіка»: чому світовий борг досяг рекордних $253 трлн

Світовий борг оновив історичний максимум і досяг $253 трлн, або 322% глобального ВВП. Рівень боргового навантаження США склав 327%, Японії — 540%, країн єврозони — 388%. Про це йдеться в дослідженні Інституту міжнародних фінансів (IIF). Зростання закредитованості держав пов’язаний з повсюдним зниженням процентних ставок, стверджують експерти. Фахівці не виключають, що уповільнення світової економіки і прискорення кредитування можуть загрожувати фінансовій стабільності найбільш великих позичальників.

Розмір світового боргу досяг максимального рівня за всю історію спостережень. Як підрахували в американському Інституті міжнародних фінансів (IIF), в III кварталі 2019 року показник збільшився до $253 трлн і склав 322% глобального ВВП.

Обсяг світового боргу являє собою загальну заборгованість населення, компаній, фінансових організацій і урядів всіх країн. Згідно з оцінкою експертів IIF, за останні п’ять років значення підвищилося майже на $30 трлн і найближчим часом продовжить рости.

«За нашими розрахунками, в умовах низьких процентних ставок і слабких фінансових умов загальний світовий борг перевищить $257 трлн вже в I кварталі 2020 року», — говориться в дослідженні організації.

Хоча світова економіка почала вповільнюватися, темпи зростання глобального боргу, навпаки, прискорилися. На думку аналітиків, головною причиною такої ситуації виявилася політика центральних банків.

У 2019 році світові регулятори почали синхронно знижувати процентні ставки для стимулювання ділової активності та економічного зростання в своїх країнах. З часом дії центробанків повинні призвести до здешевлення кредитів, збільшення внутрішнього попиту та обсягів капіталовкладень. Але в той же час така політика ризикує призвести до надмірної закредитованості країн.

Державний борг США зріс до рекордного рівня і вперше в історії досяг позначки $22 трлн. За час президентства Дональда…

«Зараз всі ключові економіки світу перебувають у фазі зниження ставок, завдяки чому кредити та інші запозичення стають дешевшими. У тих країнах, де велика закредитованість лежить в основі економічного зростання, апетит до подешевшали запозичень став ще сильніше», — пояснив RT аналітик боргового ринку ІК «Іволга Капітал» Ілля Григор’єв.

Примітно, що заборгованість розвинених держав становить близько $180 трлн (383% ВВП) і більш ніж в два рази перевершує показник країн — $72 трлн (223% ВВП).

«Зараз валюти країн, що розвиваються, не можуть дозволити собі значні обсяги боргу. В їх інтересах тримати заборгованість на відносно низькому рівні для спрощеного доступу до світового ринку капіталу. Крім того, далеко не всі кредитори згодні надавати позики в локальних валютах, а зобов’язання в доларах і євро можуть бути економічно небезпечні для деяких країн», — зазначив у розмові з RT директор Академії управління фінансами та інвестиціями Арсеній Дадашев.

Однак серед країн, що розвиваються, є виняток. Мова йде про китай, загальний борг якого досяг 310% ВВП. Експерти IIF пояснили таку ситуацію зростанням кредитування в корпоративному секторі країни.

При цьому серед розвинених країн саму важку боргову навантаження мають США, Японія і держави єврозони. За оцінкою IIF, в Сполучених Штатах загальна заборгованість уряду, громадян і бізнесу перевищує 327% ВВП країни. У єврозоні значення становить 388% ВВП, в Японії — 540%.

«Останнім часом світова економіка все більше стає не реальною, а надутою. Ми бачимо появу фінансових бульбашок, які здатні надуватися тривалий час. Життя в борг дозволяє не тільки витрачати кошти, але і направляти їх на розвиток виробництв. Причому найчастіше виробництва будуються за рахунок позикових коштів під заставу майбутніх доходів підприємств. Це не зовсім правильно, і рано чи пізно міхур може луснути», — розповів RT аналітик ГК «ФІНАМ» Олексій Коренев.

Як зазначають експерти, у разі подальшого уповільнення глобальної економіки прибутку світових компаній і держав почнуть скорочуватися. Таким чином, бізнесу та урядів стане важче сплачувати за рахунками. В результаті самі закредитовані організації та країни ризикують зіткнутися з кризою.

«Якщо економічні умови стають гірше, то підприємства отримують менше прибутку, а обсяг їх боргу при цьому не змінюється. В результаті починаються прострочення за зобов’язаннями. У цієї проблеми є два шляхи вирішення: або позичальники вдадуться до рефінансування боргу, що з часом ще більше посилить проблему, або почнуть оголошувати дефолт за своїми зобов’язаннями. Такий сценарій передбачає початок фінансової кризи», — зазначив Ілля Григор’єв.

Життєвий досвід

Цікаво, що одним з найнижчих рівнів боргу в світі сьогодні має Росія. У даний момент загальний розмір боргового навантаження країни становить лише 90% ВВП.

Москва почала помітно знижувати залежність від зовнішніх позик після дефолту 1998 року. Про це в бесіді з RT розповів експерт компанії «Міжнародний фінансовий центр» Гайдар Гасанов. За його словами, разом зі зниженням рівня боргу Росія одночасно стала нарощувати обсяг золотовалютних резервів. Така політика дозволила країні створити фінансову подушку безпеки на випадок зовнішніх шоків.

«Після 2000 року Росія стала достроково погашати свій борг Міжнародному валютному фонду (МВФ). Москва також виплатила залишилися з часів СРСР зобов’язання Лондонському і Паризькому клубах кредиторів. Зараз грошові резерви Росії настільки зросли, що тепер країна може спокійно покрити свій зовнішній борг», — сказав Гасанов.