«Наше завдання — прибрати бар’єри»: глава ФМС Росії Володимир Булавін про торговельні відносини з Китаєм і співробітництво з ЄАЕС

За підсумками 2018 року третина російського товарообігу припала на країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Подальше зростання торгівлі можливий за рахунок зниження бар’єрів та спрощення митних процедур на кордонах держав. Про це розповів керівник Федеральної митної служби Росії Володимир Булавін в ексклюзивному інтерв’ю RT на полях ВЕФ-2019.

— Володимир Іванович, традиційно найбільш обговорювані питання на полях ВЕФ так чи інакше пов’язані з відносинами Росії та Азії у сфері торгівлі. Яку частку сьогодні держави АТР займають в товарообігу Росії? Кого в регіоні можна назвати найбільш активним торговельним партнером нашої країни?

— За 2018 рік обсяг торгівлі Росії з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону склав $230 млрд. Це одна третина нашого товарообігу. При цьому $108 млрд припало на частку Китаю. Таким чином, можна сміливо стверджувати, що КНР — наш основний торговий партнер у регіоні.

Цей факт і є головною причиною того, що ми нарощуємо контакти з Китаєм та митною адміністрацією країни. Хочу зазначити, що відносини з колегами з азіатської республіки ми будуємо на плановій системній основі. Наша головна задача — прибрати бар’єри при переміщенні товарів через державні кордони.

— Що зараз Федеральна митна служба робить для цього?

— На даному напрямку ми провели декілька експериментів. Зокрема, успішним став досвід щодо взаємного визнання результатів митного контролю. Його суть полягає в тому, що тепер товар проходить митний контроль тільки один раз — при відправленні. А сторона, яка отримує товар, приймає (на довірчій основі. — RT) результати цього контролю.

Ми також досить успішно в автоматичному режимі обмінюємося з китайською стороною знімками інспекційно-оглядових комплексів (знімки показують вміст транспорту або вантажу при проході через рентген. — RT).

У цьому році провели зустріч на рівні керівників митних служб Китаю і Росії. За її підсумками підписали дорожню карту ” і план дій про взаємне визнання уповноважених економічних операторів (юридичних осіб, які користуються довірою митних органів і проходять контроль за спрощеною системою. — RT). Я вважаю, що це серйозний прорив у наших відносинах.

Також ми зараз активно працюємо над регулярним одержанням достовірної інформації про митної вартості переміщуваних товарів.

— З якими країнами ще, крім Китаю, митні відносини розвиваються аналогічним чином?

— Подібні контакти є з багатьма митними адміністраціями держав АТР. У восьми країнах регіону у нас вже є свої митні представники. Зараз ми працюємо над тим, щоб організувати свою присутність в Узбекистані, Таджикистані і Монголії.

Зазначу, що найбільш ефективно співпраця йде з Японією та її митною адміністрацією. Ми домовилися обмінюватися інформацією про учасників зовнішньоекономічної діяльності. Ці дані потрібні при організації системи управління ризиками (комплексу заходів щодо контролю за можливими порушеннями. — RT).

До поїздки на ВЕФ ми були в Монголії. У нас непогані контакти з нашими монгольськими колегами, підписали низку угод, у тому числі стратегічний план дій на 2020-2024 роки. Договір передбачає співпрацю в інформаційній, правоохоронній сферах, а також в області митного оформлення.

— За даними ФМС, у 2018 році другим за величиною торговим партнером Росії в Азії стала Південна Корея. Які заходи приймає Федеральна митна служба для зміцнення співпраці з корейськими колегами?

— У цьому році ми з ними теж підписали план дій по визнанню уповноважених економічних операторів. Тобто митне співробітництво розвивається досить активно і з використанням цифрових технологій. Вважаю, що через деякий час ми перейдемо від двосторонніх контактів до багатосторонніх в рамках всього Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Це дозволить забезпечити досить швидке просування товарів з однієї країни в іншу за транзитними коридорами через території третіх держав.

— Також хотіли б обговорити з вами питання перевезення іноземних товарів через територію Росії в інші країни. Яку роль відіграє Федеральна митна служба в просуванні транзитних можливостей Росії і ЄАЕС?

— У цьому році ми повністю перейшли на електронні транзитні декларації (документ необхідний для провезення товару через території третіх країн. — RT). Досить успішно запустили проекти з автоматичної реєстрації і випуску електронних декларацій.

Крім того, в цьому напрямку у нас є ряд багатосторонніх експериментів. В якості прикладу можна навести наш досвід просування вантажів з Фінляндії в Китай через території Росії і Казахстану. Експеримент виявився успішним, і зараз вже готується підписання міждержавної угоди. У всіх чотирьох країнах проходить процедура узгодження цього договору на національному рівні.

— Яку роль відіграє ФМС Росії у розвитку транспортних коридорів «Примор’я-1», «Примор’я-2»? Наскільки ефективні заходи, які вживаються?

— Ми активно працюємо над прискоренням митних процедур по цих транспортних коридорах. Досить сказати, що час митного оформлення на залізничних станціях становить трохи більше 40 хвилин. І основний акцент митного оформлення і контролю з прикордонних пунктів пропуску перенесено в морські порти. Це суттєвим чином в цілому позначилося на переміщення вантажів з північно-східних провінцій Китаю в більш південні через наші морські порти.

— Чи виправдали себе введені на території Далекого Сходу спеціальні митні режими — вільний порт Владивосток і території випереджаючого соціально-економічного розвитку?

— Для цього в першу чергу потрібно дивитися на економічні показники Далекого Сходу, але ми вважаємо, що виправдали. Хоча з точки зору бізнесу потенціал використання тих переваг, які є на Далекому сході, ще не вичерпаний.

Звичайно, значущі переваги передбачає режим вільної митної зони. Ми уважно подивилися, як використовується цей режим. У новий митний кодекс ЄАЕС були внесені необхідні зміни. Зараз міняємо законодавчу базу на національному рівні. Це необхідно для того, щоб зробити існуючий режим більш доступним, гнучким і привабливим для далекосхідного бізнесу.