Екс-міністр оборони ФРН Урсула фон дер Ляйєн, обрана головою Єврокомісії, вважає, що ЄС повинен розмовляти з Росією «з позиції сили» і зберегти діючі санкції. Вона звинуватила Москву в прагненні роз’єднати Європу. За словами фон дер Ляйєн, Євросоюз може потрапити в енергетичну залежність від РФ. Раніше з антиросійськими заявами виступили й інші політики, затверджені на вищі посади в ЄС. Експерти відзначають, що подібна риторика перегукується з колишнім курсом Брюсселя. На думку аналітиків, європейський істеблішмент ігнорує запит низки країн ЄС на нормалізацію відносин з РФ.
Нова глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Євросоюз повинен зберегти санкції проти Росії. Таку думку вона висловила в інтерв’ю італійській газеті La Repubblica.
«Нам, виступаючи з позиції сили, слід зберігати діючі санкції і в той же час продовжувати пропонувати діалог»», — заявила фон дер Ляйєн.
За її словами, Кремль «не прощає слабкості» і нібито веде ворожу по відношенню до ЄС діяльність.
«Приклади варіюються від порушення міжнародних норм — як анексія Криму — до роботи з метою максимального відокремлення Європи», — стверджує європейський політик.
Також, на думку фон дер Ляйєн, для протидії Росії європейцям необхідно боротися з «дезінформацією» і «фейковими новинами».
Як повідомляє агентство Reuters з посиланням на інше недавнє інтерв’ю фон дер Ляйен (німецькому виданню Bild), європейський політик, коментуючи будівництво газопроводу «Північний потік — 2», говорила про «небезпеку надмірної залежності від російських енергопостачань». Крім того, обрана голова Єврокомісії виступила за збереження близьких, дружніх відносин із Сполученими Штатами.
16 липня Європарламент затвердив екс-міністра оборони Німеччини Урсулу фон дер Ляйєн на посаді керівника Єврокомісії. З 1 листопада вона змінить на цій посаді Жан-Клода Юнкера.
«Залишити в силі всі звинувачення»
Фон дер Ляйєн, перш займала посаду голови Міноборони ФРН, неодноразово виступала з критикою на адресу Росії.
Досягти сталого світу» в Європі можна лише за умови співпраці з Росією. Про це заявив міністр закордонних справ ФРН…
Так, в минулому році її заяву про необхідність розмовляти з Москвою з позиції сили розкритикував міністр оборони Росії Сергій Шойгу. Тоді глава російського військового відомства порадив німецької колезі «запитати у дідусів», чим може обернутися такий діалог з Москвою.
В офіційному привітанні фон дер Ляйєн з нагоди її обрання головою ЕК президент РФ Володимир Путін висловив надію, що «багатий політичний досвід і міжнародний авторитет» колишнього міністра оборони ФРН «будуть сприяти конструктивній роботі Єврокомісії, а також слугуватимуть відновленню рівноправного і взаємовигідного партнерства між ЄС і Росією».
У свою чергу, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на полях російсько-німецького форуму «Петербурзький діалог» заявив, що у відносинах з обраним головою ЕК Росія прагне орієнтуватися не на якісь публічні заяви, а на практичні справи».
Раніше директор департаменту загальноєвропейського співробітництва російського МЗС Андрій Келін підкреслив, що за останній місяць російсько-європейські відносини «деградували».
Як зазначив в інтерв’ю RT науковий співробітник Інституту загальної історії РАН Костянтин Софронов, позиція фон дер Ляйєн про необхідність збереження антиросійських санкцій відображає точку зору німецького істеблішменту, який не поспішає знімати обмежувальні заходи, хоча і періодично говорить про необхідність налагодити діалог з Москвою.
Директор Фонду прогресивної політики Олег Бондаренко зазначив у розмові з RT, що в позиції фон дер Ляйєн відіграє певну роль і особистий фактор, однак більшою мірою, на його думку, заяви політика відображають погляди брюссельської євробюрократії.
«Вона продовжує курс, якого дотримувалася і попередня Єврокомісія, — зазначив у розмові з RT Бондаренко. — Це говорить лише про те, що завдання європейських еліт — «йдучи — не піти», залишити в силі всі звинувачення проти Росії і механізми рестрикцій».
На початку липня лідери країн ЄС узгодили кандидатури нових керівників ключових європейських органів, які повинні оновитися за підсумками травневих виборів у Європарламент. Зазначимо, Урсула фон дер Ляйєн не єдиний представник нового керівництва ЄС, який дотримувався антиросійської риторики.
Так, обраний на пост глави європейської дипломатії керівник іспанського МЗС Жозеп Боррель в травні цього року назвав Росію «старим ворогом». А новий спікер Європарламенту італієць Давид-Марія Сассоли на початку липня заявляв, що санкційна політика ЄС стосовно Росії не зміниться.
«Люди, обрані на посади європейських інститутів, успадковують політику своїх попередників, — зазначив Олег Бондаренко. — Саме для цього їх і вибрали. Тому спікером Європарламенту, наприклад, не став болгарин Сергій Станішев, колишній громадянин СРСР, а італійський журналіст, який раніше нічим не прославився. Його призначили тільки на підставі того, що він готовий продовжувати лінію антиросійських санкцій».
Нагадаємо, що одним з основних претендентів на пост голови ЄП був екс-прем’єр-міністр Болгарії Сергій Станішев, який виступав за нормалізацію відносин з Росією. Його рекомендував на цю посаду саміт лідерів ЄС. Однак 7 липня спікером обрали італійського соціаліста Сассоли.
«Зміна політики можливо»
Багато європейські політики неодноразово закликали до нормалізації відносин з Росією і навіть до зняття санкцій. Так, днями за те, щоб відмінити діючі проти Росії обмежувальні заходи, виступив прем’єр-міністр федеральної землі Саксонія Міхаель Кречмер. Раніше з подібною ініціативою виступила його колега з землі Мекленбург — Передня Померанія Мануела Швезиг.
Як повідомили 17 липня німецькі ЗМІ з посиланням на дані Східного комітету німецької економіки, від санкційного протистояння з Росією за останні п’ять років Німеччина втратила сотні мільярдів євро. Особливо постраждали землі колишньої НДР: наприклад, в Саксонії торговий оборот з Росією скоротився на 72,5%, а в Тюрінгії — на 19,9%.
Також днями про неефективність антиросійських санкцій заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. За його словами, Будапешт втратив близько €8 млрд із-за санкцій.
Про необхідність скасування антиросійських обмежувальних заходів говорять і в Італії. Зокрема, 4 липня прем’єр-міністр Джузеппе Конте на зустрічі з Володимиром Путіним заявив, що Рим буде працювати над зняттям рестрикцій. У свою чергу, заступник глави італійського уряду Маттео Сальвини назвав санкції ЄС «божевільними». Про можливості скасувати обмежувальні заходи проти Москви заявляв і прем’єр Франції Едуар Філіп на переговорах з російським колегою Дмитром Медведєвим у червні.
Як зазначає Костянтин Софронов, антиросійські санкції США і ЄС не досягли своєї мети.
«Росія показала на зовнішньополітичній арені, що зберігає свій військовий потенціал, успішно проводить переозброєння. Серйозного погіршення ситуації, при якому Москва була б змушена звернутися до Заходу за економічною допомогою, також не відбулося, — говорить Софронов. — Більш того, війна в Сирії продемонструвала, що Росія досить активна. У неї є вибір. Вона може домовлятися з Туреччиною, з Іраном і з іншими державами, шукати інших політичних партнерів замість тих європейських країн, які підключилися до антиросійським санкцій».
Після довгих дискусій керівництво країн ЄС обрала претендентів на чотири ключові позиції в керівництві Євросоюзу: глав…
За словами Олега Бондаренка, нове керівництво ЄС в особі фон дер Ляйєн нехтує посиленими вимогами скасування антиросійських санкцій.
«Європа за ці п’ять років зазнала певні зміни. І те, що європейські еліти не хочуть цього помічати, не характеризує їх з позитивної сторони. Так вони підривають власну легітимність в очах європейського виборця», — стверджує політолог.
На думку Костянтина Софронова, «ЄС може змінити свою думку і відмовитися від санкцій відносно Москви тільки в тому випадку, якщо зміниться зовнішньополітична повістка США». Однак такий сценарій розвитку подій експерт вважає малоймовірним.
Між тим Олег Бондаренко вважає, що в країнах ЄС є серйозний внутрішньополітичний потенціал для зміни відносин з Росією.
«Перегляд політики щодо Москви можливий у результаті виборів в основних країнах — членах ЄС в найближчі рік-два, — каже Бондаренко. — Наприклад, багато залежить від Німеччини, а там ситуація зміниться після відходу Ангели Меркель».
Thanks!
Our editors are notified.