Москва вважає неприйнятними заяви керівництва Естонії, яке вимагає «повернути» прибалтійській республіці ряд російських територій. Про це повідомив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи заяву спікера естонського парламенту Хенна Пыллуааса. Раніше прибалтійський політик висловив думку, що необхідно відновити кордон згідно з умовами Тартуського договору 1920 року — тоді частина територій Ленінградської і Псковської областей відійшла Естонії. Таллін вважає цей документ дійсним, незважаючи на те, що він втратив свою силу після входження республіки до складу СРСР.
У Кремлі вважають неприйнятними заяви ряду естонських політиків, які вважають, що Росія повинна повернути республіці території, які відійшли їй за Тартускому мирним договором 1920 року. Про це журналістам розповів прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.
«Ми вважаємо неприйнятним (вимога повернути території. — RT) і не можемо з нею погодитися», — заявив він.
Раніше спікер естонського парламенту (рійгікогу), член Консервативної народної партії Хенн Пыллуаас заявив, що Москва нібито «анексувала частину території республіки і має ці землі «повернути». За його словами, між Росією і Естонією має бути встановлена межа, обумовлена умовами Тартуського мирного договору.
«Всі держави визнали Естонію саме в цих межах. Просування з прикордонним договором може означати тільки визнання Тартуського миру і визначених їм меж і їх відновлення з боку Росії», — написав він у Facebook.
Цей договір був укладений між Естонією і РРФСР. Підписавши його, Москва визнала незалежність цієї країни. Також прибалтійська республіка отримала ряд територій, які нині входять до складу Ленінградської і Псковської областей.
Задля ратифікації прикордонного договору з Росією Естонія не має наміру відмовлятися від принципів Тартуського мирного угоди, заявив…
Тартуський договір втратив свою силу в 1940 році, коли Естонія увійшла до складу СРСР. Однак після розпаду Радянського Союзу естонські політики неодноразово заявляли, що цей документ досі діє. Так, глава МЗС країни Урмас Рейнсалу напередодні заявив, що не бачить перспектив ратифікації договору про кордон між країнами без урахування цього договору.
«На думку Естонської Республіки, принцип статті 2 Тартуського мирного договору діє до цих пір. З ним пов’язані поняття незаконної анексії нас і відновлення нашого суверенітету, а не створення нової держави», — сказав він.
Зазначимо, що між Росією і Естонією договір про державний кордон був підписаний в 2005 році. Однак тоді при ратифікації рійгікогу включив в документ положення про продовження дії Тартуського мирного договору. У зв’язку з цим Росія була змушена відкликати свій підпис.
Другий раз договір був підписаний в 2014 році. Тоді було обумовлено, що країни не мають один до одного територіальних претензій. У 2016 році Естонія ратифікувала документ у першому читанні, проте потім процес застопорився. Москва також не ратифікувала його.
Директор Інституту сучасного державного розвитку Дмитро Солонников переконаний, що подібні випади з боку націоналістично налаштованої частини політичної еліти Естонії будуть відбуватися і в майбутньому.
«Правляча естонська еліта ніколи не забувала про цю тему, вони її піднімали раніше, вони будуть її піднімати і далі. Спроба вставити посилання на Тартуський договір робилася не раз за час підготовки підписання договору про кордони між Росією та Естонією. Нагнітання напруженості між Росією і Євросоюзом — єдина функція сучасної Естонії», — сказав він RT.
«Така поведінка абсолютно несерйозно»
Постійна зміна позицій Талліна унеможливлює подальші переговори по прикордонному договором, переконаний голова комітету Ради Федерації з міжнародних справ Костянтин Косачов.
«Зрозуміло, що естонські парламентарії ведуть свої внутрішньополітичні (націоналісти підтримують вигідний їм рівень русофобії в суспільстві) і зовнішньополітичні (сьогодні кожен поспішає пред’явити Росії «під шумок» свої претензії) гри. Проте така поведінка абсолютно несерйозно для відповідальних представників влади. Ну як домовлятися про такі серйозні речі, як державний кордон, якщо у партнера сім п’ятниць на тижні?» — написав він у Facebook.
Незважаючи на той факт, що юридично ці вимоги естонської сторони не підкріплені, фактично вони погіршують двосторонні відносини, підкреслив заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ, голова комісії з захисту державного суверенітету Андрій Клімов.
«Юридичної сили, звичайно, ніякої не мають, але подразником у двосторонніх відносинах є. Що стосується, ще раз повторюю, суті питання: жодних прикордонних розбіжностей у нас в цій частині світу немає, не було і, я сподіваюся, не буде», — сказав він RT.
Таллін неминуче зіткнеться з тим фактом, що майбутнього у цих вимог немає, переконаний член комітету Держдуми з міжнародних справ Антон Морозов.
«Тут ніякої перспективи немає у подібних заяв. Я думаю, з часом естонці зрозуміють, що це неконструктивний підхід не принесе результатів, і будуть все-таки на взаємовигідних умовах будувати наші відносини», — зазначив депутат.
Thanks!
Our editors are notified.