Сполучені Штати не повинні скорочувати обсяги поставок зброї країнам Перської затоки, насамперед Саудівської Аравії і ОАЕ. Про це заявив в. о. голови Пентагону Патрік Shanahan, зазначивши, що у разі відмови США продавати озброєння ці держави можуть звернутися до Росії і Китаю. Слова Шанахана прозвучали на тлі триваючого протистояння між конгресом і Білим домом щодо контрактів з низкою близькосхідних країн. Адміністрація Дональда Трампа шукає способи передати зброю, не отримуючи схвалення конгресу, який не влаштовує, що Ер-Ріяд і Абу-Дабі ведуть бойові дії в Ємені. Втім, експерти вважають, що близькосхідний ринок дуже привабливий, і Вашингтон не стане ризикувати своїми позиціями заради моральних принципів.
Виконуючий обов’язки глави Пентагону Патрік Shanahan заявив, що Сполучені Штати не повинні скорочувати обсяги поставок озброєння в країни Перської затоки. За його словами, в іншому випадку США на цьому великому ринку можуть потіснити Росія і Китай.
«Що стосується ситуації з Саудівською Аравією та ОАЕ, тут треба розібратися в тому, як нам забезпечувати ці країни по лінії військових поставок зарубіжним країнам, призначених для їх самооборони. На чолі кута — потенціал реагування при високому рівні загроз. Ну а крім того, якщо вони не будуть купувати у США (а ми їх дуже надійний партнер), то з міркувань безпеки вони звернуться до Китаю чи Росії», — сказав журналістам Shanahan.
За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем світу (SIPRI), Саудівська Аравія є найбільшим в світі імпортером зброї. У 2014-2018 роки Ер-Ріяд збільшив обсяг закупівель військової продукції на 192% порівняно з попередньою п’ятирічкою (2009-2013). Основним продавцем озброєння є США.
Об’єднані Арабські Емірати входять у першу десятку країн за співвідношенням військових витрат до ВВП (понад 5,5%). Як підрахували в SIPRI, ОАЕ послідовно збільшують імпорт військової техніки. Наприклад, в період з 2012 по 2017 рік обсяг збройових поставок Абу-Дабі з боку іноземних держав виріс на 63% в порівнянні з 2007-2011 роками.
У бесіді з RT заступник директора Центру аналізу стратегій і технологій Костянтин Макієнко зазначив, що ринок країн Перської затоки надзвичайно багатий і найбільшими постачальниками зброї на цей ринок є Сполучені Штати і ряд європейських держав.
«Саудівської Аравії і ОАЕ пов’язують із Заходом, передусім з США і Великобританією, глибокі політичні та економічні зв’язки. Англосакси постачають арабам широкий спектр дорогих озброєнь — авіацію, засоби ППО, різну сухопутну техніку, боєприпаси. Рахунок йде на десятки мільярдів доларів», — сказав Макієнко.
Експерт переконаний, що істотного скорочення частки США на збройовому ринку країн Перської затоки Вашингтон не допустить.
«Якщо говорити про Саудівську Аравію, то частка Росії і Китаю на її ринку поки що невелика. Однак існують напрямки розширення експорту, і обидві держави готові запропонувати саудитам саме різноманітне озброєння. Тим не менш наївно думати, що Сполучені Штати без бою здадуть позиції на такому ринку», — заявив Макієнко.
«Непохитна підтримка»
Заява Шанахана про небезпеку втрати частини ринку Саудівської Аравії і ОАЕ прозвучала на тлі зростаючого протистояння конгресу і Білого дому з питання постачань зброї на Близький Схід. 24 травня держсекретар США Майк Помпео доручив Держдепу схвалити контракти з Саудівською Аравією, ОАЕ та Йорданією на суму $8,1 млрд.
З посиланням на джерела газета The New York Times повідомила, що Білий дім збирається здійснити поставку зброї цим трьом державам без затвердження угод в конгресі. Законодавство США, як правило, забороняє здійснювати великі поставки озброєнь без схвалення парламенту. На розгляд збройових угод конгресменам відводиться 30-денний строк. Однак при надзвичайних ситуаціях Білий дім має право схвалювати угоди без обговорення в законодавчому органі.
Американські законодавці розкритикували намір адміністрації Дональда Трампа в обхід конгресу провести 22 угоди на суму понад…
«Повноваження президента Сполучених Штатів у сфері продажу озброєнь сильно обмежені. Досить сказати, що через конгрес проходять всі угоди вартістю понад $50 млн. не Дивно, що питання схвалення або несхвалення контрактів перетворився на серйозний інструмент тиску на главу держави», — пояснив Макієнко.
Адміністрація Трампа наполягає, що постачання зброї Саудівською Аравією, ОАЕ та Йорданії необхідні «з метою стримування агресії Ірану». З точки зору Білого дому, поведінка Тегерана загрожує безпеці близькосхідних союзників.
«За допомогою цих поставок буде надана підтримка нашим союзникам, укріплена стабільність на Близькому Сході, а також надана допомога цим країнам у стримуванні та самообороні перед обличчям Ісламської Республіки Іран (ІРІ)», — йдеться в нещодавній заяві Держдепартаменту.
Ситуація навколо Ірану загострилася в травні цього року після відмови Тегерана виконувати окремі пункти ядерної угоди (Спільного всеосяжного плану дій) у зв’язку з виходом з неї США. Пентагон направив до берегів республіки групу кораблів на чолі з авіаносцем USS Abraham Lincoln. У Тегерані пригрозили «відправити на дно» американський флот в разі агресії.
Наприкінці травня президент Сполучених Штатів Дональд Трамп повідомив, що вирішив посилити американський контингент на Близькому Сході групою з півтора тисяч військовослужбовців. За даними Associated Press, в реальності Пентагон може перекинути в регіон до десяти тисяч чоловік, але в Міноборони США цю інформацію спростували.
На сьогоднішній день конгрес відмовляється схвалювати угоди на постачання зброї для «стримування Ірану». Основні причини — триваюча війна в Ємені і вбивство опозиційного саудівського журналіста Джамаля Хашукджи.
Наприклад, в минулому році старший демократ в комітеті сенату з іноземних справ Роберт Менендес заблокував продаж понад 120 тис. авіабомб Саудівської Аравії і ОАЕ, які входять в коаліцію боротьби з повстанцями-хуситами (вважаються союзниками Ірану).
The New York Times стверджує, що «непохитна підтримка» Білого дому Саудівської Аравії і ОАЕ привела «до найбільшого розколу у зовнішній політиці між адміністрацією і конгресом».
Парламентарії також звинувачують виконавчі влади США в лобізмі інтересів оборонних корпорацій. Зокрема, демократи незадоволені діяльністю чиновника Держдепартаменту Чарльза Фолкнера. До переходу на держслужбу він працював в компанії, яка просувала комерційні інтереси корпорації Raytheon. Саме вона продає країнам Перської затоки «розумні» авіабомби типу Paveway, постачання яких заблокував Менендес.
«Йде постійна битва»
У бесіді з RT професор Академії військових наук Вадим Козюлин зазначив, що американську еліту постійно оточують скандали, пов’язані з лобізмом збройових корпорацій.
Він нагадав, що в січні 2019 року під підозру конгресменів потрапив Патрік Shanahan, який пропрацював у Boeing більше 30 років. В. о. міністра оборони піддався критиці за намір перешкоджати реалізації програми літака п’ятого покоління F-35 Lightning II — дітища корпорації Lockheed Martin, яка є основним конкурентом Boeing.
«У США йде постійна битва за військовий бюджет і поставки зброї за кордон. І чим більше виділяється грошей, тим вона сильніша. Природно, кожна збройова корпорація розраховує урвати свій шматок і не допустити блокування угоди. Shanahan — яскравий приклад такого протиборства. Конгрес не затверджує його кандидатуру, і тому він досі в статусі виконуючого обов’язки. Але це не означає, що законодавці США — полум’яні борці за чесність. Неприйняття Шанахана може бути наслідком лобіювання інтересів конкурентів — того ж Boeing», — пояснив Козюлин.
Схожої точки зору дотримується Костянтин Макієнко. Експерт підкреслив, що в питаннях, пов’язаних з продажем зброї, Сполученим Штатам невластиво дотримуватися будь-яких етичних норм. Співрозмовник RT впевнений, що в кінцевому підсумку конгрес поступиться Білого дому.
«Моральний аспект продажу зброї має деяке значення для Європи, але не для США. Всі ці розмови конгресменів про що гинуть під бомбами жителів Ємену і нещасного саудівського журналіста нічого не варті. В таких питаннях, як експорт зброї, моралі немає. Втрачати ринок Саудівської Аравії американці не мають наміру, і голоси обурення в конгресі обов’язково вщухнуть», — резюмував Макієнко.
Thanks!
Our editors are notified.