«Непотрібну напругу»: у Туреччині заявили про відсутність загроз для НАТО від С-400

Ще три російські транспортні літаки доставили на авіабазу Мюртед під Анкарою компоненти зенітних ракетних комплексів С-400 «Тріумф». Коментуючи виконання контракту по С-400 і пов’язані з цим побоювання союзників Туреччини, міністр закордонних справ республіки Мевлют Чавушоглу заявив, що ці системи не загрожують силам НАТО. У свою чергу, колишній глава турецького МЗС Яшар Якиш пояснив, що влада країни зробили вибір на користь російських систем, оскільки вони перевершують за якістю американські Patriot, але при цьому дешевше.

У вівторок, 16 липня, ще три російські літаки доставили на турецьку авіабазу Мюртед під Анкарою компоненти зенітних ракетних комплексів С-400 «Тріумф». За повідомленням турецького Міноборони, поставки тривають згідно з наміченим графіком.

Всього з початку операції по перекиданню елементів С-400 літаки Ан-124-100 та Іл-76 здійснили вже 12 рейсів в Туреччину в рамках виконання Москвою своїх контрактних зобов’язань. Колишній глава зовнішньополітичного відомства Туреччини Яшар Якиш заявив РІА Новини, що Анкара зробила вибір на користь російських ЗРК, оскільки вони були «кращої якості, більш придатними потреб Туреччини і менш дорогими», ніж американські Patriot.

Коментуючи продовжуються поставки С-400 і пов’язані з цим побоювання союзників Анкари, міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що ці комплекси не загрожують сил Північноатлантичного альянсу.

«Отримані нами комплекси С-400 не становлять загрози для систем НАТО, включаючи F-35. Ця система буде повністю під нашим контролем. Немає необхідності створювати непотрібну напругу. Це вже завершена угода. Зараз розпочався процес доставки», — цитує дипломата телеканал NTV.

США розчаровані діями Туреччини, яка раніше направила своїх фахівців в Росію для навчання роботі з російськими ЗРК С-400….

Нагадаємо, що Сполучені Штати неодноразово закликали Туреччину відмовитися від виконання контракту по С-400, зокрема з-за можливих загроз, які експлуатація цих комплексів нібито може спричинити для літаків НАТО — насамперед винищувачів п’ятого покоління F-35.

У Вашингтоні побоюються, що спочатку створені для боротьби з військовою авіацією альянсу ЗРК можуть зчитувати параметри новітніх американських винищувачів і без відома Анкари передавати їх російським військовим. У Туреччині ж підкреслювали, що радіус дії «Тріумфів» не буде перетинатися з траєкторією польотів F-35.

За словами президента Реджепа Тайіпа Ердогана, закупівля систем С-400 була викликана необхідністю захищати світ не тільки в Туреччині, але і в усьому близькосхідному регіоні. Він додав, що перша партія ЗРК має бути поставлено до кінця року, а решта комплекси — до квітня 2020 року.

«Купуючи С-400, ми не готуємося до війни. Ми намагаємося забезпечити мир і національну безпеку нашої країни. Цій же меті слугують і всі інші ініціативи з поліпшення нашої оборонної промисловості», — підкреслив Ердоган.

«Незважаючи на політичні та військові угоди, укладені із західним альянсом, факт в тому, що ми бачимо головні загрози з їхнього боку», — додав президент.

На цьому тлі видання Foreign Policy опублікував матеріал, в якому констатує, що програма F-35 стала для Вашингтона зручним інструментом тиску на своїх союзників. І хоча країни-партнери повинні отримувати користь від участі у проекті, на практиці вони впадають в залежність від США. Так, у разі повного виключення Анкари з програми F-35, збитки Туреччини може досягти $12 млрд, пише FP.

«Один з кращих стратегічних ЗРК у світі»

Після початку поставок «Тріумфів» в Туреччину великий матеріал про російської зенітної системі також опублікувала американська аналітична компанія Startfor. Її фахівці відзначають, що хоча на сьогоднішній день С-400 і є одним з найкращих стратегічних ЗРК у світі, у нього є певні уразливості.

«В руках грамотних і добре навчених розрахунків сучасні ЗРК дальнього радіусу дії, такі як С-400, можуть завдати противнику істотної шкоди», — пише Startfor.

Разом з тим аналітики заявляють, що сучасні ЗРК великої дальності, наприклад С-400, ефективні тільки в певних умовах. Навіть укомплектований батальйон «Тріумфів» складається з восьми пускових установок і, відповідно, одноразово споряджений 32 ракетами. Цього достатньо для придушення «обмеженого вторгнення противника», але якщо батальйон С-400 буде діяти ізольовано, а не у складі більш широкої системи ППО, то йому елементарно не вистачить ракет, щоб витримати більш «рішучий натиск».

Росія почала постачання ЗРК С-400 Туреччини. Старт виконання домовленостей між Москвою та Анкарою викликав занепокоєння у НАТО і США….

Відзначається, що незважаючи на значний радіус дії (400 км) ЗРК великої дальності уразливі для ударів низколетящих крилатих ракет, особливо якщо в умовах гірської місцевості ефективність роботи РЛС буде знижена.

«Таким чином, батарея або навіть дивізіон С-400, діючи окремо, виявляється вразливим для масованого удару без входу в зону ураження, може бути знищений і при цьому навіть не збити жодного ворожого літального апарату», — вважають у Stratfor.

Резюмуючи, аналітики відзначають, що такі ЗРК, як С-300 і С-400, не призначені для автономної роботи і найбільш ефективні як частина більш широкої системи ППО, до складу якої входять ЗРК малої і великої дальності, ракетно-гарматні комплекси, радарні установки і т. д. І чим ширше і щільніше така система ППО, тим вона ефективніше.

«В кінцевому підсумку ЗРК дальнього радіусу дії, такі як С-400, не суперзброю… але за належної підтримки, безсумнівно, можуть зіграти вирішальну роль, особливо проти обмежених атак», — вважають у виданні.

На закінчення, аналізуючи ефективність систем ППО країн, на озброєнні яких стоять З-300/400, експерти Stratfor відзначають, що у Росії і Китаю вони мають найбільш ефективну структуру, а у Туреччині — середню.

«Сучасний бій — комплексний»

Коментуючи цю публікацію, військовий експерт, полковник у відставці Віктор Литовкин висловив думку, що подібна риторика (про уразливості російських систем) ведеться для того, щоб зупинити послаблення позицій США на світовому ринку озброєнь, яке зараз спостерігається.

«І ось пошуки цих недоліків, що С-400 самотужки не може впоратися з якоюсь там ракетою, яка полетить між гір… Ну так з цим не впорається ні одна сьогоднішня система, тому що в горах локатор дійсно працює не так ефективно, як на відкритій території. Це спроба витягти щось із загальної картини і намагатися на цьому топтатися», — зазначив експерт.

Співрозмовник RT додав, що ЗРК «Тріумф» працюють в оточенні інших систем ППО і радіолокаційних станцій різного рівня, тому розмови про уразливості одиночного С-400 для низколетящих ракет в гірській місцевості порівнянні з абстрактними заявами про те, що ці ЗРК «не всесильні, оскільки не можуть збивати танки і підводні човни».

«Треба розуміти, що сучасний бій — комплексний. Не існує однієї Із-400 проти однієї ракети, так не буває. Чому сьогодні ізраїльтяни не літають над Сирією? Тому що вони знають, що ізраїльські літаки можуть бути збиті, в тому числі і цими комплексами. Вони розуміють, що С-300 і С-400 можуть вразити їх літаки, навіть незважаючи на те, що у них є F-35. Тому всі ці викрутаси і спроби виправдатися для фахівців як мінімум смішні», — підсумував Литовкин.