Влада Іспанії, Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів, Бельгії та Норвегії заявили про намір припинити постачання зброї до Туреччини через військової операції на сирійському кордоні. Зокрема, видачу ліцензій на експорт озброєння вже припинила Великобританія. Експерти нагадали, що Захід не вперше обмежує військово-технічне співробітництво з Анкарою з-за політичних розбіжностей. Аналітики сумніваються, що Туреччина зможе повністю ліквідувати залежність від західного збройового імпорту в осяжній перспективі. Однак, за прогнозом політологів, Анкара здатна підтримати свій ОПК, розвиваючи кооперацію з іншими великими виробниками оборонної продукції, в тому числі з Росією.
Лондон припиняє видачу ліцензій на експорт озброєнь Анкарі через операції «Джерело світу», яку вона проводить на півночі Сирії. Про це заявив міністр закордонних справ Великобританії Домінік Рааб. За його словами, бойові дії турецької армії нібито грають на руку Росії і президента САР Башара Асада.
«Ми будемо тримати експорт оборонної продукції в Туреччину під пильним і постійним наглядом… У наглядовий період не будуть видаватися нові ліцензії на експорт до Туреччини найменувань, які можуть бути використані у військовій операції в Сирії», — сказав Рааб, виступаючи в палаті громад.
Президент США Дональд Трамп ввів санкції щодо Міненерго і Міноборони Туреччини. Також під дію обмежувальних заходів підпали…
14 жовтня Рада ЄС із закордонних справ закликав міжнародне співтовариство, у тому числі членів Ради Безпеки ООН, припинити експорт зброї в Туреччину. Про плани заблокувати продаж Анкарі військової продукції заявили влади Іспанії, Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів, Бельгії та Норвегії.
Крім того, президент США Дональд Трамп ввів санкції проти Міненерго і Міноборони Туреччини, а також керівників цих відомств Фатіха Донмеза і Хулуси Акар. Глава Білого дому заборонив американським громадянам і компаніям ділові контакти з ними.
В майбутньому санкції Сполучених Штатів можуть бути розширені після відповідних консультацій глави Мінфіну Стівена Мнучина з держсекретарем Майком Помпео. За словами Трампа, демократи і республіканці досягли «повного консенсусу» з питання рестрикцій щодо Анкари.
Ненадійне партнерство
В останні роки Туреччина регулярно стикається з обмежувальними заходами Заходу у сфері військово-технічного співробітництва (ВТС) з-за політичних розбіжностей.
Наприклад, при створенні танка Altay Туреччина планувала використовувати технології європейських підприємств. У 2015 році Управління оборонної промисловості країни і підприємство Tümosan домовилися з австрійською компанією AVL List GmbH про спільну розробку двигуна для Altay.
Проте в кінці 2016 року Відень припинила військові поставки в Туреччину, а в січні 2017 року Анкара була змушена розірвати контракт з AVL List GmbH.
Зараз прототипи Altay оснащуються двигунами компанії MTU (Німеччина). Одночасно турецькі інженери створюють власну силову установку для бойової машини.
Туреччина стала об’єктом критики з боку партнерів по НАТО і арабських країн Близького Сходу. Цілий ряд держав мають намір заморозити…
Військово-технічне взаємодія Туреччини з США стикається з ще більш серйозними проблемами. Так, влітку 2019 року причиною розбрату двох держав, крім політичних розбіжностей, став контракт на поставку чотирьох дивізіонів російського зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф».
Вашингтон зажадав від Туреччини анулювати контракт з Москвою. Після відмови Анкари виконати ультиматум США виключили її з програми літака п’ятого покоління F-35, яка передбачала постачання республіці близько 100 машин та участь турецьких підприємств у виробництві частини комплектуючих.
«F-35 не може співіснувати з російської платформою збору розвідувальної інформації (обладнання С-400. — RT), яка буде використана для вивчення його (літака. — RT) просунутих можливостей», — пояснила в липні позицію Вашингтона прес-секретар Білого дому Стефані Грішем.
Експерти констатують: зараз Анкара досить сильно залежить від американських авіаційних технологій. Головний редактор журналу «Арсенал Вітчизни» Віктор Мураховський в бесіді з RT нагадав, що на потужностях Turkish Aerospace Industries (TAI) за ліцензії США збираються легкі винищувачі F-16, що становлять основу бойового складу турецьких ВПС.
«Я думаю, що Вашингтон не піде на анулювання ліцензії на випуск F-16. Однак зрив угоди з F-35 — це дійсно дошкульний удар для Анкари. На поточний момент це найбільш серйозна обмежувальна міра з боку США», — міркує Мураховський.
Експерт переконаний, що Захід і Туреччина не будуть розривати військово-технічне співробітництво. Як пояснив Мураховський, рестрикції, які ввели зараз Європа і США, лише призупиняють укладення нових збройових угод. На зобов’язання в рамках поточних контрактів санкції не поширюються.
«Прийняті колективним Заходом заходи носять скоріше попереджувальний характер. Туреччина є членом НАТО, а на авіабазі Інджирлік як і раніше знаходяться американські атомні бомби», — сказав Мураховський.
Стратегічний курс
Завідувач кафедри політології і соціології РЕУ ім. Плеханова, полковник запасу Андрій Кошкін в розмові з RT зазначив, що західні санкції підштовхують Анкару до запуску програми імпортозаміщення в сфері ОПК, аналогічної тій, що впроваджує Росія. За його словами, турецьке керівництво усвідомлює необхідність ліквідувати залежність від західних військових технологій.
При цьому політолог зазначає, що за минулі 15 років турецька оборонна промисловість вийшла на якісно новий рівень і послідовно нарощує експорт. Розробка і виробництво власних озброєнь перебуває під пильною увагою президента Реджепа Тайіпа Ердогана і Міноборони країни. У листопаді 2017 року турецький лідер поставив завдання: подолати залежність від збройового імпорту.
«Курс на державну підтримку вітчизняного ОПК носить в Туреччині стратегічний характер. Анкара практично позбулася від іноземної залежності в області стрілецької зброї, бронетехніки, артилерії. Певні успіхи були досягнуті в радіолокації, засобах розвідки і зв’язку, турецькі верфі навчилися будувати кораблі класу «корвет», — розповів Кошкін.
У той же час експерт підкреслив, що ряд критичних проблем в турецькому ОПК поки залишаються невирішеними. Зокрема, Анкара продовжує залежати від поставок широкого спектру комплектуючих, високотехнічних систем і агрегатів з-за кордону, особливо з країн-членів НАТО.
Збройне ембарго західних держав може зірвати розробку перспективних зразків озброєння республіки, вважають аналітики. Наприклад, турецький винищувач п’ятого покоління TF-X створюється з опорою на технології шведської компанії Saab і британської корпорації BAE Systems.
На думку Віктора Мураховського, в осяжному майбутньому Туреччина навряд чи зможе ліквідувати залежність від західної військової продукції. У той же час він вважає, що Анкара буде прагнути до того, щоб розвивати курс на диверсифікацію поставок з-за кордону, передусім, з Росії, а також розміщувати виробництво іноземних зразків на своїй території.
«Турецька оборонка поки не володіє необхідними технологіями, щоб забезпечити альтернативу критично важливою номенклатурі. Однак Анкара може скоротити залежність від Заходу, розвиваючи військово-технічне співробітництво з іншими державами. Республіка вже виявила бажання брати участь у виробництві комплектуючих для С-400. І це крок у правильному напрямку з точки зору національних інтересів Туреччини», — резюмував Мураховський.
Thanks!
Our editors are notified.