«Ні моральних, ні правових основ»: Росія відмовилася визнати рішення Гаазького арбітражу за позовом «Укрнафти»

Економіка

Росія не визнає законність рішення Гаазького арбітражу про стягнення на користь «Укрнафти» $44,4 млн компенсації за експропріацію майна» компанії в Криму. У прес-службі Мін’юсту РФ також заявили про намір оскаржувати вердикт, використовуючи для цього всі доступні механізми, передбачені міжнародним правом. Російська сторона послідовно вказує на відсутність у арбітражу юрисдикції на розгляд серії позовів українських компаній до Москви, а також не бере участі в цих процесах. Коментуючи ухвалене рішення, експерти відзначають його можливу політизованість і вважають, що третейський суд істотно порушив принцип рівноправності сторін цього спору.

«Ни моральных, ни правовых основ»: Россия отказалась признать решение Гаагского арбитража по иску «Укрнафты»

Російська сторона не визнає законність рішення, яке днями виніс Гаазький арбітражу за позовом української компанії «Укрнафта», і має намір оскаржити цей вердикт третейського суду. Про це РІА Новини повідомили в прес-службі Міністерства юстиції РФ.

«Російська Федерація не брала участі у розгляді зазначеного позову. Вона не визнає законність винесеного рішення, в першу чергу в зв’язку з відсутністю у арбітражу юрисдикції на розгляд даного позову», — зазначили в Мін’юсті.

У прес-службі відомства повідомили про намір оскаржувати це рішення, використовуючи для цього всі доступні механізми правового захисту, які передбачені міжнародним правом і законодавством Швейцарії.

Раніше в ПАТ «Укрнафта» заявили, що 12 квітня 2019 року Гаазький арбітраж виніс рішення стягнути з Москви $44,4 млн компенсації за експропріацію майна» компанії в Криму. Мова йде про 16 автозаправках і ряді адміністративних приміщень, над якими «Укрнафта» втратила право власності після референдуму 2014 року.

Читайте также:
У Татарстані спрямують 2 млрд рублів на підтримку МСБ в 2020 році

Нагадаємо, що ряд українських компаній, включаючи «Нафтогаз» і «Укрнафту», кілька років тому подали позов до Гаазького арбітраж на підставі регламенту Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (UNCITRAL) та міжурядової угоди між Росією і Україною від 27 листопада 1998 року про заохочення і взаємний захист інвестицій.

Російська сторона не визнає рішення Гаазького суду за позовом української компанії «Нафтогаз» з-за відсутності у арбітражу юрисдикції…

Однак у Москві вважають, що цей документ «не може служити підставою для створення арбітражного трибуналу для врегулювання претензій позивачів», оскільки угода діє відносно інвестицій. Є ж предметом спору майно розташоване на території Криму і Севастополя, які раніше входили до складу України, а зараз за підсумками волевиявлення народу перебувають у складі РФ.

З-за своєї позиції російська сторона не призначала офіційних представників на ці судові процеси і не давала згоди на участь у них. Таким чином, РФ послідовно не визнає юрисдикцію Гааги в серії фактично односторонніх арбітражних розглядів, хоча влітку 2017 року третейський суд заявив про наявність у нього відповідної юрисдикції.

Читайте также:
«В єдиній системі управління»: які переваги отримає армія РФ з появою комплексу ППО «Згинання-С»

За словами адвоката, спеціаліста з міжнародного права Марії Ярмуш, російська сторона в особі Мін’юсту «абсолютно правомірне» не погоджується з рішенням третейського суду, оскільки арбітри істотно порушили рівноправність сторін цього спору, виносячи вердикт у справі «Укрнафти».

«Росія заперечувала юрисдикцію ще на першому етапі подачі позову. На жаль, швейцарський федеральний суд визнав право української компанії розглядати цю справу в міжнародному арбітражі, тобто питання про юрисдикції в даному випадку був на першому етапі вирішено на користь позивача, але цей позов розглядався, за відсутності доказів Росії», — зазначила Ярмуш.

«При тому, що українська сторона маніпулювала арбітрами і використовувала політичний аспект у вирішенні комерційного спору, з моєї точки зору, розглядаючи цю справу, арбітри істотно порушили баланс інтересів двох сторін і право Росії — принцип рівноправності сторін комерційної суперечки», — заявила юрист.

Співрозмовниця RT вважає, що це порушення є однією з підстав для можливого скасування винесеного арбітражного рішення. Доводи російської сторони будуть викладені у скарзі, яку повинен буде розглядати Федеральний верховний суд Швейцарії. Ярмуш додала, що якщо вердикт не буде скасований, можна буде говорити про його політизованості і істотному порушенні прав РФ.

Читайте также:
Українські порти перемістили 373 тис. тонн вантажу за 2018 рік

«Ни моральных, ни правовых основ»: Россия отказалась признать решение Гаагского арбитража по иску «Укрнафты»

У свою чергу, депутат Держради Республіки Крим Владислав Ганжара назвав політизованим власне вердикт третейського суду в Гаазі у справі «Укрнафти». Він нагадав, що це не єдине діловодство з такими позовними вимогами, що знаходиться зараз в одній з міжнародних структур.

«Україна намагається отримати якісь компенсації від Росії. Вони в принципі іноді намагаються глобально підняти тему компенсацій за втрату Криму… але ми розуміємо, що в України немає ніяких ні моральних, ні правових основ для подібних заяв і подібного діловодства», — зазначив парламентарій.

«В принципі, сьогодні єдина сторона, що постраждала за 23 роки перебування Кримського півострова у складі України, — це кримчани», — підкреслив Ганжара.

Політик додав, що зараз з ініціативи спікера Держдуми проводиться оцінка економічних втрат Криму за час знаходження в складі України після розвалу СРСР. За його словами, навіть у першому наближенні мова йде про суми понад 1,5 трлн рублів — і це без урахування шкоди, завданої півострову після референдуму 2014 року.

Читайте также:
Названо дати проведення ПМЕФ-2020

П’ять років тому в Києві почалися масові протести, які ввійшли в історію під назвою «євромайдан». Їх учасники виступали за підписання…

«Якщо ми почнемо подавати позови в різні міжнародні інстанції щодо цієї шкоди, то навряд чи на його компенсацію вистачить кількох українських бюджетів», — зазначив Ганжара.

Коментуючи вердикт Міжнародного арбітражу, член міжнародного комітету Ради Федерації Олег Морозов в бесіді з RT назвав ухвалене рішення «абсолютно політичним» і неправомірним, закликавши розглядати це питання в історичному контексті.

«Потрібно брати всю історію Криму, брати всі питання, пов’язані з розлученням між Росією і Україною в момент розпаду Радянського Союзу. Це абсолютно неправомірна постановка питання, в тому числі ще й тому, що, з нашої точки зору, в 2014 році на Україні відбувся державний переворот, перестали діяти всі норми тогочасного законодавства. Вони були порушені тими людьми, які цей переворот здійснювали, і тому догляд Криму — це елемент розпаду української державності», — заявив сенатор.

Источник

Оцініть статтю
Популярний портал | Proexpress.com.ua | все найцікавіше в Україні

Thanks!

Our editors are notified.