16 жовтня торги на фондових ринках Азії завершилися зниженням китайських біржових котирувань. Інвестори негативно сприйняли новий доповідь Міжнародного валютного фонду. Організація погіршила оцінку зростання ВВП Китаю до мінімуму за останні 30 років. Частково експерти пов’язують зниження очікувань з торговою війною Пекіна і Вашингтона. У той же час головним чинником перегляду прогнозу стала зміна структури економіки КНР: азіатська республіка все менше орієнтується на експорт і більше — на імпорт і внутрішнє споживання. За словами аналітиків, за рахунок нових перетворень Китай активніше наближається до статусу розвинутих держав.
У середу, 16 жовтня, індикатори китайських майданчиків SSE Composite та Shenzhen Composite скоротилися на 0,41% та 0,38% відповідно.
Зниження фондових котирувань в Китаї сталося після публікації доповіді Міжнародного валютного фонду (МВФ) про перспективи світової економіки. У своєму звіті організація погіршила прогноз по зростанню ВВП Китаю в 2019 році з 6,2 до 6,1%. При цьому оцінка на 2020 рік була знижена з 6 до 5,8%.
Згідно зі статистикою МВФ, значення може стати найнижчим за останні 30 років. Так, з 1990 року темпи зростання ВВП Китаю жодного разу не опускалися нижче 6%. Навіть у часи азіатського і світового фінансових криз в 1997 і 2008 роках економіка країни продовжувала зростати на 8-9%.
Однією з причин погіршення прогнозу МВФ називають посилення торговельних суперечок між США і КНР. За оцінкою експертів фонду, тарифні війни практично зупинили зростання світової торгівлі. У результаті вже до 2020 року глобальна економіка може недорахуватися $700 млрд.
«Торгова напруженість між США і Китаєм в сукупності знизить рівень світового ВВП на 0,8% до 2020 року», — зазначає у доповіді головний економіст МВФ Гіта Гопинат.
Взаємні торговельні обмеження США і Китаю спровокували зниження ділової активності в промисловості азіатської республіки. За останній рік відповідний індекс PMI опустився з 50,8 до 49,8 пункту. Про це свідчать дані дослідження аналітичного агентства IHS Markit.
У 2018 році ВВП Китаю збільшився на 6,6% — це мінімальне значення з 1990 року. Експерти вважають, що така ситуація пов’язана з…
Традиційно індекс PMI відображає реальний стан конкретної галузі. Значення вище 50 пунктів свідчить про позитивної економічної ситуації, нижче 50 пунктів — про стагнацію сектора.
Нагадаємо, що торгова війна США і Китаю почалася ще в 2018 році. Штати звинуватили КНР в незаконному отриманні американських технологій та інтелектуальної власності, після чого підвищили мита на ввезені в країну китайські товари. Пекін ввів відповідні заходи.
У травні 2019 року Вашингтон пішов на загострення конфлікту: крім введення нових мит, американські технологічні компанії почали припиняти співпрацю з Huawei. У серпні країни в черговий раз не змогли домовитися про умови торгової угоди і з вересня ввели нові взаємні обмеження.
За підсумками переговорів у жовтні Китай і США все ж змогли частково домовитися про умови торгової операції. Між тим світові інвестори поки не чекають остаточного перемир’я між країнами. Про це в інтерв’ю RT розповів директор аналітичного департаменту ІК «Фрідом Фінанс» Вадим Меркулов.
«Попередня угода поширюється тільки на сферу фінансових послуг та поставки сільгосппродукції. Між тим обидві сторони все ще далекі від укладення якоїсь всеохоплюючої угоди. Поточні переговори поки не зачіпають деякі з найбільш ключових розбіжностей, що не дозволяє китайським індексами впевнено зростати», — пояснив Меркулов.
У чому тарифне протистояння Штатів і КНР ускладнило розвиток сектору високих технологій у Китаї. Про це в інтерв’ю RT розповів керівник Школи сходознавства НДУ ВШЕ Олексій Маслов.
«Торгова війна стала серйозним викликом для реконструкції китайської економіки. Китай намагався створити нові драйвери зростання ВВП з допомогою виходу на високотехнологічні ринки, але США поки не дають цього зробити. Відповідно, Пекіну необхідно буде перебудувати свою стратегію», — пояснив Маслов.
В коло розвинених країн
Примітно, що опитані RT експерти не вважають торговельну війну з США головним чинником економічного гальмування КНР. Як зазначив Олексій Маслов, темпи зростання ВВП країни почали знижуватися ще до загострення конфлікту з Вашингтоном. За словами експерта, економіка сповільнюється природним чином після бурхливого прискорення з початку 1990-х років.
За даними МВФ, за останні 30 років ВВП азіатської республіки в середньому зростав на 9% в рік, а в 1992 і 2007 роках темпи зростання перевищували 14%. Поступове уповільнення почалося тільки після 2010 року.
Згідно з оцінкою Олексія Маслова, економіка КНР вичерпала колишні драйвери зростання. В першу чергу мова йде про дешевій робочій силі, великому припливі іноземних інвестицій і високу частку працюючого населення. Крім того, республіка стала менше орієнтуватися на експорт і більше — на імпорт.
«Раніше щорічний приріст ВВП Китаю майже на 40% залежав від експорту. У 2018 році відповідна частка опустилася нижче 20%», — підкреслив Маслов.
За обсягом продукції, що закуповується Китай поступово наздоганяє США — головного світового імпортера товарів. Згідно з даними СОТ, ще в 2008 році обсяг американського імпорту перевищував китайський майже на $1 трлн. За підсумками 2018-го Пекіну вдалося скоротити розрив до $482 млрд.
Більш того, в 2018 році частка Китаю в світовому імпорті зросла з 10,22 до 10,75%, а частка в експорті не змінилася і залишилася на рівні 12,77%. Намітилися перетворення в економіці пов’язані з наближенням Китаю до рівня розвинених держав. Про це в інтерв’ю RT розповів начальник відділу инвестидей «БКС Брокер» Нарік Авакян.
«Влада Китаю ще в 2013 році взяли курс на зміну основи економіки з експорту на внутрішній попит, для чого керівництво країни намагається підвищити купівельну спроможність населення. В принципі, це цілком логічно, бо за нинішнього рівня розвитку Китай вже досить близько підійшов до деяким країнам, близьким до статусу розвинутих», — зазначив Авакян.
Для майбутнього переходу в розряд розвинених держав Китай активно розбудовує економіку з виробництва на споживання. Багато в чому це стало можливим за рахунок появи середнього класу в країні. Про це в розмові з RT розповіла керівник аналітичного департаменту «Фініст» Катя Френкель.
У найближчі п’ять років Китай може стати найбільшим світовим імпортером замість США. Республіка буде скорочувати дешеве виробництво і…
«Сьогодні китайський середній клас поступово перетворює КНР в головну країну-споживача. Це робить Китай менш залежним від зовнішньоекономічної і політичної світової ситуації. Якщо раніше саме виробництво розганяло ВВП Китаю, в тому числі і під час загальних економічних криз 1997 і 2008 років, то тепер буде вносити свою лепту і сфера послуг, яка розвивається настільки ж стрімко, як колись промисловість», — підкреслила Френкель.
За даними Світового банку, з 2008 по 2018 рік частка промисловості у ВВП Китаю скоротилася з 46,9 до 40,7%, сільського господарства — з 10,2 до 7,1%, а сфери слуг зросла з 42,9 до 52,2%. При цьому внутрішнє споживання сьогодні забезпечує більше половини росту ВВП країни. Про це в інтерв’ю RT розповів експерт Академії управління фінансами та інвестиціями Геннадій Миколаїв.
За словами аналітика, економіка країни перейшла в нову фазу розвитку і може продовжити уповільнення в найближчі роки. Згідно з прогнозом МВФ, у 2024 році зростання ВВП країни складе близько 5,5%.
«Скорочення темпів зростання ВВП нижче 6% — це цілком закономірне явище: чим більше економіка, тим їй складніше демонструвати прискорений розвиток. Досить поглянути на показники розвинених країн: прогнозні значення для ВВП США, Франції, Великобританії, Японії не перевищують 2,5% в рік. КНР вже випередила Штати за паритетом купівельної спроможності і займає друге місце за номінальним ВВП, так що цілком очевидно: Китай увійшов у нову фазу свого розвитку і настільки високих показників демонструвати вже не буде», — уклав Миколаїв.
Thanks!
Our editors are notified.