Десятки співробітників сил безпеки Лівану постраждали в зіткненнях з протестуючими в Бейруті. За повідомленнями ЗМІ, на допомогу силовикам були кинуті армійські підрозділи. Демонстрації почалися після того, як уряд оголосив про заходи для стабілізації економіки. Вони включали введення нових податків і підвищення вже існуючих. Серед іншого влади країни хотіли стягувати плату за використання сервісу WhatsApp. Масові протести змусили їх відмовитися від цього кроку, проте люди продовжили виходити на вулиці. На думку експертів, уряд Лівану буде змушена підвищити податковий тягар, незважаючи на невдоволення населення, і цією ситуацією можуть скористатися зовнішні сили.
Під час протестів у столиці Лівану постраждали щонайменше 52 співробітників сил безпеки, 70 учасників виступів були затримані. Такі дані наводять місцеві правоохоронні органи.
Обстановка в країні загострилася настільки, що МЗС Саудівської Аравії і ряд інших держав звернулися до своїх громадян з попередженням про ризик поїздок до Лівану, а зовнішньополітичне відомство Бахрейну закликало співгромадян негайно покинути республіку.
Раніше з’явилася інформація, що в Бейрут були введені армійські підрозділи для надання допомоги поліції в розгоні демонстрантів. Про це повідомило РИА Новости з посиланням на очевидців подій. За їх словами, військові застосували проти учасників заворушень гумові кулі, поліція використала сльозогінний газ і водомети. Протестувальники, у свою чергу, закидали поліцію камінням, стали палити покришки, заблокувавши таким чином рух майже на всіх трасах, що ведуть в Бейрут.
Протести проходять не лише в столиці Лівану, але і в інших містах республіки. Демонстранти вимагають відставки уряду і поліпшення економічної ситуації в країні.
Податок на WhatsApp
Нагадаємо, у вересні уряд Лівану оголосив режим надзвичайного стану в національній економіці, оскільки зовнішній борг республіки перевищив 150% від ВВП країни. Раніше ліванський парламент за рекомендацією Світового банку скоригував проект державного бюджету на 2019 фінансовий рік. Відповідно до внесених змін, дефіцит бюджету повинен знизитися на 3,5% — з 11% до 7,5% ВВП. Щоб досягти цієї мети, уряд Лівану пішло на непопулярні заходи, скоротивши витрати на соціальну сферу та пенсії держслужбовців і військових.
Протести спровокувало та прийняття урядом нового пакету заходів, спрямованих на поповнення скарбниці. Так, влада підвищила податки на тютюнову продукцію до $1,3 за пачку імпортних сигарет і $0,5 за пачку сигарет місцевого виробництва, після чого було оголошено про плани підняти до 2022 році ПДВ з 11 до 15%.
Але найбільше обурення населення викликало рішення уряду ввести податок на використання сервісів для безкоштовних дзвінків і повідомлень, таких як WhatsApp. За їх використання з громадян планувалося стягувати за $6 на місяць, при тому, що в Лівані дуже високі ціни на послуги стільникового зв’язку. Наприклад, хвилина розмови може коштувати близько $0,25, тому великою популярністю у населення користується WhatsApp.
Масові протести, які почалися увечері 17 жовтня, змусили уряд відмовитися від податку на використання месенджера: 18 жовтня про це оголосив міністр зв’язку Лівану Мухаммад Шукейр. У свою чергу, глава уряду Саад Харірі заявив, що дає кабміну 72 години, щоб підготувати відповіді на його питання про розв’язання кризи.
З делегацією від протестувальників зустрівся президент Лівану Мішель Аун. Політик пообіцяв, що вживе заходів для вирішення питань, висунутих учасниками виступів.
З приводу протестів висловився напередодні глава МЗС Лівану Джебран Басіль. Дипломат вважає, що масові протести можуть призвести до непорозумінь всередині країни, а альтернативи прийнятим рішенням у чинного уряду все одно немає. При цьому міністр не виключив спрямованого на повалення чинного ліванського кабміну впливу зовнішніх гравців.
Із заявою з приводу протестів виступив і лідер шиїтської партії «Хезболла» Хасан Насралла. Політик заявив, що не підтримує заклики протестуючих до відставки уряду, оскільки у нового кабміну було занадто мало часу для вирішення накопичених економічних проблем. Насралла також не підтримав висунуту протестувальниками ідею створення уряду «технократів». Разом з тим він засумнівався в тому, що спосіб вирішення економічних проблем може стати введення нових податків для населення.
Незважаючи на поступки влади, протестуючі продовжили 19 жовтня стікатися на головні вулиці Бейрута, повідомляє Al Jazeera.
6 травня в Лівані відбудуться перші за дев’ять років парламентські вибори. Голосування пройде не за мажоритарною, а за пропорційною…
Як пояснив в інтерв’ю RT провідний науковий співробітник Центру арабських і ісламських досліджень Інституту сходознавства РАН Борис Боргів, протести тривають, тому що податок на WhatsApp був далеко не єдиною причиною невдоволення.
«Справа в тому, що в Лівані складна соціально-економічна ситуація, проблеми не вирішуються, а тільки посилюються. Додатковим негативним фактором для економіки став приплив біженців з Сирії. Спроби влади ввести нові податки не могли не загострити ситуацію — це стало імпульсом для протестів, які стосуються не тільки конкретного податку, а всієї ситуації в економіці», — підкреслив експерт.
Схожої точки зору дотримується і професор МДУ, експерт по Близькому Сходу Олександр Вавілов. За словами експерта, і населення, і влади знаходяться зараз у тупиковій ситуації: нові податки можуть боляче вдарити по громадянам, а уряд змушене йти на такі непопулярні заходи, оскільки не має в своєму розпорядженні ресурсами для маневрів.
«Думаю, що скасування податку на WhatsApp допоможе зупинити протести, все-таки це поступка з боку влади», — припустив експерт в бесіді з RT.
Крихку рівновагу
На думку експертів, подальше загострення політичного протистояння у Лівані та відставка уряду можуть обернутися для країни вкрай небезпечними наслідками.
«В Лівані вже був довгий період міжконфесійної війни. Вона закінчилася, але в останні роки ситуація почала знову загострюватися. Почасти це пов’язано з великим припливом сирійських біженців-сунітів, які нерідко є носіями досить радикальних ідей. Сьогодні зовнішні сили можуть намагатися використовувати сунітсько-шиїтське протистояння для нового витка внутрішньої конфронтації, і відставка уряду, безсумнівно, підвищить ризик цього», — впевнений Борис Боргів.
Нагадаємо, що формування чинного кабміну Лівану, відставки якого вимагають протестувальники, тривало більше восьми місяців. Хоча вибори відбулися в травні 2018 року, склад уряду був оголошений тільки в січні 2019 року, кабінет міністрів очолив Саад Харірі. Інші пости виявилися розподілені між провідними релігійно-політичними силами Лівану, такими як партія мусульман-сунітів «Аль-Мустакбаль», шиїтської «Хезболлою», партією ліванських християн «Катаїб» та іншими політичними структурами. За підсумками голосування руху, які представляють інтереси шиїтського населення, зміцнили свої позиції в парламенті, в той час як результати очолюваної прем’єр-міністром «Аль-Мустакбаль» погіршилися.
Виборам передували довгі переговори провідних ліванських партій про поправки у виборче законодавство. Через це вибори постійно переносилися, хоча, згідно з графіком, повинні були відбутися ще в 2013 році. Відстрочення позначалися не тільки на політичному, але й на економічній сфері, оскільки влада протягом кількох років не могли прийняти державний бюджет.
Особливістю політичного устрою Лівану є те, що, згідно з законодавством країни, посаду президента може займати тільки представник християнської громади, пост прем’єр-міністра — суніт, а спікером парламенту завжди призначають шиїти. Ці правила покликані зберігати мир і політичний баланс у багатоконфесійній країні, з 1975 по 1990 рік перебувала у стані громадянської війни.
На сьогоднішній день напруженою залишається не тільки внутрішньополітична ситуація, але і положення на зовнішніх рубежах Лівану. Основним опонентом країни залишається Ізраїль, який не зміг здобути перемогу над ліванської «Хезболлою» під час війни 2006 року.
Ситуація на лівано-ізраїльському кордоні залишається напруженою досі. У вересні прем’єр-міністр Лівану Саад Харірі навіть звернувся до Франції і США з вимогою втрутитися в ситуацію з Ізраїлем. Раніше в ліванській армії повідомили про те, що ЦАХАЛ випустив близько 40 ракет з ліванським поселень, розташованих у прикордонних районах.
Втім, експерти сумніваються в тому, що між Ліваном і Ізраїлем знову розпочнеться прямий військовий конфлікт. Як пояснив Борис Боргів, Ізраїль навряд чи хоче сьогодні вступати в пряму військову конфронтацію з Ліваном.
«У дестабілізації Лівану зацікавлені зовнішні сили, які можуть скористатися протестами для своїх цілей. Ці сили відомі. Це ті ж регіональні гравці, які виступають проти Ірану, оскільки зараз Ліван входить в шиїтську зону впливу. Безумовно, це було б вигідно США і їх союзникам — Ізраїлю та Саудівської Аравії. Тому всі події, що розгортаються в Лівані, стають частиною великої геополітики», — підкреслив експерт.
Десять років тому, 14 серпня 2006 року до 08:00 за місцевим часом набуло чинності перемир’я, що поклало кінець Другої ліванської…
На думку Долгова, політична дестабілізація Лівану може призвести до серйозних наслідків не тільки для республіки, але і для всього регіону.
«Наприклад, Ліван традиційно тісно пов’язаний з Сирією, Іраном, який підтримує ліванську «Хезболлу», що входить в умовну шиїтську вісь. Ліван міцно інтегрований у політичну структуру регіону, і ліванські події неодмінно позначаться на загальній конфігурації близькосхідної політики», — вважає Боргів.
Проте експерти вважають, що ліванський уряд зможе знайти вихід з нинішньої політичної кризи. На думку Олександра Вавілова, уряд Харірі в цілому не скасує підвищення податкового тягаря для населення, за винятком окремих поступок.
«Підвищення податків — вимушений крок, і іншого виходу у влади просто немає», — вважає експерт.
Схожої точки зору дотримується і Борис Боргів.
«Зуміє ліванський уряд згладити ситуацію — це питання. Але все ж таки це можливо. Думаю, що за підтримки керівництва «Хезболли» владі вдасться стабілізувати становище і нової «арабської весни» в Лівані не станеться», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.