Нові вимоги до перекладу грошей: українцям пояснили, що зміниться

Національний банк України надав відповіді на питання, пов’язані зі вступом в силу закону про фінансовий моніторинг, зокрема, про переведення грошей. Про це повідомляє з посиланням на прес-службу НБУ.

“Сьогодні набуває чинності закон про фінмоніторинг. В українців вже виникло чимало питань, як закон позначиться на популярній фінансової операції – переказ грошей. Ми підготували для вас прості відповіді на часті запитання. Спробували охопити всі сфери життя пересічного громадянина”, – йдеться в повідомленні.

Наголошується, що закон суттєво не змінить життя 95% клієнтів банків, адже вони вже ідентифіковані. Закон не змінює звичайні операції громадян і приймався для того, щоб “зіпсувати життя схемщиків”, а не ускладнити життя простим людям.

“Ті, зміни, які прописані в законі, усі учасники ринку можуть впровадити до кінця року. Для цього є перехідний період. У разі порушень, Національний банк гарантує адекватне ставлення і розуміння”, – додається в повідомленні.

Так, у Національному банку України дали відповіді на запитання:

• для оплати комунальних платежів не впроваджується нічого нового. Ідентифікація платника комунальних послуг не потрібна, як і інших простих платежів;
• для перекладу родичу 10 тис. грн з карти на карту також нічого не змінилося. Можна вільно перекладати 10 тис. грн, так і 25 тис. грн (у межах сум, дозволених банком). У банку вже є вся інформація про власника картки. Цей клієнт ідентифікований;
• передати, наприклад, 10 тис. грн готівкою можна декількома варіантами. Зробити цю операцію можна у відділенні банку. Для цього буде потрібно паспорт. Інший спосіб – переказ через термінали самообслуговування, банкомати з функцією прийому готівки. Якщо такий пристрій має зчитувач даних з картки, то операцію можна зробити і на 10 тис. грн і на 20 тис. грн. Якщо ж такого зчитувача немає, і верифікацію провести не можна, то все в межах ліміту до 5 тис. грн. Тим фінансовим компаніям, які не обладнали термінали зчитувачами, буде час це зробити до кінця року;
• поповнення картки через термінал до 5 тис. грн проходить без ідентифікації. Від 5000 – у відділенні або через ПТКС, що технологічно може забезпечити перевірку платника;
• при перекладі з-за кордону на валютний рахунок немає ліміту, так як людина вже ідентифікований клієнт, якщо у вас є валютний рахунок у банку. Ніяких лімітів і обмежень законом про финмон не встановлено;
• для того, щоб перевести 10 000 гривень міжнародною системою переказів, необхідно ідентифікувати і диференціювати платника. Тобто клієнту потрібно мати з собою паспорт і пояснити, що це за платіж, наприклад, вказати в реквізитах, що це допомога родичам;
• при перекладі на 500 тис. грн без джерел походження банк не буде блокувати карту. Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію. Ви ж коли відкривали рахунок, то і заповнювали анкету, вказували інформацію про себе і доходи. Банк знає історію операцій клієнта і знає, які операції є звичними для нього;
• при користуванні електронним гаманцем ідентифікація і верифікація власників потрібна. Але не таких гаманців, які використовуються для оплати мобільних послуг. Для них зроблено виняток у законі.

Згідно з новим законом, банки будуть фокусуватися на найвищих зонах ризику – операціях понад 400 тис. гривень, а також на незвичайних операціях клієнтів.

“Наприклад, клієнт займається 10 років торгівлею овощями, а потім переводить гроші на оплату металобрухту на сотні тисяч гривень. Це дивна, непритаманна операція. Варто звернути увагу на цей екзотичний випадок”, – зазначено в повідомленні.

Як повідомлялося раніше в операції з криптовалютой відтепер буде перевіряти фінансовий моніторинг.