«Потрібно наближати світ, а не утримувати солдатів на лінії фронту»: як на Україні борються з дезертирством

З 20 жовтня в Україні вступили в силу поправки до закону «Про військовий обов’язок і військову службу», які, зокрема, регулюють санкції за дезертирство, догляд в самоволку і добровільну здачу в полон. На час розглядів служба військових, підозрюваних у цих злочинах, припиняється, вони позбавляються платні, всіх належних пільг і соціальних гарантій. На початку 2019 року Міноборони України повідомило, що у військах зафіксовано 9,3 тис. випадків дезертирства. Експерти вважають, що таким чином влада країни намагаються боротися з наслідками низького морального духу в армії.

У неділю, 20 жовтня, на Україні набули чинності поправки до закону «Про військовий обов’язок і військову службу». Зокрема, вони регулюють штрафні санкції щодо дезертирів, а також військовослужбовців, які самовільно залишили місце проходження служби або ж добровільно здалися в полон. Документ опублікований в урядовій газеті «Голос України».

Згідно з нововведеннями, проходження військової служби такими військовослужбовцями припиняється, вони не враховуються при визначенні чисельності ЗСУ, а також позбавляються своїх посад, зарплати, пільг та соціальних гарантій, передбачених законодавством.

Крім того, період, протягом якого військова служба була припинена, не враховується при розрахунку надбавок за вислугу років та пенсії.

«Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення», — йдеться в законі.

Якщо суд винесе відносно таких осіб виправдувальний вирок, то військовослужбовці будуть відновлені на посаді, отримають платню та інші види забезпечення «за весь час необґрунтованого зупинення військової служби», а період «простою» зарахується в строк вислуги років.

Крім того, українському кабміну доручено протягом шести місяців привести у відповідність з цими поправками як власні нормативно-правові акти, так і документи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Поправки до закону «Про військовий обов’язок і військову службу» були схвалені Верховною радою 3 жовтня — за нього проголосували 287 депутатів при необхідному мінімумі в 226 голосів.

При цьому того ж дня український парламент ухвалив закон про матеріальну відповідальність військовослужбовців і поліцейських, винних у заподіянні шкоди військовому та іншому майну під час виконання службових обов’язків. Юридичні норми документа поширюються на військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів під час зборів, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Держслужби спецзв’язку, МВС, Нацполиции, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби, Державного бюро розслідувань.

У січні перший заступник міністра оборони Іван Руснак повідомляв, що на Україні зафіксовано 9,3 тис. дезертирів. Як вказував джерело RT в Міноборони України, ця цифра занижена: на той момент в ЗСУ значилося близько 250 тис. військовослужбовців, і кожен десятий збігав з армії.

До того ж у листопаді 2018 року газета «Известия» з посиланням на діпісточникі повідомляла, що з початку 2014 року по вересень 2018-го з української армії втекли понад 33 тис. військовослужбовців, крім того, було викрадено близько 15 тис. одиниць зброї.

За цей же час було порушено понад 11 тис. кримінальних справ за фактами дезертирства і ухилення від служби.

Проблеми з моральним духом солдатів

Як вважає старший науковий співробітник Центру європейських досліджень ІСЕМВ РАН Володимир Оленченко, прийнятий закон покликаний вирішити проблему, що виникла із-за низького рівня морального духу в армії.

«У ВСУ і раніше існують різні формування, які дотримуються різних ідеологій, тому має відбутися розмежування між тими, хто хоче воювати, і тими, хто не хоче. Моральний дух української армії вже довгий час знаходиться в нестійкому стані», — зазначив експерт.

Більше 9 тис. українських військовослужбовців дезертирували з армії, заявив перший заступник міністра оборони країни Іван Руснак. За…

У свою чергу, український політолог і економіст Олександр Дудчак також зауважив, що психічний стан військовослужбовців на Україні «не на висоті».

«Більш актуально було б працювати над Мінськими угодами, ніж над заходами, які сприяють продовженню війни. У ВСУ дезертирство було масовим, як і самогубства серед військовослужбовців. Особливо це було помітно на початку конфлікту, коли люди прибували на фронт і бачили, проти кого вони насправді воюють. Не всі могли впоратися з цим морально, розуміючи, що це не чесна війна за незалежність і свободу своєї батьківщини, а просто війна зі своїм народом. Не можна сказати, що закон своєчасний, він не найактуальніше. Потрібно наближати світ, а не такими каральними заходами утримувати військовослужбовців на лінії фронту. Подивимося, чим все це закінчиться», — заявив Дудчак в бесіді з RT.

Нагадаємо, що ще в 2018 році в Генеральному штабі ЗСУ засекретила дані про кількість самогубств в українській армії. Це сталося після того, як головний військовий прокурор України Анатолій Матіос повідомив, що з понад 300 тис. учасників військової операції в Донбасі 518 осіб скоїли суїцид.

Пізніше заступник начальника Народної міліції самопроголошеної Донецької народної республіки Едуард Басурин повідомив, що за 2018 рік небойові втрати ВСУ склали 374 людини.