Рішення Києва про блокаду Криму і самопроголошених республік Донбасу призвело до великих втрат для бюджету. Про це заявив колишній міністр економіки України Віктор Суслов. За його словами, блокада була спланована в інтересах якихось українських бізнес-груп. Експерти погодилися, що запроваджені заходи негативно позначилися на економіці України. При цьому витрати, пов’язані з такою політикою, змушені нести українці, підкреслюють аналітики.
Економічна блокада Криму і самопроголошених республік Донбасу було помилковим рішенням влади України і обернулася великими втратами для українського бюджету. Таку точку зору висловив в інтерв’ю телеканалу «112» колишній міністр економіки України Віктор Суслов.
За його словами, підприємства Донбасу давали українському бюджету близько 33 млрд гривень (майже $1,3 млрд) на рік у вигляді податкових відрахувань до введення блокади і належали українським власникам. Крім того, Україна закуповувала їх продукцію за низькими цінами, в першу чергу, мова йде про вугілля. Після того, як Київ ввів торговельну блокаду, підприємства перейшли під управління невизнаних республік, а їх продукція стала обходиться Україні вдвічі дорожче, надходячи транзитом через Росію.
«Так, Україна почала фінансувати Росію, закуповуючи у неї вугілля. Україна зазнала в результаті цих дій дуже великі втрати. Звичайно, за логікою війни торгівлі не повинно бути, і вона неприпустима. Але юридично Україна не перебувала в стані війни ні з ОРДЛО («Окремі райони Донецької та Луганської областей», ОРДЛО — так на Україні називають територію ДНР і ЛНР. — RT), ні з Росією, з останньої ми продовжуємо активно торгувати», — зазначив Суслов, додавши, що Росія все одно залишається для України ключовим торговим партнером.
16 березня 2014 року пройшов референдум з питання про статус Криму. Абсолютна більшість кримчан проголосували за входження півострова…
На думку екс-міністра, помилкою було і блокада Криму, в результаті якої Росія просто побудувала на півострові дві електростанції, а Україна втратила прибуток в розмірі близько $1 млрд у рік — близько 300 млн від експорту електроенергії і більше 600 млн від експорту продуктів в рік.
«Весь цей ринок перейшов Ставрополью, Кубані і частково туркам. Тому, кожен раз виникає питання, в чиїх інтересах це все робилося? Мені здається, і одна, і інша блокади були не в інтересах України», — заявив експерт.
Враховуючи, що Україна продовжує не тільки торгувати з Росією, але і займатися транзитом російського газу в Європу, єдиним логічним поясненням заборони на торгівлю з республіками Донбасу і блокади Криму є корупційні мотиви, вважає Віктор Суслов. На його думку, на закупівлі вугілля за завищеними цінами за формулою «Роттердам+» могли заробити багато інтересанти.
«Багато речей, як ці блокади, були явно сплановані і реалізовані в інтересах певних українських бізнес-груп і представників української влади», — підкреслив Суслов.
Як зазначив заступник голови парламенту кримського півострова Володимир Бобков, показово, що подібні заяви роблять колишні українські чиновники.
«Коли люди займають ключові пости, вони не здатні на прийняття адекватних рішень і слідують політичній кон’юнктурі. Коли ж вони виходять у відставку, як ніби відкриваються очі і починають звучати тверезі заяви, а це заява дійсно тверезий», — сказав Бобков в інтерв’ю РИА Новости.
Ще наприкінці минулого року зі схожими оцінками виступив інший колишній український чиновник. Як заявив колишній віце-прем’єр Володимир Семиноженко, розрив зв’язків між Кримом і Україною обернувся колосальними втратами для українського бюджету.
Введення блокади Криму насамперед вдарило по економічним інтересам України і завдало колосальної шкоди українському бюджету, заявив в бесіді з RT заступник директора Інституту історії і політики МПГУ Володимир Шаповалов.
«Все це в кінцевому підсумку відображається на добробуті конкретних громадян. Ця політика проводилася і проводиться зараз, тому що у 2014 році до влади в Україні прийшли люди, не зацікавлені в зростанні добробуту громадян, а зацікавлені в боротьбі з Росією. Русофобія стала основним двигуном прийняття рішень, і протягом п’яти років українські політики і чиновники змагаються в тому, хто придумає і реалізує найбільш радикальні кроки щодо розриву зв’язків з Росією та Кримом», — зазначив експерт.
Нагадаємо, Україна повністю зупинила постачання прісної води на Кримський півострів по Північно-Кримському каналу ще в 2014 році. В кінці 2015 року в регіон були припинені поставки української сільгосппродукції. У тому ж році Київ перестав постачати на півострів електроенергію. Це рішення було прийнято після того, як українські радикали підірвали лінії електропередач на території сусідньої з Кримом Херсонської області.
Українське Міністерство енергетики анонсувало заборону на поставки високоенергетичного вугілля з Росії. У Києві вважають, що Росія…
Втім, без води та електроенергії півострів не залишився. В Криму були побудовані дві ТЕС, а також прокладено енергоміст для подачі енергії з материкової Росії. Для постачання населення водою були пробурені нові артезіанські свердловини, а також перекинута частина води з місцевих водосховищ природного стоку в Північно-Кримський канал. У свою чергу, сільськогосподарські підприємства перейшли на вирощування культур, що не потребують великих об’ємах води.
Торговельні зв’язки між Україною і самопроголошеними республіками Донбасу зберігалися довше. Блокада була введена Києвом тільки на початку 2017 року. Як і у випадку з припиненням енергопостачання у Крим, блокади передувала серія силових акцій радикальних націоналістів, які вимагали зупинити торгове повідомлення з ДНР і ЛНР.
До введення блокади Україна закуповувала в ЛДНР переважно вугілля, включаючи високоенергетичний вугілля антрацитових сортів, який використовується в якості палива на українських ТЕС.
Після розриву торговельних зв’язків з невизнаними республіками Донбасу Київ перейшов до закупівель вугілля в США і ПАР. Проте основним постачальником сировини для України стала Росія. Україна перейшла до закупівель видобувається у Донбасі вугілля за посередництва Росії, що не могло не призвести до подорожчання поставок.
Ще одним спірним рішенням Києва стало введення в 2016 році формули «Роттердам+», згідно якої вартість вугілля для українських імпортерів прив’язується до котирувань індексу API2 європейського хабу ARA (Амстердам — Роттердам — Антверпен), також додається вартість транспортування на Україну. На думку багатьох експертів, нова система ціноутворення призвела до зростання тарифів на електроенергію для населення і завдала шкоди українській економіці.
Формула «Роттердам+» була скасована влітку 2018 року за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ), нові правила ціноутворення вступили в силу 1 липня поточного року. Однак наслідки блокади ЛДНР, а також штучного завищення цін на вугілля, призвели до згубних наслідків. Як заявив напередодні голова Незалежної профспілки гірників України і депутат Верховної ради Михайло Волинець, зараз на складах українських ТЕС знаходиться на 54% менше вугілля, ніж було в аналогічний період минулого року.
«У минулому році у нас були проблеми з накопиченням вугілля на складах, а зараз це просто катастрофа», — зауважив він.
Конкурентна боротьба
Провідний науковий співробітник ІСЕМВ РАН Михайло Кривогуз не виключив, що блокування торгового повідомлення з ДНР і ЛНР могла бути елементом боротьби олігархічних кланів.
«Введення торгової блокади Донбасу стало ударом по інтересах Ахметова, який в свій час був найбагатшою людиною України, і він був лояльний Януковичу. Його вотчиною були південно-східні регіони, де він володів рядом підприємств», — вважає експерт.
Схожої точки зору дотримується і директор українського Інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.
«Якщо говорити про корупційне підґрунтя тих подій, то зрозуміло, що постфактум українські бізнес-групи спробували використати цю ситуацію. Але спочатку це було елементом політичної боротьби між українськими групами впливу», — зазначив Бортник в бесіді з RT.
За словами експерта, очевидно, що введення блокади завдало шкоди українській економіці.
«Думаю, що ці рішення коштували Україні від 2-5 % ВВП, оскільки Київ втратив контроль над підприємствами на Донбасі, а також втратив вплив на ці території через бізнес-зв’язки, через горизонтальні зв’язки», — вважає Бортник.
Зазначимо, що раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що не виключає скасування економічної блокади Донбасу на умови повернення підприємств регіону під контроль української сторони.
Однак експерти сумніваються, що подібне станеться в найближчому майбутньому. За словами Руслана Бортника, хоча потенційно Україна зможе «відкотити ситуацію назад», зробити це буде складно.
«Тепер це залежить не тільки від Києва і вимагає нових серйозних політичних домовленостей. Сьогодні основна вимога Києва — повернення під контроль України підприємств, які знаходяться в ДНР і ЛНР. Однак ці підприємства вже вбудовані в нову економічну ланцюжок», — підкреслив експерт.
Крим готовий до відновлення залізничного сполучення з Україною, згорнутого з ініціативи Києва в 2014 році. Про це заявив…
Перспективи скасування блокади Криму не менш туманні, відзначають політологи. Нагадаємо, раніше радник Володимира Зеленського з економічних питань Данило Гетманцев запропонував відновити подачу води Північно-Кримським каналом.
«Особисто я вважаю, що, відключаючи водопостачання окупованим територіям, ми шкодимо людям, які є нашими громадянами. Мені здається, що це не той метод, який потрібно використовувати для відновлення контролю за нашими територіями», — заявив політик.
Однак незабаром «постійний представник президента України в АР Крим» Антон Кориневич в інтерв’ю українським ЗМІ заявив про неможливість відновлення подачі води у Крим, оскільки блокада є механізмом тиску на Росію.
При цьому згубність блокади розуміють українські політики. Як заявив в бесіді з RT джерело в партії «Батьківщина», Україна дійсно несе втрати через блокаду Криму.
«Торгівля з Кримом могла б стати гарною можливістю для розвитку цілого регіону України, Херсонської області. Рівень життя населення виріс, і люди б не їхали на роботу за кордон. Але економічні вигоди та благополуччя населення, мабуть, грають далеко не першорядну роль для влади», — заяви він.
За словами Володимира Шаповалова, приймаючи рішення про блокаду Криму і Донбасу, влади України абсолютно не враховували інтереси власних громадян.
«Прості українці несуть на своїх плечах всі витрати цієї політики. У цьому випадку ні про яких економічних параметрах ніхто не думає, і це дивно для України, яка є найбіднішою країною Європи», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.