Володимир Путін і прем’єр-міністри Індії, Японії і Малайзії, а також президент Монголії взяли участь у пленарному засіданні Східного економічного форуму у Владивостоці. Російський лідер приділив увагу безлічі питань, що стосуються розвитку Далекого Сходу, і згадав ряд інших резонансних тем, в тому числі обмін ув’язненими з Україною діалог про озброєннях з США. У свою чергу, прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе знову заявив про намір укласти мирний договір між Москвою і Токіо, а глава індійського уряду Нарендра Моді розповів про важливість партнерських відносин з РФ і анонсував інвестиції в російську економіку.
У Владивостоку відбулося пленарне засідання Східного економічного форуму, на якому виступили президент Росії Володимир Путін і лідери Індії, Японії, Малайзії і Монголії.
Великий і масштабний обмін
Одним з найбільш резонансних заяв Путіна на пленарному засіданні ВЕФ стало висловлювання про майбутній обмін ув’язненими між Москвою і Києвом. За словами російського лідера, діалог знаходиться на фінальному етапі, а сам обмін буде «великим і масштабним».
«Ми підходимо до фіналізації переговорів, які ми ведемо в тому числі з офіційною владою. Так що я думаю, що найближчим часом це стане відомо», — сказав президент.
Коментуючи майбутній взаємодія Москви і Києва з цього питання, Путін згадав українських в’язнів Станіслава Клыха і Миколи Карпюка, засуджених на тривалі терміни за вбивство російських солдатів в Чечні.
«Це складний для нас питання. Ми, безумовно, будемо рухатися в цьому напрямку, і найближчим часом, як і домовилися з діючою офіційною владою в Україні, ми спільно оголосимо про прийняті рішення», — наводить РІА Новини слова Путіна з розмови з лідером партії «Опозиційна платформа — За життя» Віктором Медведчуком, що відбулася вже після пленарного засідання.
Розвиток Далекого Сходу
В ході виступу російський лідер приділив особливу увагу цілям і завданням розвитку Далекого Сходу. Президент зазначив, що регіон повинен залишатися безпечним і стабільним.
4-6 вересня в Примор’ї на острові Російський пройде ювілейний Східний економічний форум (ВЕФ). За п’ять років свого існування…
«Ми пишаємося тим, що Далекий Схід став одним із символів відкритості всієї країни, новаторства і рішучості зняття різного роду бар’єрів для ділового, так і просто людського спілкування», — сказав Путін.
За його словами, такий результат навряд чи був би можливий без зміцнення атмосфери довіри і конструктивної співпраці у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні в цілому.
«Ми зацікавлені в тому, щоб ці позитивні тенденції отримали розвиток, щоб наш спільний регіон був безпечним і стабільним», — зазначив президент.
За словами Путіна, сформовані умови для виходу Далекого Сходу на траєкторію випереджаючого зростання, в регіоні будуть розпочаті нові великі проекти і будівництва. Разом з тим глава держави підкреслив, що економічні досягнення регіону слід конвертувати у «соціальний ривок», який здатен призвести до принципово більш високої якості життя людей.
Говорячи про цьому напрямку діяльності, Путін закликав забезпечити підтримку молоді і згадав старт нової програми іпотечного кредитування для молодих сімей на Далекому Сході. Мова йде про іпотеку під 2% річних, за допомогою якої можна буде профінансувати покупку житла на первинному ринку, а також будівництво індивідуального будинку для володарів «далекосхідного гектара».
Крім того, глава держави запропонував створити на Далекому Сході медичний кластер, який дозволить відкривати в регіоні філії іноземних клінік. За словами президента, такий крок дозволить ефективно залучати зарубіжних фахівців і застосовувати методики і ліки, що зарекомендували себе за кордоном. В додаток до цього президент запропонував удвічі збільшити виплати вчителям і лікарям, які приїжджають на Далекий Схід.
Ситуація рівноваги
У ході бесід з учасниками пленарного засідання Путін торкнувся ряд інших тем, що стосуються внутрішньої і зовнішньої політики РФ.
Російський лідер згадав розміщення біля кордонів РФ пускових установок Mk 41. Путін зазначив, що російська сторона неодноразово вказувала на те обставина, що ці системи здатні працювати не тільки в складі ППО, але і застосовуватися для пуску ударних ракет.
«Нам весь час американці говорили, що це не так, але тепер вони випробували цю систему як раз з установки Мк 41. Тобто це частина ударних ракетних комплексів. Ми були праві, як, втім, і в багатьох інших випадках», — сказав президент.
Він також розповів про розмову з президентом США Дональдом Трампом, в якому російський лідер запропонував главі Білого дому придбати у РФ гіперзвукова зброя.
«Я Дональду сказав: «Хочеш, ми тобі продамо? Ось таким чином відразу всі урівноважимо», — сказав Путін. Він пояснив, що американська сторона у відповідь повідомила про аналогічних власних розробках.
«Але навіщо гроші витрачати, коли ми вже витратили, можемо з них щось отримати — не на шкоду нашій безпеці, але з метою створення ситуації рівноваги?» — задався питанням російський президент.
«Образ нових відносин співробітництва»
У свою чергу, прийняв участь у засіданні прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе заявив, що США не пропонували японській стороні розмістити ракети середньої і меншої дальності. Кажучи про вже розміщених ракетах, Абе зазначив, що ця зброя належить саме Японії.
«Те, що зараз розміщено в Японії, — це належить Японії, це японська власність, і це призначено для захисту. Наприклад, з цієї системи запустити «Томагавк» навіть технічно неможливо», — сказав глава японського уряду.
Він згадав ряд інших важливих питань і приділив багато уваги російсько-японським відносинам. За словами Абе, Москві та Токіо більше не можна зволікати з укладенням мирного договору.
«Нашими зусиллями стійко створюється образ нових відносин співпраці між Японією і Росією. Тоді наступний крок — укладення мирного договору, що є нашою історичною місією», — сказав прем’єр і закликав Путіна «зробити все», щоб «рухатися до цієї мети» і згодом досягти її.
Нагадаємо, Японія пред’являє територіальні претензії до Росії щодо островів Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї, які увійшли до складу СРСР після завершення Другої світової війни. Раніше Москва і Токіо погодилися вести переговори, відштовхуючись від декларації 1956 року.
Говорячи про майбутнє відносин двох країн, Абе процитував вірш Федора Тютчева.
«Я хочу процитувати зараз одне відоме вам чотиривірш: «Розумом Росію не зрозуміти, // Аршином загальним не виміряти; // У ній особлива стати — // В Росію можна тільки вірити», — сказав прем’єр під оплески глядачів. — Тобто тільки так з Росією можна разом бути, по-іншому не вийде».
Японський прем’єр також розповів про прогрес у поетапне пом’якшення візового режиму між Японією і Росією. За його словами, у вирішенні цього питання спостерігається прогрес.
4 вересня президент Росії Володимир Путін проведе переговори з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді у Владивостоці. Сторони…
«Що стосується полегшення візової системи, то дійсно проводимо поетапно. І я бачу прогрес, якого в свій час не було», — сказав він.
Глава японського уряду окремо згадав видачу віз російським студентам. За його словами, цей механізм буде спрощено, щоб в Японію приїжджали все більше учнів з Росії. Крім цього, він розповів про інших послаблення у візовому режимі.
«Всі, хто працюють в російських компаніях, наукових установах, які мають яке-небудь відношення до плану співробітництва з восьми пунктів між нашими країнами, зможуть отримувати з цього місяця багаторазові візи терміном до п’яти років», — розповів Абе.
«Партнерство такого роду є історичною можливістю»
У свою чергу, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді заявив, що країна хоче працювати «рука об руку» з Росією у напрямку розвитку Далекосхідного регіону. Політик назвав партнерство з Далеким Сходом важливою можливістю для Індії.
«Індія хоче працювати рука об руку разом з Росією у розвитку цього захоплюючого подорожі і цього чудового бачення», — сказав Моді.
Він додав, що Індія здійснила ряд інвестицій у російську сферу енергетики і природних ресурсів, зокрема в алмазну галузь, а також в нафтові родовища на Сахаліні. За словами індійського прем’єра, це «прекрасний приклад використання індійських інновацій».
«Індія розвивається дуже швидко, у неї теж багато талантів, і партнерство з регіоном Далекого Сходу є історичною можливістю, яка дозволяє нам сказати: один плюс один дорівнює 11», — зазначив політик.
Моді розповів, що Індія надасть кредитну лінію на $1 млрд для розвитку Далекого Сходу, допомагаючи таким чином регіону розвиватися.
«Індія надасть кредитну лінію в розмірі $1 млрд. Це абсолютно безпрецедентний захід, коли ми надаємо таку спеціальну кредитну лінію іншій країні», — сказав Моді.
Також він розповів про бесіду з Путіним щодо можливого спільного будівництва суден для перевезення скрапленого газу, нафтопродуктів та інших вантажів. Сторони шукають спільні напрямки роботи, сказав Моді.
«Може бути, окремі суду частково будуть будуватися у нас (міжнародна кооперація у світі процвітає таким чином), частково будуть доводитися на верфях в Індії», — пояснив прем’єр.
Прем’єр-міністр Малайзії Махатхір Мохамад закликав посилити співпрацю з Росією у сфері освіти і РФ запропонував створити в його країні університет за профілем аерокосмічної галузі.
«Є пропозиція створити університет, який буде концентруватися на космічній галузі, на інженерних вишукуваннях. І це був би дуже серйозний внесок в систему освіти Малайзії», — сказав політик.
На його думку, Малайзія — підходяще місце для заснування подібного навчального закладу.
«Якщо Росія буде і далі просувати і розвивати освіту в цьому регіоні, особливо інженерні компетенції в аерокосмічній галузі, то, поза всяким сумнівом, Малайзія — це те місце, де слід заснувати університет», — сказав він.
В ході засідання висловився і президент Монголії Халтмаагийн Баттулга. Він прокоментував слова модератора заходу, журналіста Сергія Брильова, про те, пов’язаний візит монгольського лідера в Вашингтон з дзвінком глави Білого дому Дональда Трампа президента Росії.
Нагадаємо, 1 серпня Трамп зателефонував Путіну і запропонував допомогу в боротьбі з лісовими пожежами. Так, Брильов припустив, що Баттулга мав відношення до цієї події. Путін також іронічно припустив, що саме монгольський лідер допоміг організувати сеанс зв’язку. Сам Баттулга у відповідь посміхнувся і кивнув.
«Під час мого візиту в США я сказав, що ми живемо на одній планеті. Сибір є частиною цієї планети. Я йому сказав: «Чому б вам не подзвонити російському президенту і не висловити свої співчуття з цього приводу?» Сибір — це легені нашої планети, ось ці легкі і горять», — сказав глава Монголії.
Thanks!
Our editors are notified.