У Херсонській області в рамках навчань українська армія провела стрільби із зенітних ракетних комплексів (ЗРК). Про це повідомили в Генштабі ЗСУ. У маневрах беруть участь розрахунки С-125-2Д1 «Печора», «Бук-М1» і декількох модифікацій системи С-300. З 2015 року Київ проводить курс на масштабну модернізацію засобів ППО, проте експерти сумніваються в ефективності оновлених зразків. До розпаду СРСР Україна не виробляла ЗРК і зараз не володіє необхідними компетенціями, констатують аналітики.
Повітряні сили України провели стрільби з ЗРК на тактичних навчаннях в Херсонській області. Про це повідомляє Генштаб ЗСУ на своїй сторінці в Facebook. У загальній складності на полігоні Ягорлык було випущено більше 20 ракет.
Маневри триватимуть до 4 листопада. Участь у них беруть розрахунки ЗРК різного радіусу дії: С-125-2Д1 «Печора», «Бук-М1», С-300ПТ, С-300ПТ, С-300ПС, С-300В1. Як зазначають українські ЗМІ, після приєднання Криму до Росії Ягорлык залишився єдиним полігоном для випробувань комплексів ППО.
У 2015 році Україна оголосила про масштабну модернізацію військ протиповітряної оборони під приводом прикриття кордону з Росією. Як заявив секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олександр Турчинов, попереднє керівництво країни спільно з Москвою нібито свідомо займався руйнуванням системи ППО.
Глава Міноборони України Андрій Загороднюк заявив, що країна «перезавантаження» відносин з НАТО і переходить до «нового формату»…
«Пріоритетним завданням саме на 2016 рік буде відновлення потенціалу нашої протиповітряної оборони і наших повітряних сил. Це стосується як модернізації та закупівлі нових літаків, так, безумовно, це буде стосуватися і модернізації і закупівлі нових комплексів протиповітряної оборони, які зможуть надійно захистити нашу країну з повітря», — сказав Турчинов, виступаючи на полігоні Нацгвардії в Нових Петрівцях.
У бесіді з RT оглядач журналу «Арсенал Вітчизни» Дмитро Дрозденко зазначив, що станом на 2015 рік система ППО України дійсно перебувала у пригніченому стані. Однак, за словами експерта, деградація військ протиповітряної оборони — наслідок хронічного недофінансування ЗСУ з початку 1990-х років і небажання влади проводити адекватні військові реформи.
«Україна розгубила свій оборонний потенціал після розпаду СРСР, хоча їй дісталася величезна кількість сучасних на той момент ЗРК і радіолокаційних станцій (РЛС). Грамотно розпорядитися всім цим спадком Київ не зміг. У керівництва країни не вистачило ні грошей, ні розуму», — сказав Дрозденко.
З інформацією Генштабу ЗС України про навчаннях військ ППО випливає, що на озброєнні ЗСУ зараз знаходяться ЗРК С-125-2Д1, «Оса-АКМ», «Тор», «Куб», «Бук-М1», С-200 і кілька модифікацій З-300. Частина з них була включена в програму модернізації.
Основний акцент Міноборони України зробило на модернізації комплексу С-125-2Д1, який був створений ще у 1961 році. Роботи по оновленню ЗРК були доручені ТОВ «Радионикс» і конструкторського бюро «Луч». «Печора» має отримати новий радіоелектронне обладнання, включаючи РЛС, новий командний пункт і зенітні ракети.
Цей ЗРК здатний супроводжувати до чотирьох цілей і наводити на них до восьми ракет. Як повідомив в 2018 році Петро Порошенко, модернізований С-125-2Д1 зможе вражати повітряні цілі на висоті до 25 км (проти колишніх 21 км) і дальності понад 40 км (раніше до 35 км). Також повинні зрости точність ураження і рівень захисту завдяки заміни аналогової апаратури на цифрову.
У США опублікували доповідь про способи боротьби з «впливом» Росії в Чорноморському регіоні. Аналітики американського дослідницького…
За інформацією «Укроборонпрому», «Печора» здатна вести обстріл високоманеврених малопомітних винищувачів з ефективною площею розсіювання (ЕПР) 0,1 кв. м.
Проте в бесіді з RT директор Музею військ ППО в Балашисі Юрій Кнутов засумнівався в перевагах С-125-2Д1. За його словами, комплекс був високоефективним лише до 1980-х років.
«С-125 — дуже гідний зразок радянської конструкторської думки, але його модернізаційний ресурс давно вичерпаний. Головний недолік комплексу — вкрай слабкі мобільні можливості. Пускова установка з чотирма ракетами доставляється буксиром. При цьому всі сучасні ЗРК — самохідні і буквально через кілька хвилин після стрілянини здатні змінювати дислокацію», — пояснив Кнутов.
Брак компетенцій Кнутов пояснює тим, що Україна не займалася розробкою і виробництвом зенітних комплексів в радянський період. З цієї причини Київ володіє обмеженим науково-виробничим потенціалом у сфері ППО.
«Звичайно, дещо-що українці вміють робити. Наприклад, вони навчилися ремонтувати засоби ППО, можуть поліпшити деякі їх тактико-технічні характеристики. Але в умовах розриву відносин із Москвою Київ не в змозі провести по-справжньому глибоку модернізацію», — констатував Кнутов.
У свою чергу, військовий експерт Юрій Лямін вважає, що запущена на Україні програма модернізації системи ППО не принесе очікуваних результатів. За його словами, українська оборонка за підтримки держави зможе в кращому випадку лише відновити боєздатність більшості засобів ППО, що залишилися після 2014 року.
«Модернізація, яку проводить Україна, по суті, спрямована на те, щоб привести в порядок хоча б частину радянських ЗРК. Крім комплексів ближнього радіусу, в останні роки Київ намагається ремонтувати і всіляко покращувати різні модифікації С-300 дальністю до 100 км. Але чим вони будуть стріляти? Термін служби радянських ракет підходить до кінця, а українська промисловість не здатна випускати нові боєприпаси», — розповів Лямін.
«Тупиковий шлях»
У 2016 році Україна зробила спробу створити новий мобільний зенітний комплекс ближнього радіусу дії у співпраці з концерном Rheinmetall (Дюссельдорф). Передбачалося, що німецька компанія поставить Києву шасі і системи цілевказівки і супроводу.
Однак у січні 2019 року в інтерв’ю українському виданню «Оборонно-промисловий кур’єр» заступник директора підприємства «Арсенал» (Київ) Олександр Клочко повідомив, що Rheinmetall відмовився брати участь у проекті під тиском федерального уряду.
«Звичайно, в ідеалі Україні потрібні нові ЗРК. Модернізація радянських зразків — тупиковий шлях, який продовжить їм життя років на десять, потім вони безнадійно застарівають. Розробити нові комплекси Київ самостійно не може. Між тим від західних «друзів» допомоги ніякої. Вони блокують співпрацю з Україною, тому що не бажають загострювати відносини з Росією і не бачать у спільних проектах комерційної доцільності», — пояснив Кнутов.
Між тим військове керівництво України не визнає наявності серйозних проблем в системі ППО. Зокрема, коментуючи навчання повітряних сил в лютому, начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко заявив, що модернізація ЗРК ближнього радіусу дозволить сформувати нові військові підрозділи і «збільшити потенціал військ протиповітряної оборони України».
Дмитро Дрозденко вважає, що Україна намагається побудувати ешелоновану систему протиповітряної оборони, яка включає комплекси близького, середнього і дальнього радіусів дії. На його думку, це завдання Київ виконати не в змозі, якщо врахувати крайню обмеженість економічних ресурсів, якими він володіє.
«Ешелонована система ППО — це не тільки дорогі ЗРК, які Україна до того ж не в змозі виробляти. Це безліч різноманітних РЛС і автоматизованих систем управління, що забезпечують взаємодію елементів ППО. Таких складних, високотехнологічних засобів у Києва немає грошей на їх купівлю — теж. Тому гучні заяви про посилення протиповітряної оборони України — політичний піар і струс повітря», — підсумував Дрозденко.
Thanks!
Our editors are notified.