В Європарламенті зазначили, що основними проблемами в області безпеки для Євросоюзу в найближче десятиліття будуть зміну клімату та забезпечення енергетичної незалежності. Про це йдеться в доповіді Дослідницької служби ЕП, з текстом якого ознайомився RT. У документі наголошується, що боротьбу з цими погрозами ускладнює необхідність взаємодії зі все «наполегливіше прагне до самоствердження Росією». Російські експерти вважають, що, складаючи подібні доповіді, в Європі в черговий раз намагаються представити Москву як свого антипода. Однак насправді РФ зацікавлена в «спокійному і консолідованому ЄС», підкреслюють аналітики.
Аналітики Дослідницької служби Європарламенту вважають, що головними викликами для ЄС в найближче десятиліття стануть зміна клімату та енергетична безпека. У доповіді, з текстом якого ознайомився RT, підкреслюється, що реагувати на них потрібно з урахуванням складної геополітичної ситуації, особливу увагу приділяючи «усе більш наполегливо самоутверждающейся Росії» і підтримці політичних зв’язків з Сполученими Штатами.
«Зміна клімату та енергетична безпека — дві основні проблеми в області безпеки, які Євросоюзу доведеться вирішувати в наступні десять років, зіставляючи їх значимість з іншими серйозними викликами, з якими ЄС зіткнеться в найближчі роки. Тонка рівновага між зусиллями в області кліматичної дипломатії і підтриманням енергетичної безпеки доведеться шукати в умовах все більш нестабільною геополітичної обстановки: Євросоюзу потрібно буде зберігати стратегічні партнерські відносини за океаном (з США. — RT) і в той же час взаємодіяти з дедалі наполегливіше прагне до самоствердження Росією», — йдеться в тексті документа.
«Самоствердження» Росії, як вважають європейські аналітики, полягає перш за все в тій ролі, яку країна нібито грає в «українському і сирійському конфліктах». Також вони нагадують про «дезінформаційну діяльності» РФ. Крім того, у доповіді згадується трагедія малайзійського Boeing MH17, збитого в 2014 році в небі над Донбасом, і інцидент в Солсбері — отруєння в 2018 році колишнього співробітника ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки Юлії. При цьому підкреслюється єдність позицій членів Європейської ради з обох питань.
Нагадаємо, в Європі не раз звинувачувала Росію у нібито причетності до отруєння Скрипалів, а також до краху Boeing в Донбасі. Так, у червні 2018 року Єврорада закликав Росію до повного прийняття відповідальності за катастрофу з малайзійським літаком.
При складанні подібних доповідей співробітники ЕП керуються нав’язаної «фантомної» інформацією, щоб створити думку про якусь загрозу з боку Росії. Таку думку висловив експерт Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир Брутер.
«Я б не говорив, що це реальна загроза для ЄС. Це більше політична «червона ганчірка», яка постійно піднімається, і різні політики використовують її у зручній для себе формі», — сказав експерт.
Варто відзначити, що Москва неодноразово відкидала причетність до інциденту в Солсбері, а також вказувала на те, що британська сторона досі не надала жодних доказів по цій справі. Як заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, у Кремлі до сих пір не знають, «де Скрипали, чи є вони взагалі, чи з ними щось».
Крім того, в Москві не раз підкреслювали, що Росія не є стороною збройного конфлікту на Україні, а також непричетна до ситуації з MH17. При цьому російська сторона надавала слідству об’єктивні дані і технічну інформацію, проте вони так і не були прийняті до уваги.
«Ми вважаємо, що там немає ніяких доказів, і все, що було представлено, ні про що не говорить. У нас є своя версія, ми її представили, але, на жаль, нас ніхто слухати не хоче. І поки не буде реального діалогу, ми не знайдемо і правильної відповіді на ті питання, які досі залишаються відкритими», — заявляв раніше президент РФ Володимир Путін.
«Необов’язково ставати близькими друзями»
Автори доповіді вважають, що майбутня політика Європи щодо Росії повинна формуватися з урахуванням думки всіх країн ЄС.
«Замість введення разових заходів у відповідь на дії Росії і КНР відносини з цими двома країнами необхідно буде обговорювати на спільних нарадах», — йдеться в документі.
Нестабільність геополітичної обстановки призвела до погіршення ситуації в сусідніх з ЄС країнах. Про це йдеться в доповіді…
При цьому європейські аналітики відзначили, що ще в 2016 році були виявлені серйозні розбіжності між членами Євросоюзу з приводу відносин з Москвою.
«У жовтні 2016 року Європейська рада провів «обговорення питань стратегічної політики щодо відносин з Росією». Давно заплановане обговорення, яке кілька разів відкладали, продемонструвало «значні розбіжності» думок держав ЄС щодо Росії», — йдеться в тексті.
Наприклад, незважаючи на прийняте Євросоюзом рішення продовжити економічні санкції проти Росії до 31 січня 2020 року, в «єдиній Європі все частіше звучать заклики зняти обмеження і повернутися до продуктивного діалогу з Росією.
Так, прем’єр-міністр федеральної землі Мекленбург — Передня Померанія Мануела Швезиг закликала до поступової скасування санкцій, так як вони дозволили Росії вийти на самозабезпечення сільськогосподарською продукцією та закрили для європейських фермерів вагому частину ринку. Президент Чехії Мілош Земан також заявив, що рестриктивные заходи не подіяли на Росію, і висловився за їх зняття.
«Росія дійсно в певному сенсі є антиподом Євросоюзу і цінностям, і по баченню. Це, звісно, можна сприймати як загрозу, але правда в тому, що Росія ніколи і ні в чому Євросоюзу не загрожувала, більш того, вона багаторазово заявляла, що зацікавлена в єдності Європи. Це дійсно так — чим більше спокійним і консолідованим буде Євросоюз як організація, тим легше Росії з ним буде співпрацювати без того, щоб ставати близькими друзями», — резюмував Володимир Брутер.
Енергетична залежність Європи в умовах відсутності альтернатив
Аналітики Дослідницької служби також акцентують увагу на енергетичної самостійності Європи, яка повинна стати пріоритетним напрямком стратегії розвитку безпеки в майбутньому.
У доповіді відзначають «серйозний ризик» зростання залежності ЄС від Росії з-за будівництва газопроводу «Північний потік — 2». Основними противниками цього проекту виступають Польща, Литва, Латвія, Естонія і США. Нагадаємо, у Вашингтоні нещодавно заявили про можливість введення санкцій проти проекту.
«Голови декількох держав і урядів підкреслили важливість зниження енергетичної залежності шляхом підвищення частки власних відновлюваних джерел енергії та інших видів енергоресурсів з низьким вуглецевим слідом. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький відкрито виступив з критикою проекту «Північний потік — 2», вказавши на серйозний ризик підвищення залежності від Росії», — йдеться в доповіді.
Однак все частіше лунають голоси на підтримку проекту. Так, наприклад, за будівництво газопроводу висловлюються в Австрії та Німеччині.
«Я завжди виступала за те, щоб поряд з транзитом газу. — RT) через Україну міг бути побудований трубопровід «Північний потік — 2», — сказала канцлер ФРН Ангела Меркель.
Ще в листопаді 2018 року колишній голова австрійського уряду Себастьян Курц заявляв, що Австрія, як і Німеччина, не змінить свою точку зору щодо проекту газопроводу.
На думку директора Фонду енергетичного розвитку Сергія Пікіна, розбіжності в питанні «Північного потоку — 2» обумовлені лише політичними поглядами.
«У Євросоюзі є різні позиції щодо «Північного потоку — 2». Німеччина вважає, що це винятково вигідний проект. Польща завжди проти будь-яких проектів з Росії, це політична позиція, яка не має нічого спільного з економікою… Тим не менш «Північний потік — 2» вже минув точку неповернення», — зазначив Пікіної.
В цілому доповідь Дослідницької служби Європарламенту схожий на «політичне замовлення», вважає Володимир Брутер.
«Складається відчуття, що цей документ є свого роду політичним замовленням, який повинен обґрунтувати неприязнь з боку Євросоюзу по відношенню до проекту «Північний потік — 2»… При цьому проект не підпадає під юрисдикцію Євросоюзу, він є національним проектом. Як національний проект він і не вимагає підтримки з боку європейських структур», — додав експерт.
Всупереч прагненню європейців до зниження залежності від імпорту сировини з Росії та диверсифікації його поставок, РФ, як йдеться в документі, залишається основною країною — експортером нафти і газу.
За минулий рік Росія збільшила чистий експорт зрідженого природного газу (СПГ) майже на 60% (до 18,33 млн тонн) та увійшла в шістку…
«Основним зовнішнім партнером ЄС у сфері імпорту обох цих видів сировини залишається Росія. На її частку в зовнішньому імпорті природного газу і сирої нафти припадає 40,6% та 28% відповідно (дані за перший семестр 2018 року)», — наголошується в доповіді.
При цьому Вашингтон всіма силами намагається змусити європейців перейти на свій дорогий скраплений природний газ (СПГ). Проте варто відзначити, що Росія випередила США з постачання СПГ в Європу і Азію. Так, за минулий рік вона збільшила його чистий експорт майже на 60% (до 18,33 млн тонн) та увійшла в шістку найбільших постачальників цього виду палива.
На даний момент у Європи немає альтернативного джерела газу, при якому можна було б відмовитися від поставок з Росії, вважають експерти.
«Головна можлива альтернатива для Європи — це зріджений газ, чи то СПГ з США або інших країн. Але питання в ціноутворенні. Поки «Газпром» виграє конкуренцію, і ми бачимо, що обсяги поставок тільки зростають в останні роки на фоні адекватної вартості газу. Частка «Газпрому» на цьому ринку теж збільшується і не тому, що компанія намагається більше продавати, а з-за того, що самі європейці стали менше виробляти», — зазначає Сергій Пікіної.
Він також підкреслив, що з точки зору обсягів поставок скраплений газ не зможе замінити російське паливо.
Thanks!
Our editors are notified.