Освіта онлайн: як пройти курси в Україні

В Україні з’явилися альтернативні методи навчання. Факти дізналися, як активісти створюють освітні проекти, які цілком можуть стати гідними конкурентами нинішній системі.

Що сталося з українською освітою?

За статистикою сайту vstup.info кількість абітурієнтів значно знизилося у порівнянні з попередніми вступними кампаніями.

Якщо в минулі роки випускників шкіл, які вирішили стати студентами, було понад 2 мільйонів, то 2015 виявився, м’яко кажучи, не зовсім плідним. Абітурієнтів, які подали свої документи до навчальних закладів, стало на кілька сотень тисяч менше.

Крім, власне, об’єктивних обставин (війна і все, що з нею пов’язано), ця негативна тенденція яскраво підкреслює якість української освіти і потреба в її альтернативу. Здавалося б, що може замінити державні або приватні університети? Виявляється, педагоги все ж знайшли альтернативу, яка не вимагає бюрократичних проблем і великої потуги.

Освіта без вступу в університет

Безкоштовні онлайн-курси тієї чи іншої професії стають дуже популярними. Десятки тисяч людей по всій Україні реєструються на подібні заняття через Інтернет.

Переваги такого навчання надають можливість отримати потрібні знання, не встаючи з ліжка, адже все, що потрібно для занять – це комп’ютер і доступ до мережі. Записане відео з викладачем можна подивитися в будь-який зручний для себе час.

В Україні – це, наприклад, проект Prometeus, який абсолютно безкоштовно надає безліч онлайн-курсів за різними напрямками. Серед них: менеджмент фінансування, основи програмування, основи інформаційної безпеки, вступ до бізнес-аналітиці, інтернет-медіа та багато інших.

Що говорять на Заході

США і Європа практикують такий метод освіти вже досить давно. Більшість ресурсів, що спеціалізуються на цьому, існують вже не один рік і мають багато шанувальників.

Оксфорд, Кембридж та інші топові вузи світу вже давно пішли назустріч тим, хто бажає отримати знання. Поки українці не знають де взяти кошти на навчання в елітних університетах Європи і США, онлайн-курси з викладачами престижних вузів користуються великим попитом серед англомовного суспільства.

Наприклад, сайт Khan Academy має велику базу відеолекцій з математики, історії, комп’ютерних науках та інших спеціальностях. Все, що потрібно для користування – це знання англійської мови.

Хтось все життя мріяв про Єльському університеті? Для цього не обов’язково їхати в США. Цивилизований світ вже давно користується сайтом Open Yale Courses, де розміщені онлайн-курси, які будуються на програмі саме цього вузу. І таких сайтів сотні! якщо не тисячі.

Як бачимо, Захід вже давно не обмежується традиційним освітою.

Альтернатива в Україні

Згідно з даними тренінгової компанії Education First за 2014 рік, яка провела дослідження рівня володіння англійською мовою в 63 країнах світу, Україна на 44 місці.

Такий сумний факт залишає питання онлайн-навчання на іноземних ресурсах відкритим для більшості українців.

Педагоги починають створювати україномовні проекти, спрямовані на українського користувача. Одним з них є платформа Prometeus.

Все відбувається досить просто: спочатку потрібно зареєструватися на ті курси, які вас цікавлять найбільше.

Потім, протягом усього часу отримуєте відеолекції та різноманітні інтерактивні завдання, які потрібно виконувати. Зокрема, існує форум, де слухачі спілкуються з лектором.

Назвати халтурою це ніяк не можна: предмети, які вивчають під час курсу, викладають ті самі викладачі, що і в таких елітних вузах як, наприклад, КНУ ім. Т. Шевченка, КПІ та Києво-Могилянської академії.

Приміром, професор і доктор філологічних наук Микола Ожеван з КНУ ім. Тараса Шевченка викладає курс Інформаційні війни, а Вступ до бізнес-аналітиці – Олександр Романко, який за сумісництвом є професором в Університеті Торонто, Канада.

Що таке змішане навчання?

Засновник проекту Prometeus Олексій Молчановський має на меті впровадити своє дітище в систему змішаного навчання:

– Ми хотіли, щоб курси, зроблені нами, впроваджувалися в систему змішаного навчання. Є такі дослідження, які доводять, що використання онлайн-курсів в звичайному освіту дає набагато кращі результати. Зараз таких прикладів ми не маємо. Тільки поодинокі випадки: я особисто використав онлайн-курси, коли викладав у КПІ. Але глобального процесу немає.

Ідея змішаного навчання: у мене був курс по алгоритмах програмування. І я зробив подібний в онлайн-форматі. Мої студенти відвідували лекції, але матеріали вони проходили в онлайн-форматі. А в аудиторії ми розглядали більш складні процеси, або ж я їх консультував, коли було щось незрозуміло. Тут нічого нового немає. Це використання старих ідей в новому форматі. Це можна порівняти з тим, що студенти б читали старий підручник, а потім на лекції розбирали детальніше цей матеріал.

Яку участь міністерства освіти в розвитку проектів?

Олексій Молчановський:

– Папірці ніякої знижки не дають. Фактично, якщо подивитися на якість академічної освіти, то коли отримуєш диплом – це зовсім не означає, що випускник володіє тими знаннями, які задекларовані в цьому документі.

Оскільки МОН не має ніякого відношення до таких онлайн-курсів, говорити про юридичну цінності сертифіката, який видається по закінченні такого роду навчання, не можна. Але засновник проекту запевняє, що є багато успішних історій, які доводять практичне застосування подібних сертифікатів:

– Знаємо такі випадки, коли люди при подачі своїх резюме, вже вказували, що проходили курси на нашому проекті і це додавало їм певні переваги при отриманні роботи. У нас є така цікава історія. Жінка влаштувалася на роботу і при цьому пройшла курс фінансового менеджменту. Її взяли на посаду і відзначали, що вона має несподівано високий рівень знань.

Але, як запевняє Олексій Молчановський, онлайн-курси проходять не тільки бажаючи отримати хорошу роботу. Приміром, деякі беруть участь у таких проектах, щоб дізнатися як правильно вести власний бізнес.

Зокрема, був випадок, коли викладач історії написала лист, в якому розповідала, що пройшла курс з історії України і тепер планує використовувати його для своїх учнів.

Але найголовніше, це те, що подібні курси, на відміну від нинішньої системи освіти, не стоять на місці. Тому ніхто вас не буде вчити за підручниками початку XX століття, як це часто можна зустріти в державних навчальних закладах.

Богдан Амінів