Копенгаген планує виділити близько $221 млн на посилення оборони в Арктиці. Про це заявила прем’єр-міністр Данії Метте Фредерікс. За її словами, королівство «нарощує зусилля в цій сфері, чому США «дуже раді». Раніше генсек НАТО заявив про необхідність присутності альянсу в регіоні та інвестиції в арктичну військову техніку. На думку аналітиків, Данія намагається таким чином виправдатися за недостатні, на думку Вашингтона, оборонні витрати. Крім того, як вважають експерти, Копенгаген хоче продемонструвати США готовність відстоювати Гренландію, оскільки раніше глава Білого дому Дональд Трамп виявляв бажання придбати острів.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила про плани королівства виділити близько $221 млн на посилення оборони в Арктиці.
«Ми нарощуємо зусилля, і я знаю, що американці цьому дуже раді», — повідомила глава датського кабміну в інтерв’ю виданню Berlingske.
За словами Фредеріксен, арктичний регіон «все більш важливим з точки зору політики безпеки».
На думку старшого наукового співробітника Центру європейських досліджень ІСЕМВ РАН Володимира Оленченко, подібна заява з боку Данії свідчить про те, що королівство йде «в руслі Північноатлантичного альянсу», в планах якого посилення присутності в Арктиці.
«Данія перейнялася цим питанням тільки тому, що це загальна установка в рамках НАТО і датсько-американських відносин, щоб протистояти Росії в арктичному регіоні», — сказав аналітик.
Гренландія цікавить США перш за все в контексті суперництва в Арктиці з Росією і Китаєм. Так експерти прокоментували слова…
Нагадаємо, раніше генсек НАТО Йенс Столтенберг заявив, що альянсу необхідно забезпечити присутність в Арктиці і інвестувати в арктичну військову техніку. Причиною таких заходів Столтенберг назвав зростаюче присутність російської сторони в регіоні.
Крім того, аналітики пояснюють бажання Данії виділити кошти на зміцнення оборони Арктики бажанням Копенгагена продемонструвати Дональду Трампу виконання своїх фінансових зобов’язань перед НАТО. Раніше під час саміту альянсу в Лондоні американський лідер зажадав від країн блоку збільшити внески до 4% ВВП. За його словами, частка в розмірі 2% вкрай низька.
У серпні Трамп звинуватив Данію в тому, що королівство виділяє недостатнє фінансування на потреби Північноатлантичного альянсу.
«Прошу зауважити, що Данія витрачає лише 1,35% ВВП НАТО. Вони багата країна, їм слід витрачати 2%», — написав президент США на своїй сторінці в Twitter.
Як зазначає професор НДУ ВШЕ Дмитро Євстаф’єв в бесіді з RT, обіцянки датської сторони підвищити витрати на оборону Арктики — реакція на підвищення градуса риторики по темі фінансових вимог США до країн НАТО.
«Тепер Трамп вимагає від держав альянсу виділяти 4% на підтримку обороноздатності. А враховуючи, що Данія раніше не виконувала і колишньої «норми» глави Білого дому в 2%, зараз Копенгаген хоче виправдатися перед НАТО. Тим самим королівство прагне продемонструвати, що почув заклик Трампа і розуміє пріоритети розвитку альянсу на найближчі 20 років», — констатував експерт.
Вашингтон посилює військову присутність в Арктиці у відповідь на «дестабілізуючі дії РФ, заявив держсекретар США Майк Помпео….
Крім того, виступаючи з подібними заявами, Данія сподівається відстояти Гренландію після того, як стало відомо про наміри Вашингтона купити острів, вважають аналітики.
Нагадаємо, в середині серпня Трамп заявив, що виявляв інтерес до купівлі належить Данії острова Гренландія «зі стратегічної точки зору».
Фредеріксен, у свою чергу, назвала цю ідею президента США «абсурдною».
«Кім Кильсен (прем’єр-міністр Гренландії. — RT) ясно дав зрозуміти, що Гренландія не продається, так що всі розмови припинилися. З іншого боку, багато інших питань, які ми б хотіли обговорити з президентом США. Наприклад, посилення співробітництва в Арктиці», — наводить датський телеканал DR слова данського прем’єра.
Після цього Трамп повідомив, що відклав зустріч з прем’єр-міністром Данії через її небажання говорити на тему продажу Гренландії Сполученим Штатам.
«Данія не хоче втрачати Гренландії з-за того, що вона сподобалася Трампу. Глава Білого дому, коли виступав з ініціативою передачі даної території США, висував аргумент про відсутність обороноздатності у Данії, який королівство тепер намагається спростувати», — зазначив Дмитро Євстаф’єв.
Подібну думку поділяє і завідувач сектором регіональних проблем та конфліктів ІСЕМВ імені Е. М. Примакова РАН Костянтин Воронов. За його словами, Данія дорожить цією своєю територією і не хоче давати Вашингтону приводи її забрати.
«Гренландія є датської самоврядною територією. Це найбільший у світі острів, де знаходяться різні корисні копалини і ведеться розробка нафтових родовищ», — пояснив аналітик в розмові з RT.
Арктичний тренд НАТО
Як відзначають експерти, Данія рухається у фарватері НАТО з нарощування присутності в Арктиці. При цьому в блоці заявляють, що інтересам країн Північноатлантичного альянсу нібито загрожує присутність Росії в регіоні.
Так, у серпні сенатор від штату Аляска Ден Салліван сказав про необхідність створити в регіоні додаткові об’єкти, включаючи нову базу ВМС. За словами сенатора, США не хочуть, щоб Північний морський шлях контролювала Росія.
«Володимир Путін назвав транспортні шляхи в Арктиці новим Суецьким каналом, який Росія буде контролювати… Я думаю, ми не хочемо, щоб Росія контролювала їх», — сказав Салліван.
Росії не слід вважати, що вона може і далі безперешкодно освоювати Арктику, а Захід і НАТО пора досягти паритету в даному…
Нагадаємо, Північний морський шлях пролягає в економічній зоні Російської Федерації.
На початку липня аналогічні тези були сформульовані в доповіді британського аналітичного центру в області міжнародних відносин Chatham House. Згідно з документом, Росія не повинна вважати, що вона може і далі безперешкодно освоювати Арктику. Відзначається також, що Захід і Північноатлантичного альянсу слід почати домагатися паритету в цьому регіоні.
Крім того, в червні генеральний секретар НАТО під час спільної прес-конференції з прем’єр-міністром Ісландії Катрін Якобсдоуттир заявив, що Росія збільшує свою присутність в Арктиці і альянсу слід на це реагувати, «продовжуючи роботу по підтриманню низької напруженості на Крайній Півночі».
Раніше, в травні, колишній радник президента США з нацбезпеки Джон Болтон закликав випускників Академії берегової служби Сполучених Штатів «кинути виклик» зростаючому російському військовому впливу в Арктиці.
Пізніше в російському Міністерстві закордонних справ такі заяви назвали «безглуздими, абсурдними і безпідставними». Про це заявив посол з особливих доручень МЗС Росії з питань міжнародного співробітництва в Арктиці Микола Корчунов. За його словами, саме лінія США у цьому регіоні спрямована на трансформацію арктичної зони «перспективний театр військових дій».
Нагадаємо, на початку цього року Річард Спенсер, який займав пост міністра ВМС США, заявив про наміри американської сторони поставити на бойове чергування базу Адак на Алясці, яку Вашингтон використовував раніше для спостереження за радянськими підводними човнами. Цей об’єкт був закритий ще в 1997 році. У березні корпус морської піхоти США проводив навчання щодо дій в екстремальних кліматичних умовах.
У травні держсекретар США Майк Помпео заявив, що американська сторона посилить свою військову присутність в Арктиці. Про це він повідомив на полях Арктичного форуму, який проходив у Фінляндії.
«Ми проводимо військові навчання, нарощуємо присутність наших сил, відновлюємо наш флот криголамів», — зазначив Помпео.
За його словами, США «активно контактують з союзниками по ситуації в Арктиці».
Експерти сходяться на думці, що звинувачення на адресу Росії з боку НАТО та Сполучених Штатів безпідставні.
«Все, чого загрожують дії РФ на своїй території в Арктиці, — так це свободу рук США і НАТО в цьому регіоні. Наприклад, це стосується доступу до ресурсів регіону або його логістичним маршрутами. Не секрет, що після розпаду СРСР Вашингтон виходив з того, що жодних обмежень на їх військову і економічну діяльність в Арктиці просто не існує, тому зараз американська сторона вкрай болісно сприймає будь-які дії Росії в цьому регіоні», — заявив Дмитро Євстаф’єв.
Дії Росії в Арктиці ведуть до «мілітаризації» регіону. Так вважає сенатор від штату Аляска Ден Салліван. З текстом його виступу…
Костянтин Воронов, в свою чергу, підкреслив, що Росія має повне право розвивати свою оборону в Арктиці.
«Половина арктичного сектора припадає саме на російські території. РФ нікому не загрожує тим, що посилює там свої оборонні можливості, вона лише захищає свої землі», — констатував аналітик.
На думку Євстаф’єва, Арктика — це одне з просторів, актуальність володіння яким різко збільшиться після 2030 року, і в НАТО це розуміють.
«Світ переходить від глобалізації до просторової конкуренції. Якщо раніше Північноатлантичний альянс виходив з того, що всі свої проблеми в Арктиці він міг вирішити за рахунок політичного маніпулювання, то сьогодні в блоці усвідомлюють неефективність такої стратегії. Відповідно, потрібно щось нове, зокрема можливість розгорнути в регіоні збройні сили і відповідну техніку», — уклав аналітик.
Як зазначає Дмитро Євстаф’єв, акцентуючи увагу міжнародної громадськості на теми Арктики, Вашингтон прагне тим самим чинити тиск на своїх союзників.
«Самі США поки військово-силового потенціалу в цьому регіоні не мають. Однак вони вже створюють організаційну основу, щоб у перспективі домогтися ніким не контрольованого доступу до цього регіону», — вважає експерт.
Не оцінять по достоїнству
На думку Володимира Оленченко, сума в $221 млн, яку має намір виділити Данія, буде недостатньою, щоб якось істотно зміцнити оборону Арктики.
«Арктичний регіон — це мороз, сніг, повинно бути спеціальне дороге обладнання, відповідне оснащення збройних сил. Все це дуже капіталомістка справа, на яке у Копенгагена не вистачить коштів. Не думаю, що данці зможуть широко розмахнутися в цьому сенсі. А з урахуванням масштабу натовських і американських апетитів ця сума буде швидко освоєна», — заявив експерт.
При цьому Оленченко допускає, що на $221 млн данці можуть створити військовий пункт або поглибити один з портів в регіоні.
Однак, незважаючи на готовність Данії виділити гроші на оборону Арктики, НАТО та Сполучених Штатах навряд чи оцінять такий крок.
«Справа в тому, що якщо якісь країни альянсу починають проявляти поступливість, то США в їх адресу ще більше посилюють тиск, збільшують кількість претензій і вимог. І в даному випадку $221 млн від Данії навряд чи їх задовольнить. Трамп буде вимагати ще більше грошей», — уклав експерт.
Thanks!
Our editors are notified.