«Черговий бюджет війни»: як Київ продовжує збільшувати витрати на армію і спецслужби

Пріоритетом нового бюджету України знову стануть витрати на оборону і безпеку. На потреби силовиків буде спрямована майже чверть держскарбниці — 245 млрд гривень ($9,9 млрд). Порівняно з 2019 роком військові асигнування зростуть на 16%. Київ продовжує збільшувати витрати на армію, спецслужби та МВС, незважаючи на слабку економіку та високий рівень держборгу, відзначають експерти. Така бюджетна політика свідчить про готовність офісу Володимира Зеленського продовжувати бойові дії в Донбасі, незважаючи на заяви українського лідера про намір зупинити війну.

Уряд України збільшив асигнування на оборону і безпеку. Про це йдеться в повідомленні кабміну країни. У 2020 році на потреби силовиків буде направлено 245,8 млрд гривень ($9,9 млрд), що на 33,8 млрд гривень ($1,3 млрд) більше, ніж у 2019 році. Витрати на армію і органи правопорядку займають другу сходинку в новому українському держбюджеті, який, як очікується, складе 1,0795 трлн гривень ($43,7 млрд) при дефіциті в 2,09%.

Пріоритетом українського уряду в наступному році стане погашення державного боргу. Виплати за міжнародними зобов’язаннями потребуватимуть виділення 438 млрд гривень ($17,7 млрд) — це майже половина доходів держскарбниці.

На фінансування Пенсійного фонду кабмін планує витратити 172,6 млрд гривень ($6,9 млрд), на систему освіти — 136,4 млрд гривень ($5,5 млрд), на охорону здоров’я — 108 млрд гривень ($4,3 млрд). Інші гроші будуть вкладені в дорожнє будівництво, «підтримку енергетичної незалежності», розвиток культури та інше.

У бесіді з RT політолог і економіст Олександр Дудчак заявив, що новий український уряд проводить самовбивчу бюджетну політику. За його словами, Київ не може продовжувати збільшувати витрати на силові відомства з урахуванням поточного розміру держборгу і важкої економічної ситуації.

«Це черговий бюджет війни. Постмайданні влади знову схвалюють непомірно великі (за мірками економіки країни) видатки на те, що вони називають обороною. Київ не зупиняють навіть астрономічні боргові виплати західним кредиторам. Природно, що в таких умовах під ніж йде соціальний сектор і добробут громадян в цілому», — констатував Дудчак.

Сполучені Штати припускають поставки на Україну американських бойових літаків. Зокрема, про необхідність переозброєння ЗСУ на…

Як пояснила на прес-брифінгу в Києві міністр фінансів України Оксана Маркарова, влада розраховує поетапно зменшувати обсяг держборгу до ВВП (зараз — близько 47%). Однак у бюджет на 2020 рік уряд заклав позики в розмірі приблизно 380 млрд гривень ($15,3 млрд).

Мінфін України не бачить загрози в зростанні військових витрат. Як вважають у відомстві, економічну безпеку країни підривають високий рівень корупції, повільний темп реформ, посилення гібридних загроз національній безпеці», дефіцит зовнішнього фінансування і «звуження можливостей доступу до міжнародних ринків капіталу».

«Ми хочемо якомога ефективніше витрачати кожну копійку платника податків. Податки потрібно поступово зменшувати, але робити їх рівними для всіх», — заявив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

Амбіції і можливості

В даний час невідомо, як будуть розподілені кошти, виділені на силовиків. Згідно з останніми змінами українського законодавства, провідну роль у цьому процесі відіграватиме Рада національної безпеки і оборони (РНБО), який зараз очолює Олександр Данилюк.

Як правило, гроші за цією бюджетною статті йдуть на утримання ЗСУ, МВС, Нацгвардії, Національної поліції, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, управління держохорони, управління спецзв’язку, Держприкордонслужби, міграційної служби та служби надзвичайних ситуацій. У 2019 році половину бюджетних коштів у секторі витрат на безпеку отримало Міноборони України.

Швидше всього на Україні збільшується бюджет ЗСУ. На потреби армії в 2014 році було витрачено 48 млрд гривень ($1,9 млрд), у 2017 році — трохи більше 60 млрд гривень ($2,4 млрд), у 2018 році — 86 млрд гривень ($3,4 млрд), в 2019 році — 108 млрд гривень ($4,3 млрд).

Однак лише невелика частина регулярно зростаючого військового бюджету України спрямовується на переозброєння і створення нових зразків військової техніки. На цю проблему неодноразово звертали увагу в період президентства Петра Порошенка. Не пішла вона з порядку денного і зараз.

У квітні 2019 року радник Володимира Зеленського Іван Апаршин заявив, що Міноборони країни має вкрай обмеженими фінансовими ресурсами. За його словами, до 80% виділених ВСУ коштів спрямовується на виплату зарплат, допомог та матеріально-технічне забезпечення військ.

Апаршин виступає за збільшення військового бюджету України при одночасному зростанні грошового забезпечення військовослужбовців. Наприклад, він пообіцяв, що солдати будуть заробляти до €1 тис., а полковники — до €2,5 тис.

На Україні припинено фінансування програм випуску БТР-4 і модернізації одного з основних бойових танків. Про це повідомляє концерн…

У так званої військової доктрини Володимира Зеленського говориться, що 30% військового бюджету країни буде направлятися на переозброєння армії, 20% — на підготовку військ. Решта 50% — на утримання ЗСУ.

У бесіді з RT оглядач журналу «Арсенал Вітчизни» Дмитро Дрозденко заявив, що військово-політичні амбіції Києва «нескінченно далекі від реальних фінансових можливостей. На його думку, значна частина грошей, що спрямовується на утримання армії, осідає в кишенях бізнесменів, чиновників та народних депутатів, які курують оборонний комплекс країни.

«З одного боку, на розвиток ЗСУ Києву дійсно не вистачає грошей. Але, як показує практика, чим більше їх виділяється, тим більше розкрадається. За роки незалежності Україна не прийняла на озброєння жодного по-справжньому нового зразка військової техніки. Майже все, що зараз розробляється в країні, — це, по суті, переробка радянської спадщини, причому не завжди осмислена», — сказав Дрозденко.

«У парадигмі Порошенко»

Опитані RT експерти вважають, що курс на збільшення військових витрат може негативно позначитися на іміджі Володимира Зеленського, який позиціонує себе як «президент світу». Нагадаємо, своєю головною політичною метою український лідер називає мирну реінтеграцію Донбасу.

При Зеленском активізувалася робота тристоронньої контактної групи, в рамках якої було встановлено «хлібне перемир’я». Також була досягнута домовленість про розлучення військ в районі Станиці Луганська. Зараз поблизу населеного пункту йде відновлення зруйнованого в ході боїв мосту через річку Сіверський Донець.

7 вересня Москва і Київ обмінялися укладених за формулою «35 до 35». Сьогодні Київ очікує проведення зустрічі в нормандському форматі і «повернення усіх наших громадян». У той же час влада України відмовляються від поетапного виконання політичних пунктів Мінських угод і прямого діалогу з ДНР і ЛНР.

Як зазначив у коментарі RT директор Фонду прогресивної політики Олег Бондаренко, Зеленський, незважаючи на деякі поступки, продовжує діяти «в парадигмі Петра Порошенка». Аналітик переконаний, що Київ не збирається виконувати «Мінськ-2». У зв’язку з цим курс на збільшення військового бюджету України не повинен викликати здивування.

«У 2020 році чверть бюджету України піде на військові витрати. Це говорить про те, що країна і далі буде перебувати в стані безперервних бойових дій. І щоб продовжувати накачувати ВСУ грошима, уряд готовий розпродавати землю і набирати нові позики. Такі плани уряду України», — пояснив Бондаренко.

Аналогічної точки зору дотримується Олександр Дудчак. Він нагадав, що після обрання в 2014 році Петро Порошенко позиціонував себе як «президент світу». Однак він відмовився вести прямі переговори з самопроголошеними республіками Донбасу і санкціонував застосування армійських частин проти ополчення.

«Поки для встановлення миру Зеленський нічого конкретного не зробив, хоча він користується підтримкою більшості громадян і депутатів. Тренд на збільшення військового бюджету напевно відлякає і влада, і народ непідконтрольних територій. В їх розумінні це означає перспективу безперервні обстріли. Зараз все в руках Києва. Але я не бачу, що Зеленський та його уряд дійсно хочуть покласти край цій війні», — підсумував Дудчак.