Проведення на блокчейне опитувань і голосувань – один з перспективних напрямків розвитку технології. Чому ж всі спроби досі залишаються розрізненими і незавершеними?
Інтерес до застосування блокчейна поза криптовалютной галузі вперше широко проявився в 2016 році. Саме тоді були створені перші корпоративні блокчейн-консорціуми R3 і Hyperledger, технологією впритул зацікавилися гіганти з різних сфер: Microsoft, IBM, SAP, Maersk і багато інших. З’явилося, по суті, новий напрямок розвитку технологій зберігання даних – розподілені реєстри (DLT).
Перші експерименти з блокчейном не принесли якихось приголомшливих результатів, і в 2017-2018 роках увага громадськості була прикута до криптовалютному хайпи, що закінчилося падінням котирувань основних криптовалют на 80-90% від історичних максимумів.
Останнім часом інтерес до блокчейну відродився, але підхід став більш виваженим і вже не має бажання використовувати «блокчейн заради блокчейна», як ще одну модну технологію. Тепер розробники оцінюють реальну ефективність впровадження блокчейна в ті сфери, де він справді корисний.
Блокчейн як розподілений реєстру
Критики блокчейна в якості ключових проблем цієї технології зазвичай виділяють два аспекти: низьку пропускну здатність (для більшості криптовалют – не більше кількох десятків транзакцій в секунду), і постійно зростаючий обсяг локальної бази даних, який в найбільш завантажених блокчейнах (наприклад, Ethereum) вже вимірюється в терабайтах.
Проблема пропускної здатності фактично вирішена в блокчейнах нового покоління: EOS, Tron, Cardano і т. д. Вони здатні обробляти до декількох тисяч транзакцій в секунду, що більш ніж достатньо для розподіленого реєстру. У той же час для зберігання обмежених обсягів текстової інформації, з якої складаються більшість облікових баз даних, обсяг інформації в блокчейне росте досить повільно.
Таким чином, використання блокчейна як розподіленого реєстру може бути досить ефективним на основі вже існуючих рішень. До них належать державні реєстри, контроль об’єктів інтелектуальної власності, відстеження логістичних ланцюжків, зберігання медичних даних і т. д. Ще один перспективний напрям – це проведення голосувань і опитувань з допомогою розподіленого реєстру.
Голосування на блокчейне
Проведення за допомогою блокчейна різних голосувань, і в першу чергу політичних – ідея не нова. Перший сплеск активності щодо застосування блокчейна на виборах стався ще в 2016 році, коли переваги нової технології оцінили по достоїнству.
Ще в листопаді 2015 року в США компанія Blockchain Technologies Corp запропонувала
замінити застарілі машини для голосувань електронною системою на блокчейне, але ініціатива не отримала підтримки. У президентських виборах 2016 року обидві основні політичні партії США – Республіканська
і Демократична
– зацікавилися блокчейном, а компанія Follow My Vote спробувала провести паралельний підрахунок голосів виборців у блокчейне. Дослідження цієї теми і провели члени Європарламенту.
У Росії в цей час також з’явилася пропозиція використовувати блокчейн в московській платформі «Активний громадянин» для голосування жителів столиці з питань міської політики та благоустрою. На відміну від багатьох ідей, що залишилися на папері, проект успішно розвивався і в кінці 2017 року почався переклад системи електронних референдумів на блокчейн.
В 2018-2019 роках блокчейн все активніше входить у політичне життя по всьому світу. Американський штат Західна Вірджинія запустив мобільний додаток для голосування на блокчейне в рамках виборів в Сенат штату, а в цьому році подібну ініціативу висунув
місто Денвер, столиці штату Колорадо. Швейцарський кантон Цуг, що прославився своєю «Криптодолиной», влітку минулого року впровадив
систему електронного голосування на блокчейне.
Особливу увагу до блокчейну проявили уряди азіатських країн. Виборча комісія Південної Кореї за підтримки уряду проводить тестування
системи голосування через мобільний додаток. А столиця країни, Сеул, вбудовує систему голосування в блокчейн-систему ICON, що використовується для надання мешканцям міста повного спектру держпослуг.
Восени минулого року Демократична партія Таїланду провела
з допомогою блокчейна внутрішні вибори (праймеріз), та на підставі успішного експерименту в країні планується впровадження технології у виборах всіх рівнів. А японський «наукове місто» – Цукуба застосував блокчейн для голосування жителів з питань вибору державних програм розвитку інфраструктури.
У Росії, де негативне ставлення влади до криптовалютам вже стало звичним, блокчейн, тим не менш, знаходить все більше застосувань, у тому числі і в суспільному житті. Голова ЦВК Елла Памфілова допускає
в майбутньому проведення президентських і парламентських виборів з використанням блокчейна. У грудні минулого року в Саратові на виборах «молодіжний парламент» застосували блокчейн-систему Polys, розроблену Лабораторією Касперського. Партія Зростання, відома підтримкою технічних інновацій, провела на блокчейне міжпартійне голосування на засіданні Федерального політичної ради. Пілотний проект електронного голосування на блокчейне буде задіяний і на майбутніх виборах до Мосміськдуми.
Таким чином, перспективи використання блокчейна в різних видах голосувань стають все більш визначеними. Але не варто випускати з виду і можливості його застосування в суміжних областях, таких як організація та проведення опитувань громадської думки.
Опитування на блокчейне: порожня ніша
Незважаючи на популярність блокчейна у сфері голосувань, у проведенні опитувань технологія до цих пір практично не затребувана. Мабуть, єдиним прикладом проведення масштабного опитування з допомогою блокчейна залишається експеримент ВЦВГД під час президентських виборів 18 березня 2018 року в Росії. Тоді на блокчейне Эфириума зберігалися результати опитування за даними екзит-полів, у якому взяли участь 162 601 людина. Але в інших опитуваннях ВЦОМ блокчейн більше не застосовувався.
Застосування блокчейна в опитуваннях може бути выгодновсем учасникам процесу – як з технічної, так і з економічної сторони.
Для компаній або громадських організацій, що проводять опитування, гідності блокчейна незаперечні:
-
Дані за результатами опитувань можна буде змінити, тому об’єктивність процесу завжди може бути підтверджена;
-
Результати опитування загальнодоступними, що виключає можливість підробок і спотворень.
-
Відповіді на питання вводяться респондентами прямо і одразу зберігаються в блокчейне, а не обробляються посередниками. Це знижує витрати і підвищує довіру до результатів.
-
Є можливість підвищити зацікавленість аудиторії, пропонуючи винагороду в токенах за проходження опитувань.
-
Аудиторія для опитувань практично не обмежена географічними і політичними чинниками.
З іншого боку, застосування блокчейна робить участь в опитуваннях вигідним і для респондентів:
-
Винагорода в криптовалюте (токенах) відразу ж після голосування або закінчення опитування, без посередників та комісій.
-
Можливість в будь-який час перевірити свої відповіді і поділитися ними. Відкритий доступ до результатів і загального ходу голосування.
-
Участь в опитуванні в зручний час і з будь-якого пристрою.
-
Відсутність необхідності довіряти організатору, впевненість у надійному зберіганні всіх результатів.
-
У спеціалізованих опитуваннях – можливість додатково заробити на своїх знаннях і правильних прогнозах.
З вищевикладеного можна зробити висновок, що блокчейн практично ідеальний для проведення онлайн-опитувань. Тим не менш, складається досить парадоксальна ситуація. Незважаючи на очевидні переваги блокчейна для всіх зацікавлених сторін, реальних застосувань в цій ринковій ніші практично немає. Зараз можна згадати лише два проекти, гідних уваги:
Стартап ClearPoll, заснований в 2017 році. Він пропонує користувачам можливість створювати онлайн-голосування і брати участь у них, отримуючи винагороди в токенах. Що цікаво, схема зберігання даних опитувань і винагороди розділені по різних блокчейнам.
Інформація за опитуваннями зберігається на приватному блокчейне, доступ до якого мають тільки розробники і користувачі проекту, що викликає сумніви у прозорості системи і незмінності даних. Винагороди нараховуються у токенах POLL стандарту ERC-20, обертаються в блокчейне Ethrereum. Розробники проекту все ще зберігають деяку активність і на платформі проводяться голосування, але в цілому проект швидше мертвий, ніж живий, а ціна токена повільно, але неухильно знижується.
Російськомовна соціальна мережа Opinion, що спеціалізується на проведенні опитувань та прогнозуванні результату різних подій на основі «мудрість натовпу». Система працює на блокчейне EOS. Проект запущений на початку 2019 року і продовжує розвиватися.
Опитування реалізовані в системі Opinion у вигляді смарт-контрактів, автоматично враховують відповіді користувачів блокчейне. Смарт-контракти розподіляють винагороду в токенах серед користувачів, які дали правильний прогноз чи взяли участь в опитуванні. Система виділяє пул токенів автоматично або автор опитування направляє винагороду з власних коштів. Запис результатів у блокчейн забезпечує справедливий розподіл винагороди і захист відповідей користувачів від втрати або підробки. Адміністратори соцмережі створюють частина опитувань самостійно, щоб дати користувачам можливість заробити токени.
Висновок
Нинішній технічний рівень розвитку блокчейна дозволяє організувати платформу для проведення онлайн-опитувань, голосувань і прогнозування, але ця ніша на ринку фактично залишається не заповненою. Більшість проектів перебувають у тривалій стадії розробки, з якої багато хто з них, ймовірно, не вийдуть. Але ті, хто зуміє закріпитися на ринку і привернути аудиторію, мають всі шанси на успішний розвиток.
Роман Нелюбін, CEO і співзасновник платформи Opinion
Thanks!
Our editors are notified.