Міністри оборони Хорватії, Угорщини, Словаччини та Словенії підписали меморандум про взаєморозуміння, що стосується створення регіонального командування сил спеціальних операцій. Церемонія проходила в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. При цьому передбачається, що пізніше до цих чотирьох країн може приєднатися Австрія, яка не входить до альянсу. Раніше глава оборонного відомства Хорватії Тібор Бенке заявляв, що одним з пріоритетних напрямів діяльності командування стануть Західні Балкани. На думку експертів, за допомогою цієї структури НАТО хоче зосередитися на роботі з країнами, які не приєдналися до організації.
Міністри оборони Угорщини, Словаччини, Хорватії і Словенії підписали меморандум про взаєморозуміння, що стосується створення регіонального компонентного командування спеціальних операцій (Regional Special Operations Component Command, R-SOCC). Церемонія підписання пройшла в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі (всі чотири країни входять в цю організацію).
«Мета цієї нової ініціативи — створення командування сил спеціального призначення, готового і здатного реагувати на загрози та виклики, що виникають всередині і за межами прилеглих районів. Міждержавне співробітництво в цій галузі дозволить нам застосовувати сили спеціального призначення більш оперативним, ефективним і координованим чином. При повноцінному об’єднання внесків країн-учасниць це нове командування забезпечить користь, набагато перевищує те, на що здатні його складові частини окремо», — заявив присутній на підписанні заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане.
Він звернув увагу, що меморандум був підписаний лише через вісім місяців після погодження відповідного протоколу про наміри. На думку Джоане, це свідчить про те, що країни альянсу «прагнуть до плідного міждержавного співробітництва».
Детальніше про цілях і задачах R-SOCC розповів міністр оборони Угорщини Тібор Бенке.
«Виходячи з нашого розуміння потреб НАТО, роботу слід розпочати тут, в центральноєвропейському регіоні, з створення компонентного командування сил спеціальних операцій при активній підтримці експертів зі Словаччини, Хорватії, Словенії, а пізніше і Австрії», — повідомив міністр.
Нагадаємо, що Австрія не входить в НАТО і є нейтральною державою. Слід зазначити, що в лютому, після підписання протоколу про наміри, Бенке заявляв про те, що одним з пріоритетних напрямів діяльності R-SOCC будуть Західні Балкани, де також не всі держави входять в альянс. Таким чином, йдеться про структуру, діяльність якої не буде обмежуватися рамками країн — членів НАТО, відзначають експерти.
Празький інститут досліджень безпеки представив доповідь про шляхи євроінтеграції Західних Балкан. Документ, з яким ознайомився…
Згідно із затвердженим планом, регіональне командування спеціальних операцій розпочне свою роботу в січні 2021 року. Налагодити взаємодію між силами спецоперацій всіх чотирьох країн і почати функціонувати в повному обсязі R-SOCC має, як передбачається, до 2024 року.
«Безхазяйне» простір
Меморандум, підписаний в Брюсселі, можна розглядати як спробу подолати труднощі, з якими зіткнулося НАТО на Балканах, вважають експерти. Науковий співробітник Інституту слов’янознавства РАН Георгій Енгельгардт нагадує, що до своїх південних кордонів альянс став виявляти підвищену увагу після подій на Україні в 2014 році. США і їхніх європейських союзників турбувало те, що на Балканському півострові є кілька країн, які не входять в НАТО і при цьому історично мають досить тісні зв’язки з Росією.
«Мова йде в першу чергу про Сербії і Чорногорії. Але в цілому той факт, що півострів опинився в геополітичному сенсі «безхазяйним», не могло не хвилювати Брюссель і Вашингтон», — сказав він в бесіді з RT.
Раніше альянс зробив ряд кроків на цьому напрямі. Тривали протягом багатьох років переговори про приєднання Чорногорії до НАТО були успішно завершені. Крім того, завдяки посередництву Брюсселя і Вашингтона вдалося закінчити давній греко-македонська суперечку про назву колишньої югославської республіки Македонія. Її перейменували в Північну Македонію, і Греція зняла своє вето на прийом цієї країни в НАТО.
Але далі в процесі розширення альянсу настала пауза. Сербія проявляє зацікавленість у вступі до ЄС, але не хоче вступати в НАТО. Крім того, Белград перешкоджає вступу частково визнаної Косова до альянсу, а НАТО вкрай неохоче беруть країни, які мають потенційно конфліктні відносини зі своїми сусідами, каже Енгельгардт. На позицію Белграда орієнтується Республіка Сербська. Вона входить до складу Боснії і Герцеговини і блокує вступ цієї держави в НАТО.
«Що стосується Північної Македонії, то там чітко дали зрозуміти: з їхньої точки зору, приєднання до альянсу і Євросоюзу тісно взаємопов’язані. Хочете бачити країну в НАТО — приймайте заодно в ЄС. Така позиція Скоп’є. І ось тут-то і виникла проблема, тому що ряд європейських країн не хочуть приймати цю країну в Євросоюз», — сказав RT завідувач Центром етнополітичних конфліктів Інституту Європи РАН Павло Кандель.
У липні переговори про вступ Північній Македонії, а також Албанії в ЄС були відкладені. Проти вступу до Євросоюзу виступили Франція, Нідерланди і Данія, що послалися на те, що албанці, македонці недостатньо активно проводять необхідні для цього реформи. Глава Міністерства оборони Північної Македонії Радмила Шекеринская допустила, що і ратифікація протоколу про вступ країни в НАТО може затягнутися на невизначений термін.
Тому в Брюсселі вирішили посилити контакти з країнами Балкан, щоб там не втратили інтерес до євроатлантичної інтеграції. В рамках ЄС був активізований процес приєднання до Шенгенської угоди. Зокрема, Єврокомісія позитивно оцінила відповідні зусилля з боку Хорватії.
Були вжиті заходи і по лінії НАТО. Так, влітку пройшли найбільші за всю історію Північної Македонії військові навчання НАТО під назвою «Рішучий удар». У них, крім македонських військових, взяли участь кілька тисяч військовослужбовців з США, Чорногорії, Албанії, Литви і Болгарії.
«Зміцнити південно-східний фланг»
Поява регіонального компонентного командування спеціальних операцій багато в чому носить демонстративний характер і покликане показати, що НАТО приділяє своїм членам у Східній Європі особливу увагу, вважають експерти.
«Створення R-SOCC — це елемент розвитку інфраструктури альянсу в Східній Європі взагалі і на Балканах зокрема. Нова організація буде взаємодіяти з іншими державами, які не входять в НАТО. Мова йде в першу чергу про взаємодію на рівні силових структур», — зазначає Енгельгардт.
На думку експерта, створення R-SOCC відповідає стратегії керівництва НАТО. Вона спрямована на те, щоб зробити членство в альянсі привабливим для малих держав і менш обтяжливим для великих.
В Інституті досліджень у сфері безпеки Євросоюзу стурбовані «впливом» Росії на Західних Балканах. Доповідь, з текстом якого…
«Угорщина, Словаччина, Хорватія і Словенія отримали особливий, свого роду привілейований статус в НАТО, окрему структуру, в рамках якої вони можуть себе реалізувати. Разом з тим вони займуться тими питаннями, якими могли б зайнятися США, Німеччина, Великобританія. Виходить такий американський «субпідряд». Приблизно те ж саме існує і на інших флангах НАТО. Наприклад, у Прибалтиці зроблений упор на питання кібербезпеки», — говорить Енгельгардт.
Мова йде про Центр кіберзахисту НАТО, який був створений в Естонії. Крім цього, в Прибалтиці проводяться навчання з боротьби з кібератаками.
Кандела вважає, що створення R-SOCC є спробою НАТО «зміцнити свій південно-східний фланг» і зробити процес прийняття рішень всередині альянсу більш оперативними на локальному рівні.
«З’являється структура, націлена на автономне дію… Одна з застарілих проблем альянсу — його неповороткість у прийнятті рішень. Вона давала про себе знати неодноразово, коли НАТО виявлялося перед необхідністю застосувати війська. В альянсі складаються 29 країн, у кожної з яких свої інтереси і розуміння, що і як треба робити», — уклав експерт.
Thanks!
Our editors are notified.