В 2020 році українському уряду належить вирішити цілий ряд проблем. Головною з них експерти називають врегулювання конфлікту в Донбасі. У зв’язку з цим на Україні продовжиться протистояння нинішніх властей і радикалів-націоналістів, які негативно ставляться до реалізації Мінських угод, відзначають аналітики. Крім цього, Києву необхідно завершити розпочату в 2019 році земельну реформу, в ході якої планується скасувати мораторій на продаж земель сільгосппризначення. В українському суспільстві ця міра вкрай непопулярна: опитування показують, що більшість населення виступає проти неї.
У 2019 році в Україні вперше після «евромайдана» змінилася влада. Петро Порошенко програв вибори молодому коміку Володимиру Зеленському, який пообіцяв виборцям у разі перемоги провести докорінні реформи в країні. Зайнявши президентське крісло, він приступив до реалізації своїх планів і обіцянок. Частина реформ була розпочата новим урядом ще в минулому році, проте фінал перетворень доведеться саме на 2020 рік.
Одним з пунктів передвиборної програми політика було формування в країні «прозорого ринку землі».
Протягом останніх 18 років на Україні діє мораторій на операції з продажу земель сільгосппризначення. Це означає, що власники земельних ділянок не можуть вільно розпоряджатися своїми паями, єдиний спосіб передачі землі іншим особам у користування — оренда. В якості причини таких обмежень називається недолік законодавчої бази для створення в країні земельного ринку, що відсутність мораторію може призвести до втрати державою контролю над сільгоспугіддями.
При цьому саме створення на Україні вільного ринку землі є однією з вимог Міжнародного валютного фонду до Києва. Однак реалізація реформи затягнулася, оскільки частина політичних сил, представлених у Раді минулого скликання, виступала проти відкриття ринку землі.
Земельна реформа — одна з найбільш непопулярних: більшість громадян виступають проти лібералізації земельного ринку. Як показало опитування, проведене восени 2019 року Київським міжнародним інститутом соціології, 59% жителів країни не підтримують скасування земельного мораторію, в підтримку цього заходу висловилися лише 22% респондентів.
У середині листопада Рада прийняла законопроект про скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель в першому читанні. Згідно прописаних у ньому положень, право на купівлю землі з’явиться в українських громадян і юридичних осіб, територіальних громад та держави. Для іноземців мораторій планується зберегти до 2024 року.
Рішення депутатів спровокувало акції перед будівлею Ради, а також протест з боку політичної опозиції. Лідер фракції партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко назвала підготовлювану скасування мораторію перетинанням червоної лінії владою і оголосила про свій перехід в опозицію.
У підсумку Рада відклала друге читання законопроекту на 2020 рік.
На думку джерела RT в партії «Слуга народу», відкриття ринку землі в Україні неминуче, оскільки саме від цього залежить виділення Києву нового траншу МВФ.
До 1 жовтня уряд України має внести до Верховної ради кілька законопроектів щодо забезпечення економічного зростання країни….
«Голосування за профільний законопроект пройде в січні-лютому. Думка головного кредитора відіграє першочергове значення, хоча більшість українців проти продажу землі. Але думка народу не грає ніякої ролі», — пояснило джерело.
При цьому проведення цього законопроекту буде пов’язане з серйозними політичними втратами для партії влади, вважає джерело RT в «Батьківщині».
Схожої точки зору дотримується український політолог і економіст Олександр Дудчак. Як зазначив експерт в бесіді з RT, хоча більшість громадян не підтримують земельну реформу, офіс Зеленського все одно продавить зняття мораторію.
«У партії Зеленського більшість в Раді, тому він може провести практично будь-який закон. Звичайно, влада відзвітують потім, скільки коштів було отримано завдяки їй, але це не можна назвати інвестиціями, це разова розпродаж. І вона буде мати важкі наслідки для майбутнього України як держави. А МВФ виставляє такі вимоги, тому що хоче домогтися приватизації останніх українських активів», — вважає експерт.
«Коломойський нічого не доб’ється»
Ще одна вимога МВФ до української влади стосується спору між владою України і колишніми власниками «Приватбанку» — Геннадієм Боголюбовим та Ігорем Коломойським. У 2016 році уряд України націоналізував найбільший банк країни, збільшивши після цього капіталізацію фінансової організації на 155 млрд гривень (більше $6,3 млрд за поточним курсом). Стверджується, що зробити це довелося з-за того, що засновники «Приватбанку» встигли вивести кошти з балансу банку на іноземні рахунки до того, як втратили активу. У МВФ підтримують націоналізацію банку.
Незважаючи на те, що Ігоря Коломойського називали політичним патроном Володимира Зеленського, уряд зовсім не поспішає виконувати його вимоги. Як заявив у грудні 2019 року прем’єр-міністр Олексій Гончарук, кабмін не бачить жодних підстав для поступок в питанні «Приватбанку».
«Немає ніяких підстав для повернення державного банку старим акціонерам. Більше того, ми зробимо все можливе, щоб повернути кошти платників податків, які були витрачені на націоналізацію банку», — заявив Гончарук.
Слід зазначити, що офіційному Києву наразі вдається задовольняти вимоги МВФ. Україна потребує фінансової підтримки в першу чергу для обслуговування наявного держборгу. На кінець листопада 2019 року, за даними Мінфіну країни, державний і гарантований державою борг України становив 1 990,78 млрд грн або $82,83 млрд. Тільки в листопаді на обслуговування держборгу Києву довелося витратити 16,8 млрд грн і ще 19,8 млрд грн на його погашення, уточнили у відомстві.
Про вектор України в міжнародних відносинах повинен думати президент, а не «якийсь бізнесмен». Так український лідер Володимир…
На початку грудня українське керівництво змогло домовитися з МВФ щодо нової програми співпраці, що передбачає видачу Києву нових кредитних траншів протягом трьох років на загальну суму в $5,5 млрд.
Як заявив згодом голова Нацбанку України Яків Смолій, український регулятор очікує рішення МВФ про підписання нової програми вже в першому кварталі 2020 року.
На думку джерела RT в партії «Батьківщина», в 2020 році протистояння між урядом та Ігорем Коломойським посилиться.
«Я думаю, що уряд зробить все, щоб продовжити роботу з МВФ. Проблем з новими траншами виникнути не повинно», — вважає джерело.
Схожої точки зору дотримується і Олександр Дудчак.
«Коломойський нічого не доб’ється. Якщо він буде наполягати, то на нього одразу знайдеться компромат. Навряд чи Коломойський що отримає від уряду, оскільки одна з вимог МВФ зводиться саме до того, щоб олігарх виявився відсунутий від фінансових ресурсів і владних важелів», — пояснив експерт.
Розслідування вбивства Шеремета
В кінці 2019 року правоохоронні органи затримали передбачуваних вбивць журналіста Павла Шеремета, який загинув в результаті підриву автомобіля в 2016 році. За версією слідства, виконавцями цього гучного вбивства були учасники невеликої банди, яка скоїла з моменту «евромайдана» не один злочин на території України. Затриманих підозрюють також у підриві в 2015 році опор ЛЕП в Херсонській області, провідних на Кримський півострів. Тоді ця диверсія призвела до відключення в Криму електропостачання.
Затримані є затятими українськими націоналістами, які брали раніше участь у бойових діях в Донбасі на добровільній основі.
Як заявили представники силових структур під час брифінгу, що відбувся в день затримання підозрюваних по справі Шеремета, спочатку слідство розглядало декілька вірогідних мотивів убивства журналіста, включаючи побутовий конфлікт і професійну діяльність. Але в підсумку слідчі прийшли до висновку, що злочинці розраховували на дестабілізацію політичної ситуації в країні, що і стало мотивом вбивства. Однак слідству замовників вбивства тільки належить встановити.
«Головне питання для президента»
У майбутньому році Києву доведеться вирішувати не тільки накопичені фінансові, але й військово-політичні питання, що стосуються врегулювання в Донбасі.
Певні передумови для цього були закладені ще в минулому році: одним з ключових подій в цьому контексті став саміт у нормандському форматі, який відбувся 9 грудня в Парижі. Вперше за довгий час лідери України, Росії, Франції та Німеччини зібралися для обговорення ситуації в Донбасі та перспектив вирішення конфлікту. За підсумками саміту політики прийняли спільну заяву, яка складається з трьох пунктів.
В першу чергу у документі йшлося про прихильність учасників саміту повного припинення вогню в регіоні та необхідності прийняття негайних заходів для стабілізації становища.
Крім того, лідери країн звернулися до мінської тристоронньої контактної групи із закликом посприяти звільненню всіх утримуваних осіб за формулою «всіх встановлених на всіх встановлених».
Цей заклик був реалізований 29 грудня, коли Київ і самопроголошені республіки Донбасу провели обмін полоненими.
Другий пункт підсумкового комюніке стосувався реалізації політичної частини Мінських угод, що передбачають наділення окремих районів Луганської і Донецької областей особливим статусом на постійній основі.
Крім цього, члени нормандського формату заявили про необхідність включення так званої формули Штайнмайера в українське законодавство в тому вигляді, в якому вона була прийнята в Мінську.
Раніше Рада продовжила до кінця 2020 року дію закону «Про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Однак президент України Володимир Зеленський пообіцяв, що до 2020 року на розгляд Верховної ради буде внесений новий законопроект про особливий статус самопроголошених республік, який попередньо буде узгоджений на переговорах у Мінську.
Київ має намір домагатися перегляду Мінських угод, заявив президент України Володимир Зеленський. За його словами, українська влада…
Згідно з формулою Штайнмайера, в Донбасі повинні пройти місцеві вибори за українським законодавством. У тому випадку, якщо голосування буде визнано спостерігачами такими, що відбулися, українська сторона отримає контроль над кордоном з Росією в цьому районі, а для Донбасу буде введений особливий статус на постійній основі.
Однак реалізація цих домовленостей гальмується із-за позиції українського уряду: у Києві заявляють про необхідність внести зміни в текст Мінських угод, щоб контроль над кордоном з Росією був переданий Києву до виборів в Донбасі, а не після них. Проте ні в Москві, ні в республіках Донбасу ця ініціатива не зустрічає схвалення.
У середині грудня на сайті Ради був опублікований текст підготовленого офісом Зеленського законопроекту «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)». Документ був переданий на розгляд парламенту 13 грудня. Згідно з ним, в країні пропонується ввести інститут префектів, які будуть контролювати те, як на місцях дотримуються українська Конституція та інші закони. При цьому в документі не згадується Донбас, особливий статус якого Київ зобов’язався раніше надати.
Експерти сумніваються, що конфлікт в Донбасі буде врегульовано в 2020 році. Одна з причин — позиція радикалів, які виступають проти реалізації Мінських угод.
«Дійсно, головне питання для президента Володимира Зеленського в наступному році — домогтися миру на сході, але руки у нього пов’язані. Він не може повністю виконати Мінські угоди, тому що боїться масових акцій протесту в Києві. Переговори будуть тривати, але шанси на те, що Донбас повернеться до складу України, поки мінімальні», — заявив RT джерело в офісі українського президента.
Thanks!
Our editors are notified.