Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що приводить нормативно-правову базу країни у відповідність з останніми поправками до конституції, які скасували депутатську недоторканність. Тепер кримінальне переслідування народних обранців може санкціонувати не парламент, а генеральний прокурор. Ряд експертів вважає, що таким чином президент отримає можливість чинити тиск на законодавчу гілку влади, оскільки саме глава держави пропонує кандидатуру генпрокурора. На думку політологів, новий порядок суперечить демократичним принципом поділу влади.
Володимир Зеленський підписав нормативний акт, що приводить українське законодавство у відповідність з прийнятими раніше поправками до конституції. Мова йде про скасування депутатської недоторканності.
У документі наголошується, що «в цілях забезпечення дотримання гарантій депутатської діяльності» законом визначається особливий порядок досудового розслідування, затримання і вибору запобіжного заходу стосовно народних обранців.
Нагадаємо, у вересні Володимир Зеленський підписав нормативний акт, вносить поправки в основний закон країни. Нововведення торкнулися 80 статтю конституції, з якої було вилучено пункт, який говорить, що народним обранцям «гарантується депутатська недоторканність», а також положення, що забороняє залучати нардепів до кримінальної відповідальності без згоди Верховної ради.
Верховна рада прийняла законопроект про позбавлення депутатів недоторканності. Після того, як його підпише Володимир Зеленський, документ…
У новій редакції конституції йдеться лише про те, що депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Поправки набирають чинності з 1 січня 2020 року.
Єдиною «страховкою», яка тепер повинна захистити членів парламенту від тиску після скасування депутатської недоторканності, стає обов’язкова участь генерального прокурора країни в процесах проти депутатів.
Відтепер затримання, обшук, перлюстрація листування і телефонних переговорів і арешт депутата Ради можливий тільки з згоди генпрокурора або особи, яка виконує його обов’язки. У законі йдеться, що без санкції генпрокурора і дозволу слідчого судді затримати народного обранця дозволяється у разі, якщо останнього «застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину».
Українська мрія
Нагадаємо, інститут депутатської недоторканності, який діє в багатьох країнах, покликаний захищати парламентаріїв від тиску шляхом фабрикації кримінальних справ і забезпечувати незалежність законодавчої гілки влади. Крім того, недоторканність захищає народних обранців від переслідування за висловлення позиції з тих чи інших питань.
При цьому безкарність парламентаріям не гарантується в тому разі, якщо народні обранці справді порушили закон. В цьому випадку питання про зняття з депутата недоторканності вирішується шляхом голосування в парламенті.
Однак українське суспільство з часів здобуття республікою незалежності виступає проти інституту депутатської недоторканності.
У 1999 році глава держави — тоді цю посаду обіймав Леонід Кучма — навіть ініціював збір підписів у підтримку референдуму по ряду питань, в тому числі і про скасування депутатської недоторканності. За ініціативу проголосувало понад 4 млн громадян, і в 2000-му відбувся плебісцит. У ньому взяли участь понад 28 млн українців, або 81,15% від загального числа громадян, які мають право голосу. Абсолютна більшість учасників голосування висловилися у підтримку реформи.
Однак на практиці ініціатива так і не була реалізована.
Наступник Кучми Віктор Ющенко також торкнувся питання скасування депутатської недоторканності. У 2009 році він заявляв, що зробити це необхідно, щоб «людина, чиновник, депутат, міністр були рівні перед законом».
Не обминув цю тему і Петро Порошенко. У 2017 році він вніс відповідний законопроект у Раду. Парламент змінив деякі формулювання документа, направив його на розгляд Конституційного суду, який визнав ініціативу відповідає основному закону України. Однак, записати на свій рахунок скасування депутатської недоторканності Петро Порошенко не встиг: закон не був прийнятий до президентських виборів 2019 року.
Цю справу продовжив Володимир Зеленський — саме скасування депутатського імунітету була одним з ключових передвиборних обіцянок політика.
Виступаючи на початку вересня в Раді, Зеленський закликав парламентаріїв виконати обіцянку, яку політики роками давали населенню, та скасувати власний імунітет.
«Я звертаюся зараз до всіх депутатів Верховної ради України: просто зробіть те, що ви обіцяли довгі роки людям, простим українцям. Зняття недоторканності вимагають зараз 90% громадян України», — сказав Зеленський.
Верховна рада України дев’ятого скликання почне роботу 29 серпня. Вже в перший день депутати збираються не тільки сформувати нове…
Як пояснив в бесіді з RT заступник директора Інституту історії і політики МПГУ Володимир Шаповалов, такі настрої в українському суспільстві пов’язані з тим, що більшість громадян сприймають Раду як збори корупціонерів, а скасування депутатського імунітету — як спосіб боротьби з корупцією.
«Скасовуючи недоторканність, президент тим самим йде назустріч народу, і в той же час вирішує власні завдання, отримуючи механізм впливу на парламентську опозицію», — зазначив Шаповалов.
За словами голови комітету Верховної ради України з питань свободи слова, члена фракції партії «Опозиційна платформа — За життя» Нестора Шуфрича, депутатська недоторканність до останнього часу не скасовувалася тільки тому, що в країні була більш відповідальна влада, понимавшая, що цей крок суперечить демократичним принципам.
«Українці зараз цього не розуміють, але найближчим часом вони зрозуміють, що народні депутати, які раніше відстоювали їх інтереси, будуть озиратися через інстинкту самозбереження і занепокоєння за свої сім’ї. На жаль, переслідування опозиції досить часто реалізується через тиск на родичів», — заявив Шуфрич в бесіді з RT.
Нагадаємо, на початку вересня парламент України підтримав у першому читанні скасування депутатської недоторканності і внесення відповідних поправок до конституції. За цю ініціативу проголосували 373 депутати при необхідних 300 голосах. Утрималася від голосування фракція партії «Опозиційна платформа — За життя». У цій політичній силі вважають, що скасовувати імунітет потрібно не тільки для законодавців, але й для представників виконавчої гілки влади, включаючи президента.
При цьому контроль генпрокурора за справами проти нардепів запроваджується за ініціативою комітету Ради з питань правоохоронної діяльності. Ця поправка викликала невдоволення з боку українського Центру протидії корупції, в якому вирішили, що вона лише ускладнює порядок кримінального переслідування депутатів.
Таку ж позицію зайняли Національне антикорупційне бюро та Спеціальна антикорупційна прокуратура України, які навіть закликали президента ветувати законопроект. На їхню думку, порядок, при якому кримінальне розслідування відносно депутатів доведеться погоджувати в обов’язковому порядку з генпрокурором, може паралізувати хід слідства. Однак усе це не вплинуло на ухвалення законопроекту.
«Далекосяжні наслідки»
Слід зазначити, що кандидатуру генерального прокурора на Україні подає на затвердження парламенту президент. Зараз відомство очолює Руслан Рябошапка, який раніше працював в команді Зеленського.
«Тепер позиції президента та його адміністрації непропорційно посилилися, це безумовно. Зараз все буде залежати від того, чи готові народні депутати, особливо опозиційні, і далі відстоювати інтереси своїх виборців чи підуть на змову з владою. Ми зможемо побачити найближчим часом», — вважає Нестор Шуфрич.
Як він пояснив, рішення про скасування депутатської недоторканності було прийнято незважаючи на те, що раніше Венеціанська комісія та КС країни вказали, що послаблення позицій парламенту в країні з неусталеними демократичними стандартами відбувається несвоєчасно.
«Реакція заходу на це вже є — Венеціанська комісія акцентувала увагу на тому, що рівень демократії в країні не такий, який дійсно сприяв би ліквідації депутатської недоторканності», — говорить Шуфрич.
Нагадаємо, Венеціанська комісія, входить до складу Ради Європи — консультативний орган, основний напрямок роботи якого — аналіз нормативних актів країн-учасниць, які зачіпають питання конституційного права, демократії, прав меншин.
З дня інавгурації Володимира Зеленського минуло 100 днів. В ході своєї передвиборної кампанії майбутній президент України роздавала щедрі…
Раніше комісія вже направляла на Україну інспекцію з метою з’ясувати, яким чином в країні впроваджуються положення закону про державну мову. На початку грудня експерти цього інституту заявили, що Київ повинен домагатися більшого балансу в мовній політиці.
Втім, Володимир Шаповалов сумнівається в тому, що Київ врахує рекомендації Комісії.
«Починаючи з 2014 року закордонні партнери кивають на будь-які дії України, підтримують її і закривають очі на порушення прав людини. Скасування депутатської недоторканності теж залишиться, за великим рахунком, непоміченою Заходом», — вважає експерт.
І це незважаючи на те, що недоторканність парламентарів — один з базових принципів демократичної держави.
«Те, що на Україні відмовилися від цього принципу і допускають пряме тиск на депутатів, говорить про те, що країна відходить навіть від формальних демократичних принципів. Зняття депутатської недоторканності — це популістський крок, який може мати далекосяжні наслідки щодо депутатів, які не поділяють точку зору чинної влади», — підсумував Шаповалов.
Thanks!
Our editors are notified.