Місія ООН в Косові засудила дії поліцейського спецназу невизнаної республіки під час його рейду в райони, населені етнічними сербами. У заяві організації наголошується, що 28 травня косовські правоохоронці допустили невиправдане застосування сили, в результаті чого постраждали два співробітники місії, в тому числі громадянин Росії. Раніше лідер Косова Хашим Тачі пригрозив провести референдум про об’єднання з Албанією, якщо Брюссель не прискорить розгляд питання про скасування в’їзних віз для косоварів. Експерти вважають, що влада невизнаної республіки, користуючись підтримкою США, прагнуть домогтися від ЄС максимальних поступок.
Поліція частково визнаної Республіки Косово допустила надмірне і невиправдане застосування сили під час вторгнення в сербські анклави. З такою заявою виступила Місія ООН в Косові (МООНК).
Нагадаємо, що 28 травня спецназ поліції Косова вторгся в північні райони краю, населені сербами. За повідомленням самопроголошеної адміністрації регіону, цей крок був зроблений в рамках боротьби з організованою злочинністю. Було затримано 28 осіб, серед яких два співробітника МООНК, в тому числі і росіянин Михайло Краснощеков. Він, за словами глави бунтівного краю Хашима Тачі, який нібито намагався перешкодити поліцейським, користуючись своїм дипломатичним статусом.
При затриманні Краснощеков і другий співробітник місії, косівський серб, отримали тілесні ушкодження. Влада незабаром звільнили співробітників МООНК, зажадавши, щоб Краснощеков покинув Косово.
«Докази повністю вказують на надмірне і невиправдане застосування сили спецназом, який здійснював затримання», — цитує ТАСС заяву МООНК, передане інформаційним агентствам.
Посол Росії в Сербії Олександр Чепурін вважає «грубою провокацією і неповагою норм міжнародного права» дії косівського…
З боку ЄС коментарів з приводу інциденту зі співробітниками місії не надходило. Зовнішньополітична служба Євросоюзу обмежилася лише закликом до Белграду та Приштині зберігати стриманість.
Варто зауважити, що Місія ООН в Косові частково складається з представників країн ЄС. Одне із структурних підрозділів МООНК, так званий Компонент IV, знаходиться у прямому підпорядкуванні Євросоюзу. Експерти не виключають, що заява Місії могло бути в тій чи іншій формі погоджено з Брюсселем.
Між тим, 31 травня президент Косова Хашим Тачі звернувся до Євросоюзу, закликавши не ізолювати самопроголошену державу і не затягувати скасування віз для косоварів. В іншому випадку, за словами Тачі, може бути проведений референдум про об’єднання Косово та Албанії.
«Якщо ЄС не хоче прийняти два албанських держави з двома прапорами, хай приймуть тільки один прапор», — підкреслив Тачі.
Він також зазначив, що виступає проти установи Співтовариства сербських муніципалітетів Косова. Про те, що таке освіта має бути створено, 25 серпня 2015 року на зустрічі в Брюсселі за посередництва ЄС домовилися Олександр Вучич, який тоді обіймав посаду прем’єр-міністра Сербії, і Іса Мустафа, який очолював уряд Косова. Однак ця домовленість досі не виконана.
Проблема статусу
За словами політологів, головна причина чергового загострення ситуації в регіоні зберігається невизначений юридичний статус сепаратистського краю. Як зазначив у бесіді з RT науковий співробітник кафедри історії південних і західних слов’ян історичного факультету МДУ їм. М. в. Ломоносова Володимир Путятін, на даний момент немає ні скасування проголошення незалежності держави косовських албанців, ні його повного визнання.
«Акції албанського спецназу в сербських районах Косова, в яких, зокрема, постраждали співробітники ООН, свідчать про кризу системи міжнародних відносин і, в якійсь мірі, про кризу ООН як міжнародної організації. Вона і її структури продовжують діяти відповідно до резолюції 1244 Ради Безпеки ООН про подальший розвиток ситуації в краї, згідно з якою Косово продовжує вважатися частиною сербської держави. Але США не розглядають цю резолюцію як обов’язкову до виконання», — зазначив Путятін.
За його словами, з одного боку, ООН змушена виступити з заявою, що засуджує дії косовського спецназу. З іншого — зрозуміло, що це засудження, по суті, не грає ніякої ролі, тому що доля Косова де-факто вирішується у Вашингтоні, вважає експерт.
«Політика ООН зайшла в глухий кут», — констатує Путятін.
З його точки зору, заява Тачі про можливий референдум може свідчити про те, що лідер Косова усвідомлює себе союзником США.
«Відчуваючи свою безкарність, він намагається тиснути на Євросоюз», — вважає експерт.
У Сербії існує ризик виникнення авторитаризму», вважають аналітики дослідницької служби Європарламенту. Автори…
Аналітики зазначають, що ЄС опинився перед важким вибором. З одного боку, Брюссель не може піддатися тиску Тачі. Скасування візового режиму для Косова рівнозначна визнання її незалежності з боку ЄС. Однак п’ять країн-членів Євросоюзу — Іспанія, Греція, Кіпр, Словаччина і Румунія — категорично виступають за територіальну цілісність Сербії. Тому, хоча Європарламент та Єврокомісія ще в минулому році прийняли рішення почати переговори про лібералізацію в’їзного режиму з Косово, візи не скасовані до цих пір.
Крім того, Тачі вимагає поступок від ЄС в ультимативній формі в момент загострення конфлікту офіційної Пріштіни з сербської громадою і МООНК. Якщо у сформованих умовах Євросоюз погодиться скасувати або пом’якшити візовий режим, це буде виглядати як беззастережна підтримка позиції Косова в інциденті 28 травня, відзначають експерти.
Однак, з іншого боку, можливий референдум, про який говорив Тачі, для ЄС вкрай небажаний. Його наслідком можуть стати нові територіальні претензії албанських націоналістів до сусідніх держав і відновлення збройних конфліктів на Балканах, припустив у розмові з RT викладач кафедри зарубіжного регіонознавства і зовнішньої політики РДГУ Вадим Трухачов.
«Євросоюз, підтримуючи косовських албанців, сам випустив джина з пляшки. Рано чи пізно заяву про референдум щодо приєднання Косово до Албанії повинно було прозвучати», — стверджує Трухачов.
На його думку, Тачі сподівається, що Євросоюз все ж піде на поступки у візовому питанні.
«Влада Косова розраховують, що за допомогою нахабства вони можуть підім’яти ЄС, який візьме все, що від нього хочуть», — говорить експерт.
«Військове рішення малоймовірно»
Подальший розвиток подій багато в чому буде залежати від того, яку лінію поведінки виберуть Хашим Тачі і президент Сербії Олександр Вучич, вважають політологи.
На думку Путиняна, приведення сербських збройних сил в підвищену бойову готовність, про яку раніше заявив Вучич, — скоріше, міра психологічного впливу на Тачі, ніж підготовка до реальних бойових дій.
Куди більш імовірними, ніж збройний конфлікт, Путянин вважає переговори щодо розділу Косова на албанську та сербську частини, який обговорювався ще з 1990-х років минулого століття. Нагадаємо, раніше Вучич висловлювався за «розмежування» території сепаратистського краю, щоб уникнути конфліктів у майбутньому. На думку Путянина, це «можливий вихід з глухого кута, але треба розуміти, що він — не найкращий».
«ЄС категорично проти того, щоб кордони в Європі хоч якось змінювалися, він смертельно боїться цього прецеденту. Адже якщо межі зрушаться, це може повторитися ще де-небудь. Але я допускаю, що все-таки якийсь обмін територіями може статися. Та ЄС піде на це всупереч своїм принципам», — вважає Трухачов.
Thanks!
Our editors are notified.