Пандемія коронавіруса може стати каталізатором розвитку сільських територій – Інститут агроекономіки

Масова міграція українців в результаті введення в світі карантинних заходів, пов’язаних з пандемією коронавіруса COVID-19 може сприяти розвитку сільських територій в Україні та прискорення введення там інновацій, здатних зменшити негативний вплив наслідків карантину. Таку думку озвучив завідувач відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, к. е. н. Мирослав Козак, передає

Він вважає, що цьому сприяють два фактори: вимушене повернення селян-сезонних трудових мігрантів з-за кордону, а також приплив міських жителів, які на час карантину перебралися в село.

“За різними оцінками, чисельність трудових мігрантів становить 1-2 млн українців, тобто 15% від усього сільського населення. Всі вони, отримавши досвід стандартів європейської якості життя, мають більш прогресивні погляди і власні мотивовані потреби, а також володіють необхідним рівнем знань і навичок для створення нових бізнес-проектів вже на сільських територіях. Такі люди безумовно можуть стати лідерами, здатними змінити сільське світогляд власним прикладом, адже ця сільська місцевість є їхньою домівкою, місцем проживання їхніх предків і дітей”, – пояснює експерт.

Крім того, на час карантину в село – в сімейні будинки – перебралася частина міських жителів. Зараз складно підрахувати точну кількість, однак можна виділити дві категорії населення, які залишаться в селі і після завершення карантину люди, які втратили роботу в місті і будуть проживати в селі в цілях економії, а також фахівці, які вже зараз працюють дистанційно, спрогнозував Козак.

“Невідкладним завданням влади у сфері розвитку сільських територій є створення для цих груп людей необхідних преференцій, які стимулювали б їх створювати і розвивати бізнес саме в Україні. Це дасть можливість запустити такі механізми розвитку сільських територій, які не тільки зменшать негативний вплив наслідків карантину, але і будуть мати довгостроковий ефект розвитку сільських територій”, – підкреслив учений.

Основою таких змін повинні стати інфраструктурні інновації з урахуванням викликів сучасності, каже Козак.

“В першу чергу слід зосередити увагу на елементах інфраструктури, які формують комфортні умови проживання (роботи). В даний час існує велика кількість інновацій, які можуть швидко, якісно та за помірну ціну вирішити будь-які організаційно-побутові питання”, – розповідає вчений.

Також інфраструктурні інновації будуть сприяти збільшенню сфер диверсифікації зайнятості на сільських територіях і розвиток малого і середнього бізнесу з формуванням локалізованих закритих продовольчих ланцюгів просування інноваційної концепції слоуфуд (slow food) і крафтового виробництва, підсумував Мирослав Козак.

Нагадаємо, великий бізнес вже заявив, що буде допомагати з працевлаштуванням людей у сільській місцевості. Власник одного з найбільших агрохолдингів (МХП) і головного виробника курятини в Україні (“Наша Ряба”) Юрій Косюк анонсував, що крім працевлаштування – має більш глобальні плани.

МХП планує взятися за території і зробити життя в сільській місцевості комфортною. Експеримент стартує в 2020 році і почнеться з Канева, Ладижина, Миронівки – міст присутності МХП.

“Канів, Ладижин, Миронівка. Ми з ними почнемо програму, де разом з місцевою владою, з громадами будемо створювати центри глобальної урбанізації.

Ми зрозуміємо, чому люди їдуть з цих міст і разом спробуємо ці проблемні питання зняти, щоб це не було: медицина, освіта або інша “біль” людей. Ми будемо не тільки учасником процесу, ми будемо фінансистами цього процесу.

Це буде наш внесок у локальну урбанізації і пожвавлення територій. Щоб ці люди не виїжджали за кордон, або в Київ. Я хочу, щоб вони залишилися вдома і їм було комфортно”, – розповів Підприємець.

Також нагадаємо, на подолання коронавіруса МХП виділив країні 84 млн грн.