Рада Європи оголосила тендер на консультаційні послуги для реалізації програми, спрямованої на реформування пенітенціарної системи України. Як наголошується в документі, з яким ознайомився RT, СЕ подібним чином планує виправити ситуацію, що склалася в області захисту прав людини в країні. Однак опитані RT експерти сумніваються, що ініціатива європейської сторони буде успішно втілена, і вказують на брак фінансування для таких перетворень.
Рада Європи планує найняти фахівців, які будуть сприяти проведенню української тюремної реформи. Відповідний тендер СЕ оголосив в рамках спільного з Євросоюзом проекту «Зміцнення захисту прав людини на Україні». Один з його компонентів спрямований на підтримку реформування української пенітенціарної системи.
Як випливає з опублікованих документів, з якими ознайомився RT, втілення ініціативи сприятиме вдосконаленню методів системи управління в’язницями в країні та покращення якості надання медичних послуг ув’язненим, які відбувають покарання у виправних установах.
«Рада Європи оголошує набір виконавців (максимум 30) з метою підтримки в реалізації проекту… Загальний бюджет проекту складає €1 173 200, і загальна вартість об’єкта цього конкурсу не повинна перевищувати €55 000, не включаючи податки на протязі всього дії цієї рамкової угоди», — йдеться в описі тендеру.
Учасникам проекту належить працювати за трьома напрямками. Перше передбачає зміцнення спроможності Києва імплементувати постанови Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо пенітенціарної системи країни.
Друге включає розробку сучасних методів управління в’язницями з метою створення режимів, орієнтованих на реабілітацію громадян.
Мета третього — підвищення відповідності медичного обслуговування європейським стандартам. Особливу увагу має приділятися укладеним з психічними розладами, ВІЛ/СНІД, а також інфекційними захворюваннями.
Претенденти на отримання гранту, як уточнюється в документі, повинні відповідати низці критеріїв, у тому числі мати вищу освіту, володіти відповідним досвідом роботи, а також досконало володіти англійською та українською мовами.
Реформа в стагнації
Про реформування пенітенціарної системи в Україні задумалися ще в 2016 році. Тоді Міністерство юстиції представило концепцію, згідно з якою в країні повинні були з’явитися пробационные центри для здійснення контролю за умовно засудженими. Крім того, пропонувалося «демілітаризувати» всю пенітенціарну службу, тобто зменшити кількість атестованих співробітників системи з 77% до 28%.
Дослідницький центр «Європейська рада з міжнародних відносин» дав рекомендації Євросоюзу, як допомогти Україні реформувати…
Також планувалося будівництво нових слідчих ізоляторів, поліпшення умов утримання ув’язнених і проведення психологічної роботи з громадянами, які відбувають покарання, перед їх звільненням.
Підприємства, що перебувають у відомстві пенітенціарної служби, Мін’юст України запропонував перевести в єдиний виробничий холдинг і, таким чином, налагодити підзвітність виробництва.
Крім цього, пропонувалося реформувати сам орган — Державну пенітенціарну службу України. Замість масштабного відомства Мін’юст рекомендував створити три нових департаменти: департамент пробації, режимний департамент і департамент ресурсного забезпечення.
Концепцію міністерства одноголосно підтримав український кабмін, а в 2017 році група народних депутатів подала до Верховної ради законопроект «Про пенітенціарній системі». Мін’юст рекомендував прийняти цей документ за основу. Однак, як зазначається на сайті українського уряду, в серпні 2019 року проект був відкликаний.
Пізніше, в листопаді минулого року міністр юстиції України Денис Малюська розповів про можливості «масового закриття» в’язниць в країні через брак фінансування установ пенітенціарної системи. За його словами, це може виявитися болючим процесом, але «іншого виходу немає».
Як пояснив у розмові з RT директор Центру політичного маркетингу Василь Стоякін, відсутність грошових коштів — причина уповільненого темпу тюремної реформи на Україні.
«У зв’язку з цим обговорювалися дивні проекти, включаючи передачу існуючих СІЗО в приватні руки, як у випадку з Лук’янівським ізолятором… Тому що його реконструкція і ремонт обійдуться дорожче, ніж будівництво нового будинку», — сказав експерт.
Свавілля за ґратами
Між тим увагу на ситуацію навколо пенітенціарної системи України звертають не тільки в Раді Європи, але і в інших міжнародних організаціях, включаючи ООН. Згідно з даними доповіді Управління Верховного комісара всесвітньої організації з прав людини (УВКПЛ) за період з 16 листопада 2019 року по 15 лютого 2020 року, в деяких в’язницях України укладені піддаються тортурам з боку співробітників виправних установ.
Подібне, як зазначається в документі, неодноразово відбувалося в Олексіївській виправній колонії №25 в Харківській області.
На території Південної виправної колонії загального режиму №51 в Одесі відбулися масові заворушення. Ув’язнені влаштували підпал, в…
«УВКПЛ отримало повідомлення, в яких стверджувалося, що ув’язнених піддають інтенсивному побиття, зокрема різними предметами, задушення, згвалтування і погроз зґвалтування, а також інших форм сексуального насильства, в тому числі примусового роздягання догола», — йдеться в тексті.
На порушення у в’язницях вказується в доповіді Державного департаменту США про дотримання прав людини в Україні за 2019 рік. Зокрема, згадуються «незадовільні умови утримання» ув’язнених, які «становлять загрозу їх життю і здоров’ю». У документі також повідомляється про випадки «фізичного насильства з боку співробітників виправних установ, про «не відповідає стандартам рівні надання медичних послуг», низькій якості продуктів харчування і антисанітарії.
Проблему ставлення до ув’язнених в Україні зачіпають і в Раді Європи. Так, в описі тендеру йдеться про «поганих умов утримання громадян під вартою і ненадання їм належної медичної допомоги у різних виправних установах».
Крім того, засуджені змушені відбувати покарання в умовах «жахливою тісноти», додав до описаних вище порушень Василь Стоякін.
«Головна проблема, з якою стикаються ув’язнені, — це жахлива тиснява. Споруди перевантажені, і потрібно то їх розширення, чи пом’якшення законодавства, але, враховуючи загальну ситуацію в країні, як політичну, так і економічну, ніяких ознак того, що навантаження на систему буде знижуватися, немає», — підкреслив він.
У свою чергу, голова Українського аналітичного центру Олександр Охрименко відзначив, що подібне ставлення до громадян просто нелегітимно.
«Відбувається порушення всіх прав, більше того, установи живуть за рахунок рабської праці ув’язнених. Це суперечить усім європейським законам», — сказав співрозмовник RT.
До кращих часів
Робота найманих фахівців над реформою пенітенціарної системи України триватиме до липня 2021 року, наголошується в документі Ради Європи.
Однак, на думку політолога Олександра Дудчака, ініціатива європейського інституту навряд чи допоможе досягти значних результатів, зокрема, щодо прав людини.
«Україна — рекордсмен серед країн, громадяни яких пред’явили позови до держави за недотримання прав людини. Дотримання прав людини та українська влада знаходяться в різних всесвітів. Рада Європи чудово знає про це… СЕ виділяє гроші не Україні, а своїм фахівцям», — вважає аналітик.
Василь Стоякін також переконаний, що тюремну реформу, швидше за все, не вдасться здійснити найближчим часом.
«Допомоги Європи недостатньо. Вся справа в тому, що Україна — країна небагата і в неї завжди є якісь особливі, гостро необхідні витрати. Зараз у зв’язку з епідемією і загальною економічною кризою, я думаю, ситуація стане ще більш важкою і про можливості реконструкції пенітенціарної сфери доведеться взагалі забути», — уклав він.
Thanks!
Our editors are notified.