«Під сильним політичним тиском»: у Швеції відновили розслідування справи Ассанжа про зґвалтування

Влада Швеції відновили розслідування щодо Джуліана Ассанжа, який підозрюється у скоєнні злочинів сексуального характеру. Як повідомили у шведської прокуратури, є «серйозні підстави» вважати, що журналіст винен. На думку головного редактора WikiLeaks Кристинна Храфнссона, Стокгольм прийняв це рішення під сильним політичним тиском». В інтерв’ю RT він також зазначив, що повторний розгляд справи дозволить Ассанжу очистити ім’я.

Прокуратура Швеції оголосила про відновлення розслідування у справі Джуліана Ассанжа, підозрюваного у злочинах сексуального характеру. Нагадаємо, що слідчі дії були припинені в 2017 році, однак про можливості його відновлення заговорили відразу ж після того, як засновника WikiLeaks вигнали з будівлі посольства Еквадору в Лондоні.

«Існують серйозні підстави підозрювати Ассанжа у винності. Рішення про закриття розслідування прийнято на підставі того, що неможливо було забезпечити присутність Ассанжа в суді, а не базувалася на обставинах справи», — заявила заступник головного окружного прокурора Єва-Марія Перссон.

Вона підкреслила, що шведська сторона має намір подати заявку на екстрадицію австралійського журналіста. У Стокгольмі розраховують, що в Лондоні приймуть рішення до серпня, коли закінчується термін давності у справі. Поряд з цим не виключається можливість допиту Ассанжа шведськими прокурорами по відеозв’язку.

«Ми будемо використовувати матеріали, які вже знаходяться у справі. Що стосується свідчень, я має намір заново опитати свідків», — додала представник шведської прокуратури.

Нагадаємо, що процес щодо засновника WikiLeaks про сексуальних домаганнях і зґвалтуванні, які він нібито вчинив в Енчепінг та Стокгольмі, почався в серпні 2010-го. Восени того ж року суд Швеції видав ордер на арешт журналіста, а пізніше оголосив його в міжнародний розшук.

Представники Ассанжа називали процес «брудною кампанією з дискредитації журналіста і WikiLeaks. За їх словами, це «політично вмотивоване» справу. Нагадаємо, що портал публікував тисячі документів про військових злочинах Сполучених Штатів, зокрема в Іраку та Афганістані.

На сторінки галереї

Ассанжа заарештували в Лондоні в грудні 2010 року, але випустили під заставу. У лютому 2011-го британський суд ухвалив екстрадувати Ассанжа до Швеції, проте адвокати журналіста подали апеляцію. Тим не менш, у червні 2012-го Верховний суд Великобританії визнав правомірним рішення про екстрадицію.

У зв’язку з цим, побоюючись екстрадиції зі Швеції в США, він сховався в будівлі посольства Еквадору в Лондоні, де йому було надано політичний притулок. Проте 11 квітня 2019 року президент латиноамериканської республіки Ленін Моренно прийняв рішення про видворення журналіста. У цей же день британська поліція заарештувала Ассанжа у зв’язку із запитом США про екстрадицію.

1 травня суд в Лондоні засудив засновника WikiLeaks до 50 тижнів тюремного ув’язнення за порушення умов виходу під заставу. Разом з тим, 30 травня мають відбутися слухання щодо видачі Джуліана Ассанжа Вашингтону.

Джуліана Ассанжа засудили до 50 тижнів в’язниці за порушення умов виходу під заставу. Таке рішення виніс суд у Лондоні. Суддя…

«Політично мотивоване рішення

Відновлення розслідування дозволить Джуліану Ассанжу «очистити своє ім’я», вважає головний редактор сайту WikiLeaks Крістінн Храфнссон. У своїй заяві він зазначив, що шведська прокуратура оголосила про своє рішення, перебуваючи «під сильним політичним тиском».

«Джуліан Ассанж завжди був готовий відповісти на будь-які питання шведських властей і протягом шести років неодноразово пропонував це зробити. Широко поширене в ЗМІ твердження про те, що Ассанж «ухилявся від допитів шведської сторони, — помилкове. Це розслідування раніше вже було припинено, і його відновлення дозволить Джуліану очистити своє ім’я», — йдеться в його заяві.

Виступаючи в ефірі RT, Крістінн Храфнссон вказав на «безліч дивацтв у цьому вкрай заполітизованому справі». Так, за його словами, поліція чинила тиск на жінок, звинуватила Ассанжа. При цьому справа закривалася два рази — в 2013 і 2017 роках.

«Не будемо забувати, що у Швеції «погана історія» взаємин з владою США, коли справа стосується видачі людей. Безліч біженців було видано Стокгольмом в руки ЦРУ. Все може трапитися», — підкреслив Храфнссон.

На думку члена комітету Держдуми з міжнародних справ Антона Морозова, рішення про відновлення судового переслідування Ассанжа «виглядає політично вмотивованим».

«Як відомо, Ассанж поширював багато секретної інформації. Від цього в першу чергу постраждали Сполучені Штати. Мабуть, вони натиснули на Швецію, щоб та після видворення Ассанжа з еквадорського посольства відновила дане розслідування», — сказав парламентарій в бесіді з RT.

У свою чергу, адвокат і юрист-міжнародник Дмитро Романенко вважає, що Вашингтон копітко займається тим, щоб в кінцевому підсумку Ассанж все-таки опинився в США.

«Я не беруся розглядати дії шведського уряду в цій ситуації як самостійні. Спочатку за всією цією історією, може, і було правова підстава, але воно вже давно урегулировалось б на основі домовленостей сторін. Тим не менш, мабуть, її вигідно підігрівати. Справа Ассанжа в США хочуть зробити уроком для тих, хто захоче в майбутньому поширювати якусь інформацію», — сказав співрозмовник RT.