Санкції проти РФ не призведуть до краху російської економіки. Таку думку висловив фінський президент Саулі Ниинисте, виступаючи в Києві на діловому форумі «Ялтинська європейська стратегія» (YES). У свою чергу, Володимир Зеленський в рамках того ж заходу закликав Захід не відмовлятися від антиросійських обмежувальних заходів. На думку експертів, Ниинисте висловив думку і своєї країни, і інших пріарктіческіх держав, зацікавлених у співпраці з Москвою.
Президент Фінляндії Саулі Ниинисте не підтримав заклик українського лідера Володимира Зеленського зберегти санкції проти Росії. Про те, що санкційне тиск на Москву не досягло своєї мети, він заявив у Києві під час свого виступу на діловому форумі «Ялтинська європейська стратегія» (YES), заснованому бізнесменом Віктором Пінчуком.
Модератор дискусії запитав у фінського лідера: «Ви сказали, що дуже важко уявити, що глобальна криза можна вирішити без участі Росії. У мене виникає питання, чи є підстави вірити тому, що Росія готова, висловлюючись вашими словами, приєднатися до міжнародного співтовариства, а не бути сторонньою силою, яка прагне підірвати міжнародне співтовариство?»
У відповідь Ниинисте заявив, що ця тема обговорювалася ще в 2014 році, під час подій у Криму.
«Висловлювалися думки, що після введення санкцій російська економіка завалиться і Росії доведеться відступити. Цього не сталося, і боюся, що вже не відбудеться», — сказав фінський президент.
З точки зору Ниинисте, інші способи взаємодії з Росією можуть бути набагато більш перспективними. В якості живого прикладу цього фінська лідер навів успішні домовленості про обмін ув’язненими, яких досягли президенти Володимир Путін і Володимир Зеленський. На думку президента Фінляндії, необхідно досягати малого, щоб розвиватися надалі».
Як відзначають аналітики, виступ Саулі Ниинисте стало своєрідною відповіддю на промову Володимира Зеленського. Український лідер, виступаючи на тому ж заході, навпаки, назвав санкції потужним і дієвим зброєю. Він також звернувся до світових партнерам Києва, які говорять про можливість зняття обмеження щодо Росії.
«Ви втрачаєте гроші? Серйозно? Вибачте, ми втрачаємо людей. Знаєте, в цивілізованому світі платити податки — це нормально. Зокрема, для забезпечення порядку. Санкції — це фактично ті ж податки, необхідні для світового порядку. Якщо хочете, це податок заради миру. І поки світ не буде поновлено, санкції повинні бути збережені», — вважає Зеленський.
«Продемонструвати єдність з ЄС»
Слід зазначити, що нещодавно президент Фінляндії також висловлювався щодо антиросійських санкцій, але в іншому ключі.
«Всім, я впевнений, дуже ясно, що санкції були введені з-за російських дій. Якщо позиція не зміниться, санкції залишаться, це просто», — заявляв Ниинисте у квітні під час пленарного засідання форуму «Арктика — територія діалогу».
Разом з тим фінський президент неодноразово наголошував, що для його країни вигідніше співпрацювати, а не конфліктувати з Росією. Так, у вересні минулого року він, виступаючи в Брукінгському інституті у Вашингтоні, заявив, що Фінляндія постраждала від антиросійських санкцій більше, ніж будь-яка інша країна ЄС.
На прес-конференції після переговорів 21 серпня з російським президентом Володимиром Путіним Ниинисте зазначив, що у відносинах двох країн «ніяких проблем немає». Він підкреслив, що «багато напрямки взаємодії розвиваються в позитивну сторону».
Необхідність розвитку співробітництва між двома країнами поділяють і громадяни північноєвропейського держави. Фіни проти антиросійських санкцій. Так, згідно з опитуванням, проведеним у травні цього року на замовлення фінської видання Maaseudun Tulevaisuu соціологічною службою Kantar TNS, за зняття санкцій ЄС з Росії виступають 41% фінів, проти — 27%.
Однак експерти зазначають, що на політику Фінляндії щодо Росії досить сильно впливає позиція Брюсселя. Особливо це проявляється зараз, адже з 1 липня країна стала головувати в ЄС.
«Для Фінляндії важливіше продемонструвати єдність з іншим Євросоюзом, ніж намагатися отримати в сутності невеликі для фінської економіки преференції від взаємодії з Росією», — зазначив у бесіді з RT директор Інституту сучасного державного розвитку Дмитро Солонников.
Негативне відношення Фінляндії до санкцій проти Росії і обережні спроби прозондувати можливість їх скасування, на думку експертів, можуть бути пов’язані з її специфічним статусом приарктического держави, вважають аналітики.
«Для Ниинисте Росія не тільки економічний партнер його країни, але і найважливіший партнер по взаємодії в Арктиці. Фінляндія — одна з восьми держав, що входять в Арктичний рада. Всі вони повинні співпрацювати, щоб проводити узгоджену, вигідну у кінцевому підсумку кожному з них політику розвитку регіону. Протистояння Росії цьому заважає», — констатувала в бесіді з RT професор РАНХиГС Віра Сморчкова.
Вона впевнена, що «виступити єдиним фронтом проти Росії, до чого фактично закликав Зеленський, абсолютно не в інтересах держав, націлених на використання потенціалу Арктики».
«Особиста думка»
При цьому політологи закликають не робити далекосяжних висновків у зв’язку з заявою Ниинисте, що прозвучали на київському форумі.
«Президент Фінляндії висловив свою точку зору. Звичайно, це особиста думка лідера країни — голови ЄС, але воно ні в якій мірі не означає, що незабаром має розпочатися процес зняття санкцій. Те ж саме говорили раніше високопоставлені представники Італії, Франції, Угорщини, Австрії та ряду інших країн ЄС. Ні до чого їхні висловлювання не приводили, і заяву Ниинисте також навряд чи до чогось призведе», — вважає Солонников.
На думку експерта, для ліквідації обмежувальних заходів стосовно Росії повинна бути вироблена консолідована позиція найбільших європейських лідерів, яку насамперед повинна підтримати Німеччина. Аналітики нагадують, що саме Берлін грає роль економічного локомотиву Європи і думку керівництва ФРН з питань, що стосуються всього ЄС, як правило, є визначальним. У даний момент офіційний Берлін не підтримує ідею скасування санкцій, тому, з точки зору політологів, будь-які заклики пом’якшити тиск на Росію залишаться лише закликами.
«Заява Ниинисте — лише підготовка інформаційного клімату на випадок, якщо коли-небудь розмову про скасування санкцій піде серйозним чином», — вважає Солонников.
Однак про конкретні причини для початку такого «серйозної розмови», на його думку, говорити поки рано.
«Теоретично навіть обмін полоненими може стати приводом для того, щоб Німеччина оголосила про серйозні поліпшення у рамках Мінського процесу», — вважає експерт.
Як вважає Віра Сморчкова, заява Ниинисте швидше свідчить про те, що позиція інших пріарктіческіх держав Європи (Норвегії, Данії і Швеції) з питання про санкції буде аналогічна фінської.
«Раніше у Росії було добре розвинене співробітництво в Арктиці з Норвегією, але з 2014 року воно значно скоротилась. Тепер всі приарктические держави розуміють, що санкції не приносять користі ні їм, ні Росії. Тому президент Фінляндії вельми стурбований позицією президента України, і підтримувати його навряд чи буде. Швидше за все, інші арктичні країни рано чи пізно розділять думку Ниинисте», — резюмувала експерт.
Thanks!
Our editors are notified.