У Європарламенті стурбовані питанням поставок з України зернових і кукурудзи. У запиті колишнього міністра сільського господарства Польщі Кшиштофа Юргеля вказується, що поставляється в Євросоюз українське зерно може містити пестициди, заборонені у ЄС. У документі, з яким ознайомився RT, зазначається, що стосовно цієї продукції не здійснюються належні заходи щодо контролю якості, оскільки в Україні немає зобов’язань по застосуванню методів інтегрованого захисту рослин, щоб гарантувати безпеку продукції. Як зазначили опитані RT експерти, подібні заяви польського представника є проявом конкурентної боротьби за європейський ринок. При цьому регулярно висунуті претензії на адресу української продукції стали закономірним наслідком підписання угод про зону вільної торгівлі та асоціацію з ЄС, вважають аналітики.
Українські зернові та кукурудза, на імпорт яких до Євросоюзу діють безмитні квоти, можливо, не проходять належний контроль якості. Таке припущення міститься в запиті до ЕК євродепутата Кшиштофа Юргеля, колишнього міністра сільського господарства Польщі.
«Щодо встановлення квоти на безмитний імпорт до Євросоюзу зернових і кукурудзи з України та з урахуванням інтересів європейських споживачів і належних норм утримання тварин хотів би звернути вашу увагу на можливу відсутність конкретних заходів контролю якості, а саме перевірок на залишковий наявність пестицидів: атразину, ЕПТК, карбофурана, линурона, пропахлора і симазина», — зазначається у запиті, з текстом якого ознайомився RT.
Як зазначає Юргель, в ЄС фермери зобов’язані застосовувати методи інтегрованого захисту рослин, щоб гарантувати безпеку своєї продукції, проте на Україні немає подібних вимог. Під інтегрованим захистом рослин мається на увазі використання методів, що ведуть до зниження використання пестицидів або відмови від них.
Таким чином, як підкреслюється в документі, є підозра, що українська сторона може використовувати заборонені в Європі пестициди. Більш того, на думку польського депутата, відсутність контролю за умовами зберігання і транспортування сировини може сприяти розмноженню патогенів, а також розвитку грибкових захворювань «з подальшим продукуванням пліснявими грибками вторинних метаболітів мікотоксинів».
У сільськогосподарській продукції деяких європейських країн наявність цих речовин контролюється, однак такі перевірки не стосуються товарів, на які поширюються безмитні квоти, вказує Юргель.
У зв’язку з цим парламентар цікавиться, здійснює ЄС контроль за імпортом з України з метою перевірки використання зазначених у документі речовин, а також тим, які заходи Брюссель готовий прийняти для забезпечення безпеки споживачів.
Нагадаємо, що угода про тимчасових торгових преференціях для України набула чинності у жовтні 2017 року. Заходи, спрямовані на підтримку української економіки, були введені на три роки. Цей документ доповнив чинні з 2016 року положення про торгівлю, закріплені в угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
Як преференцій були введені додаткові імпортні квоти за нульовою ставкою мита на деякі сільськогосподарські товари. Зокрема, Україні були надані квоти на мед, оброблені томати, виноградний сік, овес, пшеницю, кукурудзу, ячмінь і деякі крупи.
Україна провела вступний раунд переговорів з Євросоюзом про можливу коригування умов Угоди про асоціацію. Про це…
Подібні заяви польського депутата є прямим наслідком укладення Україною торгового угоди з Євросоюзом, вважає український політолог і економіст Олександр Дудчак.
«Це те, про що попереджали ще в ті часи, коли тільки з’явився текст угоди України та ЄС про зону вільної торгівлі та угоди про асоціацію. Це як раз ті можливі заходи, які будуть приймати окремі європейські країни в боротьбі з конкурентами на ринку, в тому числі і сільгосппродукції. Справа не стільки в тому, яку квоту Україна отримує на постачання своєї продукції на європейські ринки. Існують ще й інші способи, які дозволяють європейцям обмежувати таким країнам, як Україна, доступ до своїх ринків», — підкреслив експерт в бесіді з RT.
За словами Дудчака, Україна активно поставляє Європі сільгосппродукцію, однак у дійсності Київ зустрічається з рядом перешкод на шляху її збуту.
«Дуже важливим найменуваннями продукції квоти вибираються взагалі за кілька днів, так що не так все просто, як хотілося б евросказочникам. Це цілком закономірний наслідок бездумного підписання угоди про зону вільної торгівлі», — уклав експерт.
Питання конкуренції
Варто зазначити, що польські представники і раніше заявляли про негативні наслідки надання Україні квот на безмитний експорт товарів в європейські країни. Наприклад, у листопаді 2019 року Варшава запропонувала позбавити Київ преференцій, що надаються в рамках поставок на ринок ЄС тих самих зернових культур та кукурудзи. Лист із таким зверненням було направлено до Ради ЄС.
«Надмірний імпорт кукурудзи з України чинить негативний вплив на польський ринок зернових культур. Фермери стикаються з проблемами при продажу своїх зернових, до того ж одержувані ціни на них низькі. В останні роки близько половини кукурудзи, імпортованої в Польщі, відбувається з України», — йдеться в документі.
За словами польського боку, Україна стає «дуже серйозним конкурентом для сільського господарства ЄС», так як країна має переваги у вигляді чорноземних ґрунтів, сприятливого клімату, а також низької вартості робочої сили і транспорту.
На думку Варшави, польські фермери застосовують високі екологічні та кліматичні стандарти в сільськогосподарському виробництві», тому їх продукції складно конкурувати з дешевою українською кукурудзою, що в підсумку приводить до соціальних хвилювань в країні.
П’ять років тому, через майже місяць після державного перевороту в Києві, Арсеній Яценюк підписав політичний блок угоди про…
Подібні запити і заяви з польської сторони можуть призвести до реальних розглядів щодо українських товарів, зазначив у розмові з RT економіст Олександр Охріменко, голова Українського аналітичного центру.
«На сьогоднішній момент Україна досить багато поставляє в Євросоюз зерна, насамперед кукурудзи, і європейські, у тому числі і польські, фермери та аграрні лобі виступають проти. І шукають причину, привід, як обмежувати постачання українського зерна в ЄС. З цієї причини такі причіпки будуть постійно», — зазначив він.
Раніше неодноразово піднімали питання про недобросовісної конкуренції з боку України. Так, в кінці листопада пленарна сесія Європарламенту проголосувала за коригування торгового угоди ЄС і України для обмеження дешевого імпорту птиці з країни в Євросоюз.
Згідно опублікованому Європарламентом заяви, внесення зміни в торгову домовленість від 2016 року стало необхідним, оскільки українські виробники використовували лазівку в угоді, щоб продавати більше курячої грудки безмитно, в той час як цей продукт вважається життєво важливим джерелом існування європейських фермерів.
Пропоновані зміни торговельної угоди зможуть набути чинності лише після схвалення Радою ЄС і ратифікації парламентом України.
Thanks!
Our editors are notified.