«Поки ми не бачимо відхилень від прогнозів»: заступник міністра фінансів Количев про зростання економіки Росії і ціни на нафту

У 2019 році ВВП Росії зросте лише на 1,3%, оскільки економіка адаптується до стимулюючим заходам уряду. Однак у довгостроковій перспективі влада розраховує вийти на темпи зростання вище середньосвітових. Про це в ексклюзивному інтерв’ю RT на полях Московського фінансового форуму розповів заступник міністра фінансів Володимир Количев. За його словами, в найближчі кілька років світові ціни на нафту можуть помітно знизитися. При цьому економіка не відчує наслідків навіть у разі падіння котирувань до $30 за барель.

— Володимир Володимирович, через торгові війни світова економіка все сильніше сповільнюється, і багато експертів прогнозують настання глобальної рецесії. Як в цих умовах Мінфін оцінює зростання російської економіки в 2019 році? Наскільки серйозно глобальне уповільнення може позначитися на економіці нашої країни?

— Дійсно, спостерігається зараз уповільнення світової економіки за своїми масштабами поки можна порівняти з тим, що ми бачили в останній раз в 2008-2009 роках. Процес відбувається майже в усіх регіонах світу. Мова йде і про найбільших економіках, таких як США, Європа, Китай, і про країнах, що розвиваються, теж.

Що ми бачимо в Росії? У нас з минулого року темпи зростання ВВП також сповільнилися. 2018 рік ми закінчили зі зростанням 2,3%, у першому півріччі у нас зростання склало 0,7%, а за підсумками року ми очікуємо, що вийдемо на 1,3%. Але причини уповільнення насправді трохи інші. Вони пов’язані не стільки з світовою економікою, скільки з внутрішніми факторами.

— Який головний внутрішній фактор уповільнення економіки Росії?

— Зазначу, що ми чекали цього уповільнення ще в минулому році. Воно пов’язане з тим, що економіка короткостроково підлаштовується під ті заходи бюджетної і податкової політики, які були прийняті в рамках шестирічної економічної програми.

Ми очікували, що зростання ВВП в 2019 році буде більш слабкий, але йшли на це свідомо в уряді. Це зроблено для того, щоб у наступні роки наростити темпи зростання до середньосвітових і вище згідно з указом президента. Поки ми не бачимо відхилень від намічених прогнозів.

— Невже зовнішні чинники ніяк не позначаться на планах уряду по зростанню ВВП?

В принципі, російська економіка зараз більш стійка, з точки зору впливу світової середовища. Наведу кілька прикладів. За останні півтора року на глобальних ринках відбулося два цінових шоку в нафтовій галузі. Восени минулого року ціни на нафту в певний період впали на 40%, а навесні цього року — на 20%.

Пізніше котирування відновилися, але тим не менш раніше такі великі шоки наша економіка зазвичай переживала дуже болісно. Вони супроводжувалися знеціненням валюти, прискоренням інфляції і рецесією. Цього разу ми нічого такого не спостерігали. Валюта і фінансові ринки залишалися стабільними, інфляція знижувалася, і економічне зростання зберігався.

Крім цього, у нас було два раунди досить серйозних антиросійських санкцій, які ми теж пережили без будь-яких критичних наслідків. В майбутньому, з точки зору впливу сировинних ринків та світової економіки в цілому, наша російська економіка буде в меншій мірі звертати на це увагу.

— З чим це пов’язано?

По-перше, це пов’язано з тим, що макроекономічна політика, яка була збудована за останні роки, просто вже в автоматичному режимі дозволяє економіці без шкоди адаптуватися до таких шоків. У нас є резерви, які можуть бути використані для підтримки економіки, а валюта відв’язалася від нафтових котирувань. Все це забезпечує стійкість.

По-друге, за останні кілька років помітно зміцнилася наша конкурентоспроможність на світовому ринку. Я зараз говорю саме про нафтогазовому секторі. Посилилися цінові переваги наших компаній. Тому наша економіка буде в меншій мірі реагувати на уповільнення попиту на зовнішньому ринку. В першу чергу постраждають ті, у кого конкурентоспроможність нижче.

— Про компаніях яких не нафтогазових галузей йде мова?

— Це наші традиційні галузі, в яких Росія сильна на експорті: металургія, хімічна промисловість. У цих сферах в плані конкурентоспроможності ми краще всіх.

Галузеві аналітики часто дивляться на так звану криву витрат (витрат, пов’язаних з виробництвом. — RT). У лівій частині цієї кривої знаходяться найнижчі витрати, а в правій частині — найвищі. Коли на світовому ринку падає попит на продукцію, в першу чергу страждають компанії з найвищими витратами. Більшість наших компаній в традиційних секторах експорту — у лівій частині цієї кривої. Тобто в разі глобального шоку російські компанії стануть останніми, хто відчує на собі негативний ефект.

— Ви згадали про те, що нафтові ціни все менше впливають на динаміку рубля. Багато в чому це пов’язано з дією бюджетного правила. Враховуючи, що навіть в умовах коливань енергоринку нафтові ціни вже більше двох років залишаються вище $50 за барель, вважає Мінфін можливим підвищити цінову відсічення в бюджетному правилі?

— В першу чергу бюджетне правило було зроблено для того, щоб відв’язати нашу економіку від цін на нафту. Раніше нам надходило більше нафтових доходів, і ми їх використовували саме через витрати, зміцнювалася валюта, ми починали купувати більше імпортних товарів. Така ситуація підштовхувала добробут в тому числі і наших громадян.

Але цей ріст був, по суті, ілюзією: як тільки нафтові доходи падали, відразу ж випаровувалося і добробут.

Тому бюджетне правило, що діє зараз, фіксує той рівень природної ренти (додаткового доходу. — RT), який використовується в економіці. Ця природна рента зафіксована на довгостроковий відрізок часу. Ми говоримо не про поточному або наступному році, а про горизонті наступних поколінь. В цьому плані змінювати ціни відсічення означало б відмовитися від усієї конструкції по зниженню економіки від цін на нафту. Нам здається, що це ні в якому разі йти не потрібно, якщо ми хочемо зберегти стійкість економіки до змін зовнішніх умов.

— Як у Мінфіні оцінюють поточну ситуацію на нафтовому ринку? Ви очікуєте зниження цін на сировину?

— Якщо навіть не говорити про якісь довгострокових горизонтах, а подивитися на найближчі два роки — п’ять років, ми побачимо величезний обсяг незадіяного пропозиції в різних країнах. Мова йде і про державах угоди ОПЕК+, і про пов’язаний з геополітикою скорочення пропозиції, яка сталася у Венесуелі, в Ірані-за санкцій.

9 вересня нафту на світовому ринку торгується вище $62 за барель вперше з початку серпня. Сировина дорожчає напередодні одного з…

Зараз обсяг недоиспользованной видобутку становить близько 5-6 млн барелів на добу. Щоб задати контекст цієї цифри — це приблизно 5-6 років нормального зростання світового попиту на нафту. Сьогодні попит на сировину зростає приблизно на 1-1,2 млн барелів на добу. Тобто зараз сформувався величезний навіс недовикористаних потужностей з видобутку.

Виробництво нафти поза цих країн зростає приблизно на 1,5—2 млн барелів на добу. Тобто зростання видобутку сьогодні вже випереджає попит. І це створює фундаментальні передумови для зниження цін на нафту. Тобто це тільки питання часу — коли котирування знизяться. У кінцевому підсумку все одно фундаментальні причини візьмуть своє.

Так, зараз в рамках угоди ОПЕК+ ми досягаємо стабілізації цін на певному рівні, але в кінцевому підсумку цінові співвідношення повинні вирівнятися для балансування ринку. Це може зайняти деякий час, і було б необачно сподіватися, що ціни і далі будуть високими. Насправді фундаментальна картина говорить зовсім про інше. Швидше, нам варто бути більш підготовленими до зниження цін.

— До якого рівноважного рівня можуть опуститися ціни? До чого варто готуватися?

— Рівноважні ціни приблизно на тому ж рівні або трохи вище цінової відсічення в бюджетному правилі. У 2017 році цей показник складав $40 за барель в реальному вираженні, але у зв’язку зі світовою інфляцією в 2% значення щорічно індексується.

Ціни можуть короткостроково впасти нижче? Звичайно, можуть. Вони завжди коливаються навколо рівноважного рівня, і в стресовій ситуації вони, швидше за все, впадуть нижче. Але до такого розвитку подій ми вже готові.

За останні кілька років ми накопичили ліквідних резервних активів більше 7% ВВП. Це означає, що протягом 3-5 років країна може без наслідків для економіки жити з цінами на нафту і $30 за барель. Якщо нафтовий шок буде короткостроковим, то і більш глибоке падіння цін на нафту ми переживемо без будь-яких істотних негативних ефектів.

— Крім шоків сировинного ринку, ви також відзначили фінансову стійкість економіки. На початку серпня Міжнародне агентство Fitch підвищило кредитний рейтинг Росії. З чим, на ваш погляд, пов’язана така зміна оцінки?

— Це пов’язано з тим, що за останні кілька років була, по суті, з нуля реформована конструкція макроекономічної політики. Зараз вона в автоматичному режимі забезпечує і гарантує стійкість економіки до зовнішніх умов як фінансових, так і на сировинних ринках. Це, власне кажучи, відображення тієї роботи, яка була виконана.

Тепер перед нами стоїть завдання зовсім іншого порядку — прискорити економічне зростання, не жертвуючи тим, чого ми вже досягли. Іншими словами, потрібно вже на наявній базі підняти темпи зростання економіки до середньосвітових — 3-3,5% в рік.

Особливість рейтингових агентств в тому, що вони оцінюють ризики і повинні скептично до всього ставитися. Як в 2014 році всі з сумнівом ставилися до того, що в Росії може бути стабільна інфляція 4% і збалансований бюджет при нафти $40 за барель, так і зараз все скептично ставляться до того, що Росія може рости темпами 3-3,5%. Втім, у міру того, як факти буду доводити протилежне, це буде підштовхувати рейтинги ще вище.

— Як підвищення рейтингів вже зараз може позначитися на інвестклімат в Росії?

У 2019 і 2020 роках темпи зростання ВВП Росії можуть перевищити офіційний прогноз і досягти 3% і більше. Вся справа в стабільності економіки…

— Ну ми бачимо в першу чергу досить серйозний інтерес з боку іноземних портфельних інвесторів — тих, які інвестують у наші цінні папери. Це і державні облігації і боргові папери великих компаній, і, звичайно ж, акції. З початку року російський фондовий ринок показав найкращий ріст серед усіх країн, що розвиваються. Тобто приплив портфельних інвестицій вже йде.

Якщо говорити про вплив рейтингів, то ситуацію можна порівняти з питанням курки і яйця. Зазвичай із-за консервативного підходу рейтингових агентств саме вони слідують за ринком, а не навпаки. Тобто ринки спочатку підказують, а потім рейтингові агентства, усвідомивши, що покращення вже відбулися, відображають його в рейтингах. Я думаю, що і зараз приблизно така ж ситуація відбувається.

— Як, на ваш погляд, російська валюта може відреагувати на підвищення рейтингів і приплив інвестицій?

Рубль у нас зараз перебуває у вільному плаванні. Тобто ні Центральний банк, ні уряд не втручається в ціноутворення на валютному ринку. Тут багато залежить і від настроїв світових і внутрішніх інвесторів, і від розвитку подій у відносинах між великими країнами. Зараз рубль з меншими коливаннями, але все одно буде слідувати у відповідності з цими настроями.

Важливо відзначити, що сировинні ринки вже не впливають на нашу валюту. Зараз у нас є можливість обговорювати порядок розвитку та прориву, а не переживати про те, як наша економіка відреагує на падіння нафтових цін на 20, 30 або 40%. Навіть у цьому випадку, як показав приклад минулого року, ми будемо займатися порядком розвитку, а не реагувати на якісь кризові вогнища, тому що їх просто не буде.