Глава російського МЗС Сергій Лавров за запрошенням американської сторони прибув до Вашингтона. Він зустрінеться з держсекретарем Майком Помпео, а потім — з президентом Дональдом Трампом. Як відзначають експерти, глава російської дипломатії може обговорити з американськими колегами ситуацію на Україні і Близькому Сході, однак на чолі кута будуть питання стратегічної стабільності. Візит Лаврова може надати новий імпульс російсько-американським відносинам, але кардинальних змін чекати не варто, вважають аналітики.
У вівторок, 10 грудня, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров здійснює перший за два роки візит в США. Глава дипломатичного відомства прибув до Вашингтона на запрошення держсекретаря Майка Помпео. Після переговорів зі своїм американським колегою Лавров зустрінеться в Білому домі з президентом Дональдом Трампом.
«В ході переговорів в американській столиці передбачається обмінятися думками щодо ключових міжнародних проблем і актуальних питань двосторонніх відносин», — зазначили в МЗС.
Останній раз Він відвідував американську столицю в травні 2017 року. Тоді він зустрічався з Рексом Тиллерсоном, який займав на той момент пост держсекретаря, і президентом США Дональдом Трампом. Остання зустріч глав російського і американського зовнішньополітичних відомств відбулася в кінці вересня 2019-го на полях Генасамблеї ООН.
«Такого роду зустрічі не відбуваються часто, треба, щоб накопичився обсяг питань або проблем. А у нас таких проблем із США більше, ніж потрібно», — зазначив у розмові з RT доцент НДУ ВШЕ Олександр Домрин.
Президент Американського університету в Москві Едуард Лозанському назвав візит Лаврова в США позитивним знаком.
«Справа в тому, що відносини Росії і США погіршувалися з кожним роком. І пов’язані з приходом Трампа очікування, що відносини з Росією покращаться, не реалізувалися. Дійшло до того, що експерти почали обговорювати перспективи військового конфлікту, — зазначив співрозмовник RT. — Мабуть, зараз Трамп усвідомив, що все це може зайти занадто далеко».
У свою чергу, експерт Центру дослідження проблем безпеки РАН Костянтин Блохін констатував, що російсько-американські відносини настільки масштабні, що на майбутніх переговорах може обговорюватися маса питань.
«Потрібно виділити кілька блоків питань. Питання стратегічної стабільності: вони пов’язані з ДРСМД, Договором з відкритого неба, СНО-III; регіональні питання, куди входять Україна, Сирія, Венесуела, Іран і питання двосторонніх відносин, пов’язані з санкціями, дипсобственностью і тому подібним», — підкреслив Блохін.
Стратегічний контроль
В інтерв’ю телекомпанії CBS радник президента США з питань національної безпеки Роберт о’брайен заявив, що під час візиту Сергія Лаврова в Вашингтон, швидше за все, будуть обговорюватися питання контролю над озброєннями.
Як вважає Олександр Домрин, незважаючи на те, що у Росії і США багато тем для обговорення, ця є першочерговим: «Американці вийшли з ряду угод. Однак вони визнають, що росіяни обганяють їх в оборонних технологіях. Це означає, що з російськими їм треба якось домовлятися».
Нагадаємо, що в 2019 році США вийшли з угоди щодо ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД). У 2021 році закінчується термін дії іншого важливого договору — СНО-III (про стратегічні наступальні озброєння), який обмежує ядерні арсенали Росії і США. Однак Вашингтон не поспішає його продовжувати, висунувши ідею приєднання до системи контролю над стратегічними озброєннями крім Росії і США ще і Китаю. У Пекіні холодно сприйняли подібну ініціативу.
Сполучені Штати не хочуть найближчим часом продовжувати СНО-III, так як сподіваються укласти більш широке угоду з контролю над…
18 листопада на колегії міністерств закордонних справ Росії і Білорусії Сергій Лавров заявив, що, «створивши невизначеність навколо перспектив Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, США провокують небезпечний зростання напруженості, мілітаризацію зовнішньополітичного мислення».
А на початку грудня президент Росії заявив, що Москва готова в найкоротші терміни продовжити СНО-III.
«Росія готова негайно, якомога швидше, прямо до кінця поточного року, без всяких попередніх умов продовжити договір СНО-III. Щоб не було потім ніякого подвійного, потрійного тлумачення з приводу нашої позиції, кажу це офіційно», — заявив Володимир Путін.
При цьому 6 грудня заступник голови МЗС Сергій Рябков повідомив, що ракетні комплекси «Сармат» і гіперзвуковий «Авангард» будуть підпадати під дію СНО-III у разі його продовження. За його словами, Москва «у широкому контексті діалогу стратегічної стабільності» також готова обговорювати питання, що стосуються систем «Кинджал», «Буревісник» і «Посейдон». Раніше американські офіційні особи заявляли про загрозу безпеці США з-за того, що новітнє російське зброю нібито порушує стратегічну стабільність і не підпадає під дію договорів про обмеження озброєнь.
9 грудня в газеті The Washington Post з’явився матеріал, у якому журналісти закликали американського лідера погодитися на пропозицію російської сторони: «Це пропозиція, від якого президента Трампу не варто відмовлятися».
Раніше ЗМІ повідомляли, що Володимир Путін розіслав світовим лідерам лист з пропозицією запровадити мораторій на розміщення в Європі та інших регіонах ракет середньої і меншої дальності. 28 листопада прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков підтвердив, що такий лист дійсно було і що відповідь на нього прийшов від французького лідера Еммануеля Макрона. За словами Пєскова, президент Франції висловив розуміння занепокоєністю Росії.
Минулого тижня Макрон під час зустрічі з президентом США на саміті НАТО в Лондоні торкнувся теми ракет в Європі, заявивши, що замість припинив дію ДРСМД потрібен новий договір, який би враховував заклопотаності Старого Світу.
«Головною зараз є тема роззброєння, — підкреслює Едуард Лозанському. — Закінчується термін договору СНО-III. У Трампа давно є бажання сісти з Путіним і Сі Цзіньпіном за стіл переговорів, щоб обговорити не тільки двостороннє, але і, можливо, тристороння угода. Поки Китай чинить опір, вважаючи, що це не в його інтересах. Але, можливо, Трамп вирішив почати з Росії».
Крім того, експерт не виключає, що США можуть попросити Москви допомоги у врегулюванні зайшли в глухий кут відносин Вашингтона і Пхеньяну.
Зустріч з Трампом
Коментуючи напередодні можливість зустрічі Трампа та Лаврова, радник президента з питань нацбезпеки Роберт о’брайен назвав це справою взаємності, оскільки Володимир Путін вже зустрічався з високопоставленими американськими чиновниками.
«Коли держсекретар Майк Помпео був в Росії, з ним зустрічався Володимир Путін. З Китаєм, Росією та іншими ми говоримо, що потрібен принцип взаємності. Отже, Путін з Помпео зустрічався. Я думаю, що в даному випадку мова йде саме про цьому принципі. Але у нас є й інші міркування. Подивимося, що вийде», — сказав о’брайен.
Нагадаємо, що зустріч Лаврова з Трампом у 2017 році викликала серйозний резонанс в США. В американських ЗМІ з’явилися повідомлення, що Трамп нібито передав Лаврову якісь «таємні» відомості. Володимир Путін тоді назвав ці повідомлення ознакою «політичної шизофренії».
Зараз у конгресі США розгортається процес імпічменту Трампа. Формально він пов’язаний з дзвінком глави Білого дому президента України Володимиру Зеленському.
Однак представники Демпартії у своїх коментарях постійно піднімають тему «російського втручання». Зокрема, спікер палати представників Ненсі Пелосі заявила нещодавно, що «всі дороги ведуть до Путіна», додавши, що дії Трампа по заморожуванню військової допомоги Києву були вигідні Москві».
Сенатор Емі Клобушар, що претендує на пост президента США, запропонувала створити єдину структуру для боротьби з «іноземним впливом», в…
Як зазначає Олександр Домрин, той факт, що президент Сполучених Штатів прийме главу російського МЗС, — «свідчення визнання США ролі великої держави» за Росією. При цьому, за його словами, американський президент вже не боїться, що його політичні супротивники звинуватять його в зайвій м’якості по відношенню до Москви.
«Зараз Трамп йде ва-банк, тому що, хоча процес імпічменту і запущений, він ні до чого не призведе. Навіть якщо оголосять імпічмент Трампу в нижній палаті конгресу, у верхній палаті його ніхто не забере. Трампа і так труять протягом трьох років, називаючи маріонеткою Кремля, і тепер він повинен продемонструвати своїм виборцям силу», — вважає експерт.
Готовність до співробітництва
Візит Лаврова в США проходить відразу після іншого знакового заходу — першого за три роки саміту в нормандському форматі, на якому президенти Росії, України, Франції та канцлер Німеччини обговорили врегулювання ситуації на сході України.
Крім того, днями генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що не вважає Росію ворогом. В інтерв’ю CNN він зазначив, що блок прагне до поліпшення відносин з Москвою. Раніше в ході лондонського саміту НАТО зі схожою заявою виступив президент Польщі Анджей Дуда.
Росія не є для НАТО ворогом. Про це заявив генеральний секретар організації Йенс Столтенберг. У той же час він зазначив, що в…
У свою чергу, 8 грудня міністр оборони Росії Сергій Шойгу в інтерв’ю для програми «Москва. Кремль. Путін заявив, що Росія бажає повернутися до активної співпраці з Північноатлантичним альянсом.
«Ми дійсно хочемо повернутися на ті позиції, на яких ми були якихось п’ять років тому. У нас було досить активне співробітництво в Брюсселі, ми мали там представника», — заявив Шойгу. У 2014 році після возз’єднання Криму з Росією альянс заморозив співпрацю з Москвою.
Однак, як вважає Олександр Домрин, умови для перезавантаження відносин із провідною країною НАТО Сполученими Штатами — ще не склалися. «Перезавантаження відносин можлива тільки після переобрання Трампа», — упевнений політолог.
При цьому, на думку Костянтина Блохіна, в умовах зростання військових витрат країн НАТО і позначення Росії в якості суперника у доктринальних документах США підстав для кардинальних змін відносин Росії і Заходу немає.
«Діалог потрібен, ніхто не хоче повторення нового Карибської кризи, але для країн НАТО наявність діалогу не скасовує «стримування» Росії. Тому ні про яку відлиги у відносинах з Росією не може бути й мови», — вважає політолог.
У той же час Едуард Лозанському не виключив, що візит Сергія Лаврова в Вашингтон може підготувати грунт для нової зустрічі президентів Росії і США.
Ще восени 2018 року Джон Болтон, який займав тоді пост радника президента США з питань національної безпеки, заявляв, що передав Володимиру Путіну запрошення відвідати Вашингтон.
Пізніше, в червні 2019-го, під час зустрічі з президентом Трампом на саміті G20 в Японії Володимир Путін запросив американського президента до Москви на парад на честь 75-річчя Перемоги.
У свою чергу, виконуючий обов’язки керівника апарату Білого дому Мік Малвейни в жовтні заявив, що не виключає запрошення Путіна на саміт G7, а в листопаді Трамп повідомив, що розглядає можливість свого візиту в Росію.
«Зустріч Путіна з Трампом можлива і бажана», — вважає Едуард Лозанському. У той же час, на думку експерта, у рік президентських виборів глава Білого дому може не ризикнути запросити свого російського колегу в США і сам навряд чи поїде в Росію. Тому, за його словами, якщо сторони на таку зустріч і вирішаться, то, скоріше всього, на території третьої країни.
«Багато хто все більше і більше розуміють, що світ рухається до дуже небезпечної межі. Але перезавантаження відносин заважає те, що противники Трампа використовують звинувачення у зв’язках Росії в якості інструменту для імпічменту. Тому в такій ситуації чекати чогось надприродного від візиту Сергія Лаврова в Вашингтон не варто», — підсумував політолог.
Thanks!
Our editors are notified.