Нафтовик з Пермського краю Валерій Тишаков, вижив в авіакатастрофі 30-річної давності, домагається відновлення компенсації за шкоду здоров’ю. Чоловік справно отримував щомісячні виплати від аеропорту «Велике Савіно», поки в серпні 2019 року вони не припинилися. Після втручання пермського омбудсмена і транспортної прокуратури в грудні аеропорт відновив компенсації, але зменшив суму більш ніж в десять разів.
21 листопада 1989 року літак Ан24Б виконував власний рейс з перевезення 35 нафтовиків підприємства «Красноленінськнафтогаз» з Пермі в тюменський аеропорт «Радянський», звідки згодом вони повинні були дістатися на вахту в Ханти-Мансійський округ.
При посадці повітряне судно зачепило ростуть біля злітної смуги дерева, що призвело до краху. Жертвами авіакатастрофи стали 32 людини: 27 робітників і п’ять членів екіпажу. Ще вісім людей отримали важкі поранення.
Одним з вісьмох вижили став 33-річний слюсар обслуговування бурового обладнання Валерій Тишаков з міста Лисьва.
«Практично весь політ я проспав. Хто витягнув мене, як ми впали — про це я розповісти не можу. Отямився я тільки в лікарні, — розповів він RT. — Потім вже зрозумів, як мені пощастило. Я сидів з лівого боку на передостанньому ряду біля ілюмінатора. Літній мужик, який сидів поруч, загинув, і взагалі я виявився єдиним вижив в лівій частині салону».
Сам Тишаков отримав важкі травми: численні переломи ребер та перелом хребта, а також забій головного мозку укупі з рваними ранами обличчя. Після кількарічної реабілітації буровик був визнаний інвалідом другої групи. Фахівці медико-соціальної експертизи визнали 60%-ву втрату професійної працездатності.
«Після цього аварії на роботу я так і не вийшов, хоч і намагався. Їздити на вахти здоров’я вже не дозволяло. В Лисьва я вставав на біржу праці, але тоді в 90-е в маленькому містечку не кожен здоровий чоловік міг знайти собі роботу, не те що інвалід», — згадує він.
Проблеми з компенсацією
Перші десять років після авіакатастрофи матеріальну підтримку сім’ям загиблих і постраждалим взяв на себе роботодавець нафтовиків — «Красноленінськнафтогаз». Однак з початку 1998-го цей обов’язок було покладено на «Пермські авіалінії», оскільки, як з’ясувалося за підсумками розслідування, причиною катастрофи стала помилка пілотів. Правонаступником «Пермських авіаліній» є аеропорту «Велике Савіно».
Зі слів Тішакова, наступні 16 років аеропорт справно виплачував йому компенсацію, однак у 2014 році вони призупинилися на два місяці. Коли чоловік приїхав в аеропорт з’ясовувати причини, йому сказали, що мають намір перекинути його на баланс Фонду соціального страхування, але, оскільки легальних способів зробити це не знайшли, то виплати відновилися, додає він.
Щомісячне довічне допомога по відшкодуванню шкоди в зв’язку з втратою працездатності Тішакова становило 60% (по ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від його індексованою середньої зарплати на нафтових вишках.
На момент авіакатастрофи Тишаков в середньому заробляв близько 900 рублів на місяць — сума на ті часи значна. З урахуванням індексації це відбилося і на розмірі його виплат. Так, на другий квартал 2018 року чоловік отримував близько 103,8 тис. рублів, до кінця року ця сума зросла до 120,9 тис. рублів.
Влітку 2018 року з Тишаковым знову зв’язалися з юридичного відділу повітряної гавані і запропонували підписати угоду про зменшення компенсації майже в чотири рази – до 37,7 тис. рублів. Згідно з поясненням юриста аеропорту (є в розпорядженні RT), це 60% від середньої зарплати (62 785 рублів) буровика на підприємствах «Красноленинскнефтегаза». Свою пропозицію компанія підкріпила черговим припиненням виплат з липня по вересень 2018 року.
Підписувати угоду Тишаков відмовився, і у вересні виплати поновилися в повному обсязі. Однак, починаючи з листопада, на рахунок чоловіки почали надходити власні переклади у 38,7 тис. рублів. Сам він називає цю суму взятою зі стелі: «Ніхто ніколи не буде працювати на вишці за 60 тисяч!».
«Поняття соціальної відповідальності»
У серпні 2019 року аеропорт припинив виплачувати навіть скорочену компенсацію. Зневірившись вирішити проблему самостійно, чоловік звернувся за допомогою до уповноваженого з прав людини в Пермському краї Павлу Микову. Той звернувся в Пермську транспортну прокуратуру з проханням розглянути питання Тішакова. «Є таке поняття, як соціальна відповідальність бізнесу, і це не тільки благодійність та подарунки на свята, це в першу чергу повага до людей, які працюють або працювали з вами», — заявив RT омбудсмен.
Наглядове відомство підтримало доводи про незаконність відмови у виплатах або їх зменшення, повідомив RT транспортний прокурор регіону Сергій Шутов. 17 грудня на адресу аеропорту було винесено відповідне подання, відповідь на яке компанія повинна дати до 17 січня.
У прес-службі аеропорту RT заявили, що виплати потерпілому в авіакатастрофі нафтовику продовжаться, а їх припинення пояснили «уточненням їх розміру та підтвердження законності і обгрунтованості».
«Після звернення в 2019 році до суду було встановлено розмір щомісячної виплати по відшкодуванню шкоди здоров’ю. Ця сума дорівнює сумі втраченого заробітку з урахуванням відсотка втрати працездатності. Даний розмір виплати обумовлений виданої регіональним відділенням Фонду соціального страхування РФ по ХМАО довідкою-розрахунком суми втраченого заробітку на підставі індексів зростання мінімальної зарплати», — йдеться в повідомленні.
При цьому аеропорт не став уточнювати суму, яку він зобов’язується платити буровику. Новий розмір виплат повідомив RT вже сам Тишаков. Незадовго до Нового року йому прийшов лист, підписаний директором повітряної гавані Султаном Джармухановым, в якому говорилося, що нова сума його щомісячної компенсації складе 14,6 тис. рублів. Нагадаємо, ще восени 2018 року нафтовик отримував понад 120 тис. рублів кожен місяць, тобто за останній рік сума його компенсації була зменшена більш ніж у десять разів.
«Йти до кінця»
Адвокат Сергій Мінєєв, знайомий із справою Тішакова, вважає, що виплати потерпілому в авіакатастрофі нафтовику скорочені неправомірно.
За фактом розмір виплат Тишакову має становити 60% її середнього щомісячного доходу з наступною індексацією, підкреслює юрист.
«В березні 1995 року і в січні 1996 року були винесені два судових рішення за позовами потерпілого до його роботодавця — Красноленинскому управління бурових робіт-1, на яких був визначений розмір його середньомісячної зарплати в 2675 рублів, а з урахуванням втрати працездатності сума відшкодування склала 1605 рублів», — розповів RT Мінєєв.
На його думку, саме з цієї цифри повинна відбуватися подальша індексація виплат Тишакову. На підставі цих розрахунків буровик і отримував свою щомісячну компенсацію до осені 2018 року.
Сам Тишаков погоджуватися з новим положенням справ не збирається: «Ми хочемо дочекатися остаточної відповіді прокуратури. Якщо нічого не вийде, будемо намагатися повернути розмір моїх виплат у судовому порядку. Я інвалід другої групи, я постійно змушений купувати дорогі ліки і кожні кілька місяців лягаю в денний стаціонар з-за проблем з судинами. Тут уже два варіанти: або змиритися і помирати з-за отриманих діагнозів, або йти до кінця».
Thanks!
Our editors are notified.