Президент США Дональд Трамп і прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху висловилися за підписання договору про взаємної військової допомоги між двома країнами. Ця заява була зроблена напередодні парламентських виборів у єврейській державі. В уряді Нетаньяху вважають, що документ повинен забезпечити безпеку країни і буде «спрямований проти Ірану». Тим не менш ізраїльська опозиція виступає проти укладення угоди. Критики цієї ініціативи вважають, що вона може поставити ізраїльські збройні сили під контроль Пентагону. На думку експертів, демонстрація посилення оборонних зв’язків між США та Ізраїлем може спровокувати ескалацію напруженості на Близькому Сході.
Президент США Дональд Трамп заявив, що обговорив з главою уряду Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху перспективи підписання угоди про взаємну військову допомогу. Про це американський лідер написав у своєму Twitter.
«Сьогодні ми здзвонилися з прем’єр-міністром Нетаньяху, щоб обговорити можливість укладення договору про взаємну оборону між Сполученими Штатами та Ізраїлем, який ще більше зміцнив би міцний союз наших двох країн. З нетерпінням чекаю продовження цих обговорень після виборів в Ізраїлі, коли ми зустрінемося на полях ООН у другій половині вересня!» — повідомив Трамп.
I had a call today with Prime Minister Netanyahu to discuss the possibility of moving forward with a Mutual Defense Treaty, between the United States and Israel, that would further the anchor tremendous alliance….
— Donald J. Trump (@realDonaldTrump) 14. September 2019
Пропозиція Трампа публічно підтримав Нетаньяху.
«Спасибі, мій дорогий друже президент Дональд Трамп. У єврейської держави ніколи ще не було в Білому домі одного краще. Я з нетерпінням чекаю нашої зустрічі в ООН для того, щоб просунутися на шляху до історичного договором про оборону між Сполученими Штатами та Ізраїлем», — зазначив у своєму Twitter ізраїльський прем’єр.
Thank you my dear friend President @realDonaldTrump. The Jewish State has never had a greater friend in the White House. I look forward to our meeting at the UN to advance a historic Defense Treaty between the United States and Israel.
— Benjamin Netanyahu (@netanyahu) 14. September 2019
Як повідомляє ізраїльська газета Haaretz, пізніше в інтерв’ю 12-му і 13-му каналах ізраїльського телебачення Нетаньяху заявив, що ініціатором телефонних переговорів виступила американська сторона. Прем’єр пообіцяв, що нова угода забезпечить безпеку двох держав на покоління вперед, зазначивши, що він вже домігся від США визнання суверенітету Ізраїлю над Голанськими висотами і виходу з ядерної угоди (Спільний комплексний план дій) з Іраном.
У свою чергу, міністр закордонних справ Ізраїлю Ісраель Кац підкреслив, що такий договір має бути спрямований в першу чергу проти Тегерана.
«Я виступаю за підписання чітко сформульованого договору про оборону між США та Ізраїлем, який був би спрямований проти Ірану, на вирішення проблеми ядерної зброї, а також на протидію загрозі, що виходить від балістичних ракет, і не обмежував би діяльність Ізраїлю в інших сферах», — заявив глава ізраїльського дипломатичного відомства.
Особливий союзник
Ізраїль традиційно вважається одним з найбільш пріоритетних союзників США на Близькому Сході. Єврейська держава щорічно отримує від Вашингтона мільярди доларів на військові потреби. Після підписання Дональдом Трампом у лютому 2019 року нового законопроекту про бюджет, згідно з підрахунками видання Times of Israel, щорічні обсяги американської військової допомоги ізраїльтянам досягли $3,8 млрд. Як зазначав в березні в статті для журналу The Atlantic експерт інституту Брукінгса, Джеймс Кірчик, Сполучені Штати витрачають на військове фінансування Ізраїлю більше грошей, ніж на якусь іншу країну у світі.
Сполучені Штати відкрили першу військову базу в Ізраїлі. На її території розмістилися американські системи ППО і ПРО, а також…
Американські та ізраїльські військовослужбовці традиційно проводять спільні навчання, обмінюються оборонними технологіями, не припиняють військово-технічне співробітництво. У вересні 2017 року США відкрили свою першу постійну військову базу в Ізраїлі поблизу міста Беер-Шева. На об’єкті розміщені американські системи ППО і ПРО.
Тим не менше з точки зору міжнародного і національного права Сполучених Штатів Ізраїль володіє іншим статусом, ніж багато американські союзники в Європі та Східній Азії.
Так, члени НАТО захищені 5 статті Північноатлантичного договору 1949 року, що зобов’язує союзників (та США в їх числі) прийти на допомогу в разі агресії проти однієї з його членів. Договір про взаємне співробітництво і гарантії безпеки між США і Японією 1960 року передбачає, що обидві країни разом забезпечують безпеку Японських островів. Аналогічну угоду, підписану Сполученими Штатами і Південною Кореєю в 1953 році, передбачає взаємну оборону в Тихоокеанському регіоні.
Навіть з Австралією та Новою Зеландією у США є пункт про взаємну оборону в рамках договору АНЗЮС 1951 року, а з Ізраїлем немає.
Формальною основою американо-ізраїльського альянсу є «меморандум про взаєморозуміння в області стратегічного співробітництва» між урядами Сполучених Штатів та Ізраїлю від 1981 року. Однак головна мета цієї угоди — протидія СРСР — вже майже три десятки років виглядає застарілою через відсутність Радянського Союзу на політичній карті світу.
Та й «меморандум про взаєморозуміння» — це не повноцінний договір. Така угода стосується співпраці силових відомств двох країн і не передбачає ратифікації законодавчими органами. Немає в ньому і положень про обов’язкове надання партнерами взаємної військової підтримки в разі нападу на одну з країн.
Як зазначив в інтерв’ю RT провідний науковий співробітник МДІМВ Юрій Зінін, Сполучені Штати надавали допомогу Ізраїлю з моменту утворення цієї держави в середині минулого століття. Але США розвивали ці зв’язку з урахуванням відносин з арабськими союзниками на Близькому Сході. Тому Вашингтон намагався уникати у відносинах з ізраїльтянами формулювань, які вказують на те, на чий бік арабо-ізраїльського конфлікту він займає, вважає експерт.
За словами Зініна, адміністрація Трампа, визнавши Єрусалим столицею Ізраїлю і суверенітет єврейської держави над захопленими у Сирії Голанськими висотами, відмовилася від курсу, який давав Вашингтону певну свободу дій в близькосхідних справах.
«Раніше американці намагалися маневрувати, щоб зберегти свої економічні відносини, насамперед, з нафтовидобувними арабськими країнами. Тепер вони вважають, що можна відкрито демонструвати свої особливі військові відносини з Ізраїлем», — заявив експерт.
Виборчі інтереси
Як зазначає британська газета The Guardian, пропозиція Трампа укласти договір про військовий союз між США та Ізраїлем може бути пов’язано з проведенням в єврейській державі парламентських виборів 17 вересня. Таким чином американський президент прагне підтримати Нетаньяху, відзначає видання. Ізраїльський прем’єр має намір домогтися перемоги своєї партії «Лікуд» і залишитися при владі, отримавши більшість у кнесеті.
За словами Юрія Зініна, таке припущення має під собою підстави.
«Нетаньяху зайвий раз продемонстрував фортеця відносин з США, що, безумовно, грає на руку його авторитету в ізраїльському суспільстві, — підкреслює експерт.
Крім того, зазначає він, через високий рівень підтримки Ізраїлю в американському суспільстві, особливо серед електорату Республіканської партії, надаючи послугу Нетаньяху, Трамп не забуває й про себе, адже він також буде брати участь у виборах в наступному році.
«Керівництва США та Ізраїлю постійно підкреслюють тісні зв’язки один з одним у виборчих процесах, — пояснює політолог. — Нетаньяху потрібно показати, що за нього горою стоять США. А Трампу важливо, щоб на його боці було проізраїльське лобі, яке має вплив у Штатах. Так що лідери знаходять спільну мову, і це їх влаштовує».
З цією точкою зору згоден і керівник Центру військово-політичних досліджень Інституту США і Канади РАН Володимир Батюк.
«Трамп, на відміну від його попередників, відверто вибрав проізраїльський курс. І одна з причин полягає в тому, що його ядерний електорат — фундаменталистски налаштовані білі протестанти, що дотримуються проізраїльську поглядів. І зараз, в розпал передвиборної кампанії американському лідеру важливо мобілізувати своїх прихильників, в тому числі і за рахунок демонстрації своєї близькості до держави Ізраїль», — підкреслив в розмові з RT Батюк.
Неоднозначна підтримка
Як пише The Guardian, деякі кола в Ізраїлі можуть бути зацікавлені в укладенні нового оборонного угоди, щоб забезпечити країні військову допомогу США у разі можливого конфлікту з Іраном.
США мають намір відкласти публікацію політичної частини американського плану близькосхідного врегулювання (так званої угоди…
Ізраїльське видання The Jerusalem Post відзначає, що раніше з ініціативою підписання подібної угоди виступав сенатор Ліндсі Грем, традиційно виступає за проведення жорсткої політики щодо Тегерана. Напередодні Грем закликав США розглянути можливість нанесення ударів по нафтовій інфраструктурі ісламської республіки.
4 вересня The New York Times Magazine опублікував дослідження, в якому стверджувалося, що в 2012 році ВПС Ізраїлю готувалися завдати авіаудар по об’єктах іранської ядерної програми.
У свою чергу, головний суперник Нетаньяху на майбутніх виборах колишній начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю Бені Ганц — після заяв Трампа і Нетаньяху висловився проти підписання угоди, оскільки «договір про взаємну оборону вимагає від нас координації (діяльності у сфері. — RT) безпеки з Сполученими Штатами».
«Ми ніколи не просили нікого вмирати заради нас, не просили нікого за нас битися і не просили ні в кого права захищати державу Ізраїль», — підкреслив політик.
Як зазначив екс-глава ізраїльської військової розвідки Амос Ядлін, витрати можливого формального військового пакту з США для єврейської держави перевищують переваги, пише The Jerusalem Post.
Ядлін вважає, що угоду про військовий союз з США обмежить свободу дій і планування ізраїльської армії. Під питанням можуть опинитися такі принципи оборонної політики: відсутність необхідності узгоджувати свої дії з США, відмова від однозначної відповіді на питання про наявність в Ізраїлю ядерних озброєнь і відмова від ведення воєн в інших частинах світу.
Проблемні перспективи
Як зазначає Володимир Батюк, поки перспективи договору між США та Ізраїлем про взаємної військової допомоги туманні і з-за внутрішньоамериканських політичних проблем. Така угода має пройти узгодження в конгресі. З одного боку, його нижню палату контролюють демократи, не підтримують багато ініціативи Трампа. З іншого — ізраїльське лобі може спробувати подолати цей опір. Не все однозначно і в тому, що стосується підтримки проізраїльську ініціатив в американської єврейської громади, де на цей рахунок існують різні точки зору.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що сподівається переукласти угоду про оренду двох анклавів на території…
«Багато чого буде залежати від того, якою мірою ізраїльському лобі вдасться мобілізувати всі ресурси єврейської спільноти, що проживає в Сполучених Штатах», — зазначає Батюк.
Як вважає Юрій Зінін, можливе підписання договору про взаємну оборону може лише підігріти конфлікти в і без того проблемному регіоні.
«Навряд чи це викличе оплески з боку арабів, навіть країн Перської затоки, — стверджує експерт. — Для цих держав, що претендують на роль лідерів ісламського світу (особливо для Саудівської Аравії), важлива підтримка Палестини. Їм потрібно буде якось реагувати на це підтверджувати свою солідарність із справедливими вимогами та сподіваннями палестинців. Іран також буде використовувати цей пакт в своїх інтересах».
На думку Зініна, запорука безпеки в регіоні — налагодження відносин з сусідами і відмова від одностороннього військового тиску і загроз, до яких нерідко вдається Ізраїль.
«Постійне підкреслення свого силової переваги з опорою на США навряд чи буде сприяти мирному врегулюванню», — вважає експерт.
У свою чергу, Володимир Батюк вважає, що, зробивши однозначну ставку на Ізраїль, Вашингтон ризикує ослабити союзницькі відносини з арабськими країнами.
«Цей крок буде означати серйозне загострення відносин США з державами арабського світу. Крім того, він сприятиме зміні геополітичної орієнтації нафтодобувних країн Перської затоки з квазисоюза з США в напрямку інших світових центрів сили, включаючи Росію, Китай і, ймовірно, Індію», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.