Сили цивільної поліції ФРН повинні бути спрямовані в Донбас для прискорення процесу розв’язання кризи. Про це йдеться в доповіді депутатів з фракції Вільної демократичної партії Німеччини. Як вважають автори документа, необхідно реформувати українські органи безпеки для «застрашливого впливу в разі зовнішньої агресії». Документ німецьких депутатів відображає позицію адміністрації Петра Порошенка щодо ситуації в Донбасі, відзначають експерти. На їхню думку, своїми пропозиціями депутати намагаються посилити вплив Берліна на переговори в нормандському форматі.
Депутати бундестагу з фракції Вільної демократичної партії Німеччини (Вдп) прийняли документ з пропозиціями щодо врегулювання конфлікту на сході України. Німецька газета Bild відзначає, що нова стратегія під назвою «Миру на Україні потрібен новий імпульс» складається з 12 пунктів і передбачає розширення місії сприяння Києву в реформуванні поліцейського сектора (EUAM).
Переможець на виборах президента України Володимир Зеленський заявив, що його співвітчизникам не потрібні російські паспорти. Так він…
Зокрема, для цього пропонується залучити місію ООН або підрозділу цивільної поліції з Німеччини. На думку депутатів, необхідно своєчасно здійснити реформу українських органів безпеки, які змогли б надавати страхітливе вплив у разі зовнішньої агресії». Київська влада вважає «державою-агресором» Росію.
Подібні заходи не вплинуть позитивно ні на врегулювання ситуації в Донбасі, ні на виконання мінських домовленостей, зазначив у розмові з RT професор кафедри порівняльної політології РУДН Юрій Пошта.
«Мінські угоди передбачають ряд системних заходів, які дозволяють зняти блокаду в багатьох аспектах, провести амністію, вибори, забезпечити правовий захист населення Донбасу. Ніякі поліцейські цю проблему однозначно вирішити не можуть», — підкреслив експерт.
Заступник директора з наукової роботи Інституту Європи РАН, завідувач відділом країн і регіонів, керівник Центру німецьких досліджень Владислав Бєлов в бесіді з RT зазначив, що документ Вдп можна розцінювати як спробу перехопити ініціативу у Києва, який німецькі власті вважають слабким учасником мінського процесу.
«Тепер українська сторона повинна сама вирішити, чи буде використовувати ці пропозиції з врегулювання конфлікту чи ні. Ситуація навколо Мінських угод може змінитися з приходом до влади Володимира Зеленського. Його висловлювання поки говорять про те, що він готовий піти на вирішення питань в рамках мінського процесу», — зазначив експерт.
Рішучі дії
Автор документа Вдп депутат бундестагу Рената Альт закликала Берлін посилити підтримку Києва, зазначає Bild.
«Федеральний уряд Німеччини має вжити рішучі дії і продовжити активно і комплексно підтримувати Україну», — наводить газета слова політика.
Альт також підкреслила, що підписання Володимиром Путіним указу про спрощення видачі російських паспортів для жителів Донбасу свідчить про те, що Москва «зневажає мирне рішення конфлікту». Цей крок російського лідера раніше викликав негативну реакцію з боку київської влади та ряду європейських політиків.
Нагадаємо, що 24 квітня Путін підписав документ про спрощене отримання російських паспортів для жителів окремих районів Луганської та Донецької областей України. Президент Росії заявив, що це рішення носить виключно гуманітарний характер. У якості прикладу він навів практику цілого ряду держав, включаючи Польщу, Угорщину і Румунію, за спрощеним надання громадянства українцям.
Глава російської держави відзначив, що жителі ДНР і ЛНР позбавлені елементарних людських прав і знаходяться в більш важкому становищі, ніж поляки, румуни чи угорці на території України. За словами Путіна, київська влада не намагаються налагодити діалог із самопроголошеними республіками, а прагнуть врегулювати конфлікт силовими акціями.
Рішення Москви про спрощення процедури отримання громадянства РФ жителями східних областей України стала суттєвим кроком до ослаблення напруженості в регіоні, вважає старший науковий співробітник Центру європейських досліджень ІСЕМВ РАН Володимир Оленченко.
«Спрощення паспортизації жителів ЛНР і ДНР розряджає обстановку в регіоні. Для них отримання російського громадянства — впевненість в тому, що Москва їх підтримає», — підкреслив експерт.
Мінський глухий кут
Нагадаємо, що ще до другого туру виборів президента на Україні канцлер Німеччини Ангела Меркель провела зустріч з Петром Порошенком. В ході переговорів вона заявила, що врегулювання ситуації в Донбасі можна досягти виключно політичними методами при дотриманні Мінських угод.
«Необхідно продовжувати політичний процес… Це єдиний шлях, який дозволить просунутися вперед», — сказала Меркель, відзначивши важливу роль Росії в переговорах з розв’язання кризи на сході України.
Проте в ході саміту Євросоюзу в кінці 2018 року Меркель і президент Франції Еммануель Макрон представили звіт про хід виконання Мінських угод, у якому вся відповідальність за їх дотримання була покладена на Росію. Представники МЗС Росії неодноразово вказували, що європейські лідери на протязі останніх років ігнорували саботаж домовленостей та ухилення від виконання зазначених в їх рамках зобов’язань з боку України.
Після обрання Зеленського глава російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров висловив надію, що нова українська влада буде дотримуватися чіткого виконання мінських домовленостей.
«Розраховуємо, що нове українське керівництво усвідомлює свою відповідальність у повній мірі і буде сприяти подоланню кризи шляхом неухильного виконання мінського комплексу заходів у рамках контактної групи і нормандського формату в повній відповідності з резолюцією РБ ООН 2202», — сказав міністр, виступаючи на відкритті Московській міжнародній конференції з безпеки 24 квітня.
Відповідь Зеленського
Новообраний президент України Зеленський заявив, що готовий до переговорів у форматі нормандської четвірки і «розблокування мінського процесу».
«Я сподіваюся, що на найближчій зустрічі в нормандському форматі Росія продемонструє готовність до деескалації», — зазначив політик.
При цьому ще перед початком президентських виборів Зеленський стверджував, що не має наміру виконувати два основних пункти Мінських угод: підписувати закон про амністію і надавати самопроголошеним республікам особливий статус. Про це нагадав президент Росії Володимир Путін.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва сподівається на виконання Мінських угод новою владою України.
«І те, і інше є ключовою частиною змісту Мінських угод. А як можна без виконання Мінських угод вирішувати проблему ЛНР і ДНР? Я б із задоволенням поставив йому ці питання і подискутував на цю тему», — підкреслив російський лідер.
У свою чергу, прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков зазначив, що в розумінні позиції Зеленського з приводу відносин з Москвою поки що надто багато неясного.
«Ми вже говорили про те, що поки багато білих плям в плані розуміння підходів обраного президента України до основних питань на порядку денному двосторонніх російсько-українських відносин», — сказав він.
Пєсков зазначив, що висновки можна робити, лише дочекавшись конкретних дій або формулювань з боку Зеленського.
Реальна розрядка
Запропонована Вдп нова стратегія врегулювання конфлікту на сході України стала відлунням зустрічі Меркель і Порошенко напередодні другого туру виборів, зазначив Оленченко.
«Можливо, основа матеріалу з’явилася в результаті цих переговорів, оскільки в його формулюваннях відчувається «звучання» Порошенко і Павла Клімкіна. Ймовірно, цей документ оприлюднили для того, щоб показати Зеленському, в якому руслі йому рухатися і якими діями він може отримати підтримку з боку Німеччини», — зауважив експерт у розмові з RT.
Оленченко також припустив, що німецькі депутати, виступаючи з новою пропозицією про врегулювання конфлікту на сході України, переслідують свої політичні цілі.
«Обмежений контингент німецької поліції покликаний забезпечити присутність Німеччини на Україні. Не виключено, що керівництво політичних сил у ФРН хоче отримати згоду на перебування на українській території, а пізніше закріпитися там», — підкреслив експерт.
Thanks!
Our editors are notified.