Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що при укладанні угоди з Росією на транзит газу повинні дотримуватися дві умови. За його словами, контракт повинен бути довгостроковим і відповідати нормам ЄС у сфері енергетики. Раніше Москва неодноразово підкреслювала, що готова працювати у відповідності з законодавством Євросоюзу. Проте на Україні дотепер не завершився процес імплементації європейських правил. Крім того, за словами експертів, для укладання довгострокових угод зараз немає відповідних умов.
Питання транзитної угоди
Україна наполягає на дотриманні двох умов при укладенні з Росією нового договору з транзиту газу. Про це заявив український прем’єр-міністр Олексій Гончарук на брифінгу.
«Перше — це європейські правила. Друге — це питання довгострокового транзиту, тому що це питання безпеки. Все інше — це питання переговорів між комерційними суб’єктами, компаніями», — сказав Гончарук.
Крім того, в «Нафтогазі» заявили, що 13 грудня — це крайня дата укладення угоди по газу. При цьому російські офіційні особи, зокрема Володимир Путін, вказували на готовність до укладення договору з європейським нормам.
Також нагадаємо, що раніше «Газпром» направив «Нафтогазу» свою пропозицію щодо нової угоди. Однією з умов російської корпорації став взаємний відмова сторін від претензій і припинення всіх судових розглядів. Проте на Україні це пропозиція назвали «неприйнятною».
Ситуацію прокоментували в Кремлі. Там зазначили, що «Газпром» і «Нафтогаз» ведуть безперервну роботу над укладенням нової угоди, однак «часу мало».
Для України укладення нового контракту з Росією про транзит газу є «абсолютним пріоритетом». Про це заявив глава Міненерго…
«Йде обмін комерційними пропозиціями. Ви знаєте, що, зокрема, вчора говорив (глава «Газпрому» Олексій. — RT) Міллер після наради у Путіна, сформульовані і передані українській стороні наші пропозиції, ми в цейтноті, часу мало», — сказав прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.
Напередодні глава «Газпрому» Олексій Міллер за підсумками зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним зазначив, що Київ досі не здійснив сертифікацію газотранспортної системи у відповідності з законодавством ЄС. Нагадаємо, що за нормами Євросоюзу оператор ГТС має бути окремою юридичною особою, яка не належить компанії — виробнику енергоресурсів. За словами міністра енергетики та захисту навколишнього середовища України Олексія Оржеля, остаточне розділення двох структур має відбутися до 26 грудня.
У Держдумі вважають, що довгостроковий договір у контексті поточних відносин Росії і України навряд чи можливий.
«Такі тривалі контракти підписують торгові партнери, які довіряють і впевнені один в одному. А про яку довіру до України може зараз йти мова? Тому Міллер хоче укласти короткострокову угоду, яка вирішувала б проблеми тут і зараз, а не на десять років вперед», — пояснив перший заступник голови комітету Держдуми з енергетики Ігор Ананских.
Перешкоди в переговорах
Термін чинного договору на транзит російського газу через українську територію закінчується 31 грудня. Якщо «Газпром» і «Нафтогаз» все ж не зможуть домовитися про укладення нового контракту до цього моменту, в січні Україна і Європа ще не будуть відчувати нестачу в паливі за рахунок накопичених раніше обсягів газу в сховищах. Такої точки зору дотримується директор Фонду енергетичного розвитку Сергій Пікіної.
«На Україні зараз понад 21 млрд кубометрів — це безпрецедентний обсяг за останні роки, зазвичай більш 14-14,5 млрд не накопичують на зиму. Тому січень — не такий проблемний місяць, можна його пройти, навіть якщо щось десь не зростеться. У європейців теж всі газові сховища під зав’язку», — зазначає експерт.
Експерти вказують на те, що поряд з технічною частиною переговірникам потрібно буде залагодити і інші аспекти. За оцінкою експерта Фонду національної енергетичної безпеки, викладача Фінансового університету при уряді Росії Станіслава Митраховича, досягти домовленості заважає жорстка позиція Києва.
«Перешкода полягає в тому, що кожна із сторін прагне досягти максимальної вигоди, у тому числі Україна, хоча Україна — це більш слабка сторона в цьому конфлікті. Тому їх намагання максимізувати власну вигоду без поступок з їх боку в підсумку заважають укладення угоди», — пояснив RT експерт.
Судова тяжба
Крім цього, 27 листопада апеляційний суд шведського округу Свеа відхилив скаргу «Газпрому» на рішення Стокгольмського арбітражу щодо спору з «Нафтогазом» про постачання блакитного палива на Україну.
Пропозицію російського «Газпрому» про продовження транзиту газу через українську територію неприйнятно, заявив міністр енергетики…
«Очікується, що рішення ще по двох справах у суді між тими ж сторонами будуть прийняті в 2020 році», — йдеться в повідомленні.
У «Нафтогазі» назвали таку позицію судового органу «перемогою». Крім того, глава української компанії Андрій Коболєв уточнив, що суд відхилив апеляцію «Газпрому» на рішення Стокгольмського арбітражу від 31 травня 2017 року щодо положення «бери або плати».
«Крім того, суд тоді визначив, що «Нафтогаз» має право на коригування формули розрахунку ціни у відповідність з ситуацією на ринку. Також рішення 2017 року скасував заборону на реекспорт газу», — написав він у Facebook.
Нагадаємо, що, згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу, «Газпром» повинен виплатити українській стороні близько $2,56 млрд.
Рішення шведського суду носить асиметричний характер, що викликає питання про його заангажованість по відношенню до Росії, зазначив у розмові з RT голова комітету Держдуми з енергетики Павло Завальний.
«Задоволення нашої апеляції могло б зняти багато проблем взаємодії і співробітництва, в тому числі і для керівництва «Нафтогазу», — підкреслив парламентарій.
У свою чергу, Станіслав Митрахович зазначає, що відхилення апеляції «недостатньо, щоб повністю переграти Росію в судовому спорі, це просто перемога в раунді гри, але не перемога у всій грі».
«Україна все одно програє, тому що зараз є альтернативні способи постачання Європи газом. Є окремі проблеми з Молдавією, але більша частина європейських держав можуть забезпечуватися альтернативними шляхами. Є зріджений газ, «Північний потік», OPAL відкриють на повну потужність у разі переривання транзиту», — сказав співрозмовник RT.
Судові тяжби не сприяють просуванню переговорів, вважає український політолог і економіст Олександр Дудчак.
«Нафтогаз» намагається отримати нетрудові доходи від «Газпрому», заявляючи про нові претензії та ініціюючи нові позови в міжнародних судах. Це абсолютно неконструктивна позиція. Вона заважає у вирішенні проблем… Складно уявити, як можна за час, що залишився домовитися і узгодити позиції, досягти компромісу, особливо після вимоги про відшкодування неотриманих доходів в тому обсязі, який хоче «Нафтогаз», — сказав політолог у розмові з RT.
Thanks!
Our editors are notified.