Іран з 6 вересня перейде до третього етапу скорочення зобов’язань щодо ядерної угоді. Про це заявив президент країни Хасан Рухани. Він зазначив, що цей крок стосується лише мирної програми та співробітництво з МАГАТЕ продовжиться. При цьому глава близькосхідного держави підкреслив, що Тегеран готовий повернутися до дотримання СВПД, якщо вдасться досягти угоди у форматі «4 + 1» — з учасниками договору за винятком США. На думку експертів, Іран змушений піти на скорочення зобов’язань за недотримання європейськими країнами своєї частини угоди. Політика тиску з боку США ставить під загрозу систему нерозповсюдження ядерної зброї, підкреслюють аналітики.
Іран з 6 вересня приступить до третього етапу скорочення своїх зобов’язань щодо ядерної угоді. Про це заявив президент ісламської республіки Хасан Рухани.
«Оскільки ми не досягли бажаних результатів, третій крок зробимо післязавтра», — сказав він у середу, 4 вересня.
Рухани підкреслив, що діяльність в рамках третього етапу буде мирною, а співпрацю з МАГАТЕ продовжиться. Однак інші члени ядерної угоди повинні повернутися до виконання угоди протягом двох місяців.
Іран готовий перейти до третього етапу скорочення своїх зобов’язань щодо ядерної угоді, якщо до 5 вересня європейські країни не візьмуть…
«У будь-якому випадку ми даємо ще два місяці країнам «4 + 1» (Росія, Китай, Франція, Великобританія і Німеччина. — RT). Якщо зможемо досягти угоди, тоді ми, можливо, повернемося до умов СВПД», — підкреслив Рухани.
Тегеран був змушений піти на цей крок через недотримання європейськими державами умов угоди, зазначила старший науковий співробітник Центру вивчення країн Близького і Середнього Сходу Інституту сходознавства РАН Ірина Федорова.
«Спровокувало те, що ті пропозиції, які зробили країни Європи, що не задовольняють Іран, тому що не вирішують жодної проблеми, пов’язаної з відміною фінансових та економічних санкцій, в першу чергу санкцій щодо продажу нафти. Оскільки це рішення не прийнято, то повинен бути, як і обіцяв Іран, наступний крок», — сказала вона.
Перші два етапи
Нагадаємо, Іран скорочує свої зобов’язання, передбачені Спільною всеосяжного плану дій — договором, укладеним між ісламською республікою з одного боку та Росією, США, Китаєм, Францією, Великобританією і Німеччиною — з іншого.
Згідно з документом, Іран відмовляється від ядерної програми, а в обмін проти нього послаблюються санкції. Однак у травні 2018 року США заявили, що ісламська республіка нібито продовжує розробки в ядерній сфері. Незважаючи на те, що МАГАТЕ фіксувало дотримання Тегераном угоди, Вашингтон заявив про односторонній вихід з СВПД і посилив санкційне тиск проти близькосхідної країни. Це рішення було засуджено іншими учасниками угоди.
У річницю цього рішення, 8 травня 2019 року, Іран приступив до першого етапу скорочення своїх зобов’язань, що стосуються запасів збагаченого урану і важкої води. У липні країна перейшла до другого етапу, збільшивши збагачення урану. 2 вересня представник Організації з атомної енергії Ірану Бехруз Камальванди заявив, що Тегеран протягом двох діб може почати виробництво урану, збагаченого на 20%.
«Якщо Іран прийме таке рішення, вони зможуть відновити виробництво збагаченого до 20% ядерного палива за один-два дні», — заявив він.
Відзначимо, що в Ірані відзначали готовність повернутися до дотримання СВПД, якщо інші сторони також будуть вірні своїм зобов’язанням.
Роль Європи в СВПД
Тегеран неодноразово підкреслював, що змушений йти на такі кроки у зв’язку з порушенням СВПД з боку інших учасників — через американських санкцій європейські держави практично припинили економічні відносини з Іраном.
Франція, Німеччина і Великобританія розробили систему розрахунків INSTEX, яка повинна дозволити обходити американські санкції. По ній навіть пройшли перші контракти. Однак вона так і не була використана для купівлі іранської нафти — головного експортного товару ісламської республіки. У зв’язку з цим Тегеран констатував, що європейські держави не виконують свої зобов’язання.
Для збереження СВПД необхідно, щоб європейські країни перейшли до реального дотримання ядерної угоди, зазначив експерт Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир Брутер.
«Коли тобі замість зобов’язань пропонують слова — це неправильно. Ніхто не буде прислухатися до слів, коли за ними немає ніяких дій. Я думаю, що європейці, якщо вони хочуть чогось досягти у відносинах з Іраном, повинні розуміти, що торгівля з ним — це не опціональна річ, а обов’язкова», — сказав він RT.
Тиск Вашингтона
При цьому США продовжують посилювати санкційне тиск на Іран. Так, у середу, 4 вересня, американський Мінфін повідомив про розширення обмежень — у санкційний список увійшли понад 20 осіб і компаній, а також кілька танкерів. Серед них були громадяни і організації третіх країн — Індії, ОАЕ, Сінгапуру, Сирії та інших.
«Іран продовжує здійснювати провокаційні дії, спрямовані на дестабілізацію регіону і світу в цілому. Заходи Мінфіну проти цієї великої енергетичної мережі ясно дають зрозуміти, що ті, хто купує іранську нафту, безпосередньо підтримують іранське військове і терористичний підрозділ, сили «Аль-Кудс», — заявив Стівен Мнучин, глава Мінфіну США.
«Аль-Кудс» — сили спецпризначення Корпусу вартових Ісламської революції Ірану, який США помістили до категорії «терористичні організації».
Іранський президент Хасан Рухани виключив можливість проведення двосторонньої зустрічі з США. При цьому він заявив, що Вашингтон…
Вашингтон розглядає тиск на Тегеран як спосіб створення умов для переговорів. Про це заявив спецпредставник США по Ірану Брайан Хук. За його словами, посилення санкцій, «як показує історія, призводить до того, що Іран повертається до переговорів».
«Ми сьогодні ввели санкції. Скоро будуть введені санкції. Ми не знаємо, як пояснити ще зрозуміліше, що ми віддані цій кампанії з надання максимального тиску і не прагнемо надавати які-небудь виключення», — підкреслив Хук.
При цьому, за словами дипломата, президент США Дональд Трамп «хоче домовитися про нової і кращої угоді». Відзначимо, що в Ірані допускали можливість проведення переговорів зі Сполученими Штатами, але за умови зняття санкцій. Трамп заявив, що це неприйнятно.
«Вони кажуть, що (не приступлять до переговорів. — RT), поки ми не підемо на ряд речей, таких як зняття санкцій. Але цього не станеться. Вони не сказали таким чином, як ви це сформулювали, але кінцева мета однакова. Цього не станеться», — сказав президент США.
Сформована ситуація загрожує глобальній системі нерозповсюдження ядерної зброї, вважає Федорова.
«Це насторожує, тому що якщо розвиток подій буде йти таким чином — шляхом нагнітання напруженості між Іраном і Заходом, врешті-решт СВПД виявиться не тільки під загрозою виявиться нездійсненним. А це може призвести, в свою чергу, до того, що режим нерозповсюдження ядерної зброї виявиться теж під загрозою, що дуже небезпечно», — підкреслила вона.
При цьому тиск, який чинить Вашингтон, потенційно може призвести до збройного конфлікту, допустив Брутер.
«США самі вийшли з угоди. Вони говорять про те, що Іран в рамках цієї угоди міг отримати атомну зброю, але ніхто це не підтверджує, крім них самих. Їм неможливо повернутися до неї назад, вони ризикують збільшувати тиск до рівня, який може спровокувати якийсь збройний конфлікт», — констатував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.