Командування Лівійської національної армії вітає ініціативу Росії і Туреччини про перемир’я, але при цьому повідомляє, що продовжить бойові дії. Так в очолюваних маршалом Халіфою Хафтаром військах відреагували на спільну заяву Володимира Путіна і Реджепа Тайіпа Ердогана, в якому ворогуючим в Лівії сторонам пропонується оголосити про припинення вогню з 12 січня. Противостоящее силам Хафтара уряд національної згоди також позитивно оцінила підсумки переговорів російського та турецького лідерів. На думку експертів, незважаючи на жорстку риторику протиборчих у Лівії сторін, шанси на перемир’я в країні все ще залишаються. Мирному процесу може сприяти зближення позицій Москви й Анкари з цього питання, вважають аналітики.
Командування Лівійської національної армії (ЛНА) маршала Халіфи Хафтара розповсюдило заяву, в якій вітало російсько-турецьку ініціативу щодо встановлення перемир’я в країні. Разом з тим військові повідомили про намір продовжити операцію на північно-заході країни.
«Командування ЛНА вітає ініціативу… спрямовану на встановлення миру… заявляє, що зусилля збройних сил у війні з терористичними угрупованнями будуть продовжені», — йдеться у зверненні.
У документі, текст якого наводить РИА Новости, наголошується намір продовжувати роботу по створенню громадянського держави в Лівії. Однак іншого шляху досягнення цієї мети — крім «знищення терористичних угруповань» — у ЛНА не бачать.
«Ці угруповання встановили контроль над столицею країни Тріполі та отримують допомогу від деяких країн та урядів, які постачають їм військове обладнання і боєприпаси», — наголошується в заяві.
Таким чином у ЛНА прокоментували спільна заява президентів Росії і Туреччини, зроблене за підсумками переговорів у Стамбулі 8 січня. На них, зокрема, обговорювалося лівійський криза. Володимир Путін і Реджеп Таїп Ердоган у якості посередників закликали «всі сторони Лівії припинити бойові дії з 00 годин 12 січня, оголосити стійке припинення вогню, підкріплена необхідними заходами, які повинні бути прийняті для стабілізації обстановки на землі і нормалізації повсякденного життя в Тріполі і інших містах, і негайно сісти за стіл переговорів».
Лідери заявили про прихильність суверенітету і національної єдності Лівії, а також назвали політичний процес єдиним способом досягнення миру в країні. Також глави держав повідомили, що підтримують тривале Берлінський процес, здатний «дати відчутні результати».
Раніше представники яка засідає в Тріполі Уряду національної згоди (ПНР) також вітали підсумки зустрічі російського та турецького лідерів, зазначивши, що високо цінують зусилля двох країн, спрямовані на врегулювання конфлікту в Лівії.
Період безвладдя
Початок згаданого Берлінському процесу було покладено у вересні 2019 року, коли в столиці ФРН відбулися переговори по лівійському врегулювання. У консультаціях взяли участь офіційні представники Росії, США, Франції, Великобританії, Італії, Єгипту, ОАЕ, Туреччини, Ліги арабських держав і Європейського союзу.
Другий раунд міжнародних переговорів пройшов на початку жовтня. Як повідомили в російському МЗС за підсумками консультацій, сторони виробили «поглиблений обмін думками» з поточної військово-політичної ситуації в Лівії. Однак якихось конкретних заходів за підсумками цих зустрічей вироблено не було. Як заявляв міністр закордонних справ ПНР Мухаммед Сяяла, наступна конференція може відбутися вже в середині січня.
Держсекретар США Майк Помпео закликав командувача Лівійської національної армією фельдмаршала Халіфу Хафтара зупинити наступ на…
Після повалення уряду Муаммара Каддафі в 2011 році Лівія не змогла подолати військово-політичну роздробленість. В країні існує два центри влади, які ведуть боротьбу один з одним. На північно-сході Лівії, у місті Тобрук, діє тимчасовий уряд на чолі з Абдаллою ат-Тані. Воно спирається на військові ресурси Лівійської національної армії.
Ще один військово-політичний центр функціонує на північно-заході країни, в районі Тріполі, де закріпилися боролися проти Каддафі ісламістські загони. У 2014 році вони сформували альтернативний уряд порятунку і Новий загальний національний конгрес, які користувалися підтримкою Катару і Туреччини.
Обидві сторони протягом 2014-2015 рр. вели запеклу боротьбу. В ході цієї кампанії військам Хафтара вдалося взяти під свій контроль велике лівійське місто Бенгазі. У 2015 році за посередництва ООН в країні було утворено Уряд національної згоди, у яке увійшов за підсумками переговорів і Новий загальний національний конгрес.
В якості нового глави уряду був обраний бізнесмен Фаїз Саррадж, а в якості однієї з цілей ПНР була названа боротьба з «Ісламським державою»*. Однак уряд не було визнано на сході країни і не могло контролювати ситуацію на всій території Лівії.
У квітні 2019 року Хафтар віддав наказ про наступ на Тріполі для звільнення міста від «терористів». У відповідь базуються в західних районах Лівії озброєні формування оголосили про початок відповідної операції під назвою «Вулкан гніву». Як повідомив РІА Новини 9 січня представник тобрукского тимчасового уряду Ареф Алі Наєд, зараз армія Халіфи Хафтара знаходиться всього в декількох кілометрах від центру Тріполі.
У цій ситуації ПНР звернувся за військовою допомогою до Туреччини, влада якої визнають легітимність уряду Сарраджа. Анкара відгукнулася на прохання: в кінці листопада між ПНР і Туреччиною були підписані меморандуми з питань безпеки та військового співробітництва, а також з обмеження юрисдикції на море.
Підтримується ООН уряд національної єдності Лівії практично повністю оточене силами генерала Халіфи Хафтара,…
Підписання документів прокоментували в російському МЗС. «Розраховуємо, що сторони, які підписали згадані меморандуми, проявлять політичну розсудливість і будуть утримуватися від кроків, здатних ще більше загострити і без того непросту обстановку в Лівії і в цілому в Середземномор’ї», — заявила на початку грудня 2019 року офіційний представник відомства Марія Захарова.
Вона також зазначила, що угода дало підставу для тверджень про те, що Анкара намагається легалізувати свою військову підтримку» ПНР у тому числі через відкрите порушення збройового ембарго, чинного щодо Лівії.
Однак документ, що передбачає відправку турецьких військових у Лівії, а також навчання та військове співробітництво сторін був схвалений турецьким парламентом 2 січня. Також турецькі законодавці схвалили меморандум про розмежування морських зон, викликав невдоволення Греції. 7 січня командувач сил підтримки операції «Вулкан гніву» Насер Аммар заявив про прибуття в Тріполі першої групи турецьких військових.
У середу, 8 січня, Саррадж і Хафтар прибули в Рим, де повинні були пройти їх переговори з італійським прем’єром Джузеппе Конте, однак у підсумку Саррадж не зустрівся ні з одним з політиків. За словами глави російської контактної групи з врегулювання лівійського Лева Деньгова, це сталося через проблеми організаційного характеру.
«Інтереси Туреччини і Росії збігаються»
На думку експертів, незважаючи на певні розбіжності, Анкара і Москва змогли знайти загальний підхід до запуску процесу вирішення лівійського кризи. Таку точку зору висловив заступник директора Інституту Африки РАН Леонід Фитуни.
«У Росії і Туреччини в цілому інтереси досить різні, тому що Анкара переслідує крім геополітичних цілей ще ідеологічні і релігійні, мають чимале значення для даного регіону. У російській же політиці конфесійний компонент повністю відсутня», — зазначив співрозмовник RT.
«Тому Туреччина і Росія довго виробляли спільну позицію по лівійській порядку. І зараз позиції сторін дійсно зблизилися, незважаючи на те, що деякі треті гравці намагалися використати цю ситуацію, щоб посварити наші країни», — зазначив експерт.
На його думку, на даний момент зберігаються шанси на те, що незважаючи на жорстку риторику конфліктуючих сторін і гостру фазу конфлікту, в Лівії все ж вдасться укласти перемир’я.
«Це питання досить непростих переговорів, потрібні взаємні поступки ворогуючих у Лівії сторін, до яких їх можуть підштовхнути Анкара і Москва. Потрібно зазначити, що високу роль у російсько-турецькій координації грають персональні зусилля Путіна і Ердогана. У них склалися досить довірчі стосунки, що дозволяє їм спільно працювати над вирішенням проблем», — додав Фитуни.
Схожої точки зору дотримується старший науковий співробітник Центру пострадянських досліджень ІСЕМВ РАН імені Примакова Володимир Аватков. На його думку, і Росія, і Туреччина зацікавлені у встановленні в Лівії світу.
«Зараз об’єктивні інтереси Туреччини і Росії збігаються, якщо говорити про ситуацію в Лівії. Обидві країни зацікавлені у світі в цьому регіоні», — пояснив експерт в коментарі RT.
На думку Аваткова, позитивний досвід врегулювання конфліктів, який був накопичений Анкарою і Москвою в рамках сирійського співробітництва, може бути використаний в Лівії.
«У Лівії зберігається дуже складна ситуація, триває громадянська війна. Враховуючи значення Туреччини та Росії для регіону, той факт, що вони виробили спільну лінію щодо врегулювання лівійського конфлікту, критично важливий і може сприяти встановленню в Лівії світу в довгостроковій перспективі», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.