Перший телефонна розмова президентів Росії і України став однією з головних тем минулого тижня. В ході 20-хвилинної бесіди, яку в Кремлі назвали «ознайомчої», глави держав обговорили питання звільнення затриманих в обох країнах осіб та врегулювання ситуації в Донбасі. Крім того, 12 липня відбулася зустріч представників країн «нормандської четвірки», які обговорювали можливість проведення вперше за три роки зустрічі лідерів Росії, України, Німеччини та Франції. Експерти в цілому позитивно оцінюють кроки Зеленського по пожвавленню діалогу з РФ, проте констатують, що націоналісти і політичні еліти в Києві виступають проти компромісів з Москвою. Тому реальні дії президента України, по-перше, будуть залежати від його оточення, а по-друге, стануть більш зрозумілими лише після парламентських виборів, відзначають аналітики.
Однією з головних тем минулого тижня став перший телефонна розмова президента Росії Володимира Путіна і лідера України Володимира Зеленського. Він відбувся 11 липня з ініціативи Києва.
Зеленський заявив, що головною темою переговорів було питання звільнення затриманих в обох країнах осіб. Він зазначив, що окремо зачіпав тему заарештованих після інциденту в Керченській протоці моряків.
«Ми зараз ґрунтовно ведемо це запитання, щоб забрати всіх наших хлопців. І не тільки мінський процес — нормандський процес і так далі. У мене корона з голови не спаде, тому що життя хлопців — найголовніше. Вчора ми розмовляли з президентом Росії. Мій головне питання було, чи готові вони віддати їх», — заявив Зеленський.
Про це президент розповів під час зустрічі з родичами заарештованих моряків в Кривому Розі. Раніше в прес-службі Зеленського відзначали, що саме звільнення військових моряків було «ключовим питанням», що обговорювалося під час телефонної розмови.
«Також мова йшла про повернення інших українських громадян, що містяться на території РФ. Крім того, сторони обговорили продовження переговорів в нормандському форматі», — повідомили в адміністрації президента.
У свою чергу, в прес-службі російського лідера відзначили, що в ході 20-хвилинної розмови (який став першим контактом президентів і носив ознайомчий характер) обговорювалися питання врегулювання ситуації на південному сході України, а також ведення спільної роботи по поверненню утримуваних з обох сторін осіб. Повідомлялося, що Путін і Зеленський домовилися про продовження цієї роботи «на рівні експертів».
«Розмова носила досить прагматичний характер», — розповів прес-секретар президента Дмитро Пєсков.
Проблематика російсько-українських відносин також обговорювалася 12 липня в ході оперативної наради Путіна з постійними членами Ради безпеки РФ.
При цьому російські політики та експерти в позитивному ключі сприйняли цю бесіду лідерів. Так, голова комітету Ради Федерації з міжнародних справ Костянтин Косачов в бесіді з RT висловив думку, що Київ продемонстрував свою готовність до відновлення діалогу (оскільки розмова відбулася за ініціативою української сторони).
«Факт переговорів можна вітати, діалог завжди краще його відсутності», — підкреслив сенатор.
Його колега Володимир Джабар не виключив, що подібна ініціатива Зеленського може бути пов’язана з майбутніми через тиждень парламентськими виборами на Україні. Однак він також відзначив позитивний сигнал, який несе в собі контакт двох президентів.
«Це добре, що розмова відбулася. Тому що будь-які переговори краще, ніж їх відсутність. Звичайно, не можна заперечувати, що у пана Зеленського через тиждень вибори. Йому треба показати тієї частини електорату, яка за відновлення нормальних відносин з Росією, що він готовий пройти свою частину шляху», — заявив Джабар в інтерв’ю «Парламентській газеті».
На сторінки галереї
«Демонструє прагнення до діалогу»
Коментуючи перспективи відновлення діалогу між Москвою і Києвом, український політолог і економіст Олександр Дудчак в бесіді з RT висловив надію на те, що Володимир Зеленський стане робити реальні кроки в цьому напрямку.
«Можна припустити, що в розмові з Путіним Зеленський, швидше за все, був цілком адекватним і не дозволяв собі того, що він може дозволити собі, виступаючи десь перед українською аудиторією. Можна сподіватися, що в таких переговорах він буде більш реалістичним», — заявив експерт.
Співрозмовник RT констатував, що зараз дійсно стоїть завдання по звільненню росіян, які перебувають в ув’язненні на Україні, і українців, які затримані в Росії. І в цьому напрямку можна спробувати робити реальні кроки, впевнений Дудчак.
Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Розмова відбулася за ініціативою Києва. Лідери…
«Чому б не зробити це? Коли справа доходить до особистих переговорів, все трохи заспокоюється, зайві емоції відходять. Будемо сподіватися, що Зеленський дійде до практичної реалізації… Щодо моряків — там своя процедура, але я думаю, що в особистих переговорах цю проблему теж можна вирішити», — додав політолог.
У свою чергу, експерт Центру дослідження проблем безпеки РАН Костянтин Блохін зазначив, що у порівнянні з попереднім президентом України Петром Порошенком чинний глава держави вже зробив значний крок уперед в частині, що стосується відносин з Москвою.
«Все-таки він демонструє прагнення до діалогу. Це вже прорив, зовсім інший рівень — на відміну від Порошенка, для якого готовність до діалогу була як психологічний поразку. Зеленський, як і Трамп, скутий русофобским істеблішментом, зрозуміло, і це заважає йому проводити політику, спрямовану на діалог… Яким би не був результат цього підприємства, принаймні, бажання вести діалог — це вже перемога», — зазначив Блохін.
За його словами, з російської сторони в цьому напрямку також робляться певні кроки, створюються інформаційні майданчики для обговорення ситуації. Зокрема, напередодні на телеканалі «Росія 1» пройшов «неполітичний» телеміст «Росія — Україна».
«Створюються передумови для створення майданчика для взаємного діалогу, щоб сторони могли обмінюватися думками не через призму протистояння, ворожості, політичних баталій, а хоча б на побутовому рівні. Якісь тенденції до зміни ситуації спостерігаються як з нашої, так і з української сторони», — додав експерт.
«Дійсно готовий піти на поступки»
Коментуючи останні кроки Володимира Зеленського, джерело RT в оточенні українського лідера розповів, що президент згоден виконувати Мінські угоди і «дійсно готовий піти на поступки заради звільнення українських моряків і припинення війни на сході країни.
«Існує одна проблема: проти компромісу виступають націоналісти і політична еліта України. Зеленський — недосвідчений політик, тому його реальні дії будуть залежати від того, яка з груп впливу переможе в його оточенні», — заявив співрозмовник RT.
У свою чергу, джерело RT в партії «Народний фронт» висловив думку, що Зеленський своїми заявами про необхідність домовлятися з Росією «тестує» думка громадськості, промацуючи настрої виборців.
Партія «Слуга народу» Володимира Зеленського готова співпрацювати у Верховній раді з новими політичними силами після виборів 21 липня….
«Думаю, після парламентських виборів його дії стануть сміливішими. Питання тільки в тому, чи зможуть правоохоронні органи утримати ситуацію. Акції протесту дуже вірогідні, і Зеленський цього побоюється. Домовлятися необхідно, військові дії не можуть тривати вічно. Те ж саме стосується моряків», — заявив депутат.
При цьому співрозмовник RT Радикальної партії заявив, що шостий президент України «грає в дуже небезпечну гру». За його словами, експерти рекомендували Зеленському спілкуватися з Путіним тільки за посередництва президента Франції Еммануеля Макрона і канцлера ФРН Ангели Меркель, однак глава держави вирішив діяти самостійно.
«Але Зеленський розчарований у іноземних партнерах і вирішив справлятися сам. Я думаю, що не узгоджені з МЗС рішення можуть призвести до проблем. Навіть якщо домовитися з Росією він зможе, то як потім це рішення реалізувати на території України? Піти на поступки йому просто не дадуть націоналісти», — підсумувало джерело.
Нормандський формат
Крім бесіди Путіна з Зеленським, минулого тижня також відбулися переговори радників голів держав і урядів країн «нормандської четвірки» щодо зовнішньої політики. 12 липня в Парижі вони обговорили можливість проведення першою за три роки зустрічі лідерів Росії, України, Німеччини та Франції. Повідомляється, що російську сторону представляв помічник президента РФ Владислав Сурков, а українську — заступник голови президентської адміністрації Вадим Пристайко.
Як повідомляє агентство DPA, після переговорів німецька сторона заявила, що ця зустріч «закріпила позитивні зрушення, які намітилися на південно-сході України. Зокрема, представники «нормандської четвірки» обговорили подальші кроки з імплементації Мінських угод (насамперед — припинення вогню) і домовилися продовжувати переговори в цьому форматі.
За словами директора Центру політичної кон’юнктури Олексія Чеснакова, в ході минулої в Парижі дискусії було вирішено повернутися пізніше до питання про можливості зустрічі лідерів країн «четвірки».
«Визнано, що можливого наступного саміту повинна передувати активізація роботи по виконанню рішень берлінської зустрічі лідерів, яка відбулася в 2016 році», — написав Чеснаков у своєму Telegram-каналі.
Володимир Зеленський вважає, що розведення сил ЗСУ та ополчення самопроголошеної ЛНР в Станиці Луганській можна розглядати як…
Нагадаємо, що остання особиста зустріч лідерів чотирьох країн пройшла в Берліні 19 жовтня 2016 року. На ній була підтверджена важливість виконання рамкової рішення про розведення сил і засобів на трьох ділянках: в Золотому, Петровському і Станиці Луганської. Крім того, наголошувалося на важливості реалізації так званої формули Штайнмайера, що передбачає вступ в силу закону про особливий статус Донбасу і наступні вибори в регіоні.
Російська сторона неодноразово наголошувала, що нова зустріч глав держав «четвірки» має сенс лише після того, як будуть виконані вже досягнуті домовленості. При цьому в заключний період правління Петра Порошенка робота в нормандському форматі була фактично паралізована, тому остання на даний момент представницька зустріч сторін відбулася в червні 2018 року в Берліні — на рівні глав МЗС.
Співрозмовник видання «Комерсант» у зовнішньополітичному відомстві Росії зазначив, що зараз про розведення сил можна говорити тільки в Станиці Луганській, хоча і до цього процесу є певні питання: «Залишилися проблеми з фортифікаціями».
За словами представника України у підгрупі з політичних питань тристоронньої контактної групи по врегулюванню в Донбасі Романа Безсмертного, процес розведення сил «поступово, але йде». У той же час він додав, що закон про вибори на території самопроголошених Донецької та Луганської народних республік поки так і не прийнятий, а «формулу Штайнмайера всі трактують у свою користь.
Разом з тим співрозмовник «Ъ» констатував, що минула зустріч, як і телефонна розмова президентів Росії і України Володимира Путіна і Володимира Зеленського, є «позитивними сигналами» і свідчать про бажання рухатися далі. Він також висловив думку, що в Парижі швидше обговорювався графік, а не конкретика майбутньої роботи.
«Спочатку проводяться такі зустрічі, потім контакт міністрів — і тільки потім можлива підготовка до саміту, на якому президенти повинні поставити завдання. Виконує їх вже контактна група», — заявив Безсмертний.
Коментуючи певне пожвавлення мінського формату і російсько-українського діалогу, політолог Іван Мезюхо у розмові з RT нагадав, що, ще будучи кандидатом в президенти України, Володимир Зеленський обіцяв закінчити війну в Донбасі і просунутися в питанні мирного врегулювання. А практично одразу після інавгурації і розпуску Верховної ради почалася наступна парламентська виборча кампанія.
«Думаю, саме з цим передвиборчим обставиною пов’язаний той факт, що Київ став займати більш конструктивну позицію в мінському процесі в порівнянні з тим, що ми мали при Порошенко. Важливо, щоб діалог тривав уже після парламентських виборів. Головна небезпека полягає в тому, що, коли вибори пройдуть, в нове скликання Верховної ради можуть увійти представники націоналістичних кіл, які будуть всіляко блокувати мінські домовленості. Україна в такому випадку може продовжити неконструктивний курс відносно жителів Донбасу, взятий ще Порошенка», — зазначив Мезюхо.
Thanks!
Our editors are notified.