У Сербії існує ризик виникнення авторитаризму», вважають аналітики дослідницької служби Європарламенту. Автори відповідної доповіді, з яким ознайомився RT, стверджують, що в країні нібито обмежена свобода ЗМІ, а влада надмірно сконцентрована в руках президента Олександра Вучича. Європейські експерти відзначають, що це може перешкодити Белграду вступити в ЄС. Як вважають опитані RT політологи, Брюссель намагається чинити тиск на владу Сербії, які ведуть незалежну зовнішню політику. Так, за словами фахівців, Євросоюз незадоволений співпрацею Белграда з Москвою і відмовою визнавати незалежність Косова.
Аналітики Європарламенту заявили про ризик виникнення авторитаризму» в Сербії. Автори доповіді дослідницького центру ЕП, з яким ознайомився RT, вважають, що рух до авторитарного режиму може перешкодити країні вступити в Європейський союз.
«Якщо Сербія продовжить рухатися в бік авторитаризму, це може стати серйозною перешкодою для її вступу в ЄС. В якості можливого терміну отримання Сербією членства в Євросоюзі вказувався 2025 рік», — йдеться в документі.
Так, в якості одного з ознак авторитаризму в доповіді виділяється обмеження свободи ЗМІ. За словами аналітиків Європарламенту, більшість медіа в країні контролюється державою або особами, що підтримують правлячу Сербську прогресивну партію, а незалежні журналісти піддаються погрозам і насильству.
Фахівці відзначають брак фінансування ЗМІ в Сербії. Це, на їхню думку, призводить до зниження якості контенту. У той же час аналітики згадують російське новинне агентство Sputnik, яке надає безкоштовний матеріал сербським колегам.
США і Євросоюз не продемонстрували «зв’язкового і послідовного підходу» до Балканського регіону, і це створило «значний простір…
«Фінансові труднощі також призводять до таблоїдизації ЗМІ, з’являються тенденція до залучення максимальної глядацької аудиторії на шкоду якісної, незалежної журналістики та залежність від таких джерел, як російське новинне агентство Sputnik, яке постачає обмежені в фінансовому плані сербські ЗМІ безкоштовним контентом, що є потенційним інструментом впливу Кремля», — підкреслюють в Європарламенті.
Зазначимо, що Сербія є кандидатом на вступ до Євросоюзу з 2012 року. При цьому Белград налаштований не тільки на євроінтеграцію, але і на партнерство з Росією і Китаєм. Сербія також не має наміру вступати в НАТО і визнавати незалежність Косова. Така позиція викликає невдоволення західних політиків.
У Сербії не збираються міняти свої зовнішньополітичні орієнтири під тиском Брюсселя: як раніше заявив міністр оборони країни Олександр Вулин, Белград «втомився від умов ЄС».
«Від керівництва ЄС можна чути, що вони втомилися від розширення, настав час чітко сказати, чи є в ЄС інтерес прийняти Сербію. Вони кажуть: «Ми втомилися від розширення». І ми втомилися від вас! Ми втомилися від вашої політики постійно змінювати цілі, постійно ставити нові умови, ми не засуджені на вступ до Європи, ЄС є стратегічною орієнтацією Сербії, але благати ми про це не будемо», — сказав він.
Вулин додав, що у Сербії є альтернатива ЄС — інші союзи і нації, які «будуть співпрацювати на рівноправній основі».
На відміну від Заходу, в Росії шанобливо ставляться до прагнення Сербії розвивати дружні відносини з різними країнами. За словами президента РФ Володимира Путіна, вступ Сербії в Євросоюз ніяк не вплине на співпрацю Москви і Белграда.
«Ми з повагою ставимося до обраного сербським керівництвом курсу на вступ до ЄС. На відміну від західних партнерів, не намагаємося ставити Белград перед штучним вибором — або з Росією, або з Євросоюзом», — заявив російський лідер.
Тиск в рамках демократії
Брюссель може спробувати посилити тиск на Белград і тому робить акцент на нібито недостатньо демократичному уряді. Таку думку в розмові з RT висловив завідувач Центром етнополітичних конфліктів Інституту Європи РАН Павло Кандель. За його словами, Сербія не готова виконати умови, які ставлять в Брюсселі.
«Сенс доповіді полягає в тому, щоб чинити додатковий тиск на сербське керівництво, пригрозивши йому не тільки неприйняттям в ЄС, але і внутрішніми проблемами. Якщо Белград буде упиратися і не піде на поводу у Брюсселя, Захід може підтримати опозицію і здійснити сценарій зміни влади», — вважає Кандель.
Президент Центру стратегічних комунікацій Дмитро Абзалов, в свою чергу, нагадав про явні порушення демократичних процесів в інших країнах — кандидатах на вступ до Євросоюзу, які з якихось причин не бентежать Брюссель.
«У Чорногорії без референдуму прийняли рішення вступити в НАТО, тоді як більшість жителів виступало проти. А в Північній Македонії для тієї ж мети змінили назву країни, хоча громадяни ідею не підтримували. Це в Європі вважається демократичним форматом. Але щодо Сербії все по-іншому», — сказав Абзалов.
Він додав, що подібні заяви в Європі пояснюються зміцненням відносин Сербії і РФ. Сербський президент Олександр Вучич усвідомлює складність ситуації всередині Євросоюзу і тому прагне вибудовувати відносини з Москвою, зауважив політолог.
«РФ послідовно виконує свої зобов’язання, чого не спостерігається в ЄС. У Брюсселя немає сильної єдиної позиції. Незрозуміло, хто несе відповідальність за проведену політику. Виникає питання: а що дасть Євросоюз Сербії? Великий фінансової допомоги не буде. До того ж невідомо, як буде функціонувати ЄС при новому парламенті і після виходу Великобританії», — додав він.
Російська карта
Тим часом аналітики Європарламенту звертають увагу на «надмірну концентрацію політичної влади» в руках Олександра Вучича. Відповідно до Конституції Сербії, виконавчі функції належать уряду на чолі з прем’єр-міністром, а роль президента, швидше, церемоніальна. Але на практиці це не так, зазначають в ЄП.
Переважна більшість сербів виступають проти приєднання до НАТО. Про це в інтерв’ю програмі SophieCo на RT заявив глава МЗС…
«Для сербів Вучич і раніше є особою виконавчої влади: він найпопулярніший політик в країні і найбільш часто згадується в ЗМІ; в 2018 році він очолював партійний список Сербської прогресивної партії на місцевих виборах у Белграді; Вучич викликає невдоволення лише у «одного з п’яти мільйонів» протестувальників», — повідомляється в доповіді.
Дослідники порівняли те, що відбувається в Сербії з ситуацією Росії, де «незаперечним лідером» виступає Володимир Путін, незважаючи на «зміну ролей» з Дмитром Медведєвим в період з 2008 по 2012 рік.
«В умовах, коли конституційні положення втрачають свою значущість у порівнянні з фактичною владою, сконцентрованої в руках Вучича, Сербія ризикує піти по тому ж шляху (що і Росія. — RT)», — вважають в Європарламенті.
Опитані RT політологи вважають, що негативні відгуки Заходу про політику Вучича пов’язані з його прагненнями до взаємодії з Росією. Сербський лідер виступає за постачання російського газу в Сербії та реалізацію проекту «Турецький потік». Так, в минулому році в ЄП закликали Белград боротися з залежністю від поставок російського газу» і «забезпечити більшу узгодженість» між своєю та європейської зовнішньої політикою.
Як зазначив глава МЗС республіки Івіца Дачич, газ — це основна причина політичного тиску на Сербію, але газ Белграду більше не пропонує ніхто.
Вучич також виступив проти введення антиросійських санкцій.
«Ми ніколи не введемо санкції проти Росії, як би на нас не тиснули, тому що і Росія не вводила проти нас санкцій», — пояснив сербський президент.
Thanks!
Our editors are notified.