Мало хто знає, що у часи Великої Вітчизняної війни радянські солдати теж отримували зарплату, а бойові подвиги заохочувалися не тільки медалями, званнями, але і грошовими преміями. Це ні в якому разі не принижує героїзму бійців Червоної армії, просто це частина військової історії, якої хотілося б поділитися з нашим читачам.
Зарплата солдатів у воєнний час
Грошове забезпечення (саме так називається зарплата в армії) у радянських солдатів дуже сильно варіювалося залежно від звання та вислуги років. Так, рядовий солдат Червоної армії щомісяця отримував 30 рублів, гвардієць — 50 рублів, сержант близько 100 рублів. Забезпечення офіцерів могло досягати близько 350 рублів, а у командира роти воно могло доходити до 1000 рублів. В гвардійських частинах рядовим покладався полуторний оклад, а офіцерам — подвійний. Природно ці цифри середні показники по Радянському Союзу, які залежали від багатьох факторів. Найменше належало солдатам, які перебували в штрафбатальенах або в госпіталях. Їм виплачувалася платня в розмірі 8,5 рублів.
Оплата праці на фронті| Фото: Rusbase.
Щоб оцінити багато це чи мало, логічно порівняти забезпечення солдатів з зарплатою громадян, які працювали в тилу. Наприклад, зарплата звичайного робітника в 1942 році становила 580 рублів, у шахтаря — 700 рублів. Інженер міг розраховувати на більш значну зарплату у 1300 рублів. Найменше отримували колгоспники (близько 150 рублів), які знаходилися на найнижчому щаблі робочої ієрархії.
Продукти харчування під час війни коштували дорого| Фото: Військовий альбом.
Що стосується продуктів харчування, то буханець хліба під час війни коштувала близько 200 рублів, кілограм картоплі близько 80 рублів, пачка сигарет — 75 рублів, а ціна за кілограм свинини могла досягати 400 рублів. Як бачимо забезпечення солдатів, та й зарплати цивільних були мізерно малі в порівнянні з колосально високими цінами на продукти: як не крути воєнний час.
Премії за бойові досягнення
Першим офіційним документом про видачу премій за бойові заслуги прийнято вважати наказ №0265 від 8 серпня 1941 року, в рамках якого кожному екіпажу бомбардувальника, який брав участь в атаці Берліна, видавалася премія в 2000 рублів. Ідея припала до смаку радянському керівництву, і через десять днів вийшов ще один наказ щодо видачі заохочення в 1000 рублів за будь подпитый ворожий винищувач. Також платили і за певну кількість бойових вильотів. Наприклад, за п’ять бойових польотів присуджувалася премія в розмірі 1500 рублів, а за п’ятдесят ця сума збільшувалася до 5000 рублів.
Перший час премії платили тільки військовим льотчикам| Фото: Ribalych.ru.
Оскільки ворожі бомбардувальники представляли велику небезпеку для наземних військ, то за його знищення платили в два рази більше — 2000 рублів. До речі, пілоти винищувачів нагороджений званням Героя Радянського Союзу знищили 10 винищувачів або 5 бомбардувальників. Трохи пізніше найбільші премії стали видаватися екіпажу літака, потопившему ворожі суду. В Novate.ru з’ясували, що сама найбільша сума в 10000 рублів покладалася пілота і штурмана винищувача або бомбардувальника, що знищував ворожу підводний човен або авіаносець.
Пізніше стали платити і за підбиті німецькі танки| Фото: Військовий альбом.
У 1942 році грошові заохочення стали видавати не тільки льотчикам, але і сухопутним військам. Спочатку ввели премію в 5000 рублів за ремонт власних танків і їх евакуації з гарячих точок. Роком пізніше стали платити не тільки за ремонт наших «тридцятьчетвірок» і «КВ», але і за знищення німецьких танків. За підбитого «Тигра» або «Пантеру» членам екіпажу танка платили по 500 рублів, а кожному солдату знищив танк з допомогою особистого знаряддя (гранат, горючих сумішей) покладалася премія в 1000 карбованців.
Що було на практиці?
Так як на фронті солдатам гроші були не дуже потрібні (витрачати їх було просто нікуди і нема), то по можливості всі кошти перераховували сім’ям і батькам. На жаль, на практиці все було не так прозоро, як на папері. Видадуть гроші солдатам чи ні, часто залежало від фінансового начальства конкретної частини. Відомі випадки, коли після війни виявлялося, що всі премії були благополучно вкрадені, а це тисячі рублів. Втім, хоч грошові заохочення і були гарною підмогою для солдатів у важкий воєнний час, рідним залишалося молитися тільки про одне — «хоч би живим повернувся додому».
У продовження тематики матеріалу, пропонуємо ознайомитися з п’ятьма цікавими фактами про легендарному радянському танку Т-34.
Thanks!
Our editors are notified.