Крим не може бути об’єктом будь-яких розмінів», заявив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков. Так він прокоментував пропозицію депутата Ради почати постачання прісної води на півострів в обмін на політичні поступки Москви в питаннях донбаського врегулювання. Ідея парламентарія спровокував жваву дискусію на Україні: одні політики називають його ініціативу «зрадою», інші пропонують почати комерційні постачання води на півострів. При цьому сам депутат вже вибачився за свої слова: він стверджує, що їх «вирвали із загального контексту». На думку експертів, сама по собі ідея нежиттєздатна, але активні дебати з цієї теми свідчать, що в майбутньому Київ може переглянути підхід до економічної співпраці з Кримом.
У Кремлі відкинули ідею про постачання води в Крим в обмін на поступки Росії щодо розв’язання ситуації в Донбасі. Як зазначив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, поліпшення водопостачання Криму на комерційній основі може бути розглянута. При цьому Крим не може бути об’єктом будь-яких розмінів», підкреслив він.
«Що стосується Донбасу, то це внутрішня українська проблема, і ви знаєте, що ми робимо все можливе, щоб сприяти її врегулювання», — додав Пєсков.
У свою чергу, віце-спікер Державної ради Криму Юхим Фікс заявив, що російська сторона готова обговорювати з Києвом постачання води на комерційній основі, проте українські політики змішують суто економічні питання з політичними, що неприйнятно.
«Чисто економічні питання взаємовигідної співпраці, такі як подача води в Крим, ці діячі переводять у політичну площину. І, як завжди, з масою всяких застережень і претензій до Росії», — заявив кримський чиновник в інтерв’ю «Російській газеті».
Нагадаємо, напередодні глава фракції правлячої партії «Слуга народу» в Раді Давид Арахамія виступив із заявою про необхідність «обміняти» постачання прісної води в Крим на поступки з боку Росії по Донбасу.
«Якщо дати воду в Крим, то будемо мати велику перевагу в переговорах по Донбасу — моя особиста позиція, я буду вважати це достатнім компромісом. Я на таке б пішов, тому що в Криму водою будуть користуватися громадяни України», — заявив політик в ефірі телеканалу «Прямий».
На його думку, в обмін на постачання води на півострів Київ повинен вимагати відводу «збройних формувань до Ростова» і передачі українській стороні контролю над кордоном між Донбасом і Росією.
Заява Арахамии спровокувало дискусію на Україні. Так, голова Меджлісу кримсько-татарського народу»* Рефат Чубаров обурився пропозицією «торгувати територією країни» і виступив проти укладення яких-небудь домовленостей з Росією про подачу води в Крим.
З різкою критикою слів Арахамии виступила і співголова фракції «Європейська солідарність» у Раді Ірина Геращенко. Депутат назвала ініціативу колеги «блюзнірською».
«Загравання з Кремлем тільки віддаляє нашу перемогу. Вода в обмін на виведення російських військ і окупаційної влади з Криму — це єдино можлива формула», — написала Геращенко у своєму Facebook, додавши, що інші варіанти є «зрадою».
У свою чергу, екс-президент країни Леонід Кравчук заявив, що Київ може відновити водопостачання півострова на комерційній основі.
«Ми все купуємо в Росії. І часто переплачуємо. Нічого не падає нам з неба, ми все робимо своїми руками. Можна і потрібно було розглянути це питання», — сказав колишній український лідер, відповідаючи в ефірі телеканалу NEWSONE на питання, чи слід Україні почати постачання води на півострів.
Сам депутат вже вибачився за свої слова. Він стверджує, що вони «були вирвані із загального контексту» і насправді є трактуванням чужих припущень.
На думку експертів, опитаних RT, слова Давида Арахамии не розуміють якогось серйозного плану дій.
«Це просто розмови ні про що, бо всім і так очевидно, що Росія не стане обмінювати подачу води в Крим на якісь поступки по Донбасу. Це просто фігура мови. Навіть сам Арахамія прекрасно розуміє нездійсненність таких пропозицій», — заявив в бесіді з RT заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін.
Варто відзначити, що в апараті президента України не підтримали ідею голови фракції правлячої партії. За словами керівника президентського офісу Андрія Єрмака, позиція Давида Арахамии є його «особистою думкою». На питання журналістів, чи обговорював він з заступником керівника адміністрації президента РФ Дмитром Козаком питання подачі води в Крим, Єрмак відповів негативно.
Водна блокада
Нагадаємо, Київ перекрив подачу прісної води на півострів по Північно-Кримському каналу ще навесні 2014 року. Таким чином нові українські власті відреагували на рішення населення Криму увійти до складу Російської Федерації.
До цих подій півострів переважно забезпечувався прісною водою через Північно-Кримський зрошувально-обводнительный канал, побудований в період з 1961 по 1971 рік спеціально для забезпечення водою зон ризикованого землеробства в Криму та Херсонській області. Забір води проводився з Каховського водосховища, спеціально викопаного в нижній течії Дніпра.
До блокади середньорічний водотік по Північно-Кримському каналу становив близько 380 куб. м/с, значна частина води йшла на потреби кримського сільського господарства, і тільки 60-80 куб. м/с — на потреби АПК Херсонської області.
Через Північно-Кримський канал півострів покривав близько 85% своїх потреб у прісній воді.
У Росії відреагували на повідомлення прес-секретаря президента України Юлії Мендель про намір Володимира Зеленського обговорити з…
Навесні 2014 року Україна перекрила шлюзи каналу, урізавши в рази надходження води на півострів, а пізніше українська сторона влаштувала спеціальну дамбу, яка повністю перекрила потік води в Крим.
Після того як Україна зупинила подачу прісної води в республіку, кримський ділянку Північно-Кримського каналу був перебудований для перекидання води з водосховищ Білогірського району півострова на схід Криму.
Владі півострова вдалося уникнути кризи з водопостачанням, однак у силу географічних особливостей регіону ситуація залишається непростою. Виступаючи на нараді з питань соціально-економічного розвитку Криму і Севастополя в січні 2020 року, президент Росії Володимир Путін заявив про необхідність працювати над проблемами водопостачання та водовідведення в республіці.
«Зроблено багато, але ще не все. Ще потрібно попрацювати над проблемами водопостачання, водовідведення, над вирішенням екологічних питань, якими тут, схоже, взагалі ніхто ніколи не займався», — сказав російський президент.
«Починає доходити»
Як зазначив у бесіді з RT провідний науковий співробітник ІСЕМВ РАН Михайло Кривогуз, ситуація з водопостачанням Криму через дії Києва дійсно ускладнилася.
«Росія вирішила питання, пов’язані з подачею електрики, палива, поставок продовольства, водопостачання але поки ще є вразливим місцем півострова», — пояснив експерт.
Тим не менш, за словами Михайла Кривогуза, Росія не піде ні на які політичні поступки в обмін на відновлення подачі води в Крим. При цьому ідею комерційних поставок в Москві б розглянули, вважає експерт.
«Але цього не хочуть допустити деякі українські діячі, які впевнені, що якщо Україна буде офіційно продавати воду на територію Криму, то тим самим визнає півострів російським, а це, з їхньої точки зору, неприпустимо», — додав експерт.
Засуха в Криму не є результатом дій української влади, які в 2014 році перекрили Північно-Кримський канал. Про це…
Проте передумови до того, що в майбутньому питання з постачанням води на півострів по Північно-Кримському каналу буде вирішено, все ж є, вважає Михайло Кривогуз.
За словами заступника голови Міжрегіонального фонду президентських програм, члена Ради з національної стратегії Ігоря Шишкіна, зараз позиція Києва починає змінюватися, оскільки на Україні розуміють, що підтримка з боку Заходу слабшає.
«Києву скоро доведеться якось домовлятися з Москвою. З цим і пов’язані розмови про те, на яких умовах українська сторона могла б відновити подачу прісної води в Крим. Київ буде змушений налагоджувати економічні зв’язки з Росією, в тому числі з Кримом. Це неминуче, але поки невідомо, коли саме це станеться», — пояснив експерт в коментарі RT.
Схожої точки зору дотримується і Володимир Жарихін.
«Ця дискусія свідчить про те, що до українських політиків починає доходити безвозвратность догляду Криму. Парадокс і протиріччя при цьому полягають у тому, що, незважаючи на розуміння, Київ все одно не бажає з цим миритися. Але, хоча зараз немає підстав думати, що українська влада переглянуть свій підхід, у віддаленому майбутньому це цілком може статися», — підсумував експерт.
* «Меджліс кримсько-татарського народу» — громадське об’єднання, визнане екстремістським і заборонений на території Росії (рішення Верховного суду Республіки Крим від 26.04.2016 апеляційне та ухвалу Судової колегії в адміністративних справах Верховного суду РФ від 29.09.2016).
Thanks!
Our editors are notified.