Останній рік десятиліття, що минає, був насичений подіями. Росіяни захоплювалися посадкою літака на кукурудзяне поле, домагалися звільнення журналіста Івана Голунова, виступали на підтримку сестер Хачатурян, переживали відсторонення від роботи лікарів клініки Блохіна, підписували петицію в підтримку трансплантолога Михайла Каабака, а також шукали зниклу в Саратові Лізу Кисельову. Про найяскравіші події року, що минає в матеріалі RT.
«Йдемо правіше, на сонце, уздовж рядів кукурудзи»
Одним з найбільш пам’ятних подій літа 2019 стала екстрена посадка літака Аirbus A321 рейсу Москва — Сімферополь з 226 пасажирами і сімома членами екіпажу на борту на кукурудзяне поле в Підмосков’ї.
Пілоти «Уральських авіаліній» Дамір Юсупов і Георгій Мурзін змогли посадити лайнер, у якого відмовили обидва двигуни після попадання в них птахів. Екіпаж заглушив мотори і перекрив подачу палива, щоб не допустити займання в небі. Лайнер посадили «на черево» без випуску шасі. Фраза старшого бортпровідника Дмитра Ивлицкого «йдемо правіше, на сонце, уздовж рядів кукурудзи» стала крилатою.
Пізніше президент Росії Володимир Путін вручив льотчикам Зірки Героїв Росії. Бортпровідники були нагороджені орденами Мужності. Як зізнавався Юсупов RT, героєм він себе не вважає і згодом перестав подаватись пасажирам своїм ім’ям, щоб зайвий раз не схвилювати їх перед польотом. Зарубіжні ЗМІ порівнювали подію з «дивом на Гудзоні» і назвали дивом на кукурудзяному полі».
Батьківське насильство
29 листопада 2019 року Рада Федерації опублікував текст законопроекту про профілактику сімейно-побутового насильства. Одним з авторів законопроекту є депутат Держдуми Оксана Пушкіна, позитивно про нього відгукувалися голова ради федерації Валентина Матвієнко, голова Держдуми В’ячеслав Володін і уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова.
Проти прийняття закону виступив лідер ЛДПР Володимир Жириновський. Противники законопроекту провели мітинг в Москві. Серед претензій до законопроекту зазначалося те, що він стосується тільки людей, які перебувають у шлюбі, в якості мети заявлена не захист постраждалого, а збереження сім’ї, заявити про небезпеку може тільки жертва насильства, а не сусіди та інші треті особи, передбачено несуттєве покарання за порушення приписів та інші нюанси. Причому ту редакцію, в якій був представлений законопроект, критикували навіть самі його автори.
Варто зазначити, що у законопроекті також не було прописано, як захищатимуться інтереси дітей, якщо до них батьки застосовують насильство. Між тим вже більше року обговорюється історія сестер Хачатурян, яких звинувачують у вбивстві свого батька. 27 липня 2018 року в під’їзді одного з будинків в Москві виявили вбитого 57-річного батька трьох дочок Михайла Хачатуряна. На наступний день його дочки: 17-річна Марія, 18-річна Ангеліна і 19-річна Крестина були затримані за підозрою у вбивстві.
Як встановило слідство, в день вбивства Хачатурян повернувся з Науково-практичного психоневрологічного центру імені З. П. Соловйова, де перебував на лікуванні, і вирішив покарати дочок за «бруд у квартирі» і витрату грошей з банківської картки. Він викликав Марію, Ангеліну і Крестину в кімнату і розпорошив їм в обличчя газ з перцевого балончика. Із-за нападу астми старша сестра втратила свідомість. Ввечері, коли чоловік спав у кріслі, дочки напали на нього: наносили удари мисливським ножем, молотком і бризкали в обличчя перцевим балончиком. Крестина вибігла на сходовий майданчик, за нею вийшов Михайло. Саме там Ангеліна завдала батькові смертельний удар ножем у серце. Після цього дівчата спробували інсценувати напад чоловіки на них, порізали собі руки ножем і викликали поліцію та швидку.
Дівчата розповіли, що батько знущався над ними, погрожував зброєю, застосовував насильство, домагався, примушував до орального сексу і ставився, як до рабиням.
За результатами проведених медэкспертиз Марію визнали неосудною на момент вчинення злочину. У Ангеліни і Хрестини були виявлені синдром жорстокого поводження і посттравматичний стресовий розлад. Факт сексуального насильства також підтвердила експертиза.
У ЗМІ неодноразово публікувалися листування Хачатуряна і дочок, у яких підтверджувалися факти насильства і жорстокого поводження.
Історія сестер Хачатурян викликала широкий громадський резонанс. Петиція була створена на захист дівчат. Також їх підтримали громадські та культурні діячі. 6 липня 2019 року на Болотній площі пройшла серія пікетів на підтримку сестер Хачатурян. При цьому багато говорили про те, що справа сестер може стати приводом для розширення поняття «необхідна самооборона».
Між тим 26 грудня стало відомо, що Генпрокуратура відмовилася направляти до суду справу про вбивство сестрами Хачатурян батька. У наступні два дні, як повідомляв адвокат дівчат, з них зняли електронні браслети.
«Нове керівництво заважає працювати»
Восени цього року громадськість вразила ще одна тема — ситуація зі звільненням співробітників дитячого онкологічного центру ім. Н.Н. Блохіна.
Як раніше розповідав RT, у вересні 2019 року співробітники московського НДІ дитячої онкології та гематології Національного медичного дослідницького центру (НМИЦ) онкології ім. Н.Н. Блохіна заявили, що нове керівництво заважає їм працювати. У відеозверненні, розміщеному профспілкою «Альянс лікарів», два дитячих онколога та два заступника директора інституту поскаржилися, що в медустанові немає вентиляції, стіни вкриті пліснявою, палати переповнені, а розподіл заробітних плат співробітників стало непрозорим.
Автори звернення поставили ультиматум: якщо керівництво центру не змінять, то лікарню залишать відразу 26 лікарів.
У червні 2019 року НДІ дитячої онкології та гематології НМИЦ онкології ім. Н.Н. Блохіна очолила Світлана Варфоломеєва. Заступник голови НДІ Максим Риков заявляв, що Варфоломеєва змушує лікарів, незгодних з її політикою, звільнятися. Той факт, що через збільшення числа обов’язків лікарі стали приділяти менше уваги пацієнтам, які підтверджували родичі дітей, які перебувають на лікуванні. При цьому, як розповідав RT працює в центрі. Блохіна дитячий онколог Денис Шевцов, нововведення обурили частину колективу, пов’язані з введенням таких базових речей, як електронний документообіг.
У вересні 2019 року Генеральна прокуратура проводила в центрі ім. Блохіна перевірки, в ході яких виявлено порушення, пов’язані з використанням майна установи та наданням платної медичної допомоги, в якій посередником виступало ТОВ «Російський лікар». Матеріали перевірки були направлені до Слідчого комітету Росії для кримінально-правової оцінки дій працівників онкоцентру.
Хлопчик з Південно-Сахалінська, якому лікар-трансплантолог Михайло Каабак повинен був провести пересадку нирки, помер. Про це…
Джерело RT, знайоме з ситуацією, розповідав, що реальною причиною конфлікту могла стати корупція в медустанові, яка існувала до приходу нового керівника. Комісія Моз провела перевірку в НДІ дитячої онкології та гематології медичного центру ім. Блохіна і виявила «дуже серйозні порушення».
Вони пов’язані в тому числі з неефективними протоколами лікування і відсутністю електронної історії хвороб. Між тим комісія не знайшла підтвердження заявам лікарів НДІ, які у вересні звинуватили нове керівництво інституту в зниженні зарплат і створення «атмосфери страху». Більше того, у Моз рекомендували підтримати діяльність нової глави центру Світлани Варфоломеєвої.
Унікальний трансплантолог
Ще одна ситуація зі звільненнями також була пов’язана з лікарями. Дитячий трансплантолог Михайло Каабак і асистент Надія Бабенко були звільнені з НМИЦ здоров’я дітей, де вони працювали на чверть ставки, 12 листопада.
Медики стверджували, що їх звільнили через те, що при проведенні унікальних операцій вони використовували препарат «Алемтузумаб», застосування якого при таких втручаннях не регламентовано. В самому центрі пояснювали кадрове рішення реорганізацією і появою в установі нової повної ставки, у зв’язку з чим неповні ставки Бабенко і Каабака вважали зайвими.
Після цього громадськість виступила на захист лікаря, який був одним з небагатьох, хто проводив операції дітям вагою до десяти кілограмів.
Як розповідав RT, після звільнення лікаря пацієнти Каабака гостро потребували операції, в тому числі десятимісячні близнюки з Сахаліну Рома і Віталік Кузнєцови. У підсумку глава Моз РФ Вероніка Скворцова зустрілася з батьком дітей і Каабаком.
За результатами зустрічі лікаря відновили на посаді з підвищенням і дозволили провести дітям операції в січні 2020 року, після попередньої терапії. Однак деякі діти зі списку Каабака операції не дочекалися. Однорічна Настя Орлова померла, за попередніми даними, від пневмонії, Рома Кузнєцов помер із-за ускладнень, не пов’язаних з захворюванням.
Зникла дівчинка
Ще кілька значущих і трагічних соціальних подій 2019 року пов’язані з навчальними закладами. 9 жовтня дев’ятирічна Ліза Кисельова з Саратова пішла в школу. Але на уроках дівчинка так і не з’явилася. Її одразу почали шукати поліцейські і волонтери загону «Ліза Алерт».
Тіло дитини знайшли в ніч з 10 на 11 жовтня в одному з гаражів, розташованих на шляху Лізи в школу. У той же день був затриманий 35-річний Михайло Туватин, який раніше був неодноразово судимий. З 2008 по 2010 рік він відбував покарання у колонії за крадіжку, а в 2011 році знову відправився за грати — отримав 6,5 років за розбій і згвалтування. Обурені мешканці міста хотіли лінчувати вбивцю на місці. Оперативникам довелося ховати Туватина від розлюченого натовпу.
Після затримання Михайло Туватин дав свідчення. За його словами, гараж був покинутий і він його захопив, змінивши замок. Ліза Кисельова по дорозі в школу побачила чоловіка в цьому гаражі і запитала, чи це гараж. Як повідомив Туватин, злякавшись, що приміщення належить родині дівчинки, він затягнув її всередину і вбив.
Як розповідав RT, після смерті дочки мама Лізи Олена Кисельова звернулася до влади міста з проханням організувати освітлену дорогу до школи, оснащену камерами спостереження та відгороджену високими парканами від гаражів.
Вбивство дев’ятирічної дівчинки викликала широкий громадський резонанс. У соцмережах люди почали вимагати повернути смертну кару. На сторінці Держдуми у «Вконтакте» був опублікований відповідний опитування, в якому взяли участь понад 150 тис. осіб. З них майже 79% виступили за повернення вищої міри покарання.
При цьому сама Кисельова в бесіді з журналістами розповіла, що підтримує скасування мораторію, але не хотіла б, щоб ім’я її дочки асоціювалося з поверненням смертної кари.
«Я/МИ Іван Голунь»
Сьомого червня стало відомо, що з наркотичною речовиною був затриманий журналіст Іван Голунь. Пізніше нібито був проведений обшук в його квартирі, де виявили цілу нарколабораторію. Відповідні фотографії були опубліковані на сайті МВС Росії. Проте пізніше поліцейські визнали, що фотографії були зроблені не в квартирі Голунова.
Журналіст багато писав про корупцію, і його затримання викликало великий суспільний резонанс. На проспекті Академіка Сахарова в Москві пройшов узгоджений мітинг в підтримку журналіста Івана Голунова «Закон і справедливість для всіх». Справу взяли на контроль столичний омбудсмен Тетяна Потяева, московський главк МВС і Генпрокуратура. Уповноважений з прав людини при президенті Тетяна Москалькова поінформувала про це главу держави.
Журналісти російських видань направили запити в Слідчий комітет, Генеральну прокуратуру, МВС та ГУ МВС по Москві з вимогою провести службові перевірки з-за затримання Голунова.
11 червня глава МВС Росії Володимир Колокольцев повідомив, що кримінальну справу спецкора «Медузи» Івана Голунова припинено «у зв’язку з недоведеністю вини», а сам Іван Голунь буде звільнений з-під домашнього арешту.
13 червня президент Росії Володимир Путін підписав указ про звільнення голови управління по контролю за обігом наркотиків московського ГУ МВС Юрія Дев’яткіна і начальника УВС по ЗАТ Москви Андрія Пучкова. За фактом затримання журналіста порушено кримінальну справу стосовно колишніх співробітників поліції.
Thanks!
Our editors are notified.