Звинувачуючи Росію в «переписуванні історії голокосту», прем’єр Польщі Матеуш Моравецький «вбив в собі людину». Так офіційний представник МЗС Марія Захарова прокоментувала статтю польського глави уряду у виданні Politico. За її словами, твердження, що Червона армія «не звільняла Варшаву і могла врятувати в’язнів Освенціма «на півроку раніше, але не зробила цього», знаходяться за межею добра і зла». На думку аналітиків, польські власті намагаються знайти в минулому підкріплення своєї антиросійської риторики, а тому адекватних оцінок ролі СРСР у Другій світовій війні від Варшави найближчим часом чекати не варто.
Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова розкритикувала статтю прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького у виданні Politico про роль СРСР у Другій світовій війні. За словами керівника прес-служби російського МЗС, це «чергова злочинна спроба переписати історію Другої світової війни», яка знаходиться за гранню добра і зла».
«Це не стаття, це справжнє самогубство: чотири сторінки, якими прем’єр-міністр Польщі вбив в собі людину», — зазначила Захарова.
У колонці під назвою «Москва переписує історію голокосту» і написана польським прем’єром, стверджується, що Червона армія «не звільняла» Варшаву, СРСР міг би звільнити Освенцим раніше, але не зробив цього, а «радянська окупація» Центральної Європи нібито коштувала «мільйонів життів.
За словами глави польського уряду, «союз» нацистської Німеччини та СРСР «підготував ґрунт до початку Другої світової війни».
«Радянський Союз був аж ніяк не визволителем, а посібником нацистської Німеччини й сам скоював злочини — як до, так і після звільнення Освенцима», — наголосив у своїй статті Моравецький.
Польський прем’єр також звинуватив Росію в «переписуванні історії» і закликав країни ЄС спільно протистояти Москві.
75 років тому частини Червоної армії і Війська польського звільнили Варшаву, яка більше п’яти років перебувала під німецькою окупацією….
«Ми бачимо посилені маніпуляції історією з політичною метою, — прокоментував у розмові з RT статтю польського прем’єра керівник дослідницьких програм фонду «Історична пам’ять» Володимир Симиндей. — Основний посил цієї статті польського прем’єра є пропагандистським. Для цього вибрано відповідний інструментарій — газета Politico, розрахована на досить специфічну західну аудиторію (євробюрократів, політичних аналітиків тощо). І звичайно ж, в словах прем’єр-міністра Польщі ми бачимо дуже великий антиросійський настрій, їх тональність абсолютно недопустима в міждержавних відносинах».
При цьому, за словами Симиндея, у нього як професійного історика викликає здивування, що польські колеги не змогли забезпечити свого прем’єр-міністра «скільки-небудь осудними формулюваннями для подібної статті».
Як зазначив у розмові з RT провідний науковий співробітник РІСД Олег Неменский, емоційна реакція Марії Захарової «цілком обгрунтована».
«З таким текстом досить складно сперечатися доводиться просто дивуватися його неадекватності», — заявив політолог.
Прокоментував статтю польського прем’єр-міністра та ветеран Великої Вітчизняної війни Іван Степанович Мартинушкін, який брав участь у визволенні Освенціма.
«Школярі кажуть, що Освенцім і Краків визволяли американці… Ну школярі зрозуміло, але тепер те ж саме дитинство впав глава уряду Польщі», — заявив Мартинушкін в інтерв’ю RT.
Спір про голокост
Керівництво Польщі вступило з Росією в заочну полеміку після того, як у грудні російський президент Володимир Путін розкритикував керівництво Польщі у міжвоєнний період. Говорячи про прийняту напередодні резолюції Європарламенту, в якій на СРСР покладалася провина за розв’язування Другої світової, російський лідер нагадав західним країнам про те, як вони співпрацювали з Гітлером.
Пізніше Путін назвав «антисемітської свинею» тодішнього посла Польщі в нацистській Німеччині Юзефа Липського за обіцянки поставити фюреру пам’ятник у Варшаві, якщо той вишле євреїв в африканські колонії.
Вказівка на непривабливі епізоди власної історії викликало бурю обурення у Варшаві. У польському МЗС звинуватили російського президента у «брехні» і викликали посла РФ. Сейм прийняв резолюцію про рівну відповідальність СРСР і гітлерівської Німеччини за початок Другої світової війни. Заяву про прихильність цієї позиції опублікував і Матеуш Моравецький.
Після цього було ще кілька антиросійських випадів з боку Польщі: влада країни відмовилися відзначати 75-річчя визволення Варшави, а МЗС заявив права на ряд творів мистецтва, які знаходяться в Росії.
Польське керівництво в атаках на Росію підтримали зарубіжні союзники. Посол США у Варшаві Джорджетт Мосбахер заявила, що в розв’язуванні Другої світової війни винні як Адольф Гітлер, так і Йосип Сталін. У свою чергу, голова найбільшої в Європарламенті фракції «Європейська народна партія» німець Манфред Вебер звинуватив російські власті в прагненні «переписати історію».
20 січня в інтерв’ю ізраїльському телебаченню польський президент Анджей Дуда звинуватив свого російського колегу в «брехні» і прагнення «зняти» з керівництва СРСР відповідальність за початок Другої світової.
Ізраїль вимагає від Польщі змінити закон про реституцію власності, націоналізованої соціалістичним керівництвом після 1945…
При цьому глава польської держави не виключив, що може все-таки приїхати в Ізраїль на заходи в рамках Всесвітнього форуму пам’яті голокосту. Раніше повідомлялося, що Дуда планує бойкотувати форум, де має відбутися виступ Володимира Путіна.
У Польщі стурбовані майбутнім заходом в Ізраїлі, де російський президент, за запевненнями польських ЗМІ, нібито збирається «очорнити» країну.
Напередодні форуму польські медіа звинувачують його організаторів у зв’язках із Москвою і, посилаючись на думку британського вченого Нормана Кона, стверджують, що «Росія породила фашистську ідеологію і благословила Німеччини на голокост».
Як повідомляє «Польське радіо», «в офісі президента Польщі створюється кризова команда з участю експертів та істориків», яка повинна буде «оперативно дезавуювати сумнівні заяви російського лідера». Як зазначає сайт польської державної радіостанції, «уряд Польщі готує також серію платних публікацій в американських та ізраїльських газетах, які повинні представити польську версію історичних подій».
«Нинішнє протистояння Росії та Польщі з питань історії пов’язано з тим, що Росія стала помічати польську історичну політику. Перш вона її просто ігнорувала, хоча поляки приблизно все те ж саме заявляли і раніше, — зазначає Олег Неменский. — З початку нульових років вони проводять дуже активну політику по створенню ідеології очорнення минулого Росії».
Вправи в русофобії
Агресивна антиросійська трактування подій часів Другої світової війни — частина політики історичної пам’яті, якої дотримується сучасне польське керівництво, відзначають експерти. В ній немає місця визволення країни Червоною армією. Це подія і вся подальша історія соціалістичної Польщі трактуються як окупація, порівнянна по тяжкості з нацистською.
Більшість країн сходу Європи, що входять в ЄС і НАТО, або прагнуть увійти в ці блоки, під час Другої світової війни були…
При цьому керівництво Польщі воліє не згадувати про співпрацю міжвоєнних влади країни з Гітлером, про Мюнхенську змову та про участь Варшави у розділі Чехословаччини.
Також у Варшаві не згадують про безпрецедентну допомоги, яку Радянський Союз надав у відновленні зруйнованої війною країні, і територіальних придбаннях Польщі. Завдяки «радянської окупації» значна частина східних областей Німеччини стала польською.
В рамках боротьби з радянською спадщиною польські влади знищують встановлені в публічних місцях пам’ятники радянським воїнам-визволителям і навіть польським бійцям прорадянської Армії людової. В той же час збільшуються так звані «прокляті солдати» — бійці антикомуністичного підпілля, насамперед націоналістичної Армії крайової.
Так, у березні 2019 року польський Інститут національної пам’яті заявив про виправдання офіцера Армії крайової Райса Ромуальда, також відомого під кличкою Бурий. У 1946 році той стратив кілька десятків білорусів, включаючи жінок і дітей. В той же час польська влада відмовляється виділяти гроші на відновлення пам’ятника жертвам Бурого в селі Залешаны Білостоцького воєводства.
Вшановуються навіть люди, які заплямували себе співпрацею з гітлерівцями, наприклад бійці Свентокшиской бригади націоналістичних Народних збройних сил.
У 2018 році Матеуш Моравецький поклав вінки до пам’ятника співпрацювали з німцями націоналістів.
Premier @MorawieckiM zapalił znicz i złożył вєнєць pod pomnikiem poświęconym robotnikom przymusowym różnych narodowości. pic.twitter.com/hNIz7NftsT
— Kancelaria Premiera (@PremierRP) 17 лютого 2018 р.
У січні 2019-го Інститут національної пам’яті представив в місті Ополе «освітній» проект «Дорога до свободи», присвячений втечі Свентокшиской бригади Червоної армії через зайняті німцями позиції.
Як зазначає Володимир Симиндей, таке трактування історії пов’язана з геополітичною орієнтацією польського керівництва. Варшава шукає «історичні підпірки» в минулому для обґрунтування жорсткої антиросійської позиції в сьогоденні.
«Польща намагається вибудувати своє регіональне лідерство суто в антиросійському ключі і під тріскучою антирадянської риторикою, — підкреслює політолог. — Замість того щоб лікувати історичні рани (а в радянсько-польських відносинах були похмурі сторінки), їх, навпаки, растеребили і використовують для збудження неприязні до Росії».
Схожої думки дотримується і Олег Неменский. За його словами, такий підхід пов’язаний як з традиційною русофобією польських еліт, так і з прагненням в умовах «нової холодної війни» позбавити Росію якого-небудь моральної ваги.
«І для цього головною метою обрана пам’ять про перемогу Радянського Союзу над нацизмом», — підкреслює експерт.
Співробітництво під питанням
21 січня заступник голови МЗС Польщі Шимон Шинківський вель Сенк заявив, що Варшава позитивно ставиться до можливості відновлення співробітництва двосторонньої групи зі складних питань спільної історії.
Представники польської громадської організації «Курськ», що займається відновленням пам’ятників радянським воїнам-визволителям,…
Раніше президент Росії Володимир Путін заявив про намір створити великий архівний центр з документами, відеозаписами та фотографіями. За словами президента, це дозволить вести ефективну боротьбу з переписуванням історії, не дасть «наносити шкоду пам’яті нашого народу, пам’яті наших батьків, дідів, які віддали свої життя в боротьбі з нацизмом».
Проте експерти вважають, що польська сторона не готова до реальної співпраці з Росією з історичних питань.
«До порозуміння наші країни не можуть прийти, так як ми маємо справу не з міжнародної дискусією про історію, а з політикою, спрямованою на дискредитацію Росії, — зазначає Олег Неменский. — Взагалі не йдеться про те, щоб з’ясувати, що насправді було і як правильно описувати історію. Це спори не про історію, а про те, як максимально очорнити Росію. Тут нам нема про що домовлятися».
У свою чергу, Володимир Симиндей зазначає, що навіть, здавалося б, зближує одну людину з іншою Москву і Варшаву загальне неприйняття бандерівської ідеології на Україні не є такою точкою дотику. За словами історика, в основі протистояння Польщі та України лежить «боротьба двох націоналізмів», тоді як Росія з націоналістичних позицій не виступає.
«Звичайно, було б дуже бажано знизити градус політизації питань історії, але в політичному порядку денному, на мій погляд, найближчим часом історичні аспекти будуть присутні, — підкреслює експерт. — Якби було політичне замовлення на висвічування сторінок спільної історії, яка зближує народи, тих її епізодів, коли росіяни і поляки збагачували один одного, це створило б зовсім іншу атмосферу. Але, як ми бачимо, ні суспільні групи, ні основна частина політичної еліти в Польщі на це налаштовані».
Thanks!
Our editors are notified.