Керівництво Балтійської асамблеї звернулося до Європарламенту із закликом вжити заходів щодо протидії Росії, нібито надає «вплив» на країни «Східного партнерства» (СП). Про це йдеться в листі дорадчого органу парламентів трьох країн Прибалтики, з текстом якого ознайомився RT. Крім того, прибалти відзначили необхідність більш тісного співробітництва з державами ВП і надання підтримки євроінтеграційним прагненням. Як відзначають експерти, деякі члени ЄС намагаються використовувати формат «Східного партнерства», щоб «відірвати» країни колишнього СРСР від Росії.
Балтійська асамблея звернулася до Європейського парламенту із закликом надати протидія «впливу» Росії на країни — учасниці програми Євросоюзу «Східне партнерство». З таким закликом у листі до голови Європарламенту Давиду Сассоли виступили президент асамблеї Яніс Вуцанс (Латвія) і віце-президенти — Ааду Муст (Естонія) і Валеріус Сімулік (Литва).
На їхню думку, Москва, з допомогою різних важелів нібито «чинить тиск» на шість республік колишнього СРСР, які беруть участь у проекті ЄС — Україну, Молдову, Грузію, Азербайджан, Вірменію і Білорусію.
«Російська Федерація підтримує зусилля з надання впливу на країни «Східного партнерства» з допомогою економічних, політичних і гібридних засобів. Для протидії цим загрозам Європейському союзу необхідно проявити участь, солідарність і підтримку», — уточнюється в листі, з текстом якого ознайомився RT.
Російські офіційні особи неодноразово відзначали, що Москва не займається «втручанням» у внутрішні процеси інших країн і наданням «впливу» або «тиску» на які-небудь держави.
Президент РФ Володимир Путін раніше підкреслив, що Кремль, навпаки, налаштований на конструктивний, заснований на взаємоповазі діалог з партнерами.
«Ми прагнемо до забезпечення інтересів, не завдаючи шкоди партнерам, розраховуємо на конструктивний, прямий, змістовний діалог, а коли стикаємося з відсутністю такого, це викликає відповідну реакцію», — пояснив глава держави.
Тим не менш у Балтійській асамблеї закликають продовжувати боротьбу з уявним «російським впливом». В якості одного із способів протидії РФ там виділяють продовження застосування санкцій проти Москви.
«Поточна санкційна політика Європейського союзу та інших міжнародних гравців повинна зберігатися до тих пір, поки Російська Федерація не повернеться до дотримання принципів міжнародного права, зокрема до повного і беззастережного виконання умов Мінських угод», — йдеться в тексті.
Нагадаємо, Росія виступає лише гарантом виконання мінських домовленостей, а не учасником конфлікту на південному сході України. Однак Захід ігнорує цей факт, наполягаючи на тому, що можливість скасування антиросійських санкцій безпосередньо залежить від успішної реалізації «Мінська — 2».
Як підкреслював Володимир Путін, не можна вимагати від Москви виконання Мінських угод щодо врегулювання ситуації на Україні, особливо в тій частині, яка не відноситься до неї.
«Розраховуємо на конструктивний діалог»
Заснована в 1991 році в Талліні Балтійська асамблея (БА) — дорадчий орган парламентів трьох країн Прибалтики, створений для розвитку співпраці між ними. У ній беруть участь по 20 депутатів від Латвії, Естонії і Литви. БА координує дії і консультує парламенти трьох країн.
Асамблея відома своєю традиційно недружньої риторикою на адресу Росії. Зокрема, у минулому році вона разом з Балтійським радою закликала уряди прибалтійських держав посилити тристороння військове співробітництво і відповісти на «агресивні» дії Росії у східних кордонів Євросоюзу.
А от програма «Східне партнерство» (СП), якій в цьому році виповнюється 10 років, була запущена ЄС в рамках Європейської політики сусідства — ініціативи, спрямованої, як стверджується, на підтримку стабільності в державах, що межують з «єдиною Європою». Формат ВП був створений за ініціативи польського уряду для розвитку більш тісного співробітництва між Євросоюзом і країнами колишнього СРСР (Україна, Грузія, Молдова, Вірменія, Білорусь і Азербайджан).
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, у свою чергу, зазначав, що деякі країни — члени ЄС і учасники «Східного партнерства» шукають можливість використовувати розглянутий формат з метою протидії Росії. Втім, за його словами, починання подібного характеру безперспективні.
«Бачимо бажання деяких країн, що входять в Євросоюз, використовувати «Східне партнерство» в антиросійських цілях. Їх не більшість, але вони досить агресивно поводяться», — сказав Лавров.
Важливо уточнити, що країни, які стали учасницями проекту «Східне партнерство» — не просто найближчі сусіди Росії, але і держави, що мають найтісніші історичні і культурні зв’язки з Москвою, зазначив у розмові з RT політолог, заступник директора Інституту історії і політики МПГУ Володимир Шаповалов.
Експерт також висловив думку, що ЄС використовує ВП з метою «відірвати» беруть участь у проекті країни від Росії. При цьому він вказав, що, крім гуманітарної кооперації, Євросоюз співпрацює з республіками колишнього СРСР і у військовій сфері, що, в свою чергу, викликає стурбованість Москви.
«Хочу підкреслити, що під маркою економічної інтеграції, розвитку економічних контактів з країнами «Східного партнерства» відбувається експансія і у військово-політичній сфері. Це ще більш неприйнятно, оскільки ці процеси загрожують національній безпеці нашої країни», — додав Шаповалов.
«Надати сприяння на шляху європейської інтеграції»
Представники Балтійської асамблеї також закликали ЄС сприяти розвитку більш тісного співробітництва з країнами — учасницями «Східного партнерства», які дійсно налаштовані на це.
«Ми повинні розробити підходи для сприяння прогресу у відносинах з тими партнерськими країнами, які прагнуть до воістину динамічних відносин з Євросоюзом. «Східне партнерство» має бути більшою мірою спрямований на здійснення потреб і прагнень його учасників», — зазначено в листі.
Так, у тексті йдеться про необхідність надати сприяння в першу чергу Україні, Грузії і Молдови на шляху до європейської інтеграції. Варто відзначити, що саме Київ, Тбілісі та Кишинів — три з шести учасників «Східного партнерства» — підписали угоди про асоціацію з Європейським союзом.
«Ми закликаємо міжнародне співтовариство проявити креативність, скористатися моментом і виступити з ініціативою про «Східне партнерство», починаючи з Грузії, Молдови і України. Ця ініціатива повинна посприяти процесу асоціацію з ЄС і бути відкритою для решти країн «Східного партнерства», в залежності від їх намірів щодо вибору шляху інтеграції з Євросоюзом», — уточнюється у зверненні.
При цьому у Балтійській асамблеї наголосили, що країнам ВП варто активізувати роботу з інформування громадськості про можливі «переваги співпраці з Євросоюзом. У цьому контексті В організації зазначили необхідність взаємодії цих держав з представниками громадянського суспільства для того, щоб подолати існуючі сумніви і страхи» щодо поглиблення кооперації з Європою.
Нагадаємо, в жовтні в Європарламенті заявили про важливість надання достатнього фінансування своїм східним партнерам, зокрема Україні, за «триваючого погіршення обстановки в області безпеки на кордонах ЄС.
Експерт Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир Брутер у розмові з RT зазначив, що Європейський союз зацікавлений у поглибленні співробітництва з пострадянськими республіками, оскільки побоюється зростання російського впливу в регіонах, що представляють для нього інтерес.
«Вони (ЄС. — RT) побоюються в даному випадку природного російського впливу, це видно по Прибалтиці, Україні, Молдові і навіть Білорусії… Саме для цього їм був потрібен, їм був вигідний розпад СРСР, розпад соціалістичної системи, щоб приватизувати вплив у цих країнах. Частково вони з цим завданням впоралися, частково ні», — сказав він.
Thanks!
Our editors are notified.